Energy Aspects прогнозує дефіцит авіаційного пального в Європі у четвертому кварталі на рівні 510 тис. барелів на добу. У вересні постачання з Південної Кореї зросли до 129 тис. барелів на добу — найвищого рівня майже за чотири роки. Для дизельного ринку це важливо через конкуренцію авіапального й дизпалива за ті самі середньодистилятні фракції та переробні потужності.

Європа заміщує близькосхідне авіапальне віддаленими постачаннями

Європа входить у четвертий квартал із прогнозованим дефіцитом авіаційного пального у 510 тис. барелів на добу, тоді як у США Energy Aspects очікує профіцит 18 тис. барелів на добу, а в Азійсько-Тихоокеанському регіоні — 419 тис. барелів на добу.

Після скорочення постачання з Близького Сходу європейські покупці збільшили імпорт із Нігерії, США, Канади та Південної Кореї. У вересні поставки південнокорейського авіапального до Європи становили близько 129 тис. барелів на добу — найвищий рівень із жовтня 2022 року.

Південнокорейські НПЗ змогли наростити пропозицію завдяки високому завантаженню. У липні випуск авіапального в країні досяг майже 13,89 млн барелів — максимуму за сім років, а експорт піднявся до найвищого рівня за три з половиною роки. Переробка сирої нафти становила 2,7 млн барелів на добу, на 16% більше, ніж у червні.

Дефіцит авіапального впливає і на дизельний баланс

Авіаційне пальне та дизель належать до середніх дистилятів і використовують близькі компоненти переробки. Коли маржа одного продукту зростає, НПЗ можуть змінювати структуру випуску, тому дефіцит авіапального здатний посилювати конкуренцію за переробні потужності, необхідні для виробництва дизелю.

Reuters зазначає, що європейський дизель одночасно перебував на рекордних рівнях і був дорожчим від азійського ринку. Різниця між регіональними цінами робить постачання азійських середніх дистилятів до Європи економічно привабливішим.

Додатковим обмеженням залишаються запаси. У хабі Амстердам–Роттердам–Антверпен запаси авіапального на тижні до 10 вересня впали до найнижчого рівня за сім років. Раніше «Термінал» повідомляв, що запаси газойлю й дизпалива в ARA становили 1,68 млн тонн, тобто весь сегмент середніх дистилятів працює з обмеженим запасом міцності.

Європейська залежність від далеких постачальників зростає саме тоді, коли індійські НПЗ уже забезпечували близько 60% серпневого потоку дизпалива до Європи через Баб-ель-Мандеб. Це посилює роль фрахту, доступності танкерів і міжрегіональних цінових спредів у формуванні європейської вартості дизельного пального.

Джерела: Reuters.

Московський НПЗ Gazprom Neft зупинив переробку сирої нафти після пожеж на двох основних установках унаслідок атаки 20 вересня. Їхня сукупна потужність становить 40,2 тис. тонн на добу. У 2024 році завод виробив 3,2 млн тонн дизельного пального, а відновлення пошкоджених установок, за оцінкою джерел Reuters, може тривати кілька тижнів.

Зупинилися обидві установки первинної переробки

Московський нафтопереробний завод припинив переробку нафти після пожеж, що виникли на двох основних установках унаслідок атаки безпілотників 20 вересня. Reuters 21 вересня повідомило про зупинку з посиланням на три галузеві джерела.

Установка АВТ-6 має потужність 21,4 тис. тонн на добу й забезпечує 53% первинної потужності підприємства. Комплекс EURO+ розрахований на 18,8 тис. тонн на добу та забезпечує решту 47%. За оцінкою джерел Reuters, ремонт може тривати кілька тижнів. Gazprom Neft на момент публікації не надала агентству коментаря.

Завод виробляв 3,2 млн тонн дизпалива на рік

У 2024 році Московський НПЗ переробив 11,6 млн тонн сирої нафти, або приблизно 230 тис. барелів на добу. Підприємство випустило 3,2 млн тонн дизельного пального, 2,9 млн тонн бензину та 1,3 млн тонн бітуму.

