Також на це вплинув тиск з боку місцевої влади. Повідомляється, що з середини квітня в Сеуті не спостерігалося жодних перевантажень російського сорту нафти Urals із судна на судно.

Натомість деяка частина суден перемістилася в Атлантичний океан, недалеко від Кабо-Верде, Канарських островів і Азорських островів.

Що цьому передувало

Західні санкції щодо російської нафти змусили країну шукати інші ринки, переважно в Азії, після її вторгнення в Україну.

Тим часом для перевезення російської нафти з’явився великий тіньовий флот танкерів, при цьому все більша кількість так званих перевалок відбувається в міжнародних водах.

Зі зростанням фрахтових ставок на невеликі танкери стало економічно доцільно перевантажувати нафту на більші судна для поставок на схід. Проте більшість європейських країн забороняють компаніям співпрацювати з російською нафтою.

Як цьому протидіяла Іспанія

На початку лютого іспанська влада розіслала лист місцевим компаніям, що займаються судноплавством, з нагадуванням про заборону на такі перевезення, якщо вони пов’язані з російською нафтою навіть у міжнародних водах.

Відтоді діяльність у Сеуті припинилася. Загалом вісім супертанкерів здійснили перекидання поблизу анклаву з грудня до початку квітня.

Дев’ятий, «Скорпіус», отримав вантаж у Сеуті, а потім вирушив у Кабо-Верде і на Канарські острови, щоб завершити решту перевезень.

Яка ситуація з російською нафтою

У грудні 2022 року Європейський Союз запровадив ембарго на імпорт нафти з території РФ. Країни «Великої сімки» та Австралія запровадили цінову стелю на рівні 60 доларів за барель для російської нафти.

Видання Spiegel повідомляло, що російська нафта продовжує надходити до країн ЄС, попри ембарго, як нафтопродукти з третіх країн, особливо Індії.

За даними Reuters, імпорт російської нафти Індією виріс до нового рекордного максимуму у квітні 2023 року. Вони зазначили, що Індія імпортувала близько 1,9 млн барелів на добу. Це становило близько двох п’ятих від загального обсягу покупок у країні.