<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; дизельне пальне</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/dizelne-palne/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Mon, 08 Jun 2026 08:07:34 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Британські перевізники попереджають про ризик банкрутств через стрибок цін на бензин і дизельне пальне</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/08/britanski-perevizniki-poperedzhayut-pro-rizik-bankrutstv-cherez-stribok-cin-na-benzin-i-dizelne-palne/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/08/britanski-perevizniki-poperedzhayut-pro-rizik-bankrutstv-cherez-stribok-cin-na-benzin-i-dizelne-palne/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 08 Jun 2026 07:25:26 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[fuel duty]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[road haulage]]></category>
		<category><![CDATA[transport costs]]></category>
		<category><![CDATA[UK]]></category>
		<category><![CDATA[автоперевезення]]></category>
		<category><![CDATA[акциз на пальне]]></category>
		<category><![CDATA[Велика Британія]]></category>
		<category><![CDATA[дизельне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[Петрол]]></category>
		<category><![CDATA[транспортні витрати]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154037</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30413-Потребление_бензина.jpg" alt="Британські перевізники попереджають про ризик банкрутств через стрибок цін на бензин і дизельне пальне"/><br />Британський ринок автоперевезень опинився під тиском високих цін на пальне: за даними Road Haulage Association, менш ніж чотири з десяти операторів упевнені, що зможуть вижити в умовах різкого подорожчання. Галузь вимагає від уряду термінових рішень, зокрема компенсаційного механізму для критично важливих користувачів пального. Трансформація цінового шоку Ціновий шок на британському паливному ринку вже переходить із [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30413-Потребление_бензина.jpg" alt="Британські перевізники попереджають про ризик банкрутств через стрибок цін на бензин і дизельне пальне"/><br /><p><strong>Британський ринок автоперевезень опинився під тиском високих цін на пальне:</strong> за даними Road Haulage Association, менш ніж чотири з десяти операторів упевнені, що зможуть вижити в умовах різкого подорожчання. Галузь вимагає від уряду термінових рішень, зокрема компенсаційного механізму для критично важливих користувачів пального.</p>
<h3>Трансформація цінового шоку</h3>
<p>Ціновий шок на британському паливному ринку вже переходить із проблеми окремих водіїв у ризик для логістики, бізнесу та кінцевих споживачів. За останні три місяці ціни на пальне зросли на <strong>35%</strong>. У матеріалі це пов’язується з війною в Ірані та постійними коливаннями вартості нафти.</p>
<ul>
<li><strong>Бензин</strong> коштує <strong>158,7 пенса за літр</strong>.</li>
<li><strong>Дизельне пальне</strong> коштує <strong>182,26 пенса за літр</strong>.</li>
<li>Заправлення стандартного <strong>55-літрового бака</strong> дизельного сімейного авто перевищує <strong>101 фунт стерлінгів</strong>.</li>
<li>Для вантажних фургонів і вантажівок витрати є ще вищими через більші обсяги баків і постійне комерційне використання транспорту.</li>
</ul>
<h4>Проблема виходить за межі паливних чеків</h4>
<p>Для автоперевізників дизельне пальне є не побутовою витратою, а базовим виробничим ресурсом. Тому зростання цін безпосередньо тисне на собівартість доставки, пасажирських перевезень і роботи фургонних операторів.</p>
<ul>
<li><strong>71%</strong> компаній у секторах вантажних перевезень, автобусних перевезень і фургонної логістики заявили, що компенсація допомогла б зменшити потребу підвищувати ціни для клієнтів.</li>
<li><strong>84,6%</strong> компаній повідомили про скорочення маржі.</li>
<li>Понад половина компаній заявила про тиск на грошові потоки.</li>
<li>Менш ніж <strong>40%</strong> операторів упевнені у здатності вижити за поточних умов.</li>
</ul>
<h4>RHA вимагає втручання уряду</h4>
<p>Road Haulage Association закликає уряд запровадити <strong>Essential User Rebate</strong> — механізм компенсації для критично важливих користувачів пального. Його логіка полягає в тому, щоб зменшити паливне навантаження на компанії, які забезпечують рух товарів, пасажирів і базових послуг.</p>
<blockquote><p>«За таких умов компанії побоюються найгіршого: вісім із десяти повідомили, що їхня і без того мінімальна маржа стискається, а зростання цін на пальне створює проблеми з грошовими потоками. Заходи, яких ми вимагаємо, дали б перепочинок і дозволили бізнесу дивитися вперед без загрози неплатоспроможності», — Річард Сміт, керівний директор Road Haulage Association.</p></blockquote>
<p>RHA також закликає уряд <strong>відкласти будь-яке підвищення паливного акцизу на невизначений строк</strong> і відмовитися від планів прив’язати акциз на пальне до інфляції з квітня наступного року.</p>
<h4>Податковий сигнал уже був</h4>
<p>У матеріалі зазначається, що уряд нещодавно знизив акциз на <em>red diesel</em> — дешевше дизельне пальне з нижчим оподаткуванням, яке зазвичай використовується для позашляхової техніки. Для RHA це створює аргумент на користь ширшої підтримки секторів, для яких пальне є критичною виробничою витратою.</p>
<p>Водночас RAC Fuel Watch прогнозує, що ціни можуть продовжити знижуватися найближчим часом. Але для бізнесу це не знімає головного ризику: після стрибка на <strong>35%</strong> навіть часткове зниження не компенсує втрати маржі, погіршення ліквідності та загрозу перекладання витрат на клієнтів.</p>
<p><strong>Висновок</strong></p>
<p>Паливна інфляція у Великій Британії вже стала фактором ризику для ланцюгів постачання. Якщо компенсаційні або податкові рішення не будуть ухвалені швидко, частина компаній може бути змушена підвищувати тарифи, скорочувати діяльність або працювати на межі фінансової стійкості.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a> За матеріалами: <a href="https://www.gbnews.com/lifestyle/cars/labour-act-business-collapse-petrol-diesel-prices" target="_blank">GB News</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30413-Потребление_бензина.jpg" alt="Британські перевізники попереджають про ризик банкрутств через стрибок цін на бензин і дизельне пальне"/><br /><p><strong>Британський ринок автоперевезень опинився під тиском високих цін на пальне:</strong> за даними Road Haulage Association, менш ніж чотири з десяти операторів упевнені, що зможуть вижити в умовах різкого подорожчання. Галузь вимагає від уряду термінових рішень, зокрема компенсаційного механізму для критично важливих користувачів пального.</p>
<h3>Трансформація цінового шоку</h3>
<p>Ціновий шок на британському паливному ринку вже переходить із проблеми окремих водіїв у ризик для логістики, бізнесу та кінцевих споживачів. За останні три місяці ціни на пальне зросли на <strong>35%</strong>. У матеріалі це пов’язується з війною в Ірані та постійними коливаннями вартості нафти.</p>
<ul>
<li><strong>Бензин</strong> коштує <strong>158,7 пенса за літр</strong>.</li>
<li><strong>Дизельне пальне</strong> коштує <strong>182,26 пенса за літр</strong>.</li>
<li>Заправлення стандартного <strong>55-літрового бака</strong> дизельного сімейного авто перевищує <strong>101 фунт стерлінгів</strong>.</li>
<li>Для вантажних фургонів і вантажівок витрати є ще вищими через більші обсяги баків і постійне комерційне використання транспорту.</li>
</ul>
<h4>Проблема виходить за межі паливних чеків</h4>
<p>Для автоперевізників дизельне пальне є не побутовою витратою, а базовим виробничим ресурсом. Тому зростання цін безпосередньо тисне на собівартість доставки, пасажирських перевезень і роботи фургонних операторів.</p>
<ul>
<li><strong>71%</strong> компаній у секторах вантажних перевезень, автобусних перевезень і фургонної логістики заявили, що компенсація допомогла б зменшити потребу підвищувати ціни для клієнтів.</li>
<li><strong>84,6%</strong> компаній повідомили про скорочення маржі.</li>
<li>Понад половина компаній заявила про тиск на грошові потоки.</li>
<li>Менш ніж <strong>40%</strong> операторів упевнені у здатності вижити за поточних умов.</li>
</ul>
<h4>RHA вимагає втручання уряду</h4>
<p>Road Haulage Association закликає уряд запровадити <strong>Essential User Rebate</strong> — механізм компенсації для критично важливих користувачів пального. Його логіка полягає в тому, щоб зменшити паливне навантаження на компанії, які забезпечують рух товарів, пасажирів і базових послуг.</p>
<blockquote><p>«За таких умов компанії побоюються найгіршого: вісім із десяти повідомили, що їхня і без того мінімальна маржа стискається, а зростання цін на пальне створює проблеми з грошовими потоками. Заходи, яких ми вимагаємо, дали б перепочинок і дозволили бізнесу дивитися вперед без загрози неплатоспроможності», — Річард Сміт, керівний директор Road Haulage Association.</p></blockquote>
<p>RHA також закликає уряд <strong>відкласти будь-яке підвищення паливного акцизу на невизначений строк</strong> і відмовитися від планів прив’язати акциз на пальне до інфляції з квітня наступного року.</p>
<h4>Податковий сигнал уже був</h4>
<p>У матеріалі зазначається, що уряд нещодавно знизив акциз на <em>red diesel</em> — дешевше дизельне пальне з нижчим оподаткуванням, яке зазвичай використовується для позашляхової техніки. Для RHA це створює аргумент на користь ширшої підтримки секторів, для яких пальне є критичною виробничою витратою.</p>
<p>Водночас RAC Fuel Watch прогнозує, що ціни можуть продовжити знижуватися найближчим часом. Але для бізнесу це не знімає головного ризику: після стрибка на <strong>35%</strong> навіть часткове зниження не компенсує втрати маржі, погіршення ліквідності та загрозу перекладання витрат на клієнтів.</p>
<p><strong>Висновок</strong></p>
<p>Паливна інфляція у Великій Британії вже стала фактором ризику для ланцюгів постачання. Якщо компенсаційні або податкові рішення не будуть ухвалені швидко, частина компаній може бути змушена підвищувати тарифи, скорочувати діяльність або працювати на межі фінансової стійкості.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a> За матеріалами: <a href="https://www.gbnews.com/lifestyle/cars/labour-act-business-collapse-petrol-diesel-prices" target="_blank">GB News</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/08/britanski-perevizniki-poperedzhayut-pro-rizik-bankrutstv-cherez-stribok-cin-na-benzin-i-dizelne-palne/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>RAC: конкуренція на паливному ринку Великої Британії залишається недостатньою, а маржа — історично високою</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/02/rac-konkurenciya-na-palivnomu-rinku-veliko%d1%97-britani%d1%97-zalishayetsya-nedostatnoyu-a-marzha-istorichno-visokoyu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/02/rac-konkurenciya-na-palivnomu-rinku-veliko%d1%97-britani%d1%97-zalishayetsya-nedostatnoyu-a-marzha-istorichno-visokoyu/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 02 Jun 2026 07:01:18 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[CMA]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[RAC]]></category>
		<category><![CDATA[UK fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[дизельне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[конкуренция]]></category>
		<category><![CDATA[Петрол]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154016</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30392-Доллары.jpg" alt="RAC: конкуренція на паливному ринку Великої Британії залишається недостатньою, а маржа — історично високою"/><br />Після останнього звіту Competition and Markets Authority щодо цін на пальне RAC заявила, що роздрібні мережі не змінили цінову політику через війну в Ірані, однак конкуренція на ринку дорожнього пального залишається слабкою. Попри зниження гуртової ціни дизельного пального, ціни на АЗС скоротилися лише приблизно на 8 пенсів за літр від пікового рівня. Паливний ринок проходить [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30392-Доллары.jpg" alt="RAC: конкуренція на паливному ринку Великої Британії залишається недостатньою, а маржа — історично високою"/><br /><p>Після останнього звіту Competition and Markets Authority щодо цін на пальне RAC заявила, що роздрібні мережі не змінили цінову політику через війну в Ірані, однак конкуренція на ринку дорожнього пального залишається слабкою. Попри зниження гуртової ціни дизельного пального, ціни на АЗС скоротилися лише приблизно на 8 пенсів за літр від пікового рівня.</p>
<h3>Паливний ринок проходить перевірку нижчими гуртовими цінами</h3>
<p>Останній звіт Competition and Markets Authority, британського органу з питань конкуренції та ринків, підтвердив: роздрібні оператори не змінили свої стратегії ціноутворення через війну в Ірані. Водночас головний висновок для водіїв залишається проблемним — конкуренція на ринку дорожнього пального все ще недостатня, а маржа роздрібних продавців перебуває на історично високих рівнях.</p>
