Головні тези: 15 серпня рух нафтових танкерів через Ормузьку протоку залишався зупиненим, а 16 серпня Reuters повідомив, що повноцінне судноплавство так і не відновилося. ОАЕ одночасно заявили про третій менш ніж за тиждень інцидент із судном ADNOC. Протока, через яку до війни проходила приблизно п’ята частина світових потоків нафти та LNG, залишається ключовою точкою фізичного ризику для нафтових і продуктових вантажів.

Reuters зафіксував збереження блокади нафтового судноплавства

Станом на 15 серпня прогресу у відновленні руху нафтових танкерів через Ормуз не було. Reuters повідомив, що танкерний трафік через стратегічну протоку залишався зупиненим, а Іран пов’язував відновлення судноплавства з виконанням своїх умов у переговорах зі США. 16 серпня агентство уточнило, що рух нафтових танкерів через протоку все ще не відновився повністю.

Додатковий ризик створила нова атака на судноплавство. Влада ОАЕ 15 серпня повідомила, що днем раніше під час проходження Ормузької протоки було атаковано судно Abu Dhabi National Oil Company. Постраждалих не було, ситуацію на борту взяли під контроль. За даними Reuters, це вже третій такий інцидент із суднами ADNOC менш ніж за тиждень. Окремо UK Maritime Trade Operations отримала повідомлення про влучання невідомого снаряда в балкер у протоці; чи йшлося про той самий інцидент, встановлено не було.

Це означає, що проблема залишається не лише політичною, а фізичною: судновласники мають враховувати ризик ураження суден безпосередньо на маршруті. Reuters зазначає, що після початку війни судноплавство через Ормуз неодноразово порушувалося, а це вже призводило до зростання фрахту та безпекових витрат. До конфлікту через протоку проходила приблизно п’ята частина світових потоків нафти та LNG.

Для LPG ризик також зберігається. Перська затока є одним із ключових світових джерел пропану та бутану, а обмеження Ормузу фізично ускладнює вихід вантажів із регіону. Reuters раніше зазначав, що країни Перської затоки є великими експортерами пропану, бутану та етану. Тому блокування маршруту може перерозподіляти попит на альтернативні партії з інших басейнів, хоча саме по собі не означає дефіциту LPG у Європі.

«Термінал» раніше повідомляв, що дві попередні атаки на судна ADNOC уже посилили ризики для LPG-постачання. Компанія також перебудовує схему торгівлі та транспортування нафти через Ормуз, а альтернативні маршрути набули цінової премії: TotalEnergies пропонувала іракську нафту поза протокою з премією близько $10 за барель.

Джерела: Reuters, оновлено 15 серпня 2026 року; Reuters, оновлено 15 серпня 2026 року; Reuters, 16 серпня 2026 року.

ADNOC активізувала спотові продажі, змінила комерційні умови та розширює власний флот після порушення традиційних маршрутів через Ормузьку протоку. З червня компанія продала через сім тендерів щонайменше 94 млн барелів нафти з постачанням до жовтня.

Дефіцит доступного флоту змушує виробників Перської затоки змінювати традиційну модель постачання

ADNOC використовує човникову схему для перевезення нафти через Ормуз із подальшим перевантаженням судно-судно. Частка ОАЕ у близькосхідних постачаннях до Азії становила 32% у червні та 27% у липні проти 20% за підсумками минулого року. Компанія також розширює флот: її підрозділ придбав 11 суден за $1,3 млрд.

ADNOC заявила, що зосереджується на «надійному постачанні та довгострокових партнерствах».

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

13 серпня ОАЕ повідомили про атаки на два судна ADNOC під час проходження Ормузької протоки; інформації про їхній вантаж не оприлюднено. Того ж дня Іран заявив, що контролює судноплавство у протоці. Для ринку LPG значення має сам маршрут: через Ормуз здійснюється вивезення пропану й бутану з Катару, Кувейту та ОАЕ, а попередні обмеження вже скорочували близькосхідний експорт і переорієнтовували покупців на американський ресурс.

ADNOC знову зіткнулася з ризиком для судноплавства

Об’єднані Арабські Емірати 13 серпня заявили, що Іран атакував два судна, які належать ADNOC, коли вони проходили Ормузьку протоку. Постраждалих не було, а ADNOC повідомила, що ситуацію взято під контроль. Дані про тип суден, характер пошкоджень і вантажі не розкривалися, тому немає підстав стверджувати, що атаковані судна перевозили LPG. Це була вже друга атака на пов’язані з ADNOC судна менш ніж за тиждень.

