Воєнні удари по НПЗ, обмеження судноплавства та скорочення переробки в Азії вилучили зі світового ринку близько 5 млн барелів на добу виробництва нафтопродуктів. Дефіцит бензину, дизпалива й авіаційного пального різко посилив ринкові позиції діючих НПЗ.

Вузьким місцем глобального ринку стала не лише нафта, а й спроможність переробити її на готове пальне

За аналізом Reuters Open Interest, оприлюдненим 3 серпня, сукупні обсяги переробки BP, Chevron, ExxonMobil, Shell і TotalEnergies скоротилися з 16,4 млн барелів на добу у 2005 році до 10,4 млн барелів на добу торік. Частка цих компаній у світовій переробці зменшилася приблизно з 22% до 13%.

Ефективне обмеження руху через Ормузьку протоку, атаки на НПЗ Близького Сходу, скорочення завантаження китайських підприємств і удари по російській переробній інфраструктурі знизили світову переробку приблизно на 5 млн барелів на добу, або на 6% довоєнного рівня. За даними Міжнародного енергетичного агентства, у другому кварталі завантаження НПЗ у світі становило близько 78 млн барелів на добу — найменше з періоду пандемії 2020 року.

Американські НПЗ у тиждень до 24 липня працювали на 97% потужності проти довгострокового середнього рівня близько 90%. Індикативна маржа переробки BP зросла з $17 за барель у першому кварталі до $30 у другому, порівняно з $12 за барель роком раніше. Від початку третього кварталу показник у середньому становив $42 за барель.

Прибуток ExxonMobil у downstream-сегменті досяг $5,5 млрд, найвищого рівня з 2022 року. Chevron отримала $4,9 млрд, а Shell — $2,5 млрд скоригованого прибутку у продуктовому сегменті. Мережа НПЗ Shell у кварталі працювала із завантаженням 102%.

За оцінкою Управління енергетичної інформації США, світові нафтові запаси у другому кварталі скорочувалися темпом 5,1 млн барелів на добу, а у третьому можуть зменшитися ще на 2,2 млн барелів на добу. Відновлення запасів бензину, дизпалива та авіаційного пального потребуватиме тривалого часу, тоді як ремонт пошкоджених НПЗ може тривати від кількох місяців до кількох років.

Переробний сегмент спрацював «винятково», — заявив генеральний директор TotalEnergies Патрік Пуянне.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters Open Interest.

Скоригований чистий прибуток TotalEnergies у другому кварталі досяг $6 млрд, що на 67% більше, ніж роком раніше. Прибуток сегмента переробки й хімії зріс на 362% — до $1,8 млрд, а європейські НПЗ компанії зосередилися на дизельному та авіаційному пальному через найвищі премії й низькі запаси.

Фактичні результати перевищили показники попередніх кварталів

TotalEnergies завершила другий квартал 2026 року зі скоригованим чистим прибутком $6 млрд проти $3,6 млрд у другому кварталі 2025 року та $5,4 млрд у січні-березні 2026 року. Це найсильніший квартальний результат компанії майже за три роки.

Прибуток від розвідки й видобутку становив $3,2 млрд, збільшившись на 64% у річному вимірі та на 25% порівняно з попереднім кварталом. Водночас найбільша відносна зміна відбулася у переробці й хімії: дохід цього сегмента, до якого входить торгівля нафтою, зріс на 362% — до $1,8 млрд.

Результат підтвердив попередні оцінки компанії щодо впливу дорожчої нафти та високої маржі, про які «Термінал» писав у матеріалі про очікуване поліпшення показників TotalEnergies.

Європейські заводи змістили виробництво на користь дизелю

НПЗ TotalEnergies, більшість яких розташована в Європі, максимально збільшили випуск дизельного й авіаційного пального. Саме ці продукти забезпечують найвищі премії через обмежені запаси на континенті.

Такий виробничий вибір показує, як НПЗ реагують на дефіцит: вони спрямовують доступну сировину на продукти з найгострішим дисбалансом пропозиції та попиту. Водночас простір для подальшого збільшення випуску звужується, оскільки європейські заводи вже працюють із високим завантаженням, а запаси газойлю в регіоні ARA перебувають біля багаторічних мінімумів.