<blockquote><p>«Позитивно, що є підтвердження: ритейлери не змінили свої цінові стратегії внаслідок війни в Ірані. Але викликає занепокоєння, що регулятор дійшов висновку про нестачу конкуренції на ринку дорожнього пального, а маржа залишається на історично високих рівнях», — заявив керівник політики RAC Саймон Вільямс.</p></blockquote>
<p>За оцінкою RAC, новий урядовий сервіс <strong>Fuel Finder</strong>, запроваджений на початку лютого, має посилити цінову прозорість для водіїв, однак для оцінки його реального впливу ще зарано.</p>
<h4>Дизель дешевшає повільніше, ніж гуртовий ринок</h4>
<ul>
<li><strong>Середня ціна дизельного пального</strong> знизилася майже на 8 пенсів за літр — на <strong>7,79 пенса</strong>.</li>
<li>Піковий рівень дизельного пального був зафіксований <strong>15 квітня</strong> — <strong>191,54 пенса за літр</strong>.</li>
<li>Поточна середня ціна дизельного пального становить <strong>183,75 пенса за літр</strong>.</li>
<li>Попри суттєве зниження гуртової ціни дизельного пального, ціни на АЗС впали лише приблизно на <strong>8 пенсів</strong>.</li>
</ul>
<p>RAC очікує, що серпневий звіт CMA буде особливо важливим, оскільки охопить період нижчих гуртових цін. Це стане практичною перевіркою того, наскільки швидко роздрібні оператори передають зниження гуртового ринку кінцевим споживачам.</p>
<h4>Бензин залишається значно дорожчим, ніж до початку конфлікту</h4>
<ul>
<li><strong>Пікова ціна бензину</strong> була зафіксована <strong>28 травня</strong> — <strong>159,53 пенса за літр</strong>.</li>
<li>Поточна ціна становить <strong>159,37 пенса за літр</strong>.</li>
<li>Це на <strong>26,5 пенса за літр</strong> більше, ніж на початку конфлікту в Ірані.</li>
</ul>
<p>Окремим чинником для ринку є ціна нафти. За даними RAC, нафта вже майже тиждень перебуває нижче рівня <strong>100 доларів за барель</strong>. Це має створити передумови для зниження цін на АЗС і стане тестом для роздрібних продавців.</p>
<h4>Вартість повного бака для водіїв залишається високою</h4>
<ul>
<li>Бак бензину для сімейного автомобіля на <strong>55 літрів</strong> коштує <strong>87,65 фунта стерлінгів</strong>.</li>
<li>Це на <strong>14,60 фунта</strong> більше, ніж <strong>28 лютого</strong>.</li>
<li>Бак дизельного пального коштує <strong>101,06 фунта стерлінгів</strong>.</li>
<li>Це на <strong>22,75 фунта</strong> більше, ніж на початку війни в Ірані.</li>
</ul>
<p>Для споживача ключовий висновок простий: навіть за нижчих гуртових цін та падіння вартості нафти роздрібний ринок не демонструє достатньо швидкого зниження цін. Саме тому RAC закликає водіїв активніше користуватися інструментами порівняння, зокрема безкоштовним застосунком <strong>myRAC</strong>, щоб знаходити найнижчі ціни під час кожної заправки.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://media.rac.co.uk/rac-reacts-to-latest-report-into-competition-in-the-road-fuel-market" target="_blank">RAC</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30392-Доллары.jpg" alt="RAC: конкуренція на паливному ринку Великої Британії залишається недостатньою, а маржа — історично високою"/><br /><p>Після останнього звіту Competition and Markets Authority щодо цін на пальне RAC заявила, що роздрібні мережі не змінили цінову політику через війну в Ірані, однак конкуренція на ринку дорожнього пального залишається слабкою. Попри зниження гуртової ціни дизельного пального, ціни на АЗС скоротилися лише приблизно на 8 пенсів за літр від пікового рівня.</p>
<h3>Паливний ринок проходить перевірку нижчими гуртовими цінами</h3>
<p>Останній звіт Competition and Markets Authority, британського органу з питань конкуренції та ринків, підтвердив: роздрібні оператори не змінили свої стратегії ціноутворення через війну в Ірані. Водночас головний висновок для водіїв залишається проблемним — конкуренція на ринку дорожнього пального все ще недостатня, а маржа роздрібних продавців перебуває на історично високих рівнях.</p>
<blockquote><p>«Позитивно, що є підтвердження: ритейлери не змінили свої цінові стратегії внаслідок війни в Ірані. Але викликає занепокоєння, що регулятор дійшов висновку про нестачу конкуренції на ринку дорожнього пального, а маржа залишається на історично високих рівнях», — заявив керівник політики RAC Саймон Вільямс.</p></blockquote>
<p>За оцінкою RAC, новий урядовий сервіс <strong>Fuel Finder</strong>, запроваджений на початку лютого, має посилити цінову прозорість для водіїв, однак для оцінки його реального впливу ще зарано.</p>
<h4>Дизель дешевшає повільніше, ніж гуртовий ринок</h4>
<ul>
<li><strong>Середня ціна дизельного пального</strong> знизилася майже на 8 пенсів за літр — на <strong>7,79 пенса</strong>.</li>
<li>Піковий рівень дизельного пального був зафіксований <strong>15 квітня</strong> — <strong>191,54 пенса за літр</strong>.</li>
<li>Поточна середня ціна дизельного пального становить <strong>183,75 пенса за літр</strong>.</li>
<li>Попри суттєве зниження гуртової ціни дизельного пального, ціни на АЗС впали лише приблизно на <strong>8 пенсів</strong>.</li>
</ul>
<p>RAC очікує, що серпневий звіт CMA буде особливо важливим, оскільки охопить період нижчих гуртових цін. Це стане практичною перевіркою того, наскільки швидко роздрібні оператори передають зниження гуртового ринку кінцевим споживачам.</p>
<h4>Бензин залишається значно дорожчим, ніж до початку конфлікту</h4>
<ul>
<li><strong>Пікова ціна бензину</strong> була зафіксована <strong>28 травня</strong> — <strong>159,53 пенса за літр</strong>.</li>
<li>Поточна ціна становить <strong>159,37 пенса за літр</strong>.</li>
<li>Це на <strong>26,5 пенса за літр</strong> більше, ніж на початку конфлікту в Ірані.</li>
</ul>
<p>Окремим чинником для ринку є ціна нафти. За даними RAC, нафта вже майже тиждень перебуває нижче рівня <strong>100 доларів за барель</strong>. Це має створити передумови для зниження цін на АЗС і стане тестом для роздрібних продавців.</p>
<h4>Вартість повного бака для водіїв залишається високою</h4>
<ul>
<li>Бак бензину для сімейного автомобіля на <strong>55 літрів</strong> коштує <strong>87,65 фунта стерлінгів</strong>.</li>
<li>Це на <strong>14,60 фунта</strong> більше, ніж <strong>28 лютого</strong>.</li>
<li>Бак дизельного пального коштує <strong>101,06 фунта стерлінгів</strong>.</li>
<li>Це на <strong>22,75 фунта</strong> більше, ніж на початку війни в Ірані.</li>
</ul>
<p>Для споживача ключовий висновок простий: навіть за нижчих гуртових цін та падіння вартості нафти роздрібний ринок не демонструє достатньо швидкого зниження цін. Саме тому RAC закликає водіїв активніше користуватися інструментами порівняння, зокрема безкоштовним застосунком <strong>myRAC</strong>, щоб знаходити найнижчі ціни під час кожної заправки.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://media.rac.co.uk/rac-reacts-to-latest-report-into-competition-in-the-road-fuel-market" target="_blank">RAC</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/02/rac-konkurenciya-na-palivnomu-rinku-veliko%d1%97-britani%d1%97-zalishayetsya-nedostatnoyu-a-marzha-istorichno-visokoyu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>CMA: високі роздрібні націнки на пальне у Великій Британії зберігаються попри стабілізацію гуртових цін</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/02/cma-visoki-rozdribni-nacinki-na-palne-u-velikij-britani%d1%97-zberigayutsya-popri-stabilizaciyu-gurtovix-cin/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/02/cma-visoki-rozdribni-nacinki-na-palne-u-velikij-britani%d1%97-zberigayutsya-popri-stabilizaciyu-gurtovix-cin/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 02 Jun 2026 06:09:38 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[CMA]]></category>
		<category><![CDATA[Competition]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[Fuel Finder]]></category>
		<category><![CDATA[fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[road fuel]]></category>
		<category><![CDATA[UK]]></category>
		<category><![CDATA[Велика Британія]]></category>
		<category><![CDATA[дизельне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[дорожнє пальне]]></category>
		<category><![CDATA[конкуренция]]></category>
		<category><![CDATA[паливний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Петрол]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154015</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30391-Пистолет_АЗС.jpg" alt="CMA: високі роздрібні націнки на пальне у Великій Британії зберігаються попри стабілізацію гуртових цін"/><br />Управління з питань конкуренції та ринків Великої Британії CMA не виявило доказів того, що паливні ритейлери цілеспрямовано змінили цінові стратегії, щоб скористатися кризою на Близькому Сході. Водночас регулятор зберігає занепокоєння через слабку конкуренцію, історично високі маржі та ризик того, що покращення умов постачання не буде швидко відображене у нижчих цінах на АЗС. Британський регулятор перевіряє, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30391-Пистолет_АЗС.jpg" alt="CMA: високі роздрібні націнки на пальне у Великій Британії зберігаються попри стабілізацію гуртових цін"/><br /><p>Управління з питань конкуренції та ринків Великої Британії <strong>CMA</strong> не виявило доказів того, що паливні ритейлери цілеспрямовано змінили цінові стратегії, щоб скористатися кризою на Близькому Сході. Водночас регулятор зберігає занепокоєння через слабку конкуренцію, історично високі маржі та ризик того, що покращення умов постачання не буде швидко відображене у нижчих цінах на АЗС.</p>
<h3>Британський регулятор перевіряє, чи дійдуть нижчі гуртові ціни до водіїв</h3>
<p>Управління з питань конкуренції та ринків Великої Британії <strong>Competition and Markets Authority, CMA</strong> опублікувало черговий моніторинговий звіт щодо ринку дорожнього пального. Документ оцінює, як конфлікт на Близькому Сході вплинув на ціни на АЗС та маржі ритейлерів до кінця квітня 2026 року.</p>
<p><strong>Маржа пального</strong> у звіті CMA означає різницю між ціною, за якою АЗС купує пальне, та ціною, за якою продає його водіям. Саме цей показник регулятор використовує для оцінки того, чи працює конкуренція на користь споживача.</p>
<h4>Гуртові ціни пояснюють більшу частину зростання цін на АЗС</h4>
<p>За оцінкою CMA, підвищені гуртові ціни залишалися головним чинником зростання цін на пальне у березні та квітні 2026 року. Регулятор не побачив доказів того, що ритейлери активно змінювали цінову політику, щоб отримати вигоду з кризи.</p>
<ul>
<li><strong>Основна причина зростання цін</strong> — підвищення гуртової вартості пального.</li>
<li><strong>Додаткові чинники</strong> — волатильність гуртових цін, обмеження постачання та зростання попиту.</li>
<li><strong>Окремі ритейлери</strong> у березні збільшили маржі частково через наслідування цін конкурентів, тиск на запаси та різницю у закупівельних витратах.</li>
</ul>
<h4>Маржі залишаються історично високими</h4>
<p>Попри часткову стабілізацію запасів і гуртових витрат у квітні, середні маржі супермаркетів і несупермаркетних ритейлерів залишалися на історично високому рівні. В окремих випадках маржі ритейлерів у квітні навіть дещо зросли, довівши середній показник до <strong>11,3 пенса за літр</strong>.</p>
<p>Для CMA це є ознакою не разового цінового шоку, а продовження слабкої конкуренції, яку регулятор уже фіксував у ринковому дослідженні 2023 року. Йдеться про переважно пасивну цінову поведінку, коли ритейлери орієнтуються на ціни конкурентів на місцевому ринку, а не активно знижують ціни для залучення покупців.</p>
<h4>Супермаркети дешевші, автомагістральні АЗС — найдорожчі</h4>
<p>CMA підтвердило попередній висновок: <strong>супермаркети в середньому залишаються найдешевшими місцями для купівлі пального</strong> та задають ціновий орієнтир на ринку. Натомість сервісні станції на автомагістралях залишаються найдорожчими та стягують суттєву премію.</p>
<ul>
<li><strong>Супермаркети</strong> — у середньому найдешевший канал продажу пального.</li>
<li><strong>АЗС на автомагістралях</strong> — найдорожчий сегмент ринку.</li>
<li><strong>Потенційна економія</strong> для водіїв може сягати до <strong>9 фунтів стерлінгів на бак</strong>, якщо вони порівнюють ціни та обирають вигідніші пропозиції.</li>
</ul>
<h4>Fuel Finder має посилити цінову конкуренцію</h4>
<p>Окрему роль CMA відводить сервісам, підтриманим схемою <strong>Fuel Finder</strong>. Їхнє завдання — зробити ціни на пальне прозорішими для водіїв через навігаційні застосунки та сайти порівняння цін.</p>
<p>Логіка регулятора проста: що більше водіїв порівнюють ціни перед заправкою, то сильнішим стає тиск на ритейлерів. Це має працювати не лише як короткострокова економія для споживача, а й як довгостроковий механізм зниження цін.</p>
<blockquote><p>«Ми знаємо, що ціни на АЗС створюють реальний тиск на гаманці водіїв. Хоча наш аналіз показує, що зростання гуртових цін є головною причиною вищих цін на пальне, ми й надалі занепокоєні слабкою конкуренцією у секторі, через яку водії платять більше», — заявила Сара Карделл, виконавча директорка CMA.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Ритейлери не повинні сумніватися, що ми продовжуємо уважно моніторити ціни та маржі й очікуємо, що будь-яке зниження гуртових цін буде швидко та повністю передане водіям», — наголосила Сара Карделл.</p></blockquote>