Із 21 вересня продукція Московського НПЗ не пропонувалася для продажу на Санкт-Петербурзькій міжнародній товарно-сировинній біржі. Це підтверджує випадіння продукції заводу з цього каналу продажу, однак Reuters не наводить окремої оцінки фактичного скорочення випуску дизпалива після зупинки.

Річний обсяг виробництва заводу не можна прирівнювати до втраченої пропозиції: фактичний ефект залежатиме від тривалості ремонту та темпів відновлення технологічних установок.

Зупинка посилює вже наявні обмеження російської пропозиції

Новий збій відбувається в умовах, коли росія вже обмежила вивезення дизельного пального для стабілізації внутрішнього ринку. «Термінал» раніше повідомляв про продовження заборони експорту дизпалива до 30 вересня.

Перед цим експорт російських нафтопродуктів у липні скоротився до 4,7 млн тонн, що стало найнижчим показником за весь період спостережень CREA. Зупинка великого НПЗ додає виробничий ризик до вже обмеженого експортного балансу.

Джерела: Reuters.

Європейські ф’ючерси на дизельне пальне завершили попередній тиждень на історичному максимумі й більш ніж удвічі перевищили рівень початку 2026 року. Експорт дизпалива з Близького Сходу в березні–серпні становив у середньому близько 800 тис. барелів на добу — приблизно вдвічі менше, ніж роком раніше. Високі ціни підтримують обмежені запаси та нестача вільних переробних потужностей.

Дизельний дефіцит став глобальним

Ціни на дизельне пальне в Європі та США досягли рекордних рівнів після одночасного скорочення постачання з Близького Сходу та росії. Reuters 21 вересня повідомило, що європейські дизельні ф’ючерси завершили попередній тиждень на історичному максимумі та більш ніж удвічі перевищили рівень початку року.

За даними Kpler, наведеними Reuters, експорт дизпалива з Близького Сходу в період із березня до серпня становив у середньому 800 тис. барелів на добу — приблизно половину торішнього рівня. У 2025 році регіон забезпечував майже 41% європейського імпорту дизельного пального.

Скорочення близькосхідної пропозиції наклалося на російські експортні обмеження й пошкодження НПЗ. «Термінал» раніше повідомляв, що сукупний експорт дизпалива й газойлю з Перської затоки та росії у серпні скоротився на 1,6 млн барелів на добу порівняно з лютим.

НПЗ працюють майже на межі можливостей

Додаткове виробництво поки не компенсує втрату експортних потоків. Міжнародне енергетичне агентство, на яке посилається Reuters, зазначило, що значна частина світових НПЗ уже працює з високим завантаженням. У США наприкінці серпня рівень використання переробних потужностей був найвищим за вісім років.

Попри максимальне завантаження американських НПЗ, запаси дистилятів залишаються низькими. На звітному тижні вони збільшилися приблизно на 600 тис. барелів — до 96,97 млн барелів, але все одно були майже на 15% нижчими за середній п’ятирічний рівень для цієї пори року. Середня роздрібна ціна дизпалива у США у вересні вперше перевищила $6 за галон.

Європейський запас також обмежений: запаси в хабі Амстердам–Роттердам–Антверпен станом на 10 вересня були найнижчими для цієї пори року. Раніше «Термінал» фіксував зростання запасів газойлю й дизпалива в ARA до 1,68 млн тонн завдяки більшому імпорту зі США, однак локальне поповнення не усунуло глобального дефіциту.

Китай збільшив експорт, але цього недостатньо для зміни балансу

Китайські постачання дизпалива у серпні відновилися до найвищого рівня майже за два з половиною роки — близько 320 тис. барелів на добу. Водночас це супроводжувалося скороченням внутрішніх запасів, тоді як у квітні–червні китайський експорт був на 26% нижчим, ніж роком раніше.

Таким чином, збільшення китайських відвантажень поки лише частково компенсує втрати з інших регіонів. Раніше «Термінал» повідомляв, що світове постачання дизпалива залишатиметься напруженим упродовж зимового періоду через нестачу резервних переробних потужностей.

Джерела: Reuters.

Китайські НПЗ у вересні збільшили перероблення нафти до 14,04 млн барелів на добу, що на 77 тис. барелів на добу більше, ніж у серпні. Одним із чинників стало зростання експорту дизпалива на 45% за місяць на тлі високих світових цін. Водночас перероблення залишалося на 8,4% нижчим, ніж роком раніше, тому Китай частково підтримує світову пропозицію, але ще не повернувся до минулорічних виробничих рівнів.