Додатковим ризиком залишається саудівський НПЗ SATORP, який належить Saudi Aramco і TotalEnergies. Після пошкоджень унаслідок атак завод має повернутися до повної потужності лише до кінця третього кварталу. Отже, висока маржа стимулює європейські заводи виробляти більше дизелю, але не усуває обмежень глобальної пропозиції.

Джерела: Reuters.

Reuters 22 липня повідомило, що ескалація війни між США та Іраном загрожує планам азійських НПЗ збільшити випуск у серпні. Джерело прямо пов’язує це з ризиком тривалого збереження низьких запасів пального та підтримкою цін на бензин, дизель і авіапальне.

Світовий ринок пального стикається не лише з дорожчою нафтою, а й з обмеженими можливостями НПЗ швидко збільшити випуск

За даними Reuters, азійські НПЗ розраховували очолити відновлення світового виробництва пального у третьому кварталі. Але атаки між США та Іраном знову обмежили експорт сирої нафти з Перської затоки через Ормузьку протоку. До цього додалася загроза хуситів заблокувати саудівський експорт через Червоне море.

Дослідницька компанія Energy Aspects, на яку посилається Reuters, оцінила, що понад 3 млн барелів на добу саудівської нафти, які прямували до Азії через Баб-ель-Мандеб, можуть бути змушені йти значно довшими маршрутами. Три танкери із саудівською нафтою для Китаю та Індії 21 липня розвернулися в напрямку Суецького каналу.

Додатковий тиск на ринок створила заборона росії на експорт дизелю через українські удари по її НПЗ. Reuters зазначає, що це підтримує жорсткість світового балансу нафтопродуктів і ціни на бензин, дизель та авіапальне.

За даними International Energy Agency, які наводить Reuters, світова переробка у третьому кварталі мала становити 81,6 млн барелів на добу, що більш ніж на 4% вище другого кварталу, але на 4% нижче рівня рік до року. Wood Mackenzie очікувала зростання пропускної здатності азійських НПЗ до 30,37 млн барелів на добу в серпні після близько 28 млн барелів на добу у травні та червні.

Європейські та американські НПЗ, за оцінками аналітиків у матеріалі Reuters, уже працюють близько до максимуму. Європейська маржа дизельної переробки досягла рекордних $66,25 за барель після російської заборони експорту дизелю, а у США спред між сирою нафтою та нафтопродуктами наблизився до $70 за барель.

«Маржа залишатиметься високою. У світі просто бракує потужностей, щоб упоратися з подвійним ударом закриття Ормузу та російських експортних заборон», — сказав аналітик Sparta Commodities Ніл Кросбі.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Дефіцит переробних потужностей відокремив ціни дизпального від динаміки Brent

20 липня Reuters звернув увагу на дедалі більший розрив між ситуацією на ринку сирої нафти та готових нафтопродуктів. Brent відступила від воєнного максимуму близько $118 за барель до рівнів поблизу $85, однак дизельне пальне не отримало аналогічного цінового полегшення.

За даними International Energy Agency, які наводить Reuters, у другому кварталі 2026 року глобальна переробка становила близько 78 млн барелів на добу. Це приблизно на 5 млн барелів на добу менше, ніж роком раніше. Причинами стали перебої в роботі НПЗ на Близькому Сході, скорочення переробки в росії після українських ударів, а також зниження завантаження заводів у Китаї та інших країнах Азії через обмежену доступність сировини.

Ситуація особливо гостро проявилася в сегменті середніх дистилятів. Європейська маржа дизельного пального, тобто різниця між вартістю готового продукту та нафтовою сировиною, сягнула приблизно $65 за барель. Маржа нафтопереробки у Північно-Західній Європі піднялася до сезонних рекордів поблизу $30 за барель.

Європейський ринок входить у період низьких запасів і високої маржі

Висока маржа є сигналом того, що покупці конкурують за обмежений обсяг готового пального. Цей чинник посилюється ситуацією із запасами. Раніше «Термінал» повідомляв, що запаси газойлю в регіоні ARA опустилися до мінімуму майже за чотири роки, тоді як імпортні потоки до головного нафтопродуктового хаба Європи скоротилися.

Додатковим обмеженням стає зменшення можливостей США компенсувати нестачу пального в інших регіонах. За наведеними Reuters даними, сукупний американський експорт сирої нафти й нафтопродуктів минулого тижня скоротився до 10,7 млн барелів на добу після рекордних 14,2 млн барелів на добу у квітні. Американські НПЗ одночасно мають задовольняти високий сезонний внутрішній попит.

Таким чином, падіння ціни на нафту саме по собі вже не гарантує пропорційного здешевлення дизпального. На українському ринку цей механізм уже проявлявся через швидке зростання закупівельної вартості: «Термінал» раніше фіксував, що гуртова ціна дизпального перевищила середню роздрібну, а ціновий буфер АЗС різко скоротився.

Джерела: Reuters.

Середня роздрібна ціна бензину у США сягнула $4,0030 за галон, за даними AAA. Reuters пов’язав зростання з новим етапом бойових дій між США та Іраном, порушенням енергетичних потоків через Ормузьку протоку та низькими запасами пального. Це важливо для Європи як сигнал глобальної нестачі нафтопродуктів, зокрема бензину.

Бензин дорожчає не лише через нафту, а й через дефіцит переробних потужностей і низькі запаси

Reuters повідомив, що середня ціна бензину у США 20 липня перевищила $4 за галон уперше після березня. З кінця лютого, коли США та Ізраїль атакували Іран, середні роздрібні ціни на бензин зросли більш ніж на 30%. У червні вони опустилися нижче цього рівня після меморандуму між США та Іраном про припинення війни, але знову пішли вгору після зриву перемир’я на початку липня.

У матеріалі Reuters підкреслено, що роздрібні ціни на пальне рухалися разом із нафтою, яка різко подорожчала попереднього тижня. Сирова нафта є основною витратою у виробництві бензину, тому її подорожчання напряму передається у собівартість моторного пального.

Додатковим чинником стали низькі запаси. За урядовими даними, запаси бензину у США минулого тижня становили 210,5 млн барелів, приблизно на 1,5 млн барелів нижче п’ятирічного середнього рівня. Reuters також зазначив, що ціни підтримувала втрата частини російських переробних потужностей через посилення українських атак на енергетичну інфраструктуру.

«Бензин точно стане чинником інфляції, якщо ми й надалі бачитимемо порушення роботи Ормузької протоки. Рафіновані види пального загалом уже перебувають у стані крайньої напруженості через втрату глобальних переробних потужностей — особливо в Азії та на Близькому Сході», — сказав Алекс Хоудс, директор зі стратегії енергетичних ринків StoneX.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Середні запаси газойлю в регіоні Амстердам — Роттердам — Антверпен у липні скоротилися на 4% проти червня — до 13,04 млн барелів, найнижчого рівня майже за чотири роки. Імпорт газойлю до найбільшого нафтопродуктового хабу Європи зменшився майже вдвічі. Водночас маржа європейського дизельного пального до Brent досягла рекордних $66,25 за барель.

Імпорт газойлю до ARA скоротився на 89 тис. барелів на добу

Середній обсяг незалежно збережених запасів газойлю в ARA у липні становив 13,04 млн барелів. Це на 500 тис. барелів менше за середній показник червня. До цієї категорії входять дизельне пальне та опалювальний газойль. За даними Insights Global, запаси зменшилися на 4% і перебувають на найнижчому рівні майже за чотири роки. :contentReference[oaicite:0]{index=0}

Однією з причин скорочення резервів стало послаблення вхідного потоку. У липні ARA імпортував у середньому 99 тис. барелів газойлю на добу проти 188 тис. барелів на добу в червні. Отже, постачання знизилося на 89 тис. барелів на добу, або приблизно на 47%. Основними джерелами вантажів стали Швеція з часткою 27%, Велика Британія — 22% і Франція — 14%. :contentReference[oaicite:1]{index=1}

Падіння імпорту має більше значення, ніж саме скорочення запасів за один місяць. Коли резерви низькі, а надходження нових партій слабшає, ринок стає чутливішим до затримок танкерів, ремонтів НПЗ і різких змін попиту. Раніше «Термінал» аналізував, як Європа компенсувала скорочення близькосхідного постачання пального альтернативними вантажами.

Азійські запаси зростають, але регіональні баланси розходяться

Ситуація в Північно-Західній Європі відрізняється від динаміки в Сінгапурі. Середні запаси середніх дистилятів у сінгапурському хабі в липні зросли на 1,17 млн барелів, або на 15%, — до 9,11 млн барелів. Строки очікування низькосірчистого суднового газойлю скоротилися до 6–9 днів проти 8–10 днів тижнем раніше, що свідчить про локальне поліпшення доступності продукту. :contentReference[oaicite:2]{index=2}

Показники ARA та Сінгапуру не є повністю тотожними за складом продуктів, тому їх не можна безпосередньо підсумовувати або використовувати для розрахунку глобального балансу. Порівняння показує інше: збільшення резервів в одному хабі не означає автоматичного полегшення ситуації в іншому. Переміщення ресурсу залежить від ціни, фрахту, доступності танкерів, тривалості маршруту та конкуренції з боку інших імпортерів. :contentReference[oaicite:3]{index=3}

Маржа дизелю до Brent піднялася до $66,25 за барель

Додатковий тиск створила нова ескалація між США та Іраном. 17 липня ф’ючерси на малосірчистий газойль торгувалися з рекордною премією $66,25 за барель до Brent. Reuters пов’язує зростання маржі з обмеженням руху через Ормузьку протоку, атаками на НПЗ та ризиком порушення судноплавства через Червоне море. :contentReference[oaicite:4]{index=4}

Через Червоне море проходять вантажі, перенаправлені з маршрутів через Ормузьку протоку. Тому можливе блокування Баб-ель-Мандебської протоки створило б ризик одночасного обмеження двох ключових напрямків близькосхідного експорту. Докладніше цей канал впливу розглянуто в матеріалі про ризики для постачання через Ормузьку та Баб-ель-Мандебську протоки. :contentReference[oaicite:5]{index=5}

Європейський дизельний ринок входить у цей період із низькими запасами в ARA, скороченим імпортом і рекордною маржею готового продукту. Окремим чинником залишається заборона експорту дизпального з росії до 31 липня, яка змушує традиційних покупців російського ресурсу конкурувати за альтернативні партії на світовому ринку.

Джерела: Engine: запаси газойлю в ARA, Engine: запаси середніх дистилятів у Сінгапурі, Reuters: ціни, дизельна маржа та ризики для морських маршрутів.

Розрив між ціною нафти та ціною бензину пояснюється дефіцитом переробки й низьким запасом готового продукту

The Wall Street Journal 17 липня 2026 року повідомила, що бензин у США подорожчав сильніше, ніж сира нафта: WTI торгується близько 80 доларів за барель, що приблизно на 18% вище довоєнного рівня, тоді як бензин залишається на 32% дорожчим — 3,94 долара за галон за даними OPIS.

За матеріалом WSJ, головна причина — не лише сировина, а й обмеженість пропозиції готового пального. Газетa зазначає, що ринки пального мають слабкий буфер, а глобальна переробка стикається з обмеженнями після пошкоджень потужностей і збоїв у постачанні в різних регіонах.

У матеріалі наведено оцінку, що запаси бензину в США на 8% нижчі за п’ятирічний середній рівень. Додатковим чинником названо вимоги до змішування пального, які у липні додали 14 центів на галон до витрат нафтопереробників.

WSJ також пише, що глобальний випуск нафтопродуктів зменшився на 5,1 млн барелів на добу проти минулого року, а логістичні обмеження сповільнюють доставку пального. Тому політичні рішення — наприклад тимчасове послаблення окремих вимог або податків — можуть лише частково пом’якшити ціновий тиск.

Для європейського ринку бензинів висновок матеріалу полягає в тому, що зниження нафти не обов’язково автоматично знижує ціну бензину. Якщо маржа переробки та логістична премія залишаються високими, імпортний паритет для українського ринку також може залишатися жорстким.

Джерело: Terminal. За матеріалами: The Wall Street Journal.

Головні тези: Китай послабив неформальні обмеження на експорт нафтопродуктів і може відправити за кордон понад 400 тис. тонн бензину в липні. Сукупний експорт бензину, дизельного та авіаційного пального прогнозується на рівні близько 3 млн тонн. Водночас китайські НПЗ у червні працювали з найнижчим завантаженням за десять років, тому відновлення експорту залежить від зростання переробки.

Липневий план передбачає понад 400 тис. тонн бензину

Китайські нафтопереробники готуються збільшити експорт бензину після послаблення обмежень, запроваджених на початку війни з Іраном для захисту внутрішнього ринку. За оцінками торговельних джерел Reuters, липневі відвантаження бензину можуть перевищити 400 тис. тонн.