<h4>Наступні перевірки CMA</h4>
<p>CMA планує опублікувати наступне оновлення у серпні 2026 року. Воно охопить довший період — до кінця червня — і має показати, чи передаються споживачам вигоди від покращення ринкових умов.</p>
<p>Оскільки минуло вже три роки після первинного ринкового дослідження CMA, а занепокоєння щодо слабкої цінової конкуренції зберігається, регулятор також напряму взаємодіятиме з ритейлерами. Мета — детальніше оцінити їхні цінові стратегії на всьому ринку. Результати цієї оцінки CMA очікує опублікувати восени 2026 року, з урахуванням впливу запуску схеми Fuel Finder.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.gov.uk/government/news/cma-publishes-new-monitoring-update-on-road-fuel-market" target="_blank">Competition and Markets Authority</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30391-Пистолет_АЗС.jpg" alt="CMA: високі роздрібні націнки на пальне у Великій Британії зберігаються попри стабілізацію гуртових цін"/><br /><p>Управління з питань конкуренції та ринків Великої Британії <strong>CMA</strong> не виявило доказів того, що паливні ритейлери цілеспрямовано змінили цінові стратегії, щоб скористатися кризою на Близькому Сході. Водночас регулятор зберігає занепокоєння через слабку конкуренцію, історично високі маржі та ризик того, що покращення умов постачання не буде швидко відображене у нижчих цінах на АЗС.</p>
<h3>Британський регулятор перевіряє, чи дійдуть нижчі гуртові ціни до водіїв</h3>
<p>Управління з питань конкуренції та ринків Великої Британії <strong>Competition and Markets Authority, CMA</strong> опублікувало черговий моніторинговий звіт щодо ринку дорожнього пального. Документ оцінює, як конфлікт на Близькому Сході вплинув на ціни на АЗС та маржі ритейлерів до кінця квітня 2026 року.</p>
<p><strong>Маржа пального</strong> у звіті CMA означає різницю між ціною, за якою АЗС купує пальне, та ціною, за якою продає його водіям. Саме цей показник регулятор використовує для оцінки того, чи працює конкуренція на користь споживача.</p>
<h4>Гуртові ціни пояснюють більшу частину зростання цін на АЗС</h4>
<p>За оцінкою CMA, підвищені гуртові ціни залишалися головним чинником зростання цін на пальне у березні та квітні 2026 року. Регулятор не побачив доказів того, що ритейлери активно змінювали цінову політику, щоб отримати вигоду з кризи.</p>
<ul>
<li><strong>Основна причина зростання цін</strong> — підвищення гуртової вартості пального.</li>
<li><strong>Додаткові чинники</strong> — волатильність гуртових цін, обмеження постачання та зростання попиту.</li>
<li><strong>Окремі ритейлери</strong> у березні збільшили маржі частково через наслідування цін конкурентів, тиск на запаси та різницю у закупівельних витратах.</li>
</ul>
<h4>Маржі залишаються історично високими</h4>
<p>Попри часткову стабілізацію запасів і гуртових витрат у квітні, середні маржі супермаркетів і несупермаркетних ритейлерів залишалися на історично високому рівні. В окремих випадках маржі ритейлерів у квітні навіть дещо зросли, довівши середній показник до <strong>11,3 пенса за літр</strong>.</p>
<p>Для CMA це є ознакою не разового цінового шоку, а продовження слабкої конкуренції, яку регулятор уже фіксував у ринковому дослідженні 2023 року. Йдеться про переважно пасивну цінову поведінку, коли ритейлери орієнтуються на ціни конкурентів на місцевому ринку, а не активно знижують ціни для залучення покупців.</p>
<h4>Супермаркети дешевші, автомагістральні АЗС — найдорожчі</h4>
<p>CMA підтвердило попередній висновок: <strong>супермаркети в середньому залишаються найдешевшими місцями для купівлі пального</strong> та задають ціновий орієнтир на ринку. Натомість сервісні станції на автомагістралях залишаються найдорожчими та стягують суттєву премію.</p>
<ul>
<li><strong>Супермаркети</strong> — у середньому найдешевший канал продажу пального.</li>
<li><strong>АЗС на автомагістралях</strong> — найдорожчий сегмент ринку.</li>
<li><strong>Потенційна економія</strong> для водіїв може сягати до <strong>9 фунтів стерлінгів на бак</strong>, якщо вони порівнюють ціни та обирають вигідніші пропозиції.</li>
</ul>
<h4>Fuel Finder має посилити цінову конкуренцію</h4>
<p>Окрему роль CMA відводить сервісам, підтриманим схемою <strong>Fuel Finder</strong>. Їхнє завдання — зробити ціни на пальне прозорішими для водіїв через навігаційні застосунки та сайти порівняння цін.</p>
<p>Логіка регулятора проста: що більше водіїв порівнюють ціни перед заправкою, то сильнішим стає тиск на ритейлерів. Це має працювати не лише як короткострокова економія для споживача, а й як довгостроковий механізм зниження цін.</p>
<blockquote><p>«Ми знаємо, що ціни на АЗС створюють реальний тиск на гаманці водіїв. Хоча наш аналіз показує, що зростання гуртових цін є головною причиною вищих цін на пальне, ми й надалі занепокоєні слабкою конкуренцією у секторі, через яку водії платять більше», — заявила Сара Карделл, виконавча директорка CMA.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Ритейлери не повинні сумніватися, що ми продовжуємо уважно моніторити ціни та маржі й очікуємо, що будь-яке зниження гуртових цін буде швидко та повністю передане водіям», — наголосила Сара Карделл.</p></blockquote>
<h4>Наступні перевірки CMA</h4>
<p>CMA планує опублікувати наступне оновлення у серпні 2026 року. Воно охопить довший період — до кінця червня — і має показати, чи передаються споживачам вигоди від покращення ринкових умов.</p>
<p>Оскільки минуло вже три роки після первинного ринкового дослідження CMA, а занепокоєння щодо слабкої цінової конкуренції зберігається, регулятор також напряму взаємодіятиме з ритейлерами. Мета — детальніше оцінити їхні цінові стратегії на всьому ринку. Результати цієї оцінки CMA очікує опублікувати восени 2026 року, з урахуванням впливу запуску схеми Fuel Finder.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.gov.uk/government/news/cma-publishes-new-monitoring-update-on-road-fuel-market" target="_blank">Competition and Markets Authority</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/02/cma-visoki-rozdribni-nacinki-na-palne-u-velikij-britani%d1%97-zberigayutsya-popri-stabilizaciyu-gurtovix-cin/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>TotalEnergies продовжила обмеження цін на пальне у Франції на червень</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/28/154010/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/28/154010/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 28 May 2026 06:56:22 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[consumer protection]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[France]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[TotalEnergies]]></category>
		<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[дизельне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[захист споживачів]]></category>
		<category><![CDATA[Франция]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154010</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30389-Пистолет_АЗС.jpg" alt="TotalEnergies продовжила обмеження цін на пальне у Франції на червень"/><br />TotalEnergies зберегла граничні ціни на пальне у своїй мережі з 3 300 АЗС у Франції. У червні бензин залишиться обмеженим рівнем 1,99 євро/л, а дизельне пальне — 2,25 євро/л. Для окремих святкових вихідних компанія встановить фіксовану ціну на дизель нижче основного ліміту — 2,09 євро/л. Французький ринок пального отримає черговий ціновий запобіжник Найбільший паливний ритейлер [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30389-Пистолет_АЗС.jpg" alt="TotalEnergies продовжила обмеження цін на пальне у Франції на червень"/><br /><p>TotalEnergies зберегла граничні ціни на пальне у своїй мережі з 3 300 АЗС у Франції. У червні бензин залишиться обмеженим рівнем <strong>1,99 євро/л</strong>, а дизельне пальне — <strong>2,25 євро/л</strong>. Для окремих святкових вихідних компанія встановить фіксовану ціну на дизель нижче основного ліміту — <strong>2,09 євро/л</strong>.</p>
<h3>Французький ринок пального отримає черговий ціновий запобіжник</h3>
<p>Найбільший паливний ритейлер Франції TotalEnergies підтвердив продовження дії обмеження цін на пальне протягом червня у своїй національній мережі з <strong>3 300 автозаправних станцій</strong>.</p>
<ul>
<li><strong>Бензин</strong> залишиться обмеженим на рівні <strong>1,99 євро за літр</strong>.</li>
<li><strong>Дизельне пальне</strong> залишиться обмеженим на рівні <strong>2,25 євро за літр</strong>.</li>
<li>Компанія заявила, що у разі зниження міжнародних цін на нафту скорочення вартості буде передано споживачам <em>без затримки</em>.</li>
</ul>
<h4>Фіксована ціна на святкові вихідні</h4>
<p>TotalEnergies також поновила операцію з фіксованою ціною на період вихідних до Дня матері та Дня батька — <strong>30–31 травня</strong> та <strong>20–21 червня</strong>.</p>
<ul>
<li>У ці дні водії по всій Франції платитимуть <strong>1,99 євро/л</strong> за бензин.</li>
<li>Дизельне пальне коштуватиме <strong>2,09 євро/л</strong>.</li>
<li>Фіксована ціна діятиме попри коливання гуртових цін на пальне.</li>
</ul>
<blockquote><p>TotalEnergies заявила, що цей захід має на меті «підтримати традиційні сімейні зібрання, які важливі для французів».</p></blockquote>
<h4>Окрема програма для клієнтів Electricity &amp; Gas</h4>
<p>Компанія також підтвердила, що близько <strong>825 000 французьких клієнтів</strong>, підключених до сервісів Electricity &amp; Gas та зареєстрованих у програмі <em>fuel benefit</em>, зможуть користуватися лімітом <strong>1,99 євро/л</strong> протягом усього <strong>2026 року</strong>.</p>
<ul>
<li>Пільговий тариф поширюється як на бензин, так і на дизельне пальне.</li>
<li>Він також діє на АЗС уздовж автомагістралей.</li>
</ul>
<h4>Реакція уряду Франції</h4>
<p>Міністр економіки Франції Ролан Лескюр позитивно оцінив рішення TotalEnergies у коментарі французькому медіа BFMTV. За його словами, компанія робить свій внесок у підтримку водіїв у нинішніх умовах.</p>
<p>Водночас міністр зазначив, що не виступатиме проти можливого податку на TotalEnergies, якщо парламент проголосує за таке рішення. Однак він підкреслив, що підвищення податків не є найкращим способом скорочення державного дефіциту Франції.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a> За матеріалами: <a href="https://www.thelocal.fr/20260527/totalenergies-extends-e1-99-fuel-price-cap-across-france-for-june" target="_blank">The Local France.</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30389-Пистолет_АЗС.jpg" alt="TotalEnergies продовжила обмеження цін на пальне у Франції на червень"/><br /><p>TotalEnergies зберегла граничні ціни на пальне у своїй мережі з 3 300 АЗС у Франції. У червні бензин залишиться обмеженим рівнем <strong>1,99 євро/л</strong>, а дизельне пальне — <strong>2,25 євро/л</strong>. Для окремих святкових вихідних компанія встановить фіксовану ціну на дизель нижче основного ліміту — <strong>2,09 євро/л</strong>.</p>
<h3>Французький ринок пального отримає черговий ціновий запобіжник</h3>
<p>Найбільший паливний ритейлер Франції TotalEnergies підтвердив продовження дії обмеження цін на пальне протягом червня у своїй національній мережі з <strong>3 300 автозаправних станцій</strong>.</p>
<ul>
<li><strong>Бензин</strong> залишиться обмеженим на рівні <strong>1,99 євро за літр</strong>.</li>
<li><strong>Дизельне пальне</strong> залишиться обмеженим на рівні <strong>2,25 євро за літр</strong>.</li>
<li>Компанія заявила, що у разі зниження міжнародних цін на нафту скорочення вартості буде передано споживачам <em>без затримки</em>.</li>
</ul>
<h4>Фіксована ціна на святкові вихідні</h4>
<p>TotalEnergies також поновила операцію з фіксованою ціною на період вихідних до Дня матері та Дня батька — <strong>30–31 травня</strong> та <strong>20–21 червня</strong>.</p>
<ul>
<li>У ці дні водії по всій Франції платитимуть <strong>1,99 євро/л</strong> за бензин.</li>
<li>Дизельне пальне коштуватиме <strong>2,09 євро/л</strong>.</li>
<li>Фіксована ціна діятиме попри коливання гуртових цін на пальне.</li>
</ul>
<blockquote><p>TotalEnergies заявила, що цей захід має на меті «підтримати традиційні сімейні зібрання, які важливі для французів».</p></blockquote>
<h4>Окрема програма для клієнтів Electricity &amp; Gas</h4>
<p>Компанія також підтвердила, що близько <strong>825 000 французьких клієнтів</strong>, підключених до сервісів Electricity &amp; Gas та зареєстрованих у програмі <em>fuel benefit</em>, зможуть користуватися лімітом <strong>1,99 євро/л</strong> протягом усього <strong>2026 року</strong>.</p>
<ul>
<li>Пільговий тариф поширюється як на бензин, так і на дизельне пальне.</li>
<li>Він також діє на АЗС уздовж автомагістралей.</li>
</ul>
<h4>Реакція уряду Франції</h4>
<p>Міністр економіки Франції Ролан Лескюр позитивно оцінив рішення TotalEnergies у коментарі французькому медіа BFMTV. За його словами, компанія робить свій внесок у підтримку водіїв у нинішніх умовах.</p>
<p>Водночас міністр зазначив, що не виступатиме проти можливого податку на TotalEnergies, якщо парламент проголосує за таке рішення. Однак він підкреслив, що підвищення податків не є найкращим способом скорочення державного дефіциту Франції.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a> За матеріалами: <a href="https://www.thelocal.fr/20260527/totalenergies-extends-e1-99-fuel-price-cap-across-france-for-june" target="_blank">The Local France.</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/28/154010/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Війни навколо Ірану та в Україні вибили майже 9% світових потужностей нафтопереробки</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/14/vijni-navkolo-iranu-ta-v-ukra%d1%97ni-vibili-majzhe-9-svitovix-potuzhnostej-naftopererobki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/14/vijni-navkolo-iranu-ta-v-ukra%d1%97ni-vibili-majzhe-9-svitovix-potuzhnostej-naftopererobki/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 14 May 2026 07:24:33 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Гас]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[Europe fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[jet fuel]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[oil refining]]></category>
		<category><![CDATA[авіапальне]]></category>
		<category><![CDATA[дизельне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[ринок пального Європи]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153967</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30363-НПЗ_без_света.jpg" alt="Війни навколо Ірану та в Україні вибили майже 9% світових потужностей нафтопереробки"/><br />Світовий ринок нафтопродуктів увійшов у фазу жорсткого дефіциту: атаки на НПЗ та скорочення переробки вивели з роботи майже 9% глобальних потужностей. Найбільший тиск відчувають ринки дизельного пального та авіапального, а відновлення нормального балансу може тривати місяцями навіть після завершення бойових дій. Війни навколо Ірану та в Україні вибили майже 9% світових потужностей нафтопереробки Атаки на [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30363-НПЗ_без_света.jpg" alt="Війни навколо Ірану та в Україні вибили майже 9% світових потужностей нафтопереробки"/><br /><p>Світовий ринок нафтопродуктів увійшов у фазу жорсткого дефіциту: атаки на НПЗ та скорочення переробки вивели з роботи майже <strong>9% глобальних потужностей</strong>. Найбільший тиск відчувають ринки дизельного пального та авіапального, а відновлення нормального балансу може тривати місяцями навіть після завершення бойових дій.</p>
<h3>Війни навколо Ірану та в Україні вибили майже 9% світових потужностей нафтопереробки</h3>
<p>Атаки на нафтопереробні заводи, пов’язані з війнами навколо Ірану та в Україні, стали найсерйознішим ударом по світовій нафтопереробці за останні роки. За оцінками Reuters із посиланням на галузевий моніторинг IIR, упродовж останніх місяців з ринку було фактично вилучено майже <strong>9% світових потужностей переробки нафти</strong>.</p>
<p>Це не просто технічна проблема окремих НПЗ. Нафтопереробка є ланкою, яка перетворює сиру нафту на бензин, дизельне пальне, авіапальне та мазут. Тому навіть за наявності нафти в системі дефіцит переробних потужностей швидко переходить у дефіцит готових нафтопродуктів і тисне на ціни для промисловості, транспорту, авіації та споживачів.</p>
<blockquote><p>«Поточна напруженість і надалі підтримуватиме ринок нафтопродуктів, не в останню чергу з огляду на пошкодження, завдані НПЗ», — заявив Reuters аналітик Saxo Bank Оле Гансен.</p></blockquote>
<h4>Масштаб втрат: майже 9% світової переробки</h4>
<p>За даними, наведеними в матеріалі Reuters, добовий попит на рідке пальне, включно з бензином, дизельним пальним, авіапальним і мазутом, становить близько <strong>104 млн барелів на добу</strong>. На цьому тлі вилучення з ринку кількох мільйонів барелів переробки щодня має системний ефект.</p>
<ul>
<li><strong>До 7 травня</strong> війна навколо Ірану зупинила до <strong>3,52 млн барелів на добу</strong> нафтопереробних потужностей.</li>
<li>На Близькому Сході було уражено або превентивно зупинено <strong>20 НПЗ</strong>; до середини квітня це вивело з роботи понад <strong>2,3 млн барелів на добу</strong> потужностей.</li>
<li>Війна між росією та Україною додатково вилучила з ринку ще <strong>1,42 млн барелів на добу</strong>, за оцінкою IIR.</li>
<li>Українські атаки безпілотниками, спрямовані на підрив воєнної машини москви, за розрахунками Reuters, у січні — травні вивели з роботи близько <strong>700 тис. барелів на добу</strong> російських потужностей первинної переробки на 16 майданчиках.</li>
<li>В Азії та Європі нестача сирої нафти зменшила обсяги переробки приблизно на <strong>3,8 млн барелів на добу</strong>, за оцінкою аналітиків JPMorgan.</li>
</ul>
<p>У сумі перебої, пов’язані з двома війнами, дорівнюють майже <strong>9% від 100,5 млн барелів на добу</strong> глобальних нафтопереробних потужностей. Для ринку це означає, що проблема вже вийшла за межі окремих регіонів і стала глобальним фактором ціноутворення.</p>
<h4>Близький Схід: пошкодження НПЗ і дефіцит сирої нафти</h4>
<p>Війна навколо Ірану вдарила по ринку одразу двома каналами. Перший — це фізичні пошкодження НПЗ. Другий — порушення руху танкерів із Перської затоки, що обмежує доступність сирої нафти для переробників.</p>
<ul>
<li>Серед постраждалих об’єктів — НПЗ <strong>Ras Tanura</strong> потужністю <strong>550 тис. барелів на добу</strong>, найбільший завод Saudi Aramco в Саудівській Аравії.</li>
<li>За словами генерального директора Saudi Aramco Аміна Нассера, завод відновив роботу, однак частина установок перебуває на ремонті.</li>
<li>У Кувейті безпілотниками були уражені два з трьох НПЗ — <strong>Mina Al-Ahmadi</strong> та <strong>Mina Abdullah</strong>.</li>
<li>Ці два заводи, а також найбільший кувейтський НПЗ <strong>Al-Zour</strong> потужністю <strong>615 тис. барелів на добу</strong>, знизили обсяги переробки.</li>
</ul>
<p>Саме тому нинішній дефіцит не можна швидко ліквідувати лише переорієнтацією потоків нафти. Якщо пошкоджені установки не працюють, сира нафта не перетворюється на готове пальне в потрібних обсягах. Це особливо болісно для дизельного пального та авіапального, де ринок і до цього мав обмежений запас міцності.</p>
<h4>російська переробка: удари по інфраструктурі москви зменшують постачання нафтопродуктів</h4>
<p>Окремий тиск на світовий баланс створюють втрати російської переробки. За даними Reuters, українські атаки безпілотниками у січні — травні вивели з роботи близько <strong>700 тис. барелів на добу</strong> потужностей первинної переробки нафти й газу на <strong>16 НПЗ</strong> у західній, північній та південній частинах росії.</p>
<p>Для Європи цей фактор має подвійне значення. По-перше, росія до повномасштабної війни була одним із ключових постачальників дизельного пального. По-друге, після припинення приймання російського пального через війну в Україні європейський ринок став більш залежним від альтернативних джерел, включно з Близьким Сходом. Коли Близький Схід також втрачає частину переробки та логістики, ці два шоки накладаються один на одного.</p>
<h4>Дизельне пальне та авіапальне: найболючіші сегменти</h4>
<p>Найсильніше скорочення переробки б’є по середніх дистилятах — насамперед дизельному пальному та авіапальному. Це продукти, критично важливі для вантажного транспорту, аграрного сектору, промисловості, армійської логістики та авіації.</p>
<blockquote><p>«Нижчі обсяги переробки в Азії та росії мали непропорційно великий вплив на газойль і дизельне пальне. Ми бачимо, як баланс в Азії переходить від стійкого регіонального профіциту до очевидного регіонального дефіциту», — заявила аналітикиня FGE Цилін Там.</p></blockquote>
<ul>
<li>Запаси нафтопродуктів у Сінгапурі, одному з ключових нафтових хабів Азії, <strong>7 травня</strong> опустилися до найнижчого рівня більш ніж за <strong>9 місяців</strong>.</li>
<li>Міжнародне енергетичне агентство попередило, що Європа може зіткнутися з дефіцитом авіапального вже в <strong>червні</strong>, якщо постачання з Перської затоки не буде повністю замінене.</li>
<li>Нігерійський НПЗ Dangote потужністю <strong>650 тис. барелів на добу</strong> у квітні майже подвоїв експорт авіапального до Європи, за даними Kpler.</li>
<li>Роздрібні ціни на дизельне пальне в ЄС у квітні досягли рекордних <strong>2,11 євро за літр</strong>, за даними Європейської комісії.</li>
</ul>
<p>Рекордні ціни на дизель у ЄС відображають одночасно втрату частини постачання з Перської затоки та припинення приймання пального з росії, яка раніше була головним постачальником Європи. У такій ситуації споживач платить не лише за нафту, а й за дефіцит переробки, дорожчу логістику та конкуренцію між регіонами за готові нафтопродукти.</p>
<h4>Ціни на нафту та нафтопродукти: Brent піднімався до 126 доларів за барель</h4>
<p>Скорочення переробки та порушення постачання вже відбилися на цінах. Еталонна нафта <strong>Brent</strong> у квітні сягала <strong>126 доларів за барель</strong>, що стало максимумом за чотири роки. Окремі нафтопродукти дорожчали ще швидше: авіапальне в березні піднялося до рекордного рівня.</p>
<p>В умовах дефіциту нафтопереробники, трейдери та роздрібні оператори змушені активніше використовувати запаси сирої нафти й готового пального. Це пом’якшує поточний дефіцит, але водночас зменшує резерв безпеки ринку.</p>
<blockquote><p>«Навіть якщо війна швидко завершиться, очікується, що ціни залишатимуться на високих рівнях», — заявив генеральний директор TotalEnergies Патрік Пуянне.</p></blockquote>
<p>За словами Патріка Пуянне, з запасів уже було відібрано близько <strong>500 млн барелів</strong> нафти, а цей показник може зрости до <strong>1 млрд барелів</strong>, з огляду на час, необхідний для повторного запуску об’єктів і доставки пального до Азії.</p>
<h4>Чому швидкого відновлення не буде</h4>
<p>Головна проблема полягає в тому, що світова нафтопереробна галузь увійшла в цей рік із обмеженим резервом потужностей. За словами аналітика Energy Aspects Джорджа Дікса, надлишкових можливостей для швидкої компенсації втрат небагато.</p>
<ul>
<li>За даними IIR, у <strong>2019–2026 роках</strong> було закрито близько <strong>9,69 млн барелів на добу</strong> потужностей.</li>
<li>Причинами закриттів стали пандемія, операційні проблеми, слабка економіка частини заводів і поступове зростання електромобілів.</li>
<li>Цей обсяг дорівнює приблизно <strong>10% нинішніх робочих потужностей</strong>.</li>
</ul>
<p>Тобто світовий ринок зустрів новий шок уже після багаторічного скорочення резерву. Саме тому пошкодження НПЗ, перебої з нафтою та логістичні обмеження не можна швидко перекрити простим нарощуванням переробки в інших регіонах.</p>
<p>Міжнародне енергетичне агентство очікує, що переробка на НПЗ Перської затоки цього року знизиться до <strong>8,7 млн барелів на добу</strong>, що на <strong>900 тис. барелів на добу</strong> менше, ніж у 2025 році. Також агентство знизило прогноз переробки російської нафти у 2026 році: у другому кварталі вона може опуститися до <strong>4,8 млн барелів на добу</strong> проти близько <strong>5,2 млн барелів на добу</strong> раніше цього року.</p>
<h4>Висновок для ринку: дефіцит став структурним, а не короткостроковим</h4>
<p>Нинішня ситуація на ринку нафти й нафтопродуктів уже не виглядає як короткий ціновий сплеск. Пошкодження НПЗ, скорочення переробки, проблеми з танкерним рухом із Перської затоки, втрата російських потужностей і низькі запаси формують більш тривалий дефіцит готового пального.</p>
<ul>
<li><strong>Для Європи</strong> головними ризиками залишаються дизельне пальне та авіапальне, оскільки регіон уже втратив російський ресурс і тепер конкурує за альтернативні постачання.</li>
<li><strong>Для Азії</strong> ключовою проблемою є перехід від регіонального профіциту газойлю та дизельного пального до дефіциту.</li>
<li><strong>Для світового ринку</strong> найважливішим сигналом є те, що майже 9% переробних потужностей виявилися недоступними в момент, коли резервні можливості галузі обмежені.</li>
</ul>
<p>Якщо відновлення НПЗ справді триватиме місяцями, високі ціни на дизельне пальне та авіапальне можуть залишатися не наслідком паніки, а результатом реального фізичного дефіциту переробки. Це означає, що ринок пального у Європі й надалі буде чутливим до будь-яких нових збоїв у Перській затоці, росії чи на морських маршрутах постачання.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/iran-ukraine-wars-deliver-worst-hit-years-oil-refining-output-2026-05-13/" target="_blank">Reuters.</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30363-НПЗ_без_света.jpg" alt="Війни навколо Ірану та в Україні вибили майже 9% світових потужностей нафтопереробки"/><br /><p>Світовий ринок нафтопродуктів увійшов у фазу жорсткого дефіциту: атаки на НПЗ та скорочення переробки вивели з роботи майже <strong>9% глобальних потужностей</strong>. Найбільший тиск відчувають ринки дизельного пального та авіапального, а відновлення нормального балансу може тривати місяцями навіть після завершення бойових дій.</p>
