Мексика демонструє найбільше скорочення нафтовидобутку серед не лише країн альянсу ОПЕК+, але й усіх виробників у світі — падіння становить 680 тис. барелів на добу, знижуючи загальний рівень до 1,3 млн барелів на добу протягом прогнозного періоду.

Експортер чи імпортер?

У поєднанні з прогнозом попиту, викладеним у Звіті IEA, це може призвести до того, що країна стане чистим імпортером нафти в обсязі близько 500 тис. барелів на добу вже до 2030 року. У найближчі роки країна може втратити енергетичну незалежність, зменшуючи видобуток майже на 700 тис. барелів на добу

Хоча з 2021 по 2023 роки спостерігалося короткочасне відновлення виробництва завдяки активізації розробки конденсатного родовища Кескі (Quesqui), загальна динаміка залишалася низхідною. Під час пандемії компанія Pemex значно скоротила заплановані інвестиції, а попередній уряд вимагав зосередитися на швидкому збільшенні видобутку з наземних та мілководних родовищ, нехтуючи перспективними, але дорогими глибоководними проєктами. Станом на 2024 рік понад половина видобутку Pemex забезпечувалася лише сімома з 240 родовищ.

Проблеми лише поглиблюються

З огляду на майбутнє, проблеми лише поглиблюються: компанія має високий рівень заборгованості, а до 2030 року планується запуск лише одного великого проєкту. У першій половині 2025 року видобуток знизився приблизно на 160 тис. барелів на добу у річному вимірі. Через фіскальні зміни, великі борги перед постачальниками та скорочення бюджету на розвідку кількість бурових установок зменшилася з 50 у жовтні 2024 року до менш ніж 20 за шість місяців. Хоча нещодавно з’явилися повідомлення про часткову оплату заборгованостей, і п’ять установок повернулися до роботи.

Проєкт Trion компанії Woodside з видобутком 100 тис. барелів на добу орієнтується на запуск у 2028 році, тоді як Zama і розширення Ku-Maloob-Zaap (KMZ) все ще очікують затвердження. Однак вікно можливостей для старту цих проєктів до завершення прогнозного періоду стрімко закривається.

Джерело: Terminal

За матеріалами: IEA

Замовити тижневий звіт по ринку

Про це голова Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець повідомив у Фейсбуці.

На погашення заборгованості з різниці в тарифах підприємств теплокомуненерго  і водопровідно-каналізаційного господарства  перед НАК “Нафтогаз України” до місцевих бюджетів буде спрямовано майже 27 мільярдів гривень.

Про це сказав міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов, повідомляє пресслужба Мінрегіону.

«Компенсація різниці в тарифах з державного бюджету місцевим — важлива складова врегулювання заборгованості  підприємств тепло-, водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії. Це передбачено Законом №1639, який набрав чинності наприкінці серпня. Після проведення верифікації заборгованості, Мінрегіон направив пропозиції щодо внесення змін до держбюджету на 2021 рік у сумі 26,9 мільярда гривень. Верховна Рада проголосувала за ці зміни. Дякую народним депутатам за важливе рішення, адже борги ТКЕ накопичувалися протягом багатьох років і цей крок дасть поштовх для їх реструктуризації», — сказав Чернишов.

Зокрема, 22,45 млрд грн отримають підприємства теплопостачання, а ще 4,45 млрд грн — підприємства водопостачання та водовідведення.

«Відшкодування заборгованості з різниці у тарифах дозволить суттєво зменшити борги підприємств тепло-, водопостачання та водовідведення перед НАК «Нафтогаз України», операторами газорозподільних систем, електропостачальниками, теплогенеруючими організаціями, які утворилися станом на 1 червня 2021 року», — прокоментували у пресслужбі Мінрегіону.

Нагадаємо, відповідна компенсація передбачена відповідно до умов меморандуму між ТКЕ, урядом, «Нафтогазом» і місцевою владою. Водночас прем’єр-міністр Денис Шмигаль обіцяв, що на реструктуризацію боргів держави перед ТКЕ та місцевими бюджетами буде виділено 30 млрд грн.

Читайте в «Терміналі», Верховна Рада схвалила законопроєкт №3508-д, яким пропонується механізм реструктуризації боргів, що виникли на рахунках теплокомуненерго, газзбутів та облгазів.

У жовтні 2021 року оператори газорозподільних мереж (обл-, міськгази) не оплатили відбір природного газу для власних виробничо-технологічних витрат із магістральних газогонів на 1,99 млрд грн.

Про це пише пресслужба ОГТСУ.

Сумарний борг облгазів перед Оператором ГТС України  складає 12,5 млрд грн, з яких майже 7,4 млрд грн — заборгованість облгазів групи РГК.

У жовтні найбільший приріст відбувся з боку Донецькоблгазу (корпоративними правами якого управляє НАК «Нафтогаз України»), який відібрав газу на 544,6 млн грн, Одесагаз – 394,5 млн грн, Черкасигаз — на 301,5 млн грн, а також Луганськгазу — на 110,1 млн грн.

