Комерційні нафтові хаби Європи й Азії демонструють напруження із запасами нафтопродуктів. Energy Intelligence пов’язує ситуацію з різким скороченням руху танкерів через Ормузьку протоку, через яку до кризи перевозили близько 3,5 млн барелів на добу близькосхідних нафтопродуктів.

Обмежене судноплавство через Ормуз скорочує доступність пального для основних імпортних регіонів

Energy Intelligence 18 серпня назвав Європу та Азію ключовими регіонами, які відчувають наслідки нестачі нафтопродуктів із Близького Сходу. До початку кризи танкери перевозили через Ормузьку протоку приблизно 3,5 млн барелів на добу нафтопродуктів.

Нині кількість таких проходів залишається обмеженою, через що ринок дедалі більше залежить від накопичених запасів та альтернативних джерел постачання. Видання характеризує ситуацію в комерційних центрах зберігання Європи та Азії як ознаку стресу для запасів.

Проблема стосується не лише сирої нафти. Обмеження експорту готових нафтопродуктів безпосередньо скорочує доступний для імпортерів пул бензину, дизпального, авіаційного та іншого пального, що підвищує значення запасів і диверсифікації маршрутів постачання.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Energy Intelligence.

Прогноз на друге півріччя переглянуто вгору

У Short-Term Energy Outlook, оприлюдненому 11 серпня, EIA суттєво переглянула очікувану траєкторію американського пропану. Порівняно з прогнозом від 7 липня оцінка середньої ціни Mt Belvieu для III кварталу зросла на 14,1% — з $0,69 до $0,79 за галон. Для IV кварталу перегляд становив 12,6% — з $0,66 до $0,75 за галон.

Таким чином, EIA не лише підвищило короткострокову оцінку, а й змістило вгору цінову траєкторію на 2027 рік: середньорічний прогноз збільшено на 11,5%, до $0,77 за галон.

Оновлення прогнозу відбулося одночасно з переглядом припущень щодо світового нафтового ринку. EIA виходить із того, що суттєві обмеження проходження суден через Ормузьку протоку зберігатимуться протягом серпня. Водночас агентство не встановлює у таблиці прямого причинно-наслідкового зв’язку між цими обмеженнями та конкретним переглядом ціни пропану, тому зміни слід розглядати як складові одного оновленого ринкового прогнозу.

Запаси пропану у III кварталі можуть досягти 115,1 млн барелів

Ціновий перегляд не супроводжується прогнозом фізичного дефіциту пропану у США. EIA очікує, що виробництво пропану на газопереробних підприємствах у середньому становитиме 2,41 млн барелів на добу у 2026 році проти 2,30 млн барелів на добу у 2025-му. У 2027 році показник прогнозується на рівні 2,56 млн барелів на добу.

Для III кварталу 2026 року виробництво оцінюється у 2,44 млн барелів на добу, а для IV кварталу — у 2,49 млн барелів на добу. Одночасно комерційні запаси пропану прогнозуються на рівні 115,1 млн барелів наприкінці III кварталу та 102,4 млн барелів наприкінці IV кварталу. Для порівняння, відповідні показники 2025 року становили 100,1 млн і 96,8 млн барелів.

Баланс зовнішньої торгівлі також залишається експортно орієнтованим. У таблиці EIA чистий імпорт пропану та пропілену для 2026 року становить мінус 1,89 млн барелів на добу, тобто США залишаються великим нетто-експортером цієї групи продуктів. На 2027 рік відповідний показник становить мінус 2,00 млн барелів на добу.

Американська ціна залишається важливою для європейського LPG

Для Європи поєднання вищого прогнозу Mt Belvieu зі значними американськими запасами має різноспрямоване значення. У травні S&P Global Energy зазначало, що європейський ринок, особливо хаб Амстердам–Роттердам–Антверпен, значною мірою залежить від американського пропану. Саме високі запаси та сильний експорт зі США допомогли європейському ринку пережити скорочення потоків із Перської затоки без такого цінового стрибка, який спостерігався в Азії.