<h3>Війни навколо Ірану та в Україні вибили майже 9% світових потужностей нафтопереробки</h3>
<p>Атаки на нафтопереробні заводи, пов’язані з війнами навколо Ірану та в Україні, стали найсерйознішим ударом по світовій нафтопереробці за останні роки. За оцінками Reuters із посиланням на галузевий моніторинг IIR, упродовж останніх місяців з ринку було фактично вилучено майже <strong>9% світових потужностей переробки нафти</strong>.</p>
<p>Це не просто технічна проблема окремих НПЗ. Нафтопереробка є ланкою, яка перетворює сиру нафту на бензин, дизельне пальне, авіапальне та мазут. Тому навіть за наявності нафти в системі дефіцит переробних потужностей швидко переходить у дефіцит готових нафтопродуктів і тисне на ціни для промисловості, транспорту, авіації та споживачів.</p>
<blockquote><p>«Поточна напруженість і надалі підтримуватиме ринок нафтопродуктів, не в останню чергу з огляду на пошкодження, завдані НПЗ», — заявив Reuters аналітик Saxo Bank Оле Гансен.</p></blockquote>
<h4>Масштаб втрат: майже 9% світової переробки</h4>
<p>За даними, наведеними в матеріалі Reuters, добовий попит на рідке пальне, включно з бензином, дизельним пальним, авіапальним і мазутом, становить близько <strong>104 млн барелів на добу</strong>. На цьому тлі вилучення з ринку кількох мільйонів барелів переробки щодня має системний ефект.</p>
<ul>
<li><strong>До 7 травня</strong> війна навколо Ірану зупинила до <strong>3,52 млн барелів на добу</strong> нафтопереробних потужностей.</li>
<li>На Близькому Сході було уражено або превентивно зупинено <strong>20 НПЗ</strong>; до середини квітня це вивело з роботи понад <strong>2,3 млн барелів на добу</strong> потужностей.</li>
<li>Війна між росією та Україною додатково вилучила з ринку ще <strong>1,42 млн барелів на добу</strong>, за оцінкою IIR.</li>
<li>Українські атаки безпілотниками, спрямовані на підрив воєнної машини москви, за розрахунками Reuters, у січні — травні вивели з роботи близько <strong>700 тис. барелів на добу</strong> російських потужностей первинної переробки на 16 майданчиках.</li>
<li>В Азії та Європі нестача сирої нафти зменшила обсяги переробки приблизно на <strong>3,8 млн барелів на добу</strong>, за оцінкою аналітиків JPMorgan.</li>
</ul>
<p>У сумі перебої, пов’язані з двома війнами, дорівнюють майже <strong>9% від 100,5 млн барелів на добу</strong> глобальних нафтопереробних потужностей. Для ринку це означає, що проблема вже вийшла за межі окремих регіонів і стала глобальним фактором ціноутворення.</p>
<h4>Близький Схід: пошкодження НПЗ і дефіцит сирої нафти</h4>
<p>Війна навколо Ірану вдарила по ринку одразу двома каналами. Перший — це фізичні пошкодження НПЗ. Другий — порушення руху танкерів із Перської затоки, що обмежує доступність сирої нафти для переробників.</p>
<ul>
<li>Серед постраждалих об’єктів — НПЗ <strong>Ras Tanura</strong> потужністю <strong>550 тис. барелів на добу</strong>, найбільший завод Saudi Aramco в Саудівській Аравії.</li>
<li>За словами генерального директора Saudi Aramco Аміна Нассера, завод відновив роботу, однак частина установок перебуває на ремонті.</li>
<li>У Кувейті безпілотниками були уражені два з трьох НПЗ — <strong>Mina Al-Ahmadi</strong> та <strong>Mina Abdullah</strong>.</li>
<li>Ці два заводи, а також найбільший кувейтський НПЗ <strong>Al-Zour</strong> потужністю <strong>615 тис. барелів на добу</strong>, знизили обсяги переробки.</li>
</ul>
<p>Саме тому нинішній дефіцит не можна швидко ліквідувати лише переорієнтацією потоків нафти. Якщо пошкоджені установки не працюють, сира нафта не перетворюється на готове пальне в потрібних обсягах. Це особливо болісно для дизельного пального та авіапального, де ринок і до цього мав обмежений запас міцності.</p>
<h4>російська переробка: удари по інфраструктурі москви зменшують постачання нафтопродуктів</h4>
<p>Окремий тиск на світовий баланс створюють втрати російської переробки. За даними Reuters, українські атаки безпілотниками у січні — травні вивели з роботи близько <strong>700 тис. барелів на добу</strong> потужностей первинної переробки нафти й газу на <strong>16 НПЗ</strong> у західній, північній та південній частинах росії.</p>
<p>Для Європи цей фактор має подвійне значення. По-перше, росія до повномасштабної війни була одним із ключових постачальників дизельного пального. По-друге, після припинення приймання російського пального через війну в Україні європейський ринок став більш залежним від альтернативних джерел, включно з Близьким Сходом. Коли Близький Схід також втрачає частину переробки та логістики, ці два шоки накладаються один на одного.</p>
<h4>Дизельне пальне та авіапальне: найболючіші сегменти</h4>
<p>Найсильніше скорочення переробки б’є по середніх дистилятах — насамперед дизельному пальному та авіапальному. Це продукти, критично важливі для вантажного транспорту, аграрного сектору, промисловості, армійської логістики та авіації.</p>
<blockquote><p>«Нижчі обсяги переробки в Азії та росії мали непропорційно великий вплив на газойль і дизельне пальне. Ми бачимо, як баланс в Азії переходить від стійкого регіонального профіциту до очевидного регіонального дефіциту», — заявила аналітикиня FGE Цилін Там.</p></blockquote>
<ul>
<li>Запаси нафтопродуктів у Сінгапурі, одному з ключових нафтових хабів Азії, <strong>7 травня</strong> опустилися до найнижчого рівня більш ніж за <strong>9 місяців</strong>.</li>
<li>Міжнародне енергетичне агентство попередило, що Європа може зіткнутися з дефіцитом авіапального вже в <strong>червні</strong>, якщо постачання з Перської затоки не буде повністю замінене.</li>
<li>Нігерійський НПЗ Dangote потужністю <strong>650 тис. барелів на добу</strong> у квітні майже подвоїв експорт авіапального до Європи, за даними Kpler.</li>
<li>Роздрібні ціни на дизельне пальне в ЄС у квітні досягли рекордних <strong>2,11 євро за літр</strong>, за даними Європейської комісії.</li>
</ul>
<p>Рекордні ціни на дизель у ЄС відображають одночасно втрату частини постачання з Перської затоки та припинення приймання пального з росії, яка раніше була головним постачальником Європи. У такій ситуації споживач платить не лише за нафту, а й за дефіцит переробки, дорожчу логістику та конкуренцію між регіонами за готові нафтопродукти.</p>
<h4>Ціни на нафту та нафтопродукти: Brent піднімався до 126 доларів за барель</h4>
<p>Скорочення переробки та порушення постачання вже відбилися на цінах. Еталонна нафта <strong>Brent</strong> у квітні сягала <strong>126 доларів за барель</strong>, що стало максимумом за чотири роки. Окремі нафтопродукти дорожчали ще швидше: авіапальне в березні піднялося до рекордного рівня.</p>
<p>В умовах дефіциту нафтопереробники, трейдери та роздрібні оператори змушені активніше використовувати запаси сирої нафти й готового пального. Це пом’якшує поточний дефіцит, але водночас зменшує резерв безпеки ринку.</p>
<blockquote><p>«Навіть якщо війна швидко завершиться, очікується, що ціни залишатимуться на високих рівнях», — заявив генеральний директор TotalEnergies Патрік Пуянне.</p></blockquote>
<p>За словами Патріка Пуянне, з запасів уже було відібрано близько <strong>500 млн барелів</strong> нафти, а цей показник може зрости до <strong>1 млрд барелів</strong>, з огляду на час, необхідний для повторного запуску об’єктів і доставки пального до Азії.</p>
<h4>Чому швидкого відновлення не буде</h4>
<p>Головна проблема полягає в тому, що світова нафтопереробна галузь увійшла в цей рік із обмеженим резервом потужностей. За словами аналітика Energy Aspects Джорджа Дікса, надлишкових можливостей для швидкої компенсації втрат небагато.</p>
<ul>
<li>За даними IIR, у <strong>2019–2026 роках</strong> було закрито близько <strong>9,69 млн барелів на добу</strong> потужностей.</li>
<li>Причинами закриттів стали пандемія, операційні проблеми, слабка економіка частини заводів і поступове зростання електромобілів.</li>
<li>Цей обсяг дорівнює приблизно <strong>10% нинішніх робочих потужностей</strong>.</li>
</ul>
<p>Тобто світовий ринок зустрів новий шок уже після багаторічного скорочення резерву. Саме тому пошкодження НПЗ, перебої з нафтою та логістичні обмеження не можна швидко перекрити простим нарощуванням переробки в інших регіонах.</p>
<p>Міжнародне енергетичне агентство очікує, що переробка на НПЗ Перської затоки цього року знизиться до <strong>8,7 млн барелів на добу</strong>, що на <strong>900 тис. барелів на добу</strong> менше, ніж у 2025 році. Також агентство знизило прогноз переробки російської нафти у 2026 році: у другому кварталі вона може опуститися до <strong>4,8 млн барелів на добу</strong> проти близько <strong>5,2 млн барелів на добу</strong> раніше цього року.</p>
<h4>Висновок для ринку: дефіцит став структурним, а не короткостроковим</h4>
<p>Нинішня ситуація на ринку нафти й нафтопродуктів уже не виглядає як короткий ціновий сплеск. Пошкодження НПЗ, скорочення переробки, проблеми з танкерним рухом із Перської затоки, втрата російських потужностей і низькі запаси формують більш тривалий дефіцит готового пального.</p>
<ul>
<li><strong>Для Європи</strong> головними ризиками залишаються дизельне пальне та авіапальне, оскільки регіон уже втратив російський ресурс і тепер конкурує за альтернативні постачання.</li>
<li><strong>Для Азії</strong> ключовою проблемою є перехід від регіонального профіциту газойлю та дизельного пального до дефіциту.</li>
<li><strong>Для світового ринку</strong> найважливішим сигналом є те, що майже 9% переробних потужностей виявилися недоступними в момент, коли резервні можливості галузі обмежені.</li>
</ul>
<p>Якщо відновлення НПЗ справді триватиме місяцями, високі ціни на дизельне пальне та авіапальне можуть залишатися не наслідком паніки, а результатом реального фізичного дефіциту переробки. Це означає, що ринок пального у Європі й надалі буде чутливим до будь-яких нових збоїв у Перській затоці, росії чи на морських маршрутах постачання.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/iran-ukraine-wars-deliver-worst-hit-years-oil-refining-output-2026-05-13/" target="_blank">Reuters.</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/14/vijni-navkolo-iranu-ta-v-ukra%d1%97ni-vibili-majzhe-9-svitovix-potuzhnostej-naftopererobki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Дизель в Україні має простір для здешевлення, але Ормуз залишає ринок у зоні ризику</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/13/dizel-v-ukra%d1%97ni-maye-prostir-dlya-zdeshevlennya-ale-ormuz-zalishaye-rinok-u-zoni-riziku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/13/dizel-v-ukra%d1%97ni-maye-prostir-dlya-zdeshevlennya-ale-ormuz-zalishaye-rinok-u-zoni-riziku/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 13 May 2026 13:18:14 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[diesel prices]]></category>
		<category><![CDATA[fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine]]></category>
		<category><![CDATA[дизельне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[ринок пального]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153961</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30359-Бензовоз_300.png" alt="Дизель в Україні має простір для здешевлення, але Ормуз залишає ринок у зоні ризику"/><br />На українському ринку дизельного пального сформувався короткостроковий простір для зниження роздрібних цін: імпортний паритет за тиждень просів, а маржа АЗС зросла. Водночас світовий ринок залишається нервовим через Ормузьку протоку, Іран і високі ціни на Brent, тому прогноз зниження має середню ймовірність. Дизельне пальне: локальний ринок і світовий тиск розійшлися в різні боки Дизельне пальне в [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30359-Бензовоз_300.png" alt="Дизель в Україні має простір для здешевлення, але Ормуз залишає ринок у зоні ризику"/><br /><p>На українському ринку дизельного пального сформувався короткостроковий простір для зниження роздрібних цін: імпортний паритет за тиждень просів, а маржа АЗС зросла. Водночас світовий ринок залишається нервовим через Ормузьку протоку, Іран і високі ціни на Brent, тому прогноз зниження має середню ймовірність.</p>
<h3>Дизельне пальне: локальний ринок і світовий тиск розійшлися в різні боки</h3>
<p>Дизельне пальне в Україні поки що рухається не за найгіршим сценарієм для споживача. Станом на 12 травня середня роздрібна ціна по всіх АЗС становила 87,59 грн/л, за 7 днів вона знизилася на 0,33 грн/л, а за 30 днів — на 2,65 грн/л.</p>
<p>Головний висновок для найближчих 1–2 тижнів: <strong>не різке подорожчання, а обережне зниження або стабілізація</strong>. Але цей прогноз має <strong>середню імовірність</strong>, бо зовнішній ринок нафти залишається під тиском геополітики.</p>
<h4>Світовий ринок</h4>
<p>Світовий ринок зараз дає суперечливий сигнал для України. З одного боку, європейські котирування за 7 котирувальних днів знизилися на <strong>82,3 дол./т</strong>, що потягнуло вниз імпортний паритет (розрахункова ціна ввезеного пального з урахуванням зовнішніх котирувань, курсу валют, податків і логістики).</p>
