Глобальний нафтовий ринок входить у небезпечну фазу: запаси нафти скорочуються, Гормузька протока фактично залишається закритою для нормального танкерного руху, а стратегічні резерви вже не гарантують стримування цін. За оцінками учасників ринку, якщо розрядки не буде до другої половини червня, Brent може швидко подорожчати, а новий ціновий шок зачепить не лише енергетику, а й інфляцію, облігації, фондові ринки та споживчі витрати.
Світовий нафтовий буфер вичерпується: наступний ціновий стрибок може вдарити по економіках і ринках
Головний ризик для нафтового ринку тепер полягає не лише у самому закритті Гормузької протоки, а у виснаженні запасів, які протягом чотирьох місяців стримували ціни нижче психологічної межі у 100 дол./бар. Попри фактичне блокування протоки, ринок досі утримувався від панічного сценарію завдяки комерційним запасам, стратегічним резервам і падінню морського імпорту нафти до Китаю.
Запаси стають критичним обмежувачем ринку
- Світові запаси нафти небезпечно скорочуються, оскільки домовленості про відновлення танкерного руху через Гормузьку протоку досі немає.
- США скорочують стратегічні резерви: запаси сирої нафти разом зі Strategic Petroleum Reserve за тиждень до 29 травня знизилися до 791 млн бар., що є найнижчим рівнем із лютого 2024 року.
- Американські запаси впали майже на 64 млн бар. від початку війни та скорочуються вже вісім тижнів поспіль.
- США вивільняють 172 млн бар. зі стратегічного резерву в межах скоординованих дій Міжнародного енергетичного агентства, яке передбачає рекордне вивільнення 400 млн бар. нафти для стримування цін.
- Морський імпорт нафти Китаєм у травні впав до найнижчого рівня майже за 10 років, що також тимчасово послабило шок постачання.
«Ми наближаємося до нечуваних рівнів запасів. Справді, дуже-дуже низьких рівнів. Можна сперечатися, чи станеться це за два або три тижні. Але коли ми дійдемо до цієї точки, ціни різко підуть вгору», — заявив старший віцепрезидент Exxon Mobil Ніл Чепмен на конференції Bernstein у Нью-Йорку 28 травня.
За словами Ніла Чепмена, якщо рівень запасів стане ще нижчим, dated Brent, який використовується для ціноутворення понад 60% світової торгівлі сирою нафтою, може зрости до 150–160 дол./бар.
Гормузька протока перетворюється на довгостроковий ризик
Протягом кількох днів президент США Дональд Трамп заявляв, що угода про відкриття протоки близька. Водночас Reuters зазначає, що домовленість залишається недосяжною, а попередження нафтової галузі стають різкішими.
- Чотири місяці війни з Іраном обмежують доступ нафти до значної частини світового ринку.
- Ф’ючерси на нафту залишалися нижче 100 дол./бар., попри фактичне закриття протоки.
- Ризик другого цінового шоку формується через вичерпання буферів, а не лише через початкове перекриття Гормузької протоки.
- JPMorgan прогнозує швидке зростання цін у другій половині червня, якщо пропускна здатність Гормузької протоки не повернеться до довоєнного рівня.
«Ризик другого цінового шоку реальний, але ключовий момент у тому, що він може виникнути через виснаження буферів, а не через саме початкове закриття Гормузької протоки», — заявив дубайський нафтовий трейдер Шохрух Зухрітдінов.
Кінець червня може стати точкою зламу
Керівниця підрозділу нафтової промисловості та ринків Міжнародного енергетичного агентства Торіл Босоні попередила, що за збереження нинішніх темпів скорочення запасів світові нафтові резерви можуть досягти критично низького рівня саме тоді, коли літній попит на пальне виходить на пік.
«Коли буфери тоншають, ціни мають виконувати більшу частину роботи з балансування. Це означає, що або споживачі платять більше, або попит руйнується», — сказав віцепрезидент і старший ринковий стратег Rosenberg Research Мехмет Беджерен.
За оцінкою Мехмета Беджерена, точка зламу може бути досягнута до кінця червня. Це означає, що ринок переходить від режиму очікування політичного рішення до режиму фізичного дефіциту ліквідних запасів.
Ціновий шок виходить за межі нафтового ринку
Інвестори вже закладають у ціну нафти тривалу геополітичну премію ризику. Її наслідки можуть проявитися не лише у вартості енергоносіїв, а й в інфляції, дохідності облігацій і споживчих витратах.
- Joseph Tanious, головний інвестиційний стратег Northern Trust Asset Management, вважає, що останні події свідчать про структурну зміну енергетичних ринків.
- Повернення до довоєнних цін нижче 70 дол./бар. він називає малоймовірним навіть у разі послаблення напруги.
- Європа й Азія залишаються більш вразливими до тривалої енергетичної інфляції.
- США, як нетто-експортер нафти, мають кращий захист, але не є повністю ізольованими від наслідків.
«Гормузька протока тепер міцно закріпилася як постійне геополітичне вузьке місце», — заявив головний інвестиційний стратег Northern Trust Asset Management Джозеф Таніус.
США краще захищені, але не без втрат
Старший економіст Vanguard Адам Шиклінг назвав вищі ціни на нафту помірним стримувальним фактором для економіки США. Причина — власне видобування нафти та сильні інвестиції у штучний інтелект, які частково компенсують тиск на споживачів.
Водночас Vanguard оцінює, що у сценарії, коли нафта зросте приблизно до 120 дол./бар. і залишатиметься на цьому рівні протягом року, економічне зростання США може сповільнитися приблизно на 0,4 процентного пункту.
- Для домогосподарств важливий не лише сам рівень цін, а тривалість періоду дорогого пального.
- Витрати на пальне нині займають меншу частку доходів, ніж під час попередніх нафтових шоків.
- Цей захисний запас зменшується з часом, особливо якщо високі ціни збережуться на тлі літнього автомобільного сезону.
«Споживчі настрої вже перебувають на історичних мінімумах, але якщо ціни на нафту залишаться тут ще на три місяці або суттєво зростуть у короткостроковій перспективі, слід очікувати реального економічного впливу», — сказав головний ринковий стратег Osaic Філ Бланкато.
Висновок для енергетичних ринків
Матеріал Reuters показує, що нафтовий ринок наближається до моменту, коли стратегічні резерви та комерційні запаси перестають бути достатнім амортизатором. Якщо Гормузька протока не повернеться до нормальної пропускної здатності, ринок може перейти від контрольованого дефіциту до різкого цінового перерозподілу.
- Короткостроковий ризик — швидке подорожчання нафти у другій половині червня.
- Середньостроковий ризик — закріплення премії за геополітичну небезпеку в цінах Brent.
- Макроекономічний ризик — тиск на інфляцію, дохідність облігацій, фондові ринки та споживчі витрати.
- Найвразливіші регіони — Європа й Азія, які сильніше залежать від імпортної енергії.
