
Китайські виробники вітротурбін, попри конкурентоспроможні ціни, стикаються з численними перешкодами на європейському ринку, включаючи сумніви щодо надійності, сертифікації та геополітичні ризики.
Протягом останніх трьох років західні виробники вітротурбін (OEM) зосередилися на основних ринках, прагнучи відновити прибутковість після років тиску на маржу. Хоча витрати на сировину зменшилися у 2024 році, ціни на турбіни продовжували зростати, що допомогло західним OEM покращити фінансові показники. Проте капітальні витрати залишаються головною проблемою для розробників, особливо з огляду на високі процентні ставки.
У Китаї виробники відповіли на скасування тарифів на електроенергію, що надходить у мережу, впровадженням більших моделей турбін для зниження витрат. Це посилило внутрішню конкуренцію та призвело до зниження цін на турбіни, що зменшило маржу прибутку. З очікуваним піком встановлення турбін у 2025 році та спадом у 2026 році, китайські OEM все більше орієнтуються на закордонні ринки для поглинання надлишкових потужностей і відновлення прибутковості. На експортних ринках їхні турбіни залишаються на 30–40% дешевшими за західні аналоги, що дає їм значну цінову перевагу.
Багато зусиль щодо міжнародної експансії були зосереджені на ринках, що розвиваються. З 2020 року частка китайських OEM у загальних замовленнях у таких регіонах, як Центральна Азія, Близький Схід, Африка та Південна Америка, зросла з менш ніж 30% до понад 50%. Їхня стратегія — пріоритетність ціни та доступності — виявилася ефективною у витісненні західних постачальників.
Для підтримки цього просування китайські OEM почали створювати виробничі потужності за межами Китаю. Підприємства були засновані в таких країнах, як Саудівська Аравія, Казахстан, Бразилія, а нещодавно — Оман, що наближає їх до ключових клієнтів. Проте в Європі прогрес був повільнішим. Китайські OEM забезпечили лише обмежену кількість проєктів — переважно в Південній та Східній Європі — і плани щодо заводів залишаються невизначеними.
Що стримує їхній розвиток?
Виклик для китайських OEM полягає не в ціні — а в довірі. Щоб закріпитися в Європі, їм потрібні обсяги. Але розробники, кредитори та політики залишаються обережними.
Вісім основних факторів сприяють цьому опору:
-
Досвід: Розробники насторожено ставляться до обмеженого міжнародного досвіду та відсутності довгострокових даних про продуктивність.
-
Структури контрактів: Китайські OEM часто пропонують нестандартні умови контрактів, що ускладнює пряме порівняння із західними постачальниками.
-
Сертифікаційні прогалини: Неповна або неєвропейська сертифікація додає витрат і невизначеності — особливо щодо якості компонентів і відповідності стандартам IEC.
-
Практики охорони праці та безпеки: Суворі європейські вимоги до охорони праці та безпеки становлять бар’єр для компаній, незнайомих із місцевими очікуваннями.
-
Післяпродажне обслуговування: Слабка сервісна мережа в Європі викликає занепокоєння щодо надійності турбін, особливо для критичних компонентів, таких як лопаті.
-
Фінансова привабливість: Кредитори зазвичай віддають перевагу усталеним OEM; невизначеність щодо технологій і геополітики може призвести до вищих витрат на фінансування.
-
Регуляторні ризики: Згідно з Регламентом ЄС про іноземні субсидії, OEM, які перебувають під розслідуванням, стикаються з більшими ризиками проєктів і затримками.
-
Кібербезпека: З огляду на увагу до критичної енергетичної інфраструктури, зростають політичні побоювання щодо використання китайського обладнання, зокрема через можливі ризики для національної безпеки.
Ставлення до китайських OEM у Європі різниться. У той час як Північна Європа робить акцент на суверенітеті ланцюгів постачання й безпеці, Південна Європа виявляє більше відкритості — частково завдяки досвіду співпраці з китайськими постачальниками в Африці та на Близькому Сході. Такі девелопери як EDP, Engie та EDF набули досвіду з китайськими компаніями в інших регіонах, що потенційно відкриває шлях до майбутніх спільних проєктів у Європі.
У підсумку, китайські OEM здатні конкурувати за ціною — але для масштабування в Європі цього недостатньо. Розробники хочуть упевненості у виконанні проєктів. Страхові компанії та кредитори потребують доказів того, що ризики контрольовані. А уряди прагнуть убезпечити національні інтереси. Без вирішення викликів, пов’язаних із довірою та регуляторними обмеженнями, перевага в ціні не гарантує успішного проникнення на ринок вітроенергетики ЄС.
Джерело: НТЦ Псіхєя oil@ukroil.com.ua
За матеріалами: roilprice.com