<p>З іншого боку, новинний фон залишається ціновим ризиком:</p>
<ul>
<li><strong>Ормузька протока</strong> фактично залишається ключовим джерелом напруги. За оцінкою EIA, Brent у травні-червні може триматися поблизу <strong>106 дол./бар.</strong>, а відновлення руху через протоку не означатиме швидкого повернення ринку до рівноваги.</li>
<li><strong>Обмеження постачання з Близького Сходу</strong> прямо впливає на дизель через вартість сировини, страхування перевезень, доступність фізичних партій і очікування трейдерів.</li>
<li><strong>Європейський попит не провалився</strong>: споживання бензину, дизельного й реактивного пального у квітні оцінювалося на рівні <strong>13,56 млн барелів на добу</strong> проти <strong>13,51 млн барелів</strong> середнього показника за 5 років. Це означає, що висока ціна поки не зняла напругу через падіння попиту.</li>
<li><strong>Казахстанський напрямок для Європи</strong> також стає чутливішим: очікуване скорочення експорту CPC Blend у червні з майже <strong>1,7 млн б/д</strong> до <strong>1,3–1,4 млн б/д</strong> може ускладнити роботу європейських НПЗ.</li>
<li><strong>російська переробка</strong> також створює додаткову невизначеність для регіонального балансу: пермський НПЗ, який у 2024 році виробив <strong>5,3 млн тонн дизельного пального</strong>, зупинив перероблення після атак, а ремонт може тривати кілька тижнів.</li>
</ul>
<p>Для України це означає: локальна статистика зараз дозволяє говорити про зниження, але світовий ринок не дає підстав вважати це зниження гарантованим або тривалим.</p>
<h4>Дизельне пальне на АЗС</h4>
<p>Станом на 12 травня роздрібний ринок дизельного пального виглядав так:</p>
<ul>
<li><strong>усі АЗС:</strong> 87,59 грн/л, зміна за 7 днів — мінус 0,33 грн/л, за 30 днів — мінус 2,65 грн/л;</li>
<li><strong>преміальний сегмент:</strong> 89,57 грн/л, зміна за 7 днів — мінус 0,08 грн/л, за 30 днів — мінус 2,09 грн/л;</li>
<li><strong>дискаунтери:</strong> 85,93 грн/л, зміна за 7 днів — мінус 0,92 грн/л, за 30 днів — мінус 2,95 грн/л.</li>
</ul>
<p>Тренд у всіх трьох сегментах — <strong>зниження</strong>. При цьому найшвидше ціни просідають у дискаунтерів, тобто в мережах із нижчим ціновим позиціонуванням. Це важливо для споживача: саме дискаунтери першими відпрацьовують потенціал здешевлення, тоді як преміальний сегмент рухається повільніше.</p>
<p>Маржа, тобто різниця між роздрібною ціною та імпортним паритетом, залишається достатньо широкою:</p>
<ul>
<li><strong>усі АЗС:</strong> 10,74 грн/л;</li>
<li><strong>преміальний сегмент:</strong> 12,72 грн/л;</li>
<li><strong>дискаунтери:</strong> 9,08 грн/л.</li>
</ul>
<p>За 7 днів маржа по всіх АЗС зросла на <strong>4,80 грн/л</strong>. Це означає, що мережі мають простір не перекладати короткострокові коливання зовнішнього ринку одразу на споживача. Але це не автоматична гарантія здешевлення: роздріб зазвичай реагує із затримкою.</p>
<p>Волатильність, тобто амплітуда коливань цін, у короткому періоді помірна: стандартне відхилення за 7 днів по всіх АЗС становить <strong>0,48 грн/л</strong>, а за 30 днів — <strong>2,23 грн/л</strong>. Це свідчить не про хаотичний ринок, а про поступову корекцію після попереднього підвищення.</p>
<h4>Спред premium–discount</h4>
<p>Спред premium–discount — це різниця між цінами преміальних мереж і дискаунтерів. Для дизельного пального він становить <strong>3,64 грн/л</strong>. За 7 днів спред збільшився на <strong>0,84 грн/л</strong>, за 30 днів — на <strong>0,86 грн/л</strong>.</p>
<p>Це означає, що цінова дистанція між преміальним сегментом і дискаунтерами розширюється: <em>дешевші мережі швидше знижують ціни, а дорожчі утримують вищу маржу довше</em>.</p>
<h4>Продажі дизельного пального автомобільними нормами</h4>
<p>Автомобільні норми — це продажі пального для корпоративних клієнтів, автопарків або клієнтів, які купують ресурс не як звичайний роздрібний споживач на стелі АЗС, а за окремими умовами. У цьому сегменті дизельне пальне станом на 13 травня оцінювалося в середньому на рівні <strong>76,62 грн/л</strong>.</p>
<ul>
<li><strong>За день</strong> ціна майже не змінилася: плюс 0,20%.</li>
<li><strong>Порівняно з 13 квітня</strong> вона нижча на 12,17%.</li>
<li><strong>Порівняно з 14 березня</strong> вона вища на 3,37%.</li>
</ul>
<p>Роздрібний показник АЗС дизельного палива на 13 травня становив <strong>87,58 грн/л</strong>: за день він майже не змінився, але проти 13 квітня знизився на <strong>3,21%</strong>. Роздрібний ринок уже частково відпрацьовує зниження паритету, але робить це значно повільніше, ніж сегмент автомобільних норм.</p>
<h4>Чому прогнозний тиск вниз не означає миттєвого падіння цін</h4>
<p>У ціноутворені для дизельного пального на найближчі 7 днів переважає тиск на зниження: імпортний паритет і європейські котирування знижувалися, а маржа залишалася достатньою для компенсації витрат мереж АЗС.</p>
<p>Водночас причинні висновки тут треба робити обережно. За статистикою, найкращий лаг реакції роздробу на імпортний паритет становить:</p>
<ul>
<li><strong>усі АЗС:</strong> 2 дні, кореляція 0,3928;</li>
<li><strong>преміальний сегмент:</strong> 2 дні, кореляція 0,3750;</li>
<li><strong>дискаунтери:</strong> 1 день, кореляція 0,3798.</li>
</ul>
<p>Роздріб має помірну реакцію на паритет із лагом 1–2 дні, але рішення мереж залежать також від запасів, конкуренції, логістики та очікувань щодо світового ринку.</p>
<h4>Рейтинг факторів ціноутворення дизельного пального</h4>
<ol>
<li><strong>Європейські котирування дизельного пального.</strong> Це найсильніший безпосередній фактор у наданих даних. Саме їхнє зниження за 7 котирувальних днів на 82,3 дол./т стало ключовим аргументом для сценарію зниження цін в Україні.</li>
<li><strong>Brent і геополітична премія.</strong> Brent не є прямою ціною українського дизелю, але через Ормузьку протоку, Іран і ризики постачання він формує очікування трейдерів і майбутні європейські котирування. Brent поблизу 106 дол./бар. — це ризик, який може швидко зламати локальний сценарій здешевлення.</li>
<li><strong>Курс гривні до долара та євро.</strong> За 7 днів долар майже не створював тиску, а євро зріс помірно. Цей фактор не перекриває вплив зниження європейських котирувань.</li>
<li><strong>Сезонність споживання.</strong> Попит у Європі залишається близьким до п’ятирічної сезонної норми, тому сезонність не знімає ціновий тиск. Але вона виглядає не головним драйвером, а фоновим фактором, який підтримує попит і не дозволяє ринку швидко охолонути.</li>
</ol>
<h4>Висновок</h4>
<p>На найближчі 1–2 тижні базовий сценарій для дизельного пального в Україні — <strong>стабілізація з імовірним обережним зниженням</strong>. Найбільший потенціал для зниження зберігається у преміальному сегменті, де маржа вища, а реакція на зниження паритету повільніша.</p>
<p>Імовірність цього сценарію — <strong>середня</strong>. Формально розрахунковий прогноз дає середній рівень. Додатковий ризик — світовий ринок: якщо напруга навколо Ормузької протоки або Brent знову посилиться, український роздріб може зупинити зниження ще до повного відпрацювання нинішнього запасу маржі.</p>
<p>Джерело: <strong><a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></strong></p>
<p>За матеріалами: <strong>НТЦ «Псіхєя»</strong>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30359-Бензовоз_300.png" alt="Дизель в Україні має простір для здешевлення, але Ормуз залишає ринок у зоні ризику"/><br /><p>На українському ринку дизельного пального сформувався короткостроковий простір для зниження роздрібних цін: імпортний паритет за тиждень просів, а маржа АЗС зросла. Водночас світовий ринок залишається нервовим через Ормузьку протоку, Іран і високі ціни на Brent, тому прогноз зниження має середню ймовірність.</p>
<h3>Дизельне пальне: локальний ринок і світовий тиск розійшлися в різні боки</h3>
<p>Дизельне пальне в Україні поки що рухається не за найгіршим сценарієм для споживача. Станом на 12 травня середня роздрібна ціна по всіх АЗС становила 87,59 грн/л, за 7 днів вона знизилася на 0,33 грн/л, а за 30 днів — на 2,65 грн/л.</p>
<p>Головний висновок для найближчих 1–2 тижнів: <strong>не різке подорожчання, а обережне зниження або стабілізація</strong>. Але цей прогноз має <strong>середню імовірність</strong>, бо зовнішній ринок нафти залишається під тиском геополітики.</p>
<h4>Світовий ринок</h4>
<p>Світовий ринок зараз дає суперечливий сигнал для України. З одного боку, європейські котирування за 7 котирувальних днів знизилися на <strong>82,3 дол./т</strong>, що потягнуло вниз імпортний паритет (розрахункова ціна ввезеного пального з урахуванням зовнішніх котирувань, курсу валют, податків і логістики).</p>
<p>З іншого боку, новинний фон залишається ціновим ризиком:</p>
<ul>
<li><strong>Ормузька протока</strong> фактично залишається ключовим джерелом напруги. За оцінкою EIA, Brent у травні-червні може триматися поблизу <strong>106 дол./бар.</strong>, а відновлення руху через протоку не означатиме швидкого повернення ринку до рівноваги.</li>
<li><strong>Обмеження постачання з Близького Сходу</strong> прямо впливає на дизель через вартість сировини, страхування перевезень, доступність фізичних партій і очікування трейдерів.</li>
<li><strong>Європейський попит не провалився</strong>: споживання бензину, дизельного й реактивного пального у квітні оцінювалося на рівні <strong>13,56 млн барелів на добу</strong> проти <strong>13,51 млн барелів</strong> середнього показника за 5 років. Це означає, що висока ціна поки не зняла напругу через падіння попиту.</li>
<li><strong>Казахстанський напрямок для Європи</strong> також стає чутливішим: очікуване скорочення експорту CPC Blend у червні з майже <strong>1,7 млн б/д</strong> до <strong>1,3–1,4 млн б/д</strong> може ускладнити роботу європейських НПЗ.</li>
<li><strong>російська переробка</strong> також створює додаткову невизначеність для регіонального балансу: пермський НПЗ, який у 2024 році виробив <strong>5,3 млн тонн дизельного пального</strong>, зупинив перероблення після атак, а ремонт може тривати кілька тижнів.</li>
</ul>
<p>Для України це означає: локальна статистика зараз дозволяє говорити про зниження, але світовий ринок не дає підстав вважати це зниження гарантованим або тривалим.</p>
<h4>Дизельне пальне на АЗС</h4>
<p>Станом на 12 травня роздрібний ринок дизельного пального виглядав так:</p>
<ul>
<li><strong>усі АЗС:</strong> 87,59 грн/л, зміна за 7 днів — мінус 0,33 грн/л, за 30 днів — мінус 2,65 грн/л;</li>
<li><strong>преміальний сегмент:</strong> 89,57 грн/л, зміна за 7 днів — мінус 0,08 грн/л, за 30 днів — мінус 2,09 грн/л;</li>
<li><strong>дискаунтери:</strong> 85,93 грн/л, зміна за 7 днів — мінус 0,92 грн/л, за 30 днів — мінус 2,95 грн/л.</li>
</ul>
<p>Тренд у всіх трьох сегментах — <strong>зниження</strong>. При цьому найшвидше ціни просідають у дискаунтерів, тобто в мережах із нижчим ціновим позиціонуванням. Це важливо для споживача: саме дискаунтери першими відпрацьовують потенціал здешевлення, тоді як преміальний сегмент рухається повільніше.</p>
<p>Маржа, тобто різниця між роздрібною ціною та імпортним паритетом, залишається достатньо широкою:</p>
<ul>
<li><strong>усі АЗС:</strong> 10,74 грн/л;</li>
<li><strong>преміальний сегмент:</strong> 12,72 грн/л;</li>
<li><strong>дискаунтери:</strong> 9,08 грн/л.</li>
</ul>
<p>За 7 днів маржа по всіх АЗС зросла на <strong>4,80 грн/л</strong>. Це означає, що мережі мають простір не перекладати короткострокові коливання зовнішнього ринку одразу на споживача. Але це не автоматична гарантія здешевлення: роздріб зазвичай реагує із затримкою.</p>
<p>Волатильність, тобто амплітуда коливань цін, у короткому періоді помірна: стандартне відхилення за 7 днів по всіх АЗС становить <strong>0,48 грн/л</strong>, а за 30 днів — <strong>2,23 грн/л</strong>. Це свідчить не про хаотичний ринок, а про поступову корекцію після попереднього підвищення.</p>
<h4>Спред premium–discount</h4>
<p>Спред premium–discount — це різниця між цінами преміальних мереж і дискаунтерів. Для дизельного пального він становить <strong>3,64 грн/л</strong>. За 7 днів спред збільшився на <strong>0,84 грн/л</strong>, за 30 днів — на <strong>0,86 грн/л</strong>.</p>
<p>Це означає, що цінова дистанція між преміальним сегментом і дискаунтерами розширюється: <em>дешевші мережі швидше знижують ціни, а дорожчі утримують вищу маржу довше</em>.</p>
<h4>Продажі дизельного пального автомобільними нормами</h4>
<p>Автомобільні норми — це продажі пального для корпоративних клієнтів, автопарків або клієнтів, які купують ресурс не як звичайний роздрібний споживач на стелі АЗС, а за окремими умовами. У цьому сегменті дизельне пальне станом на 13 травня оцінювалося в середньому на рівні <strong>76,62 грн/л</strong>.</p>
<ul>
<li><strong>За день</strong> ціна майже не змінилася: плюс 0,20%.</li>
<li><strong>Порівняно з 13 квітня</strong> вона нижча на 12,17%.</li>
<li><strong>Порівняно з 14 березня</strong> вона вища на 3,37%.</li>
</ul>
