Європа не здатна убезпечити себе від глобальних шоків на нафтовому й газовому ринках через нарощування власного видобутку. Реальне рішення — структурна трансформація: прискорення електрифікації, розвиток відновлюваних джерел енергії, накопичувачів і інтегрованих електромереж. Водночас чинна податкова політика ЄС фактично гальмує цей процес, створюючи переваги для викопного газу над електроенергією.

Чому Європа не може «вибурити» енергетичну безпеку

Глобальні ціни нівелюють локальний видобуток

Попри зростання напруженості у стратегічно важливих регіонах, таких як Ормузька протока, Європа продовжує покладатися на традиційні підходи — очікування зростання цін і дискусії про розширення видобутку в Північному морі.

• Нафта має глобальне ціноутворення — навіть видобута в Європі сировина залежить від світових ринків
• Газ прив’язаний до інфраструктури та міжнародної конкуренції
• Геополітичні ризики поза Європою визначають ціни всередині континенту

Це означає, що навіть збільшення видобутку не здатне захистити домогосподарства та промисловість від цінових шоків.

Ключова проблема — залежність від викопного палива

• Транспорт, опалення та промисловість залишаються залежними від нафти й газу
• Європа імпортує не лише енергоносії, а й цінову волатильність

Структурний вихід: електрифікація економіки

Зменшення ролі викопного палива

Рішення полягає не у зміні джерел постачання, а у скороченні споживання викопного палива через електрифікацію.

• Транспорт — перехід на електромобілі зменшує залежність від нафти
• Опалення — теплові насоси знижують вплив газових криз
• Промисловість — електрифікація відкриває шлях до використання ВДЕ
• Накопичувачі енергії — підвищують стійкість системи

Електрифікація не усуває ризики повністю, але значно зменшує їхній вплив.

Електроенергія як основа стійкості

• ВДЕ (сонце, вітер, гідро) — формують внутрішні джерела енергії
• Гнучке споживання — адаптація попиту до пропозиції
• Інтегровані мережі — дозволяють балансувати систему між країнами

Податкова політика як бар’єр

Електроенергія дорожча за газ через податки

У першій половині 2025 року податки на електроенергію в ЄС були в середньому у 2 рази вищими, ніж на газ.

• Німеччина та Угорщина — приблизно у 3 рази вище
• Бельгія — у 6 разів
• Хорватія — близько у 14 разів

Це створює викривлені стимули:

• Домогосподарства рідше встановлюють теплові насоси
• Водії повільніше переходять на електротранспорт
• Промисловість відкладає електрифікацію

Фактично Європа декларує електрифікацію, але фінансово її стримує.

Електромережі як питання безпеки

Інтеграція ринку електроенергії

Ефективність електрифікації залежить від здатності швидко й дешево передавати електроенергію між країнами.

• Міждержавні з’єднання — підвищують гнучкість
• Накопичувачі — поглинають коливання
• Передача електроенергії — зменшує локальні дефіцити

Єдина система має об’єднати:

• сонячну генерацію Іспанії
• гідроенергію Північної Європи
• атомну енергетику Франції
• офшорну вітроенергетику

Опір реформам

Деякі країни, що виграють від чинної системи, чинять опір реформам ринку.

• Побоювання зростання цін часто перебільшені
• Вигоди інтеграції перевищують локальні втрати
• Опір часто пов’язаний із захистом національних інтересів, а не стратегічною логікою

Висновки: стратегічний вибір Європи

• Європа не контролює глобальні ціни на нафту
• Не може усунути геополітичні ризики
• Але може змінити власну енергетичну архітектуру

Ключові кроки:

• зниження податкового навантаження на електроенергію
• прискорення електрифікації
• розвиток ВДЕ та накопичувачів
• інтеграція електромереж

Найефективніший інструмент енергетичної безпеки Європи — це не новий видобуток, а електроенергія як основа системи

Чим швидше Європа реалізує цей підхід, тим меншим буде вплив майбутніх криз, зокрема у стратегічних вузлах на кшталт Ормузької протоки.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice