Новий 18-й пакет санкцій ЄС та додаткові обмеження від Великої Британії мають створити нові виклики для російського нафтового сектору. Утім, за оцінками експертів, їхній вплив буде обмеженим без підтримки з боку США.

Ціновий тиск і логістичні бар’єри

Серед ключових заходів ЄС — введення плаваючої стелі цін на експорт російської нафти, встановленої на рівні 15% нижче середньої ринкової ціни за останні три місяці. Поточний рівень — приблизно 47,6 дол./бар.

• Ринок відреагував нейтрально, адже існуюча фіксована межа G7 у 60 дол./бар. також вважається малоефективною.
• Новий підхід складніше розраховувати та контролювати, особливо без доларової юрисдикції, яку може забезпечити лише США.
• Індія та Китай, основні покупці, не визнають санкцій ЄС чи Великої Британії і купують нафту з доставкою, передаючи логістичні та страхові ризики посередникам.

Скорочення експорту пов’язане не з санкційним тиском напряму, а зі слабшими переговорними позиціями москва перед Нью-Делі та Пекіном. Це може розширити дисконт на Urals і ESPO на 2–3 дол./бар. понад уже існуючі 12,5 дол./бар. (липень).

Санкції проти танкерів і «тіньового флоту»

• ЄС заборонив ще 105 суден, довівши загальну кількість до 444.
• Британія розширила чорний список з 290 до 424 танкерів.
• Це змушує російські компанії активніше використовувати тіньовий флот, що підвищує логістичні ризики і витрати.

Однак експерти зазначають, що глобальний флот нараховує понад 7 000 танкерів, тому резерви для маневру ще існують. Усі ці зміни можуть призвести до зростання фрахтових ставок, але посередники будуть готові скористатися новими можливостями.

Заборона на реекспорт нафтопродуктів і нові адресні санкції

• Заборонено імпорт нафтопродуктів з російської нафти, навіть якщо вони вироблені в третіх країнах.
• Під санкції потрапив нафто-переробний завод Nayara в Індії, другий за обсягом в країні, частка російської «Роснафти» в ньому — 49,13%.
• Велика Британія окремо додала до списку Litasco Middle East — дубайську торговельну «дочку» «Лукойлу».

Санкції проти Nord Stream

ЄС заборонив будь-яку діяльність, пов’язану з проєктами Nord Stream 1 і 2 — їхню експлуатацію, обслуговування, добудову чи комерційне використання. Це сприймається як реакція на інтерес інвесторів із США до купівлі частково пошкодженої інфраструктури.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Energy Intelligence