Після політичних змін у Венесуелі та підготовки США до прийому до 50 млн барелів венесуельської нафти судноплавні та торговельні компанії зіткнулися з гострим дефіцитом логістичних можливостей. Попри потенціал швидкого зростання експорту до рівня 500 тис. барелів на добу, накопичені запаси, зношена інфраструктура та санкційні обмеження створюють вузькі місця, які можуть стримувати постачання протягом 3–4 місяців.
Логістика венесуельської нафти після санкційного періоду
Багаторічні санкції проти венесуельського нафтового сектору призвели до системної деградації інфраструктури зберігання та транспортування. Це стало ключовим викликом для компаній, які готуються відновити масштабні експортні операції.
Стан зберігання та транспортування
- Майже заповнені наземні резервуари, що знижує гнучкість операцій та підвищує аварійні ризики.
- Старі танкери у ролі плавучих сховищ, більшість з яких перебувають під санкціями та не можуть бути напряму задіяні через страхові й відповідальні обмеження.
- Зношені портові потужності, які обмежують швидкість та безпеку навантаження.
Пошук альтернативних схем перевалки
- Компанії Maersk Tankers та American Eagle Tankers вивчають розширення операцій ship-to-ship біля узбережжя Венесуели.
- Розглядається відтворення логістики, що раніше застосовувалась у затоці Амуай, із багатоступеневими перевалками між сховищами, причалами та експортними танкерами.
- Обмежувальні чинники:
- дефіцит малотоннажних суден;
- конкуренція за вікна навантаження;
- незадовільний технічний стан портового обладнання.
Альтернативні маршрути та їхня ціна
- Перевалка через води Аруби та Кюрасао залишається можливою.
- Водночас такі маршрути є дорожчими за пряме завантаження, що підвищує собівартість бареля.
Потенціал експорту та технологічні рішення
До введення санкцій Венесуела експортувала до США близько 500 тис. барелів на добу. Досягнення цього рівня знову можливе, однак залежить від усунення інфраструктурних обмежень.
- Розвантаження накопичених запасів може тривати 3–4 місяці.
- Ключове вузьке місце — термінал Jose, де пропускна спроможність є обмеженою.
- Для забезпечення транспортування:
- нафтові компанії імпортують нафту-нафтен зі США;
- її використовують для змішування з важкою венесуельською нафтою, знижуючи в’язкість та роблячи сировину придатною для транспортування й переробки.
Висновки
Описана ситуація демонструє, що навіть за політичного рішення про відновлення постачання нафти ключовим фактором стає фізична спроможність логістики.
- Ринок нафти й нафтопродуктів:
- диверсифікація джерел постачання має супроводжуватися оцінкою реального стану інфраструктури;
- накопичення стратегічних запасів без належної логістики створює приховані ризики.
- Критична інфраструктура:
- зношені порти й резервуари стають точками підвищеної вразливості;
-
- ускладнена логістика безпосередньо підвищує маржу транспортування;
- дорожчі маршрути та перевалки трансформуються у вищу кінцеву ціну пального.
Логістична стійкість є не менш важливою за доступ до ресурсу, особливо в умовах воєнних ризиків та санкційних обмежень.
Джерело: Terminal
За матеріалами: OilPrice