<p>Роздрібний показник АЗС дизельного палива на 13 травня становив <strong>87,58 грн/л</strong>: за день він майже не змінився, але проти 13 квітня знизився на <strong>3,21%</strong>. Роздрібний ринок уже частково відпрацьовує зниження паритету, але робить це значно повільніше, ніж сегмент автомобільних норм.</p>
<h4>Чому прогнозний тиск вниз не означає миттєвого падіння цін</h4>
<p>У ціноутворені для дизельного пального на найближчі 7 днів переважає тиск на зниження: імпортний паритет і європейські котирування знижувалися, а маржа залишалася достатньою для компенсації витрат мереж АЗС.</p>
<p>Водночас причинні висновки тут треба робити обережно. За статистикою, найкращий лаг реакції роздробу на імпортний паритет становить:</p>
<ul>
<li><strong>усі АЗС:</strong> 2 дні, кореляція 0,3928;</li>
<li><strong>преміальний сегмент:</strong> 2 дні, кореляція 0,3750;</li>
<li><strong>дискаунтери:</strong> 1 день, кореляція 0,3798.</li>
</ul>
<p>Роздріб має помірну реакцію на паритет із лагом 1–2 дні, але рішення мереж залежать також від запасів, конкуренції, логістики та очікувань щодо світового ринку.</p>
<h4>Рейтинг факторів ціноутворення дизельного пального</h4>
<ol>
<li><strong>Європейські котирування дизельного пального.</strong> Це найсильніший безпосередній фактор у наданих даних. Саме їхнє зниження за 7 котирувальних днів на 82,3 дол./т стало ключовим аргументом для сценарію зниження цін в Україні.</li>
<li><strong>Brent і геополітична премія.</strong> Brent не є прямою ціною українського дизелю, але через Ормузьку протоку, Іран і ризики постачання він формує очікування трейдерів і майбутні європейські котирування. Brent поблизу 106 дол./бар. — це ризик, який може швидко зламати локальний сценарій здешевлення.</li>
<li><strong>Курс гривні до долара та євро.</strong> За 7 днів долар майже не створював тиску, а євро зріс помірно. Цей фактор не перекриває вплив зниження європейських котирувань.</li>
<li><strong>Сезонність споживання.</strong> Попит у Європі залишається близьким до п’ятирічної сезонної норми, тому сезонність не знімає ціновий тиск. Але вона виглядає не головним драйвером, а фоновим фактором, який підтримує попит і не дозволяє ринку швидко охолонути.</li>
</ol>
<h4>Висновок</h4>
<p>На найближчі 1–2 тижні базовий сценарій для дизельного пального в Україні — <strong>стабілізація з імовірним обережним зниженням</strong>. Найбільший потенціал для зниження зберігається у преміальному сегменті, де маржа вища, а реакція на зниження паритету повільніша.</p>
<p>Імовірність цього сценарію — <strong>середня</strong>. Формально розрахунковий прогноз дає середній рівень. Додатковий ризик — світовий ринок: якщо напруга навколо Ормузької протоки або Brent знову посилиться, український роздріб може зупинити зниження ще до повного відпрацювання нинішнього запасу маржі.</p>
<p>Джерело: <strong><a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></strong></p>
<p>За матеріалами: <strong>НТЦ «Псіхєя»</strong>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/13/dizel-v-ukra%d1%97ni-maye-prostir-dlya-zdeshevlennya-ale-ormuz-zalishaye-rinok-u-zoni-riziku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Рекордний прибуток TotalEnergies знову відкрив у Франції дискусію про податок на надприбутки</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/13/rekordnij-pributok-totalenergies-znovu-vidkriv-u-franci%d1%97-diskusiyu-pro-podatok-na-nadpributki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/13/rekordnij-pributok-totalenergies-znovu-vidkriv-u-franci%d1%97-diskusiyu-pro-podatok-na-nadpributki/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 13 May 2026 06:17:32 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[France]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[oil products]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[TotalEnergies]]></category>
		<category><![CDATA[windfall tax]]></category>
		<category><![CDATA[дизельне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[податок на надприбутки]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Франция]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153956</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30353-TotalEnergies.png" alt="Рекордний прибуток TotalEnergies знову відкрив у Франції дискусію про податок на надприбутки"/><br />Рекордний квартальний прибуток TotalEnergies у 4,96 млрд євро на тлі стрибка нафтових цін загострив у Франції політичну суперечку: чи має держава додатково оподатковувати енергетичні компанії, які отримують надприбутки під час воєнних і логістичних шоків, чи ефективніше примушувати їх стримувати ціни для споживачів. Рекордний прибуток TotalEnergies знову відкрив у Франції дискусію про податок на надприбутки Прибуток [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30353-TotalEnergies.png" alt="Рекордний прибуток TotalEnergies знову відкрив у Франції дискусію про податок на надприбутки"/><br /><p>Рекордний квартальний прибуток TotalEnergies у <strong>4,96 млрд євро</strong> на тлі стрибка нафтових цін загострив у Франції політичну суперечку: чи має держава додатково оподатковувати енергетичні компанії, які отримують надприбутки під час воєнних і логістичних шоків, чи ефективніше примушувати їх стримувати ціни для споживачів.</p>
<h3>Рекордний прибуток TotalEnergies знову відкрив у Франції дискусію про податок на надприбутки</h3>
<h4>Прибуток майже 5 млрд євро став політичним подразником</h4>
<p>TotalEnergies оголосила про <strong>рекордний прибуток у 4,96 млрд євро</strong> за перший квартал 2026 року. Це на <strong>51%</strong> більше, ніж роком раніше. Такий результат одразу повернув у французький політичний порядок денний питання про <strong>windfall tax</strong> — податок на надприбутки, тобто додаткове вилучення частини доходів, які компанія отримує не лише завдяки власній ефективності, а й через зовнішній ціновий шок.</p>
<p>Фінансовий комітет Національної асамблеї Франції повідомив, що генеральний директор TotalEnergies <strong>Патрік Пуянне</strong> має відповісти на запитання депутатів <strong>17 червня</strong>. Це означає, що дискусія виходить за межі звичайної критики нафтового бізнесу й переходить у площину парламентського контролю.</p>
<h4>Нафтовий шок і Ормузька протока</h4>
<p>Ключовий фон для цієї дискусії — різке зростання світових цін на нафту після початку війни США з Іраном. У матеріалі зазначено, що конфлікт фактично заблокував <strong>Ормузьку протоку</strong> — один із найважливіших морських маршрутів для світової енергетики.</p>
<ul>
<li><strong>Через Ормузьку протоку проходить майже п’ята частина світової нафти</strong>, тому будь-яке обмеження руху в цьому коридорі швидко впливає на котирування.</li>
<li><strong>Зростання нафтових цін</strong> напряму підсилює вартість бензину й дизельного пального, оскільки сировина залишається базовою складовою собівартості нафтопродуктів.</li>
<li><strong>Для споживачів</strong> це означає ризик швидкого перенесення зовнішнього шоку в роздрібні ціни на АЗС.</li>
</ul>
<h4>Цінові обмеження TotalEnergies: жест для споживачів чи захист від податку</h4>
<p>Після стрибка нафтових цін TotalEnergies оголосила, що <strong>обмежить ціни на своїх автозаправних станціях</strong>, а також запровадить знижки на травневі святкові вихідні. Дизельне пальне, яке вже було обмежене на рівні <strong>2,25 євро за літр</strong>, у ці періоди подешевшало до <strong>2,09 євро за літр</strong>.</p>
<p>Для водіїв це практичний результат: компанія фактично бере на себе частину цінового тиску. Але для опозиційних політиків цього недостатньо. Вони вважають, що енергетичні компанії, які заробляють на воєнному ціновому шоку, мають сплачувати додатковий податок із надзвичайних прибутків.</p>
<blockquote><p>«Вони є воєнними наживниками, які мають сплатити податок зі своїх надзвичайних прибутків», — позиція опозиційних політиків, наведена в матеріалі.</p></blockquote>
<h4>Уряд Франції обережний: енергетична незалежність проти фіскального тиску</h4>
<p>Французький уряд не поспішає підтримувати жорстке додаткове оподаткування TotalEnergies. Міністр торгівлі <strong>Серж Папен</strong> заявив, що Франції пощастило мати велику компанію, яка видобуває й переробляє нафту та стримує ціни під час травневих свят.</p>
<blockquote><p>«Нам пощастило мати велику компанію, як Total, яка видобуває й переробляє нафту та стримує ціни під час травневих свят», — Серж Папен, міністр торгівлі Франції.</p></blockquote>
<p>Речниця уряду <strong>Мод Брежон</strong> також стала на захист компанії, пов’язавши її значення не лише з прибутками, а й з енергетичною безпекою держави.</p>
<blockquote><p>«Легко критикувати Total. Це французька компанія, яку всі люблять ненавидіти. Але наявність великої нафтової компанії є ключовою частиною нашого енергетичного суверенітету й незалежності», — Мод Брежон, речниця уряду Франції.</p></blockquote>
<h4>Проблема оподаткування: прибутки є, але не обов’язково у Франції</h4>
<p>Аргумент TotalEnergies полягає в тому, що основна частина прибутків компанії формується за межами Франції. Компанія нагадує, що торік сплатила <strong>19 млрд євро податків у світі</strong>. Водночас її французькі нафтопереробні заводи, за матеріалом, частіше працюють зі збитками, ніж із прибутком.</p>
<p>Саме це робить податок на надприбутки складним інструментом. Якщо прибуток створюється переважно за кордоном, внутрішнє французьке оподаткування може мати обмежений фіскальний ефект і водночас створити ризик для цінових обмежень на АЗС.</p>
<blockquote><p>«Оподаткування цих прибутків не працює. Допомагає інше — заохочувати Total зберігати обмеження цін на пальне. Це реальна вигода для французьких водіїв», — Елізабет Борн, колишня прем’єр-міністерка Франції.</p></blockquote>
<p>TotalEnergies уже попередила, що може припинити дію цінових обмежень, якщо Франція запровадить додаткові податки на її внутрішні операції. Це перетворює податкову дискусію на практичний вибір: отримати більше бюджетних надходжень або зберегти прямий механізм стримування цін для споживачів.</p>
<h4>Повторення сценарію 2022 року</h4>
<p>Ситуація нагадує політичний тиск на TotalEnergies у <strong>2022 році</strong>, коли компанія також отримала рекордні прибутки на тлі різкого зростання енергетичних цін після вторгнення росії в Україну. Тоді Патріка Пуянне <strong>11 разів</strong> допитували депутати, але парламент не зміг ухвалити податок на надприбутки енергетичних компаній.</p>
<p>Нинішня суперечка показує, що для паливного ринку Франції ключовим стає не лише рівень світових цін на нафту, а й те, як держава обирає між трьома цілями:</p>
<ul>
<li><strong>захистити споживачів</strong> від різкого подорожчання бензину й дизельного пального;</li>
<li><strong>отримати частину надприбутків</strong> енергетичних компаній до бюджету;</li>
<li><strong>не послабити власну енергетичну незалежність</strong>, зберігши в країні потужну інтегровану нафтову компанію.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<p>Для ринку нафти й нафтопродуктів цей кейс важливий ширше, ніж лише французька політика. Він демонструє, що в умовах геополітичного шоку ціна пального формується не тільки котируваннями нафти, логістикою й переробкою, а й політичними рішеннями щодо оподаткування, цінових обмежень та ролі великих енергетичних компаній у системі енергетичної безпеки.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.modernghana.com/news/1492596/french-oil-giant-totalenergies-record-profits.html">ModernGhana</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30353-TotalEnergies.png" alt="Рекордний прибуток TotalEnergies знову відкрив у Франції дискусію про податок на надприбутки"/><br /><p>Рекордний квартальний прибуток TotalEnergies у <strong>4,96 млрд євро</strong> на тлі стрибка нафтових цін загострив у Франції політичну суперечку: чи має держава додатково оподатковувати енергетичні компанії, які отримують надприбутки під час воєнних і логістичних шоків, чи ефективніше примушувати їх стримувати ціни для споживачів.</p>
<h3>Рекордний прибуток TotalEnergies знову відкрив у Франції дискусію про податок на надприбутки</h3>
<h4>Прибуток майже 5 млрд євро став політичним подразником</h4>
<p>TotalEnergies оголосила про <strong>рекордний прибуток у 4,96 млрд євро</strong> за перший квартал 2026 року. Це на <strong>51%</strong> більше, ніж роком раніше. Такий результат одразу повернув у французький політичний порядок денний питання про <strong>windfall tax</strong> — податок на надприбутки, тобто додаткове вилучення частини доходів, які компанія отримує не лише завдяки власній ефективності, а й через зовнішній ціновий шок.</p>
<p>Фінансовий комітет Національної асамблеї Франції повідомив, що генеральний директор TotalEnergies <strong>Патрік Пуянне</strong> має відповісти на запитання депутатів <strong>17 червня</strong>. Це означає, що дискусія виходить за межі звичайної критики нафтового бізнесу й переходить у площину парламентського контролю.</p>
<h4>Нафтовий шок і Ормузька протока</h4>
<p>Ключовий фон для цієї дискусії — різке зростання світових цін на нафту після початку війни США з Іраном. У матеріалі зазначено, що конфлікт фактично заблокував <strong>Ормузьку протоку</strong> — один із найважливіших морських маршрутів для світової енергетики.</p>