Експорт дизпалива підтримав завантаження китайських НПЗ

Energy Intelligence 19 жовтня повідомило, що середньодобове перероблення нафти в Китаї у вересні зросло до 14,04 млн барелів на добу. Порівняно із серпнем приріст становив близько 77 тис. барелів на добу.

Китайське Національне бюро статистики того ж дня повідомило, що у вересні великі промислові підприємства переробили 57,48 млн тонн сирої нафти. Це на 8,4% менше, ніж у вересні 2025 року. За січень–вересень перероблення становило 513,6 млн тонн, що на 6,8% менше порівняно з відповідним періодом минулого року.

Відновлення у вересні відбулося одночасно зі збільшенням зовнішніх продажів готового продукту. За даними Energy Intelligence, експорт дизельного пального зріс на 45% порівняно із серпнем, оскільки китайські НПЗ використовували високі ціни на закордонних ринках.

Це продовжує тенденцію, яку «Термінал» фіксував після серпневого відновлення китайського перероблення та підготовки країни до експорту понад 1 млн тонн дизпалива у вересні.

Китай залишається змінним джерелом світової дизельної пропозиції

Вересневе збільшення виробництва важливе для глобального балансу, оскільки російські та близькосхідні поставки середніх дистилятів залишаються нижчими від нормальних рівнів. Додаткові китайські вантажі частково заповнюють цей розрив.

Водночас вересневе зростання не означає, що Китай стабільно підтримуватиме такий самий обсяг експорту. У жовтні Пекін знову змінював режим зовнішніх продажів, а рішення щодо квот дедалі більше залежать від внутрішніх запасів і потреб ринку. «Термінал» раніше аналізував перехід Китаю до гнучкішого контролю експорту пального.

Для Європи це означає, що Китай може бути додатковим джерелом світової пропозиції, але його не можна розглядати як гарантований постійний компенсатор дефіциту. Експорт залежить від внутрішніх запасів, доступності сирої нафти, урядових дозволів та співвідношення внутрішніх і світових цін.

Джерела: Energy Intelligence, National Bureau of Statistics of China.

S&P Global попереджає, що одночасне подорожчання дизпалива й добрив створює новий ризик для світового сільського господарства. У першій половині вересня різниця між вартістю бареля дизпалива та сирої нафти перевищувала $100 проти історичних $12–20. Близький Схід і росія за нормальних умов забезпечують близько половини світового чистого експорту дизпалива, тому перебої в цих регіонах безпосередньо збільшують витрати аграрного сектору.

Дизельний дефіцит виходить за межі паливного ринку

S&P Global 19 жовтня оприлюднила дослідження про взаємний вплив енергетичної кризи, дефіциту добрив і погодних ризиків на світове виробництво продовольства. Одним із центральних каналів впливу аналітики називають дизельне пальне, яке використовується сільськогосподарською технікою та вантажним транспортом.

За оцінкою S&P Global, Близький Схід і росія за нормальних умов забезпечують приблизно половину світового чистого експорту дизпалива. Близькосхідні відвантаження у липні 2026 року були менш як 1 млн барелів на добу — більш ніж удвічі нижчими за рівень липня 2025 року.

У росії удари по НПЗ та експортні обмеження протягом аналізованого періоду скоротили дизельний експорт від приблизно 1 млн барелів на добу майже до нульових рівнів. Пізніше частину російського експорту було відновлено, однак виробничі обмеження НПЗ залишаються суттєвими.

Одночасно Китай протягом року неодноразово змінював обмеження на експорт дизпалива та авіаційного пального. Таким чином, три великі джерела альтернативної пропозиції — Близький Схід, росія та Китай — залишаються нестабільними.

Премія дизпалива до нафти перевищила $100 за барель

Зазвичай різниця між вартістю бареля сирої нафти та дизпалива перебувала приблизно в межах $12–20. За даними S&P Global, у перший тиждень вересня вона перевищила $100 за барель.

Це означає, що для споживача криза готового продукту значно сильніша, ніж можна було б оцінити лише за котируваннями сирої нафти. Для аграрного сектору наслідком стає одночасне подорожчання польових робіт, перевезення врожаю та виробництва добрив.