Ринковий ризик для скрапленого нафтового газу виникає через географію постачання. Reuters у червні повідомляв, що Indian Oil Corp шукав VLGC — великий газовоз місткістю приблизно 45 тис. тонн LPG — для завантаження у Рас-Лаффані в Катарі, Міна-ель-Ахмаді в Кувейті або Рувайсі в ОАЕ. Усі три порти пов’язані з маршрутом через Ормузьку протоку.

Іран і США знову оспорюють контроль над протокою

Того ж 13 серпня новопризначений керівник іранського ополчення «Басідж» Хоссейн Таеб заявив, що Ормузька протока перебуває під контролем Ірану. Іранське військове командування також наполягало, що судна не можуть проходити водним шляхом без його дозволу. Це суперечить американським заявам про контроль США над судноплавством у районі протоки.

Для LPG принципове значення має не формальна сторона цієї суперечки, а фактична можливість газовозів безпечно забирати вантажі з експортних терміналів. У червні OPIS повідомляло, що виробники Близького Сходу вже були змушені активніше використовувати перевалку «борт у борт» поза Ормузом. Зокрема, ADNOC завантажила LPG у Рувайсі, після чого вантаж перевалили на інше судно в оманському Сохарі за межами протоки.

Близькосхідний експорт LPG уже пережив різке скорочення

Масштаб попереднього порушення потоків показують дані Vortexa, наведені OPIS. Експорт LPG із Близького Сходу знизився з 3,83 млн тонн у лютому до 2,08 млн тонн у березні, а в наступні місяці залишався нижчим за 1 млн тонн. До війни регіон зазвичай експортував близько 3,5–4 млн тонн LPG на місяць.

Обмеження Ормузу змінило й географію попиту. OPIS оцінювало, що війна та закриття протоки порушили майже 40% світового експортного постачання LPG. Через це покупці активніше звернулися до США, а експортний попит розширив різницю між цінами пропану на американських хабах Mont Belvieu та Conway до понад 10 центів за галон у перший тиждень червня проти приблизно 2,9 цента роком раніше.

Для Індії наслідки були особливо помітними. До конфлікту країна отримувала близько 90% імпортного LPG із Близького Сходу, приблизно 2 млн тонн на місяць. Після блокування Ормузу імпорт у квітні скоротився до 696 тис. тонн. У червні Індія планувала отримати вже 1,1–1,2 млн тонн LPG зі США, компенсуючи втрату традиційного ресурсу.

Для Європи головний канал ризику проходить через США та фрахт

Європейський LPG-ринок поки був краще захищений від дефіциту, ніж азійський. S&P Global у травні зазначало, що Північно-Західна Європа залишалася достатньо забезпеченою пропаном, тоді як азійські ціни різко реагували на втрату близькосхідного ресурсу. Одним із чинників стабільності стали рекордні американські експортні потоки, хоча одночасно зросла вартість фрахту.

Саме тому нове погіршення безпеки в Ормузькій протоці важливе для Європи навіть без прямого імпорту конкретної партії з Перської затоки. Коли азійські покупці заміщують близькосхідний LPG американським, збільшується конкуренція за ресурс із США та за спеціалізований флот VLGC. Під час попереднього загострення OPIS фіксувало зростання ставки Houston–Chiba до $320 за тонну проти рівнів близько $140–150 за тонну до ескалації.

Цей механізм уже простежувався у попередніх матеріалах «Термінала»: скорочення трафіку через Ормуз підвищило залежність ринку LPG від американського пропану, а наприкінці липня дешевший ресурс зі США вже поєднувався з дорожчим фрахтом VLGC. Для європейського ринку це накладається на структурне зростання ролі імпортного LPG після припинення російських постачань. :contentReference[oaicite:10]{index=10}

Джерела: Reuters: атаки на судна ADNOC, Reuters: контроль над Ормузькою протокою, Reuters: LPG-постачання через Ормуз, OPIS: перевалка LPG поза Ормузом, OPIS: реакція американського ринку пропану, S&P Global Energy: ринок LPG Європи та Азії.

Удари по двох танкерах показали вразливість системи захисту нафтових перевезень через Ормуз

Головні тези: Два великі танкери, що належать компаніям з ОАЕ, зазнали значних пошкоджень під час проходження Ормузької протоки. Пожежі на суднах вдалося локалізувати, однак загинув один член екіпажу, ще щонайменше вісім людей були поранені. Інцидент стався попри міжнародну операцію, яка за два місяці забезпечила проходження понад 800 суден і транспортування більш як 400 млн барелів нафти.