Нагадаємо, протягом 2020-2021 років ОГТСУ подав близько 50 позовних заяв для стягнення заборгованості за врегулювання щодобових негативних небалансів на загальну суму понад 9 млрд грн.

Окрім того, ОГТСУ підтримує термінове впровадження механізму розподільчих рахунків для облгазів, який дозволить автоматично перераховувати кошти для сплати за газ Оператору ГТС, за наявності значної заборгованості операторів ГРМ, у встановлених нормативах обсягах. На жаль, за наявною інформацією, тільки 16 з 44 облгазів відкрили зазначені розподільчі рахунки, що є грубим порушенням відповідного закону та постанови КМУ. Вважаємо за необхідне звернути на цей факт увагу НКРЕКП та правоохоронних органів.

Раніше «Термінал» писав, у вересні 2021 року оператори газорозподільних мереж (обл-, міськгази) відібрали для власних виробничо-технологічних витрат (ВТВ) природний газ із магістральних газогонів на понад 2,6 млрд грн.

Попереджувальну підземну акцію протесту провели працівники дільниці №2 ВП «Шахтоуправління «Добропільське» ДП «Добропіллявугілля – видобуток».

Про це у Фейсбуці повідомив голова Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець.
«Люди знаходились в шахті, на своїх робочих місцях, проте на годину призупинили видобуток вугілля. Трудовий колектив держпідприємства обурений бездумною політикою керівництва, безгрошів’ям — вбачають у чинній стратегії керівництва планомірне знищення їхнього підприємства», — написав він.
«Серед трудового колективу ДП «Добропіллявугілля – видобуток» виникла напружена ситуація, адже шахтарі Добропільщини зробили вагомий внесок у забезпечення державних ТЕС вугіллям, але не отримують за свою виконану роботу своєчасної та гідної заробітної плати» — йдеться у зверненні гірників державного вугільного підприємства.
Після сьогоднішньої мирної підземної акції протесту, працівники повідомили керівництво дільниці, ДП «Добропіллявугілля – видобуток», ВП «Шахтоуправління «Добропільське», що у випадку невиплати зарплатного боргу до 19 листопада, вони залишають за собою право припинити видобуток вугілля.
Станом на сьогодні зарплатний борг перед працівниками ДП «Добропіллявугілля – видобуток» сягнув 102,7 млн грн.
«Термінал» писав, Міністерство енергетики повідомило, що для виплат зарплати шахтарям у 2021 році і повного погашення цьогорічної заборгованості необхідно 2,1 млрд грн.

Кабінет Міністрів розпочав процес реструктуризації заборгованості підприємств теплопостачання населення для забезпечення їх безперебійної роботи та непідвищення тарифів.

Про це сказав прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

За його словами, зазначена реструктуризація передбачена меморандумом про непідвищення тарифів для населення.

«Для стабільного проходження опалювального сезону уряд розробив 5 кроків. Зокрема, ми уклали меморандум з главами міст і НАК «Нафтогаз», згідно з яким міська влада взяла на себе зобов’язання не підвищувати тарифи на гарячу воду та тепло. Зі свого боку, уряд вже почав процес реструктуризації заборгованості підприємств ТКЕ, як передбачено в меморандумі», — написав Шмигаль у Фейсбуці в неділю.

Він зазначив, що Кабмін ухвалив усі необхідні рішення, щоб опалювальний сезон почався вчасно.

«За інформацією Мінрегіону, 77% житлового фонду по країні підключені до опалення. При цьому в п’яти регіонах цей показник становить 100%, ще 11 областей під’єднали понад 90% житлових будинків до тепла», — наголосив глава уряду.

Він додав, що для 80% домогосподарств уряд знизив тариф на електроенергію до 1,44 грн за кВт-год.

«Також ми виконали обіцянку з приводу незмінності ціни на газ для населення: вона залишиться стабільною протягом опалювального сезону — 7,96 грн за кубометр. Цього тижня уряд вдвічі знизив тариф і для українців, які опинилися без постачальника газу також до 7,96 грн/кубометр», — резюмував прем’єр.

Як повідомлялося, 30 вересня під час засідання Конгресу місцевих і регіональних влад, що відбувся в Києві під головуванням Зеленського, було підписано Меморандум про непідвищення рівня тарифів.

Згідно з документом, до кінця опалювального сезону тарифи на тепло і гарячу воду не зростатимуть. Ціна газу становитиме 7,4 грн за 1 куб. м для населення і 13,6 грн за 1 куб. м для бюджетних установ.

«Термінал» писав, під час засідання Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України 30 вересня відбулося підписання Меморандуму про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання теплової енергії та гарячої води в опалювальному періоді 2021/2022 рр.

У вересні 2021 року оператори газорозподільних мереж (обл-, міськгази) відібрали для власних виробничо-технологічних витрат (ВТВ) природний газ із магістральних газогонів на понад 2,6 млрд грн.

З них — газ на 1,9 млрд грн відібрали оператори ГРМ, що входять до групи РГК, пише пресслужба ОГТСУ.

Станом 18 жовтня, сумарний борг облгазів перед Оператором ГТС України (ОГТСУ) складає 10,9 млрд грн, з яких 7,7 млрд грн — заборгованість облгазів групи РГК.

У вересні найбільший приріст відбувся також з боку облгазів групи РГК, які відібрали 50 млн куб. м газу — на 1,9 млрд грн. Окрім того, Донецькоблгаз відібрав газу на 201,2 млн грн, а Черкасигаз — на 172,9 млн грн.

Накопичення боргів облгазами негативно впливає на фінансовий стан Оператора ГТС України. Зокрема, протягом 2020-2021 років було подано близько 50 позовних заяв щодо стягнення заборгованості за врегулювання щодобових негативних небалансів на загальну суму понад 9 млрд грн.

Читайте в «Терміналі», керівник ОГТСУ просить НАТО гарантувати транзит російського газу.

Кількість боргів українців за комунальні послуги за рік з серпня 2020 року виросла у 1,5 раза.

Загальна сума заборгованостей за комунальні послуги сягнула 64,4 млрд грн. Про це пише платформа для роботи з відкритими даними «Опендатабот».

Наразі кількість виконавчих проваджень в Єдиному реєстрі боржників становить 450 753 справ. У топі послуг, за які не мають змоги розрахуватися громадяни:

• постачання та розподіл природного газу – 23,7 млрд грн;
• постачання теплової енергії та гарячої води – 20,3 млрд грн;
• постачання та розподіл електричної енергії – 7,1 млрд грн.

Людина визнається боржником по сплаті комуналки в судовому порядку за спрощеною процедурою, без присутності сторін та у скорочені терміни. Після цього боржник потрапляє до Єдиного реєстру судових  справ (ЄРБ) та виконавці можуть надіслати до банку вимогу про блокування рахунків боржника та примусове списання боргу.

Раніше «Термінал» писав, станом на кінець липня 2021 року заборгованість населення з оплати житлово-комунальних послуг склала 64,3 млрд грн.

Президент Володимир Зеленський підписав закон, яким пропонується механізм реструктуризації  боргів, що виникли на рахунках теплокомуненерго, газзбутів та облгазів за газ – вони перевищують 100 млрд грн.

Про це повідомляється на сайті Верховної Ради.

Законом пропонується:

• перенести розрахункову дату врегулювання заборгованості з 1 липня 2016 року на 1 червня 2021 року;
• дозволити підприємствам реструктуризувати борг за розподіл та транспортування газу з наступним списанням нарахованої пені;
• верифікувати та врегулювати коштом держбюджету заборгованість з різниці в тарифах на теплоенергію, опалення, постачання гарячої води тощо, що утворилась до або після 1 січня 2016 року;
• зупинити провадження та заходи з примусового стягнення заборгованості, зокрема за договорами з “Нафтогазом” та операторами газорозподільчих мереж.

У вересні у Раді буде зареєстрований другий законопроєкт, що міститиме зміни до держбюджету. Зокрема, перевірені державою суми, які підлягають компенсації, та визначені під контролем Мінфіну джерела погашення.

«Термінал» писав, Президент Володимир Зеленський підписав закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг».

Кабінет міністрів зобов’язав державні вугледобувні підприємства при наявності боргів з заробітної плати спрямовувати на оплату праці та внесення обов’язкових платежів, пов’язаних з такою оплатою, не менше 80% коштів, отриманих від реалізації вугільної продукції та інших надходжень.

Відповідні зміни до постанови №80 від 23 січня 2019 року за ініціативою Міністерства енергетики уряд прийняв на засіданні 21 липня.

Згідно з проектом постанови про внесення змін до порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для реструктуризації вугільної галузі, Міненерго при наявності заборгованості з заробітної плати перераховує кошти вугледобувним підприємствам і ДП «Дирекція з будівництва об’єктів» за умови перерахування ними на оплату праці і пов’язані з цим обов’язкові платежі не менше 80% коштів, отриманих від реалізації продукції та інших надходжень на 1 число місяця, наступного за звітним періодом.

Проект постанови визначає додаткову умову отримання бюджетних коштів на оплату праці із застосуванням підходів, аналогічних тим, що діяли в 2018 році відповідно до постанови №63 від 7 лютого 2018 року щодо забезпечення вітчизняного видобутку вугільної продукції і подальшого реформування вугільної промисловості, говориться в пояснювальній записці до документу.

Постановою №63, зокрема, для отримання бюджетних коштів передбачалося спрямування на заробітну плату не менше 70% коштів від реалізації продукції.

«Термінал» писав, борги ПАТ «Центренерго» перед вугледобувними підприємствами за відвантажене вугілля складають 228 млн грн.