Висновок S&P Global узгоджується з оцінкою Міжнародного енергетичного агентства, яке очікує, що дефіцит дизпалива зберігатиметься у першій половині 2027 року. Для Європи додатковим обмеженням залишаються низькі запаси: «Термінал» раніше повідомляв, що запаси дизпалива в ARA були на 16% нижчими за п’ятирічну норму.

Ціновий шок може проявитися в продовольстві із затримкою

S&P Global наголошує, що вплив високих цін на пальне не обов’язково одразу відображається у вартості продовольства. Аграрії купують пальне, насіння та добрива задовго до продажу врожаю, тому нинішнє погіршення економіки виробництва може повніше проявитися на продовольчих ринках у 2027 році.

Аналітики не називають глобальну продовольчу кризу неминучою. Ризик формується у разі одночасного збереження порушень енергетичного й добривного постачання та погіршення врожаїв. Для дизельного ринку це додає ще один канал попиту: навіть за високих цін сільське господарство має обмежені можливості швидко відмовитися від пального без скорочення виробництва.

Джерела: S&P Global, International Energy Agency.

13 жовтня Brent знизився до 105,69 дол./бар., тоді як WTI зріс до 94,14 дол./бар. Ринок одночасно оцінював можливість збільшення постачання російського дизпального та нові ризики для енергетичної інфраструктури Саудівської Аравії й судноплавства поблизу Ормузької протоки.

Ринок нафти балансує між очікуванням додаткового дизельного ресурсу і ризиком нових перебоїв у Перській затоці

Reuters повідомило, що 13 жовтня нафтові ціни закрилися різноспрямовано. Ф’ючерси Brent подешевшали на 96 центів, або 0,9%, до 105,69 дол./бар., тоді як американська WTI зросла на 40 центів, або 0,4%, до 94,14 дол./бар. Для WTI це було найвище закриття з 24 вересня.

Ключовим чинником для ринку стала оцінка потенційної угоди щодо експорту російського дизпального. Кремль заявив, що не бачить прямого зв’язку між угодою про експорт дизпального з росії до США та позицією москви щодо мирних переговорів по Україні. Водночас джерела Reuters раніше повідомляли, що американські посланці пояснювали українським посадовцям таку угоду як частину спроби повернути росію до переговорів.

На ринку залишалася невизначеність: ф’ючерси на дизпальне у США зростали приблизно на 5%. За даними Reuters, ціни на дизпальне в багатьох частинах світу останніми тижнями досягли рекордних рівнів через глобальні перебої постачання, пов’язані з ударами України по російській енергетичній інфраструктурі та атаками Ірану на енергетичну інфраструктуру Близького Сходу.

Додатковий ризик формували події у Ємені та Саудівській Аравії. Хусити заявили, що Саудівська Аравія атакувала Сану, а раніше повідомлялося про атаки поблизу Ормузької протоки. За даними Reuters, до війни США та Ізраїлю проти Ірану через Ормузьку протоку проходило близько 20% світових постачань нафти.

Дональд Трамп заявив, що російське дизпальне призначене «для решти світу, а не для США», повідомило Reuters.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Президент Володимир Зеленський 11 жовтня заявив, що Україна готова припинити удари по російських НПЗ, якщо росія припинить атаки на українську енергетичну інфраструктуру, а домовленість матиме реальні гарантії. Пізніше Дональд Трамп оголосив про нібито негайне «енергетичне перемир’я», однак Зеленський повідомив, що очікує деталей, а підтвердження з боку москви на момент публікації Reuters не було. Для дизельного ринку реалізація взаємного припинення атак могла б зменшити ризик нових втрат російських переробних потужностей, але поки це залишається умовним сценарієм.

Київ пов’язав припинення ударів із взаємністю та гарантіями

11 жовтня Володимир Зеленський заявив, що Україна готова припинити удари по російських нафтопереробних заводах за умови, що москва припинить атаки на українську енергетичну інфраструктуру. Президент підкреслив, що деескалація має бути взаємною і супроводжуватися реальними гарантіями.

Заява пролунала після того, як Дональд Трамп посилив тиск на Київ із вимогою припинити удари по російських НПЗ. Американський президент пов’язує пошкодження російської переробки зі скороченням світового постачання дизпалива та високими цінами на пальне.

«Термінал» раніше повідомляв, що у вересні одразу кілька великих російських НПЗ повністю або частково припинили перероблення після атак. Окремі підприємства є великими виробниками середніх дистилятів, тому тривалі простої безпосередньо скорочують потенційний випуск дизпального.

Оголошене Трампом перемир’я поки не підтверджене всіма сторонами

Пізніше 11 жовтня Трамп оголосив, що між росією та Україною нібито почало діяти «енергетичне перемир’я» з негайним набранням чинності. Reuters повідомило, що Зеленський був здивований форматом оголошення й заявив, що ще очікує конкретних деталей домовленості.

На момент повідомлення Reuters публічного підтвердження москви щодо оголошеного Трампом режиму не було. Тому припинення ударів по НПЗ не можна вважати встановленим фактом. Підтвердженою є лише готовність України розглядати такий крок за взаємного припинення російських атак на українську енергетику та наявності гарантій.

Для дизельного ринку важливим буде фактичний стан НПЗ

Якщо взаємне припинення ударів справді запрацює, воно зменшить ризик нових аварійних зупинок російських НПЗ. Проте це не означатиме негайного відновлення вже пошкоджених потужностей або автоматичного збільшення експорту дизпалива.

росія все ще має чинні експортні обмеження, а заборону експорту дизпального для виробників продовжено до кінця жовтня. Крім того, світовий ринок одночасно відчуває обмеження постачання з Близького Сходу та низькі запаси середніх дистилятів.

Отже, для оцінки ринкового ефекту вирішальними будуть три підтверджені показники: чи справді припиняться удари, скільки російських переробних потужностей фактично повернеться в роботу та які обсяги дизпального реально вийдуть на експорт. До появи цих даних заяви про швидке усунення дефіциту залишаються непідтвердженими.

Джерела: Reuters.

Індія у вересні експортувала близько 620 тис. барелів дизельного пального на добу — найбільше за рік. До Європи спрямували приблизно 280 тис. барелів на добу, майже на 80% більше, ніж у серпні. Високі дизельні крек-спреди стимулювали індійські НПЗ максимально нарощувати виробництво й експорт.

Майже половина індійського дизпалива пішла до Європи

Експорт дизельного пального з Індії у вересні 2026 року досяг приблизно 620 тис. барелів на добу, найвищого рівня за останні 12 місяців. За даними Kpler, які 8 жовтня навело The Economic Times, близько 280 тис. барелів на добу було спрямовано до Європи — майже 45% загального індійського експорту дизпалива.

Європейські відвантаження збільшилися майже на 80% порівняно із серпнем. Це суттєве оновлення тенденції, яку «Термінал» фіксував місяцем раніше: у серпні Індія забезпечувала близько 60% дизельного потоку до Європи через Баб-ель-Мандеб.

Маржа понад $60 за барель стимулювала максимізацію випуску дизпалива

Керівник напряму нафтопереробки Kpler Нікхіл Дубей повідомив, що у вересні сінгапурський дизельний крек-спред до нафти Dubai перевищував $60 за барель. Такий рівень створював сильний економічний стимул для НПЗ збільшувати вихід середніх дистилятів і спрямовувати ресурс на найдорожчі зовнішні ринки.

Збільшення індійського постачання відбулося саме тоді, коли вересневий імпорт дизпалива до Європи скоротився до рекордно низького для цього місяця рівня. Отже, зростання індійських відвантажень не означало усунення дефіциту: воно частково компенсувало скорочення інших джерел постачання.

У вересні Індія не відвантажувала дизпальне до росії після появи таких потоків у попередні три місяці. Це додатково вивільнило ресурс для інших напрямків, серед яких європейський ринок забезпечував одні з найпривабливіших цінових умов.

Джерела: The Economic Times.

Спотова ціна низькосірчистого дизельного пального в гавані Нью-Йорка 7 жовтня зросла на 6% — до $5 за галон. На узбережжі Мексиканської затоки дизель подорожчав на 1,5% до $4,63 за галон, а в Лос-Анджелесі — на 6,5% до $5,22. Високі американські ціни важливі для Європи, яка конкурує за американські експортні вантажі на тлі глобального дефіциту середніх дистилятів.