Два великі танкери пошкоджено в одному транспортному коридорі

Танкери Mombasa B та Al Bahyah були уражені під час проходження Ормузької протоки в оманських територіальних водах. Судноплавний підрозділ ADNOC підтвердив значні пошкодження обох великих нафтових танкерів.

На борту виникли пожежі, які екіпажам та аварійним службам вдалося взяти під контроль. Один індійський моряк загинув, вісім членів екіпажів були поранені, четверо з них — серйозно. З іншого танкера евакуювали 18 людей, ще троє на момент повідомлення вважалися зниклими.

Окремо британська служба UK Maritime Trade Operations повідомила про ураження ще одного танкера невідомим снарядом за 40 морських миль на північний схід від оманського порту Калхат. Reuters не змогло підтвердити, чи йшлося про один із двох уже названих танкерів.

Супровід суден не усунув ризик фізичного ураження

ADNOC була одним із найактивніших учасників операції з підтримання експорту нафти з Перської затоки. Вона включала проведення суден через протоку та перевантаження нафти з судна на судно за межами найбільш небезпечної ділянки.

За даними Центрального командування США, протягом попередніх двох місяців було забезпечено проходження понад 800 суден і транспортування більш як 400 млн барелів нафти. Ці обсяги підтверджують, що система підтримувала значну частину експорту, але не могла гарантувати безпеку кожного рейсу.

До початку війни через Ормузьку протоку щодня проходило близько п’ятої частини світових потоків нафти й газу. Сукупна вартість цих постачань перевищувала $1,2 млрд на добу.

Безперервність постачання залежить від кількох резервних механізмів

Події 14 липня показали, що захист морської енергетичної інфраструктури не може спиратися лише на військову присутність у протоці. Стійкість потребує одночасного використання альтернативних маршрутів, резервних портів, перевантаження за межами небезпечної зони, страхового покриття та можливості швидко евакуювати екіпаж.

Раніше «Термінал» повідомляв, що експорт нафтопродуктів і LPG із Перської затоки залишався нижчим за половину довоєнного рівня, хоча потоки сирої нафти відновилися майже до трьох чвертей лютневих обсягів. Нові удари по танкерах підвищили ризик повторного скорочення перевезень та ускладнили відновлення постачання готового пального. :contentReference[oaicite:2]{index=2}

Джерела: Reuters: удари по танкерах, Reuters: ситуація в Ормузькій протоці.

Reuters 19 червня повідомило, що ADNOC оголосила четвертий за місяць тендер на сиру нафту, пропонуючи покупцям варіанти завантаження як усередині Ормузької протоки, так і за її межами у Фуджейрі. Покупці можуть подавати заявки до 2 млн барелів на сорти Upper Zakum, Umm Lulu і Das із завантаженням у червні–серпні.

Гнучкі умови завантаження ADNOC показують, що продавці перевіряють реальну готовність ринку повертатися до маршрутів через Ормуз.

Національна нафтова компанія Абу-Дабі ADNOC оголосила четвертий тендер цього місяця, який, за даними Reuters, може показати, чи готові покупці вантажити нафту всередині Ормузької протоки після проміжної угоди США й Ірану.

ADNOC пропонує сорти Upper Zakum, Umm Lulu та Das із завантаженням у червні–серпні. Покупці можуть подавати заявки на обсяги до 2 млн барелів. Тендер передбачає кілька логістичних варіантів: завантаження FOB із Zirku або Das Island всередині Ормузу, завантаження зі сховищ у Фуджейрі за межами протоки або перевалку ship-to-ship між Фуджейрою, Сохаром і районом Малайзії.

Reuters повідомило, що також доступний варіант постачання на умовах delivered basis. Ціни можуть формуватися відносно офіційних продажних цін, еталону Dubai або інших бенчмарків. Тендер закривається 23 червня, а пропозиції лишаються чинними до 25 червня.

На початку червня ADNOC уже продала щонайменше 30 млн барелів нафти ОАЕ з завантаженням у червні–серпні. За даними Reuters, азійські НПЗ і торгові компанії активно купували ці обсяги до попередньої угоди США й Ірану.

Окремий ринковий сигнал — вимога до строкових покупців. За словами одного з джерел Reuters, ADNOC попросила азійських клієнтів направляти судна всередину протоки для завантаження. Таке саме прохання, за словами джерела, зробила іракська SOMO.