Попередній план передбачав експорт менш як 40 тис. тонн бензину. Отже, можливий обсяг збільшується більш ніж у десять разів, хоча остаточний графік відвантажень залежить від доступних квот, завантаження НПЗ і судноплавства.

Сукупний експорт бензину, дизельного та авіаційного пального може досягти 3 млн тонн, або майже 800 тис. барелів на добу. Поточна оцінка Kpler становить 585 тис. барелів на добу, але вона може зрости після врахування додаткових партій.

Низьке завантаження НПЗ стримує пропозицію

У червні завантаження китайських установок первинної переробки знизилося до 57,72%. Це на 3,28 відсоткового пункту менше, ніж у травні, та на 13,09 відсоткового пункту нижче за показник червня 2025 року. Рівень став найнижчим приблизно за десять років.

Причинами були слабкий внутрішній попит і обмеження експорту готових нафтопродуктів. Імпорт нафти скоротився на 41,3% порівняно з червнем 2025 року, до 29,27 млн тонн, або 7,12 млн барелів на добу.

Експорт нафтопродуктів у першому півріччі становив 23,59 млн тонн, що на 13,2% менше, ніж роком раніше. У червні Китай експортував 4,36 млн тонн нафтопродуктів.

Додаткові партії не усувають глобального дефіциту

Китайські постачання здатні збільшити доступність бензину та інших транспортних палив в Азії, але поки не повертають ринок до довоєнного стану. Експорт легких і середніх дистилятів зріс із 350 тис. барелів на добу у квітні до 423 тис. барелів на добу у червні, залишаючись значно нижчим за середні 719 тис. барелів на добу протягом трьох місяців перед початком війни.

У червні імпорт легких і середніх дистилятів до Азії знизився до 5,19 млн барелів на добу — мінімуму в даних Kpler із 2017 року. Це на 32% менше за середній рівень трьох довоєнних місяців.

Збільшення китайського експорту розширює глобальну пропозицію, але його ефект обмежують низькі запаси, перебої в роботі НПЗ і нове загострення навколо Ормузької протоки. IEA також фіксувало відставання відновлення готового пального від потоків сирої нафти, що підтримує ціни бензину та маржу переробки.

Джерела: Reuters: роль Китаю на ринку готового пального, Reuters: імпорт нафти й завантаження НПЗ Китаю, Reuters: липневий план експорту бензину.

Los Angeles Times із посиланням на Bloomberg повідомила 11 липня, що бензин, дизельне пальне та авіаційне пальне знову дорожчають, хоча ціни на сиру нафту знижуються. Розрив між вартістю нафтопродуктів і сирої нафти досяг рекордних рівнів у США та інших регіонах.

Високе завантаження НПЗ не ліквідує дефіцит, якщо запаси продовжують скорочуватися

Матеріал Los Angeles Times від 11 липня описує рідкісне розходження між цінами на сиру нафту і нафтопродукти. За даними видання, глобальні нафтові бенчмарки майже стерли ціновий сплеск, спричинений війною в Ірані, але готове пальне залишається дорогим через дефіцит пропозиції.

Серед ключових причин названо російську заборону на експорт дизельного пального, відновлення бойових дій навколо Ормузької протоки та низькі запаси. За оцінкою матеріалу, росія є другим найбільшим експортером дизельного пального у світі після США та забезпечує 11% глобальних відвантажень.

Видання зазначає, що країни, які покладалися на російське пальне, зокрема Бразилія і Туреччина, останніми днями конкурують за неросійські обсяги. Це має значення для Європи, оскільки ринок дизельного пального є глобальним: дефіцит в одному регіоні впливає на премії та доступність вантажів в інших.

Окремий ризик для Європи — спека. За даними матеріалу, високі температури можуть обмежувати здатність європейських НПЗ працювати на повну потужність: через обмеження систем охолодження та конденсації виробництво може скорочуватися до 15% під час теплової хвилі.

«НПЗ уже працюють із дуже високим рівнем завантаження. І все ж запаси продовжують скорочуватися», — заявив Jamie Torrance, який керує торгівлею дизельним і авіаційним пальним у Trafigura Group.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Los Angeles Times / Bloomberg.