Американський фізичний дизель дорожчає швидше за частину інших нафтопродуктів

Управління енергетичної інформації США 8 жовтня оприлюднило щоденний зріз гуртових і роздрібних цін за закриттям торгів 7 жовтня. Низькосірчисте дизельне пальне в гавані Нью-Йорка коштувало $5,00 за галон, що на 6% більше, ніж попереднього торгового дня.

На узбережжі Мексиканської затоки ціна становила $4,63 за галон із денним зростанням на 1,5%. У Лос-Анджелесі показник досяг $5,22 за галон і збільшився на 6,5%.

Середня роздрібна ціна дизпалива у США за даними, наведеними EIA, становила $6,28 за галон. Одночасно розрахунковий американський крек-спред 3:2:1 перебував на рівні $57,22 за барель.

Дорожчий американський ресурс посилює конкуренцію за імпорт до Європи

Американський ринок має пряме значення для європейського дизельного балансу. S&P Global Commodity Insights раніше зазначало, що можливе обмеження американського експорту змусило б європейських покупців активніше конкурувати за дизельні вантажі з Азії та Близького Сходу.

Нинішнє зростання американських спотових цін відбувається на тлі вже високого завантаження НПЗ та низьких запасів. «Термінал» 6 жовтня повідомляв, що маржа дистилятів у США майже утричі перевищує торішню, а запаси залишаються приблизно на 13% нижчими за сезонну норму.

Для Європи це обмежує можливість швидко наростити дешевий імпорт із США. Регіон уже входить у жовтень після рекордно слабкого вересневого імпорту дизпалива, тому ціна американського фізичного ресурсу залишається одним із ключових зовнішніх індикаторів.

Джерела: U.S. Energy Information Administration, S&P Global Commodity Insights.

Генеральний директор Chevron Майк Вірт заявив, що обмеження американського експорту дизпалива скоротило б світову пропозицію саме тоді, коли ринок найбільше потребує додаткових обсягів. Він зазначив, що пальне дорожчає значно швидше за сиру нафту, а запас міцності глобальної системи скорочується. G7 намагається компенсувати дефіцит вивільненням 100 млн барелів дизпалива та сирої нафти.

Дефіцит перероблених продуктів відокремився від ціни сирої нафти

Глобальна енергетична система стала вразливішою, ніж на початку війни на Близькому Сході, а резерви пропозиції нафти й готового пального поступово скорочуються, заявив генеральний директор Chevron Майк Вірт 6 жовтня на Energy Intelligence Forum у Лондоні.

За його словами, фізична вартість нафти з доставкою до Азії зараз ближча до $150 за барель, ніж до близько $100 за барель, де торгуються ф’ючерси Brent. Одночасно ціни ключових нафтопродуктів, зокрема бензину та дизпалива, зросли значно сильніше, ніж вартість сировини, з якої вони виробляються.

Це вказує на окреме обмеження на рівні переробки та фізичної доступності готових продуктів. «Термінал» раніше описував цей механізм у матеріалі про те, як дорога логістика й дефіцит перероблення утримують дизпальне дорогим.

Заборона експорту може перерозподілити дефіцит, а не усунути його

Вірт виступив проти можливого американського обмеження експорту дизпалива. За його оцінкою, заборона скоротила б доступну пропозицію на світовому ринку й не обов’язково забезпечила б очікуване зниження цін для американських споживачів.

Генеральний директор Chevron наголосив, що США залишаються частиною глобального ринку й не можуть розглядати внутрішній паливний баланс ізольовано від міжнародної торгівлі.

Саме ризик американських експортних обмежень має особливе значення для Європи, яка структурно залежить від зовнішнього дизпалива. На цьому тлі G7 погодила вивільнення 100 млн барелів аварійних запасів та взяла зобов’язання утримуватися від обмеження енергетичного експорту.

Для Європи збереження американських поставок важливе ще й через те, що вересневий імпорт дизпалива вже знизився до винятково низького рівня, а експорт готового пального з Перської затоки відновлюється повільніше, ніж експорт сирої нафти.

Джерела: Reuters.