Президент США Дональд Трамп оголосив масштабні імпортні тарифи, що охоплюють як союзників, так і конкурентів. Мінімальна ставка становить 10%, а максимальна сягає 49%. Попри очікувану відповідь постраждалих країн, енергетичний імпорт залишився поза дією тарифів. Ринки миттєво відреагували падінням цін на нафту та зростанням економічної невизначеності.
У середу вдень президент Дональд Трамп оголосив про введення додаткового 10% мита на більшість товарів, що ввозяться до США. Для окремих торговельних партнерів ці ставки виявилися значно вищими. Китай отримав додатковий 34% імпортний тариф, який додається до 20% мита, запровадженого раніше цього року. Індія, попри свій статус союзника, зіткнулася з 26% митом. Європейський Союз, який отримав 20% тариф, уже погрожує заходами у відповідь.
«Китай рішуче виступає проти цього та вживе контрзаходів для захисту своїх прав та інтересів», – заявило міністерство торгівлі КНР після оголошення нових тарифів. Це очікувана реакція, адже раніше Пекін уже відповідав аналогічними діями, включаючи тарифи на імпорт американської енергії. Інші країни можуть піти тим самим шляхом, підтримуючи альтернативних постачальників енергоресурсів.
Зростаюча напруга на світових ринках
Загроза контрзаходів від урядів постраждалих країн, поряд із самими тарифами, спричинила нестабільність на фондових та сировинних ринках. Європейський Союз назвав нові тарифи «незаконними», а президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила: «Ми вже завершуємо перший пакет контрзаходів у відповідь на тарифи на сталь і готуємо подальші заходи для захисту наших інтересів та бізнесу, якщо переговори зазнають невдачі».
Дональд Трамп виправдовує нові мита бажанням вирівняти умови для американських виробників, які змушені конкурувати з товарами, захищеними місцевими тарифами. Втім, цей крок викликав невдоволення навіть серед традиційних партнерів США. Індія, яка традиційно застосовує високі імпортні мита, зазнала 26% тарифу на багато своїх експортних товарів, хоча перед цим оголосила про готовність знизити власні тарифи на імпорт зі США вартістю $23 млрд. Однак це не допомогло уникнути обмежень. Навіть Ізраїль, який повністю скасував мита на американські товари, отримав 17% імпортний тариф.
Економічні наслідки
Аналітики прогнозують, що головними наслідками тарифної політики стануть зростання інфляції та скорочення споживчих витрат, що, своєю чергою, може призвести до падіння попиту на нафту. Наразі основний вплив тарифів відчувається на фондових, облігаційних та сировинних ринках, де панує песимізм. Що буде далі, поки що неясно, однак можливість економічних контрзаходів з боку інших країн залишається високою.
«Уряди виглядатимуть слабкими, якщо не дадуть відповідь», – заявив головний стратег Pictet Asset Management Лука Паоліні у коментарі Financial Times. Водночас він додав, що після перших заходів у відповідь сторони, ймовірно, будуть відкриті для переговорів. Адже застосувати санкції – легко, а ось зменшити завдану шкоду – значно складніше.
Джерело: НТЦ Псіхєя
За матеріалами oilprice.com