Водночас кінцева ціна американського пропану в Європі визначається не лише котируванням Mt Belvieu. Значну роль відіграють фрахт, доступність великих газовозів VLGC, маршрут через Панамський канал або навколо мису Доброї Надії та конкуренція з азійськими покупцями. Раніше «Термінал» аналізував, як обмеження Ормузької протоки посилили залежність ринку LPG від американського пропану та як вартість логістики почала протидіяти здешевленню самого ресурсу.

Для європейського ціноутворення базовим регіональним орієнтиром залишається, зокрема, індикатор пропану CIF ARA. Тому перегляд EIA не означає автоматичного підвищення європейських котирувань на такий самий відсоток, але підвищує цінову базу одного з головних джерел пропану для європейського ринку.

Джерела: U.S. Energy Information Administration — Short-Term Energy Outlook, EIA — порівняння прогнозів від 11 серпня та 7 липня 2026 року, EIA — U.S. Hydrocarbon Gas Liquids and Petroleum Refinery Balances, S&P Global Energy.

Європа стикається з напруженням у дизельному сегменті, який також важливий для опалювального пального. Європейські дизельні запаси перебувають на найнижчому рівні з 2022 року, а дизельний попит у квітні знизився більш ніж на 6% — до 5,53 млн барелів на добу.

Скорочення запасів дизелю й опалювального пального підсилює загальний ризик для ринку нафтопродуктів Європи перед зимовим сезоном.

Reuters повідомив, що Європа підходить до зимового сезону з крихкими енергетичними буферами. Основний фокус матеріалу — газ, дизель і опалювальне пальне, але для ринку бензинів це також важливо, оскільки всі ці продукти конкурують за потужності переробки, логістику та імпортні маршрути.

За даними Reuters, газ забезпечує близько 30% побутового опалювального попиту Європи, а нафта — приблизно 10%. Європейські підземні газові сховища заповнені приблизно на 55%, що є найнижчим рівнем для цього періоду року з 2021-го. Імпорт LNG у Європу в липні має становити лише 6,3 млн тонн — найнижчий рівень із вересня 2024 року, за даними Kpler.

У дизельному сегменті, за оцінкою Reuters, Європа стикається з одним із найгостріших осередків енергетичного напруження. Регіон сильно залежить від імпорту дизелю, а цей продукт одночасно використовується в транспорті, промисловості та як сировина для опалювального пального. У літні місяці споживачі й дистриб’ютори зазвичай накопичують запаси перед холодним сезоном, але цього року запаси скорочуються.

Європейські дизельні запаси перебувають на найнижчому рівні з 2022 року. У США, найбільшого експортера дизелю у світі, запаси в травні падали до 23-річного мінімуму, а за тиждень до 17 липня відновилися приблизно на 10%, за даними EIA.

Reuters також зазначає, що європейські дизельні crack spreads нещодавно піднялися до рекордних майже $65 за барель. Попит на дизель у Європі в квітні знизився більш ніж на 6% — до 5,53 млн барелів на добу, за даними Міжнародного енергетичного агентства.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Бразильські та гайанські сорти нафти посилюють позиції в Європі та Китаї, витісняючи традиційні західноафриканські сорти. Сукупний експорт Бразилії та Гаяни зріс приблизно на 500 000 барелів на добу проти 2025 року — до 3,28 млн барелів на добу.

Європейські НПЗ отримують більше дешевшої латиноамериканської сировини, але вибір між ціною нафти та виходом продуктів залишається ключовим для переробки.

Argus повідомив, що бразильські та гайанські сорти нафти випереджають західноафриканські за ціною та обсягами на ключових ринках Європи та Китаю. За даними Vortexa, сукупний експорт Бразилії та Гаяни зріс приблизно на 500 000 барелів на добу порівняно з 2025 роком і досяг 3,28 млн барелів на добу.

Зростання видобутку посилило тиск на ціни латиноамериканської нафти. Диференціали бразильської сировини останніми тижнями перебували під особливим тиском через слабкий спотовий попит із боку Китаю, що залишало додаткові обсяги для Європи.

Китайські НПЗ скоротили закупівлі бразильської нафти для постачання у серпні та вересні більш ніж на третину проти попередніх місяців. Якщо ці вантажі не знайдуть покупця в Китаї, продавці, за оцінкою Argus, можуть пропонувати їх у Європі для вересневого постачання через коротший маршрут.

Більша кількість латиноамериканської сировини конкурує з усталеними західноафриканськими сортами. За даними Argus, сорт Buzios у середньому був на $5,50 за барель дешевшим за нігерійський Forcados на умовах постачання до північно-західної Європи протягом останнього року.

Водночас Argus refinery gate values показують, що Forcados нині приблизно на $13 за барель цінніший за Buzios за виходом продуктів. Для НПЗ це означає вибір між нижчою ціною сировини та вищою потенційною вартістю продуктового виходу, зокрема дизелю й бензинових компонентів.

«Бразильська нафта значно дешевша, але валова вартість продуктів із нігерійської нафти краща на цьому ринку через вищий вихід дизелю», — заявив європейський трейдер.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Argus Media.

Дефіцит переробних потужностей відокремив ціни дизпального від динаміки Brent

20 липня Reuters звернув увагу на дедалі більший розрив між ситуацією на ринку сирої нафти та готових нафтопродуктів. Brent відступила від воєнного максимуму близько $118 за барель до рівнів поблизу $85, однак дизельне пальне не отримало аналогічного цінового полегшення.

За даними International Energy Agency, які наводить Reuters, у другому кварталі 2026 року глобальна переробка становила близько 78 млн барелів на добу. Це приблизно на 5 млн барелів на добу менше, ніж роком раніше. Причинами стали перебої в роботі НПЗ на Близькому Сході, скорочення переробки в росії після українських ударів, а також зниження завантаження заводів у Китаї та інших країнах Азії через обмежену доступність сировини.

Ситуація особливо гостро проявилася в сегменті середніх дистилятів. Європейська маржа дизельного пального, тобто різниця між вартістю готового продукту та нафтовою сировиною, сягнула приблизно $65 за барель. Маржа нафтопереробки у Північно-Західній Європі піднялася до сезонних рекордів поблизу $30 за барель.

Європейський ринок входить у період низьких запасів і високої маржі

Висока маржа є сигналом того, що покупці конкурують за обмежений обсяг готового пального. Цей чинник посилюється ситуацією із запасами. Раніше «Термінал» повідомляв, що запаси газойлю в регіоні ARA опустилися до мінімуму майже за чотири роки, тоді як імпортні потоки до головного нафтопродуктового хаба Європи скоротилися.

Додатковим обмеженням стає зменшення можливостей США компенсувати нестачу пального в інших регіонах. За наведеними Reuters даними, сукупний американський експорт сирої нафти й нафтопродуктів минулого тижня скоротився до 10,7 млн барелів на добу після рекордних 14,2 млн барелів на добу у квітні. Американські НПЗ одночасно мають задовольняти високий сезонний внутрішній попит.

Таким чином, падіння ціни на нафту саме по собі вже не гарантує пропорційного здешевлення дизпального. На українському ринку цей механізм уже проявлявся через швидке зростання закупівельної вартості: «Термінал» раніше фіксував, що гуртова ціна дизпального перевищила середню роздрібну, а ціновий буфер АЗС різко скоротився.

Джерела: Reuters.

Через Ормузьку протоку в неділю пройшли лише чотири судна проти восьми днем раніше, оскільки нове загострення між США та Іраном знову обмежило судноплавство. Для ринку LPG ризик полягає у скороченні доступності пропану з Перської затоки: до війни цей регіон забезпечував майже половину азійського імпорту пропану. Альтернативним джерелом залишаються США, однак перенаправлення американських вантажів до Азії посилює конкуренцію за ресурс, який одночасно потрібен європейському ринку.

Через Ормуз пройшли лише чотири судна

Судноплавство через Ормузьку протоку залишалося різко обмеженим 20 липня на тлі поновлення бойових дій між США та Іраном. За даними LSEG, у неділю водний шлях перетнули чотири судна проти восьми днем раніше. Від п’ятниці до протоки зайшли щонайменше три танкери з нафтопродуктами та один VLCC — надвеликий танкер для перевезення сирої нафти.