ADNOC не надала Reuters негайного коментаря. Kuwait Petroleum Corp також оголосила тендер на постачання сирої нафти в липні, що Reuters подало як частину ширшої підготовки виробників Перської затоки до збільшення експорту після зниження напруги довкола Ормузу.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Світові запаси нафти можуть наблизитися до критично низьких рівнів ще до піку літнього попиту, якщо поточне скорочення запасів триватиме. Ситуацію ускладнює часткове відновлення руху через Ормузьку протоку, обмеження постачання авіапального, LPG, хімічної продукції, добрив і сірки, а також втрата близько 14 млн барелів на добу з боку виробників Перської затоки з кінця лютого.

Нафтовий ринок входить у літо з ризиком дефіциту запасів

Міжнародне енергетичне агентство, МЕА International Energy Agency, IEA, попередило, що глобальні нафтові запаси можуть досягти критичних або історично низьких рівнів перед піком літнього попиту.

«Ми бачимо, що скорочення запасів триває влітку, і є можливість або ймовірність того, що ми досягнемо критичних рівнів або історично низьких рівнів саме перед піком літнього попиту», — заявила Торіл Босоні, керівниця напряму нафтової промисловості та ринків МЕА.

Літній період традиційно є фазою підвищеного споживання пального у Північній півкулі, оскільки зростають автомобільні та авіаційні перевезення. Саме тому скорочення запасів перед цим періодом створює додатковий ризик для цін і фізичної доступності окремих видів нафтопродуктів.

Ормузька протока залишається ключовим обмеженням

За оцінкою МЕА, навіть у найкращому сценарії, якщо угоду буде досягнуто негайно, повторне відкриття Ормузької протоки потребуватиме 6–8 місяців.

ADNOC також попередила, що повне повернення потоків через Ормузьку протоку може зайняти роки. Виконавчий віцепрезидент ADNOC з продажів і трейдингу Філіп Хурі заявив, що транзит через протоку залишатиметься частковим і нижчим за довоєнний рівень, поки зберігається невизначеність щодо миру.

«Це не відновиться одним натисканням перемикача», — заявив Філіп Хурі.

• Окремі елементи ланцюгів постачання можуть бути відновлені за кілька тижнів.
• Інші елементи можуть потребувати кількох місяців.
• Повне повернення до довоєнних умов може розтягнутися до середини 2027 року.
• Генеральний директор ADNOC Султан Аль-Джабер раніше заявляв, що перший або другий квартал 2027 року є найранішим реалістичним строком повного відновлення потоків.

Серпень може стати точкою тиску на ціни

Філіп Хурі зазначив, що серпень може стати переломним моментом для зростання нафтових цін, якщо попит відновиться, а криза триватиме.

За його оцінкою, економіки вже скорочували споживання. Якщо ця тенденція збережеться, ціни можуть залишатися близько 100 доларів за барель. Водночас відновлення попиту на тлі тривалих перебоїв із постачанням може підштовхнути ціни вище.

Під тиском не лише нафта, а й нафтопродукти

ADNOC вказує, що перебої зачепили не тільки нафту, а й суміжні товарні ринки:

• авіапальне;
• скраплений нафтовий газ, LPG;
• хімічну продукцію;
• добрива;
• сірку.

Особливо чутливим є ринок авіапального. Близький Схід зазвичай забезпечує 40–45% європейського постачання авіапального, але нині ці потоки обмежені.

Хурі зазначив, що авіакомпанії, які захеджували вартість авіапального, можуть зіткнутися з проблемами не через ціновий ризик, а через обмежену фізичну наявність ресурсу.

ADNOC нарощує альтернативні маршрути експорту

ADNOC повернула значні обсяги видобутку в роботу та має трубопровідний маршрут, який дозволяє транспортувати нафту поза Ормузькою протокою.

Абу-Дабі також повідомив про будівництво другого трубопроводу, який має подвоїти експортну потужність сирої нафти поза Ормузькою протокою до 2027 року. Наявний трубопровід здатний транспортувати до 1,8 млн барелів на добу.

Рідкісні проходи танкерів свідчать про частковий рух, але не про нормалізацію

Через Ормузьку протоку зафіксовано поодинокі рухи танкерів. За минулий тиждень два танкери з нафтопродуктами вийшли з протоки, а газовоз LNG завантажив вантаж в ОАЕ. Це свідчить про обмежені переміщення через вузьке місце, яке фактично було закрите від початку американо-ізраїльської війни проти Ірану 28 лютого.

• Танкер Aframax Cy Victorious із щонайменше 80 тис. метричних тонн, або понад 508 тис. барелів, високосірчистого прямогонного мазуту вийшов із протоки 30 травня.
• Судно завантажувалося в іракському порту Khor Al-Zubair на початку квітня та має прибути до Малайзії у другій половині червня.
• Танкер Long-Range 2 Sti Elysees, завантажений світлими нафтопродуктами з Кувейту наприкінці лютого, пройшов протоку 29 травня. Його пункт призначення був невідомий.
• Газовоз LNG Marigold, яким керує ADNOC, завантажив вантаж на острові Das в ОАЕ 24–25 травня.

Британська платформа відстеження вантажів Vortexa повідомила, що Marigold припинив передачу сигналів автоматичної ідентифікаційної системи AIS 3 травня перед темним входом у протоку. AIS відстежує місцезнаходження суден, але частина суден вимикає систему під час спроб проходу через Ормузьку протоку.

«Це останнє з групи чотирьох парових газовозів під контролем ADNOC, які вимкнули AIS, щоб пройти Ормуз на захід для повторного завантаження. Інші три — Mraweh, Al Hamra та Umm Al Ashtan — уже здійснили подальші темні вихідні проходи через це вузьке місце», — повідомила Vortexa, за даними Reuters.

Висновок

Поєднання скорочення запасів, обмеженого транзиту через Ормузьку протоку та ризику відновлення попиту створює для нафтового ринку асиметричний ризик: ціни можуть залишатися високими навіть за слабшого споживання, а за повернення попиту — отримати додатковий імпульс до зростання.

Для Європи найбільш чутливими залишаються не лише котирування сирої нафти, а й фізична доступність окремих нафтопродуктів, передусім авіапального, LPG та світлих продуктів. Обмеження близькосхідних потоків, які традиційно відіграють важливу роль у європейському балансі, можуть посилити волатильність ринку в літній сезон.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Todd Riggs, «IEA warns oil stocks could hit critical levels», 3 червня 2026 року.

Об’єднані Арабські Емірати переводять енергетичну безпеку в режим форсованої інфраструктурної відповіді. Новий нафтопровід West-East Pipeline має подвоїти експортні можливості через порт Фуджейра вже у 2027 році та зменшити залежність країни від Ормузької протоки, фактичне закриття якої, за даними Reuters, порушило близько п’ятої частини світового постачання нафти.

ОАЕ нарощують маршрут в обхід Ормузу: Фуджейра стає стратегічним вузлом нафтового експорту

Об’єднані Арабські Емірати прискорюють будівництво нового нафтопроводу, який має подвоїти експортну потужність через порт Фуджейра до 2027 року. Рішення ухвалене на тлі різкого загострення ситуації навколо Ормузької протоки — одного з найважливіших морських коридорів для світової торгівлі нафтою.

За повідомленням Abu Dhabi Media Office, спадкоємний принц Абу-Дабі шейх Халед бін Мохамед бін Заїд доручив Abu Dhabi National Oil Company, або ADNOC, прискорити реалізацію проєкту West-East Pipeline. Трубопровід уже будується та, за очікуваннями, має запрацювати наступного року.

Чому Ормузька протока стала головним ризиком для ринку

Ормузька протока є вузьким морським коридором між Перською затокою та Оманською затокою. Через неї проходить значна частина нафтового експорту країн Перської затоки. Саме тому будь-яке обмеження судноплавства в цьому районі швидко перетворюється на глобальний ціновий чинник.

Після початку війни з Іраном Тегеран, за даними Reuters, суттєво розширив власне трактування меж протоки та морської зони, над якою він заявляє контроль. 4 травня флот Корпусу вартових ісламської революції оприлюднив карту з новою зоною контролю, що охоплює значну частину узбережжя ОАЕ в Оманській затоці.

• 28 лютого США та Ізраїль атакували Іран, після чого Тегеран фактично закрив морський коридор.
• 4 травня Іран оприлюднив карту нової зони контролю, яка зачіпає узбережжя ОАЕ в Оманській затоці.
• У травні Корпус вартових ісламської революції додатково розширив трактування протоки, назвавши її великою операційною зоною шириною до 300 миль, або 482,8 км.
• Порушення руху через Ормуз зачепило близько п’ятої частини світового постачання нафти.

На цьому тлі енергетичні ціни зросли, у частині країн почали запроваджувати нормування пального, а ризик економічного спаду посилився через інфляційний тиск.

Фуджейра як вихід із пастки Ормузу

ОАЕ вже мають важливу інфраструктурну перевагу — чинний Abu Dhabi Crude Oil Pipeline, або ADCOP, також відомий як трубопровід Хабшан — Фуджейра. Його потужність становить до 1,8 млн барелів на добу. Цей маршрут дозволяє експортувати нафту з узбережжя Оманської затоки, тобто поза межами Ормузької протоки.

Новий трубопровід має значно посилити цю можливість. Для ринку це означає не лише технічне збільшення експортної потужності, а й зміну балансу ризиків: ОАЕ намагаються зробити так, щоб політична або військова блокада одного морського коридору не паралізувала нафтовий експорт країни.

• ОАЕ та Саудівська Аравія залишаються єдиними виробниками Перської затоки, які мають трубопроводи для експорту нафти поза Ормузькою протокою.
• Кувейт, Ірак, Катар і Бахрейн майже повністю залежать від цього водного шляху для морських постачань.
• Оман має довге узбережжя на Оманській затоці, що географічно зменшує його залежність від вузького проходу через Ормуз.

Саудівський приклад: трубопровід як страхування експорту

Новий еміратський маршрут не слід плутати із саудівським East-West Pipeline. Для Саудівської Аравії цей трубопровід уже став критичним елементом енергетичної стійкості, оскільки дозволяє переорієнтовувати нафту до Червоного моря.

Головний виконавчий директор Aramco Амін Нассер назвав саудівський East-West Pipeline «критично важливою лінією життєзабезпечення».

За його словами, Aramco збільшила потужність цього маршруту до 7 млн барелів на добу за вісім днів. Це дозволило зберегти рух приблизно 60% довоєнного експорту королівства.

Вихід ОАЕ з ОПЕК змінює логіку видобутку

Інфраструктурне прискорення збігається з політично важливим рішенням: два тижні тому ОАЕ вийшли з Організації країн — експортерів нафти, тобто ОПЕК. Це звільнило країну від квот на видобуток, які фактично координувалися в межах організації під провідною роллю Саудівської Аравії.

За словами міністра енергетики ОАЕ, країна за необхідності може збільшити виробничу потужність до 6 млн барелів на добу. ADNOC, зі свого боку, орієнтується на 5 млн барелів на добу вже наступного року. Цю ціль було перенесено на три роки раніше.

• У травні 2024 року ADNOC повідомляла, що її потужність досягла 4,85 млн барелів на добу.
• До війни ОАЕ у січні видобували трохи менше 3,4 млн барелів на добу.
• Після фактичного закриття Ормузької протоки видобуток скоротився більш ніж удвічі, оскільки ADNOC довелося законсервувати частину виробництва.

ADNOC Drilling, одна з шести публічних дочірніх компаній групи, заявила Reuters про готовність забезпечити будь-яке розширення потужностей, яке знадобиться ADNOC.

Атаки на Фуджейру показують: обхід Ормузу не означає повної безпеки

Фуджейра та сусідній порт Хор-Факкан стали для ОАЕ фактичними рятівними маршрутами не лише для нафтової торгівлі, а й для ширшого імпорту, зокрема продовольства. ОАЕ значною мірою залежать від імпорту харчових товарів, тому безпека портів Оманської затоки має значення далеко за межами нафтового сектору.

Водночас Фуджейра вже була мішенню кількох атак, які ОАЕ пов’язують з Іраном. У квітні ці удари змушували тимчасово зупиняти нафтові навантаження. Атаки також відбувалися по саудівському порту Янбу на Червоному морі, де завершується трубопровід East-West Pipeline.

У Міністерстві закордонних справ ОАЕ атаку на танкер ADNOC і обстріл нафтової зони Фуджейри назвали «неприйнятним порушенням» та «економічним шантажем».

Що це означає для світового ринку нафти

Рішення ОАЕ прискорити West-East Pipeline показує, що країни Перської затоки переходять від ситуативного реагування до перебудови експортної архітектури. У центрі цієї перебудови — не лише збільшення потужностей, а й зменшення залежності від одного морського маршруту.

• Для ОАЕ новий трубопровід означає можливість експортувати більше нафти через Фуджейру та частково компенсувати втрати від блокування Ормузу.
• Для покупців нафти це створює альтернативний канал постачання, хоча ризики атак на інфраструктуру Оманської затоки залишаються.
• Для ринку пального це сигнал, що геополітична напруга в Ормузі й далі закладатиметься в нафтові котирування та вартість нафтопродуктів.
• Для інших країн Перської затоки, які майже повністю залежать від Ормузу, ситуація демонструє вразливість експортних моделей без сухопутних альтернатив.

ОАЕ та їхні покупці вже змушені діяти в умовах воєнного ризику: за даними Reuters, кілька танкерів пройшли через протоку з вимкненими передавачами місцеперебування, щоб уникнути іранських атак і вивезти нафту, заблоковану в Перській затоці.

Тому новий трубопровід — це не просто енергетичний проєкт. Це спроба змінити майбутню логіку нафтової торгівлі в регіоні, де безпечний маршрут поступово стає не менш важливим, ніж сам обсяг видобутку.

Джерело: Terminal.

За матеріалами: Reuters.

Світові інвестиції в розвідку і видобуток нафти й газу скорочуються на 4% у 2025 році, попри зростання активності на Близькому Сході та у державних компаній. На перший план виходять ефективність, прибутковість і обережність, що формують нову інвестиційну дисципліну на тлі нестабільності цін та ринків.

Upstream 

Світові капітальні витрати у секторі upstream (розвідка і видобуток нафти й газу) у 2025 році знизяться на 4% — до близько 565 млрд доларів США, головним чином за рахунок зменшення інвестицій з боку незалежних сланцевих виробників у США. Інвестиції в нафтову галузь скоротяться майже на 6% — до 420 млрд дол., тоді як витрати на газ зростуть на 3% — до 145 млрд дол. Коливання цін на нафту, волатильність фінансових ринків та торговельна невизначеність можуть додатково вплинути на вартість проєктів та рішення щодо інвестицій.

У 2024 році світові витрати в сегменті upstream залишилися майже незмінними в номінальному вираженні — на рівні 590 млрд доларів США, але зменшилися на 10 млрд у реальному вираженні порівняно з 2023 роком. Хоча номінальні витрати у 2023–2025 роках є найвищими з 2015 року, у реальному вимірі вони все ще нижчі за рівень 2019 року.

Інвестиції у сектор upstream продовжують відображати обережний підхід до розміщення капіталу, який став нормою з 2015 року. Компанії більше не прагнуть агресивного зростання, натомість фокусуються на дисципліні капіталовкладень, прибутковості та оптимізації витрат. Цей підхід лише посилився за останні 12 місяців.

Капітальні витрати у розвідці і видобутку: регіональний фокус

Пріоритет у фінансуванні надається перспективним і недорогим басейнам, зокрема в Західній Африці, на глибоководді Латинської Америки та в зоні федерального шельфу США. У розвинених офшорних регіонах буріння зосереджується поблизу наявної інфраструктури для зниження вартості розробки. Попри загальну тенденцію до стриманості, інвестиції в сектор upstream зростають на Близькому Сході та в окремих великих нафтових компаній, що вказує на довгострокову стратегічну орієнтацію на розробку ресурсів.

Хто інвестує найбільше?

Зростання інвестицій у 2024 році зосереджене переважно на проєктах національних нафтових компаній (NOC) Близького Сходу, Китаю та Америки. Близькосхідні та азійські NOC забезпечили понад 60% світових капіталовкладень у цьому десятилітті — на 10% більше, ніж десять років тому. Saudi Aramco збільшила свої витрати на 19% рік до року — до 39 млрд доларів у 2024 році, головним чином для підтримки видобутку на рівні 12 млн бар./добу та розвитку видобутку газу, NGL та конденсату. У ОАЕ компанія ADNOC планує підвищити видобуток нафти до 5 млн бар./добу до 2027 року, інвестуючи 150 млрд дол. протягом 2024–2027 років.

Міжнародні нафтові компанії (IOC) у 2024 році підтримували стабільний рівень інвестицій, який залишиться незмінним і в 2025-му. Однак це все ще значно нижче рівнів десятирічної давності через скорочення офшорних проєктів та зниження витрат — індекси витрат у 2024 році залишаються на рівні 80% від 2014-го.