Для LPG ключове значення має не лише кількість суден, а й фізична доступність експортних потужностей Перської затоки. Пропан і бутан перевозять спеціалізовані газовози, а обмеження руху через морську протоку не можна швидко компенсувати трубопровідними маршрутами так само, як частину потоків сирої нафти.

Ринок уже проходив через подібне скорочення трафіку. 15 липня серед трьох суден, які вийшли з Ормузької протоки, одне перевозило LPG. Це підтверджує, що поставки скрапленого нафтового газу фізично продовжуються, але проходження окремих вантажів не означає відновлення нормального експортного потоку.

Майже половина азійського імпорту пропану до війни надходила з Перської затоки

Структура глобального ринку робить LPG особливо чутливим до тривалого обмеження Ормузької протоки. За даними Vortexa, наведеними U.S. Energy Information Administration, у 2025 році майже половина імпорту пропану до Азії припадала на країни Перської затоки.

Після початку перебоїв головним альтернативним постачальником стали США. EIA прогнозувала збільшення чистого американського експорту пропану на 7% у 2026 році та ще на 10% у 2027 році. У квітні 2026 року експорт пропану зі США вперше в місячній статистиці перевищив 2 млн барелів на добу, а за підсумками тижня до 3 липня тижнева оцінка сягала 2,616 млн барелів на добу.

Водночас американський ресурс не є необмеженим. Підвищений попит з Азії створює економічний стимул спрямовувати додаткові партії через Тихий океан. Раніше «Термінал» аналізував роль високих запасів пропану у США у заміщенні втрачених обсягів Перської затоки, а також зростання залежності європейського ринку LPG від американських поставок після відмови від російського ресурсу.

Європа конкурує з Азією за гнучкі американські вантажі

Для європейського ринку основний канал впливу проходить через перерозподіл міжнародних потоків. Якщо азійські покупці втрачають частину пропану Перської затоки, вищий попит на американські вантажі може скорочувати кількість гнучкого ресурсу, доступного для Північно-Західної Європи та Середземномор’я, або підвищувати ціну його залучення.

Цей механізм відрізняє LPG від сирої нафти. Високі запаси та зростання виробництва пропану у США створюють фізичний резерв для компенсації дефіциту, однак доставка залежить від наявності експортних терміналів, VLGC — великих газовозів для LPG — та пропускної здатності морських маршрутів. EIA раніше також вказувала на логістичні обмеження американського експорту, включно з проблемами на терміналі Targa Galena Park, на який припадає близько 20% експорту LPG зі США, та перевантаженням Панамського каналу.

Тому нове скорочення трафіку через Ормузьку протоку повертає ринок LPG до моделі, за якої ціна визначається не лише балансом виробництва пропану й бутану, а й конкуренцією між Азією та Європою за доступні американські вантажі. Попередній аналіз вибіркового доступу через Ормузьку протоку показував, що для LPG навіть неповне блокування маршруту може створювати нестабільність фізичних поставок без формального припинення експорту.

Джерела: Reuters, U.S. Energy Information Administration, U.S. Energy Information Administration: експорт нафти та нафтопродуктів США.

Кількість танкерів, що проходять через Ормузьку протоку, скоротилася до найнижчого рівня з 25 травня, а 12 липня водний шлях перетнули лише шість суден. Європейські запаси авіапального на початку червня становили 38 млн барелів, що покривало менш ніж 30 днів попиту. Посилення ризиків для морського постачання створює додатковий тиск на європейський баланс середніх дистилятів, до яких належать авіапальне й дизельне пальне.

Танкери скорочують проходження через протоку

13 липня доступні системи відстеження зафіксували падіння танкерного трафіку через Ормузьку протоку до двомісячного мінімуму. Судновласники стали обережнішими після поновлення ударів між США та Іраном і атак на цивільні судна. Частина танкерів вимикає транспондери автоматичної ідентифікаційної системи, тому фактичний рух може бути більшим, ніж показує відкрита статистика.

У неділю протоку перетнули лише шість суден — найменше за п’ять тижнів. Серед них був танкер із приблизно 500 тис. барелів кувейтських нафтопродуктів. Комерційний рух зберігається, але здійснюється на зниженому рівні, а частина вантажів перевантажується з судна на судно за межами протоки.

Європа компенсує нестачу рекордним імпортом

Європейські запаси авіапального на початку червня становили 38 млн барелів проти 99 млн барелів у США. За розрахунками Reuters, цього вистачало менш ніж на 30 днів європейського попиту. Energy Aspects очікувала дефіцит авіапального в Європі майже на 600 тис. барелів на добу в третьому кварталі, тоді як для США прогнозувався надлишок у 116 тис. барелів на добу, а для Азійсько-Тихоокеанського регіону — 425 тис. барелів на добу.

У червні Європа імпортувала 673 тис. барелів авіапального на добу — найбільше з жовтня 2025 року. Постачання надходило зі США, Нігерії, Канади, Індії, Кувейту та Південної Кореї. До початку війни на Близькому Сході приблизно половина європейського імпорту цього пального припадала на регіон Перської затоки.

Італійські НПЗ у перші чотири місяці року збільшили випуск авіапального на 10%. Імпорт країни скоротився на 6%, а внутрішнє виробництво у березні та квітні забезпечувало майже 70% попиту. Компанія Eni додатково імпортувала напівфабрикати для нарощування переробки.

Чому дефіцит авіапального важливий для дизельного ринку

Авіапальне та дизельне пальне належать до середніх дистилятів і залежать від наявності придатної сировини та потужностей вторинної переробки. Скорочення роботи азійських НПЗ навесні 2026 року одночасно обмежувало виробництво обох продуктів: сукупні втрати випуску дизпального й авіапального у квітні оцінювалися на рівні до 2 млн барелів на добу.

Поточні дані не дають підстав стверджувати, що європейський випуск дизпального вже скоротився через збільшення виробництва авіапального. Однак запаси менш ніж на місяць і залежність від імпорту свідчать про обмежений резерв усієї системи середніх дистилятів. Нове тривале блокування Ормузької протоки посилить конкуренцію за американські, індійські та інші альтернативні вантажі. Ця залежність від нових маршрутів сформувалася, зокрема, на тлі відмови ЄС від російських енергоносіїв.

Більше матеріалів про стан пропозиції та ціноутворення зібрано в тематичній рубриці «Дизельне паливо» та розділі «Нафта».

Джерела: Reuters: рух танкерів через Ормузьку протоку, Reuters: запаси авіапального в Європі, Reuters: вплив скорочення переробки на дизпальне й авіапальне.

9 липня Reuters повідомив із посиланням на Copernicus Climate Change Service, що Західна Європа пережила найтепліший червень за всю історію спостережень. Середня температура регіону в червні становила 20,74°C, що більш ніж на 3°C вище за середній показник 1991–2020 років. Copernicus також зафіксував другий найтепліший червень у світі та рекордно високі червневі температури поверхні моря.

Reuters прямо зазначив, що екстремальна спека наприкінці місяця порушувала електропостачання і закривала школи. За даними національних органів, під час червневої хвилі спеки у Франції, Бельгії, Іспанії та Нідерландах було зафіксовано понад 4 700 надлишкових смертей.

Що це означає для ринку

Для ринку електроенергії цей факт важливий не як кліматична довідка, а як підтвердження повторюваного погодного режиму, який впливає на попит, доступність генерації та мережеву інфраструктуру. Якщо спека повторюється кілька разів за сезон, підвищується значення погодинного прогнозу, внутрішньодобового коригування та резервів гнучкості.

Головний ризик — систематичне недооцінювання спеки як фактора короткострокового ціноутворення. Для торгівлі це означає ризик небалансів, особливо в години, коли споживання на охолодження залишається високим, а сонячна генерація вже знижується.

«Червень 2026 року показав, наскільки глибоко змінюється клімат. Результат — дедалі інтенсивніші хвилі спеки, постійно теплий океан і зростання ризиків для людей, екосистем та інфраструктури в Європі й за її межами», — заявила Саманта Берджесс, стратегічна керівниця Європейського центру середньострокових прогнозів погоди.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Матеріал Reuters також навів оцінку, що один день спеки понад 30°C коштує економіці Німеччини €430 млн через втрати продуктивності. Для ринку електроенергії це важливо як сигнал, що спека стала не лише погодним, а й інфраструктурним фактором, який може впливати на попит, мережеві ризики та системну надійність.

Що це означає для ринку

Для короткострокової торгівлі це означає, що погодний ризик не обмежується зростанням попиту на кондиціонування. Екстремальна температура може впливати на електропостачання, транспорт, роботу підприємств і фактичний профіль споживання. У таких умовах зростає значення повідомлень системних операторів і внутрішньодобового коригування.

Ризики

Ключовий ризик — недооцінка інфраструктурного впливу спеки. Навіть якщо ціновий сигнал РДН виглядає контрольованим, пошкодження або обмеження в суміжній інфраструктурі можуть змінювати фактичний попит, доступність перетинів і ризик небалансів.

«Ми були недостатньо добрими в адаптації», — заявив Reuters заступник міністра клімату Польщі Кшиштоф Болеста.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Європейські країни активізують підготовку національних планів реновації будівель на тлі наслідків енергетичної кризи та високої волатильності цін на викопне паливо. Галузеві організації закликають уряди країн ЄС встановити жорсткі цілі з енергоефективності, пришвидшити електрифікацію та забезпечити доступне фінансування для домогосподарств із низькими доходами.

Національні плани реновації будівель стають елементом енергетичної безпеки ЄС

Європа продовжує відчувати наслідки нещодавньої енергетичної кризи, через яку домогосподарства та бізнес залишаються вразливими до різких коливань цін на викопне паливо. На цьому тлі підвищення енергоефективності будівель розглядається як один із найшвидших та найефективніших інструментів посилення енергетичної безпеки.

Регіональна мережа Europe Regional Network при World Green Building Council розпочала координаційну кампанію відкритих листів до урядів європейських країн із закликом підготувати амбітні National Building Renovation Plans (NBRPs) — національні плани реновації будівель.

Лист підписали 20 Green Building Councils та п’ять регіональних партнерів. У документі визначено три ключові напрями для майбутніх NBRPs.

Скорочення енергоспоживання

• Запровадження обов’язкових цільових показників щодо підвищення енергоефективності будівель із найгіршими характеристиками.
• Швидке скорочення попиту на енергію.
• Захист домогосподарств від майбутніх цінових шоків на енергоринку.

Зменшення залежності від викопного палива

• Прискорення заходів із електрифікації.
• Посилення енергетичної безпеки європейських країн.
• Скорочення залежності від глобальних ринків викопного палива.
• Підтримка переходу до чистих систем опалення.

Соціальна справедливість під час енергетичного переходу

• Формування доступних механізмів фінансування реновації будівель.
• Підтримка домогосподарств із низькими доходами.
• Зменшення рівня енергетичної бідності.
• Забезпечення соціально справедливого енергетичного переходу.

Учасники кампанії наголошують, що ці рекомендації відповідають оновленій у 2024 році директиві Energy Performance of Buildings Directive (EPBD), яка визначає нові вимоги до енергоефективності будівель у країнах ЄС.

Ключовою датою для держав-членів Євросоюзу стане 29 травня 2026 року — кінцевий термін імплементації положень EPBD у національне законодавство. Остаточні версії національних планів реновації будівель мають бути подані до 31 грудня 2026 року.

Green Building Councils у різних країнах Європи вже направили відкритий лист своїм урядам та планують провести подальші консультації щодо практичних кроків із удосконалення NBRPs.

Покращення енергоефективності будівель є одним із найшвидших та найефективніших способів посилення енергетичної безпеки та захисту громадян від майбутніх криз.

Джерело: Terminal

За матеріалами: World Green Building Council