Сланцева нафта США: менше витрат, більше ефективності

Незалежні компанії у США частково відновили інвестиції з 2020 року, але їхні витрати залишаються нижчими за доковідний рівень як у реальному, так і в номінальному вимірі, оскільки інвестиції в сланцеву нафту (LTO) не повернулися повністю. Аналіз ефективності буріння у США демонструє, що з 2014 року завдяки зростанню продуктивності вдалося зекономити сукупно 220 млрд доларів інвестицій, з яких 60 млрд — лише у 2024 році. Інакше кажучи, якби ефективність операцій буріння і завершення свердловин залишилася на рівні 2014 року, витрати сланцевих компаній США у 2024 році становили б 175 млрд доларів, а не 115 млрд.

Джерело: Terminal

За матеріалами: IEA

Замовити тижневий звіт по ринку

Об’єднані Арабські Емірати інвестують у США $1,4 трлн, зокрема в енергетику, ШІ та напівпровідники. Президент Трамп обговорює з лідерами нафтогазових компаній зниження регуляторного навантаження та стимулювання експорту. Санкції проти Венесуели впливають на європейські компанії. США активно розвивають LNG-експорт, атомну енергетику та альтернативні джерела.

ОАЕ інвестують $1,4 трлн у США, зокрема в енергетику

Після зустрічей з президентом Дональдом Трампом ОАЕ оголосили про 10-річні інвестиції в штучний інтелект, напівпровідники, енергетику та виробництво. Серед ключових угод:

• $25 млрд від ADQ та Energy Capital Partners у енергетичну інфраструктуру та центри обробки даних.
• XRG (ADNOC) збільшить видобуток та експорт газу в США через LNG-завод у Техасі.
• Саудівська Аравія готує угоду на $1 трлн, а Aramco розглядає інвестиції в американський LNG, зокрема в проєкт Woodside Energy Louisiana LNG.

Трамп обговорив з лідерами нафтогазових компаній зростання видобутку

19 березня президент Трамп провів зустріч із керівниками ExxonMobil, Chevron та інших компаній у Мар-а-Лаго. Обговорювали:

• Субсидії для проєктів із розширенням видобутку та експорту.
• Прискорення отримання ліцензій на нові проєкти.
• Очікуваний бум робочих місць у нафтогазовій галузі вже у III кварталі 2025 року.

Санкції проти Венесуели: удар по європейських компаніях

• OFAC скасувало ліцензію Maurel et Prom на роботу у Венесуелі.
• Eni більше не може отримувати відшкодування за газ через постачання нафти від PDVSA.
• Іспанія захищає Repsol після скасування ліцензій США.

Розвиток LNG-експорту та атомної енергетики

• Delfin LNG отримала ліцензію на будівництво глибоководного порту для експорту LNG з Луїзіани.
• Holtec International дозволено передавати технології малих модульних реакторів (SMR-160) компаніям в Індії.
• Індія розглядає скасування імпортного податку на американський LNG.

Зміни в регулюванні та нові проєкти

• Трамп заблокував збір за викиди метану.
• EPA переглядає правила для вугільних станцій.
• Glenfarne Group інвестує $44 млрд у Alaska LNG, у партнерстві з тайванською CPC.
• Avangrid виділить $20 млрд на модернізацію електромереж США до 2030 року.

Інші ключові події

• ExxonMobil планує збільшити капіталізацію до $1 трлн завдяки інвестиціям у низьковуглецеві технології.
• Cheniere досягла 4000-го завантаження LNG, встановивши рекорд.
• Woodside Energy підписала 15-річну угоду з China Resources на постачання LNG.
• Jupiter Power залучив $286 млн для акумуляторних проєктів у США.

Джерело: «НТЦ Псіхєя».

За матеріалами: Владислав Онуфрей

У тижневому інформаційному випуску розглянуто ключові події на енергетичних ринках, що впливали на ситуацію на початку тижня, що відбулися у світовому енергетичному комплексі за останні кілька днів.

• Британський енергетичний гігант Shell (LON:SHEL) розглядає можливість продажу деяких хімічних активів у Європі та США, включаючи хімічний завод Deer Park, розташований поряд із нафтопереробним заводом, який було продано Pemex у 2021 році.
• Національна нафтова компанія ОАЕ ADNOC об’єднала свої активи у сфері поліолефінів з австрійською OMV (VIE:OMV), що разом з придбанням Nova Chemicals за $13,4 млрд створює нафтохімічного гіганта вартістю $60 млрд.
• Норвезька компанія Var Energi (FRA:J4V), підтримувана італійською Eni, повідомила про перше нафтове відкриття у Баренцевому морі цього року, знайшовши 15-45 млн барелів нафтового еквівалента за допомогою свердловини Zagato.

Джерело: oilreview.kiev.ua

За матеріалами: oilprice.com