<ul>
<li><strong>Через Ормузьку протоку проходить майже п’ята частина світової нафти</strong>, тому будь-яке обмеження руху в цьому коридорі швидко впливає на котирування.</li>
<li><strong>Зростання нафтових цін</strong> напряму підсилює вартість бензину й дизельного пального, оскільки сировина залишається базовою складовою собівартості нафтопродуктів.</li>
<li><strong>Для споживачів</strong> це означає ризик швидкого перенесення зовнішнього шоку в роздрібні ціни на АЗС.</li>
</ul>
<h4>Цінові обмеження TotalEnergies: жест для споживачів чи захист від податку</h4>
<p>Після стрибка нафтових цін TotalEnergies оголосила, що <strong>обмежить ціни на своїх автозаправних станціях</strong>, а також запровадить знижки на травневі святкові вихідні. Дизельне пальне, яке вже було обмежене на рівні <strong>2,25 євро за літр</strong>, у ці періоди подешевшало до <strong>2,09 євро за літр</strong>.</p>
<p>Для водіїв це практичний результат: компанія фактично бере на себе частину цінового тиску. Але для опозиційних політиків цього недостатньо. Вони вважають, що енергетичні компанії, які заробляють на воєнному ціновому шоку, мають сплачувати додатковий податок із надзвичайних прибутків.</p>
<blockquote><p>«Вони є воєнними наживниками, які мають сплатити податок зі своїх надзвичайних прибутків», — позиція опозиційних політиків, наведена в матеріалі.</p></blockquote>
<h4>Уряд Франції обережний: енергетична незалежність проти фіскального тиску</h4>
<p>Французький уряд не поспішає підтримувати жорстке додаткове оподаткування TotalEnergies. Міністр торгівлі <strong>Серж Папен</strong> заявив, що Франції пощастило мати велику компанію, яка видобуває й переробляє нафту та стримує ціни під час травневих свят.</p>
<blockquote><p>«Нам пощастило мати велику компанію, як Total, яка видобуває й переробляє нафту та стримує ціни під час травневих свят», — Серж Папен, міністр торгівлі Франції.</p></blockquote>
<p>Речниця уряду <strong>Мод Брежон</strong> також стала на захист компанії, пов’язавши її значення не лише з прибутками, а й з енергетичною безпекою держави.</p>
<blockquote><p>«Легко критикувати Total. Це французька компанія, яку всі люблять ненавидіти. Але наявність великої нафтової компанії є ключовою частиною нашого енергетичного суверенітету й незалежності», — Мод Брежон, речниця уряду Франції.</p></blockquote>
<h4>Проблема оподаткування: прибутки є, але не обов’язково у Франції</h4>
<p>Аргумент TotalEnergies полягає в тому, що основна частина прибутків компанії формується за межами Франції. Компанія нагадує, що торік сплатила <strong>19 млрд євро податків у світі</strong>. Водночас її французькі нафтопереробні заводи, за матеріалом, частіше працюють зі збитками, ніж із прибутком.</p>
<p>Саме це робить податок на надприбутки складним інструментом. Якщо прибуток створюється переважно за кордоном, внутрішнє французьке оподаткування може мати обмежений фіскальний ефект і водночас створити ризик для цінових обмежень на АЗС.</p>
<blockquote><p>«Оподаткування цих прибутків не працює. Допомагає інше — заохочувати Total зберігати обмеження цін на пальне. Це реальна вигода для французьких водіїв», — Елізабет Борн, колишня прем’єр-міністерка Франції.</p></blockquote>
<p>TotalEnergies уже попередила, що може припинити дію цінових обмежень, якщо Франція запровадить додаткові податки на її внутрішні операції. Це перетворює податкову дискусію на практичний вибір: отримати більше бюджетних надходжень або зберегти прямий механізм стримування цін для споживачів.</p>
<h4>Повторення сценарію 2022 року</h4>
<p>Ситуація нагадує політичний тиск на TotalEnergies у <strong>2022 році</strong>, коли компанія також отримала рекордні прибутки на тлі різкого зростання енергетичних цін після вторгнення росії в Україну. Тоді Патріка Пуянне <strong>11 разів</strong> допитували депутати, але парламент не зміг ухвалити податок на надприбутки енергетичних компаній.</p>
<p>Нинішня суперечка показує, що для паливного ринку Франції ключовим стає не лише рівень світових цін на нафту, а й те, як держава обирає між трьома цілями:</p>
<ul>
<li><strong>захистити споживачів</strong> від різкого подорожчання бензину й дизельного пального;</li>
<li><strong>отримати частину надприбутків</strong> енергетичних компаній до бюджету;</li>
<li><strong>не послабити власну енергетичну незалежність</strong>, зберігши в країні потужну інтегровану нафтову компанію.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<p>Для ринку нафти й нафтопродуктів цей кейс важливий ширше, ніж лише французька політика. Він демонструє, що в умовах геополітичного шоку ціна пального формується не тільки котируваннями нафти, логістикою й переробкою, а й політичними рішеннями щодо оподаткування, цінових обмежень та ролі великих енергетичних компаній у системі енергетичної безпеки.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.modernghana.com/news/1492596/french-oil-giant-totalenergies-record-profits.html">ModernGhana</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/13/rekordnij-pributok-totalenergies-znovu-vidkriv-u-franci%d1%97-diskusiyu-pro-podatok-na-nadpributki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ормузький шок: світовий ринок нафти втратив опору в найважливішій транспортній артерії</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/12/153951/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/12/153951/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 12 May 2026 10:15:40 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[global oil market]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[oil products]]></category>
		<category><![CDATA[oil shock]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[дизельне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий шок]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[світовий ринок нафти]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153951</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30351-Нефть.jpg" alt="Ормузький шок: світовий ринок нафти втратив опору в найважливішій транспортній артерії"/><br />Порушення руху через Ормузьку протоку перетворилося з логістичної проблеми на виробничий і ціновий шок. Через протоку у 2025 році проходило 15 млн барелів на добу сирої нафти з Перської затоки та 3,3 млн барелів на добу нафтопродуктів. Тепер ринок стикається з дефіцитом, рекордною волатильністю, тиском на запаси й ризиком подорожчання пального для кінцевих споживачів. Про [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30351-Нефть.jpg" alt="Ормузький шок: світовий ринок нафти втратив опору в найважливішій транспортній артерії"/><br /><p>Порушення руху через Ормузьку протоку перетворилося з логістичної проблеми на виробничий і ціновий шок. Через протоку у 2025 році проходило <strong>15 млн барелів на добу</strong> сирої нафти з Перської затоки та <strong>3,3 млн барелів на добу</strong> нафтопродуктів. Тепер ринок стикається з дефіцитом, рекордною волатильністю, тиском на запаси й ризиком подорожчання пального для кінцевих споживачів. Про це йдеться у звіті OIES (Оксфордський інститут енергетичних досліджень).</p>
<h2>Ормузький шок: світовий ринок нафти втратив опору в найважливішій транспортній артерії</h2>
<p>Ормузька протока стала центром найбільшого ризику для нафтового ринку. За оцінкою Oxford Institute for Energy Studies, у 2025 році через неї експортували <strong>15 млн барелів на добу</strong> сирої нафти з Перської затоки, що дорівнювало <strong>35% світового експорту</strong>. Також регіон був ключовим експортером нафтопродуктів: <strong>3,3 млн барелів на добу</strong>, або <strong>13% світового експорту</strong>.</p>
<ul>
<li><strong>Найбільше вразлива Азія:</strong> нафта Перської затоки є базовою сировиною для азійських НПЗ.</li>
<li><strong>Ризик ширший за нафту:</strong> Азія імпортує важливі продукти, зокрема LPG і нафту для нафтохімії.</li>
<li><strong>Ефект глобальний:</strong> взаємопов’язаність ринків переносить наслідки шоку на інші регіони, включно з Європою.</li>
</ul>
<h2>Від транспортного шоку до падіння видобутку</h2>
<p>Ключова особливість кризи — масштаб втрати потоків. У звіті зазначено, що рух через Ормузьку протоку був майже повністю перерваний, а невизначеність щодо майбутнього режиму роботи протоки залишається високою.</p>
<p>Те, що починалося як шок постачання, швидко стало <strong>виробничим шоком</strong>. У квітні 2026 року оцінена втрата видобутку сирої нафти й рідких вуглеводнів становила близько <strong>13 млн барелів на добу</strong>, або приблизно <strong>13% світового нафтового постачання</strong>.</p>
<ul>
<li>відновлення до довоєнних рівнів може зайняти тривалий час;</li>
<li>повернення до попередніх обсягів до кінця року може бути неможливим для частини виробників;</li>
<li>швидкість відновлення залежить від того, чи відновляться потоки через Ормузьку протоку.</li>
</ul>
<h2>Шок нафтопродуктів: дизель, бензин і LPG під тиском</h2>
<p>Криза не обмежується сирою нафтою. Oxford Institute for Energy Studies окремо наголошує на шоку нафтопродуктів. Його формують пошкодження нафтопереробних активів у країнах GCC, атаки на російські НПЗ, скорочення завантаження заводів через дефіцит сировини, її високу вартість, зміну якості нафти та зростання фрахтових ставок.</p>
<ul>
<li><strong>НПЗ скорочують переробку</strong> через брак сирої нафти та дорожчу логістику.</li>
<li><strong>Конкуренція за нафтопродукти посилюється</strong>, особливо за дистиляти.</li>
<li><strong>Частина країн обмежує експорт</strong> через заборони або податкові заходи.</li>
<li><strong>Маржа переробки стала рекордною й волатильною</strong>, що посилює ризики для ринку пального.</li>
</ul>
<p>Для країн споживачів це означає, що дефіцит може проявлятися не лише у ціні нафти Brent, а й у вартості дизельного пального, бензину, авіаційного пального, LPG і сировини для нафтохімії.</p>
<h2>Запаси не можуть повністю погасити удар</h2>
<p>Одна з найнебезпечніших рис цієї кризи — слабкість буферів. Вільні виробничі потужності як інструмент компенсації недоступні, бо вони розташовані в тому ж регіоні, де виникло порушення. Комерційні запаси та стратегічні резерви OECD є малими порівняно з масштабом шоку.</p>
<ul>
<li><strong>комерційні запаси OECD (Організація економічного співробітництва та розвитку) почали знижуватися</strong> попри вивільнення стратегічних резервів;</li>
<li><strong>запаси США, особливо дистилятів і бензину, швидко скорочуються</strong>;</li>
<li><strong>експорт США сирої нафти й нафтопродуктів різко зріс</strong> після початку війни;</li>
<li><strong>американська нафта й продукти спрямовуються до Азії</strong>, а також меншою мірою до Європи.</li>
</ul>
<p>Китай, за оцінкою OIES, має здоровий рівень запасів, оскільки протягом попереднього року збільшував стратегічні сховища й накопичував нафту. Водночас імпорт сирої нафти Китаєм у квітні знизився переважно через падіння постачання з Близького Сходу.</p>
<h2>Фінансовий ринок уже відреагував</h2>
<p>Нафтовий шок швидко поширився на фінансові інструменти. Волатильність нафти досягла рекордних рівнів, а перекіс опціонів у бік call-опціонів різко зріс. Це означає, що інвестори або спекулюють на подальшому зростанні цін, або страхуються від такого сценарію.</p>
<ul>
<li><strong>Dated Brent</strong> різко зростав відносно ф’ючерсного Brent, перш ніж знизитися;</li>
<li>ринок сирої нафти увійшов у сильну <em>backwardation</em>, коли ближчі постачання дорожчі за майбутні;</li>
<li>екстремальна волатильність вплинула на ліквідність і позиціонування на ключових ринках;</li>
<li>у бенчмарках Перської затоки зафіксовано різке падіння ліквідності та позицій.</li>
</ul>
<p>Окремий ризик — юридичні й технічні проблеми з постачанням, а також потенційна зміна визначення регіональних бенчмарків через порушення роботи Перської затоки.</p>
<h2>США менш залежні від Ормузу, але не ізольовані від наслідків</h2>
<p>Пряма залежність США від імпорту через Ормузьку протоку обмежена. Американський ринок підтримують власний видобуток і більший імпорт із Канади. Проте це не означає повного захисту від шоку.</p>
<ul>
<li>американський експорт сирої нафти й нафтопродуктів різко зріс;</li>
<li>запаси США швидко знижуються;</li>
<li>бензин і дизельне пальне у США дорожчають;</li>
<li>інфляційний тиск почав проявлятися у березні.</li>
</ul>
<p>Це показує межі концепції енергетичного домінування США: навіть великий виробник не може повністю ізолювати внутрішній ринок від глобального дефіциту, якщо американські ресурси витягуються попитом Азії та Європи.</p>
<h2>Попит на нафту вже переглядають униз</h2>
<p>Глобальні прогнози попиту вже змінюються. У звіті зазначено, що зростання світового попиту на нафту переглянуто вниз майже на <strong>0,5 млн барелів на добу</strong>. Частина прогнозів навіть допускає скорочення нафтового попиту у 2026 році.</p>
<ul>
<li><strong>ціновий ефект</strong> змушує споживачів зменшувати використання пального;</li>
<li><strong>ефект доходів</strong> обмежує купівельну спроможність економік і домогосподарств;</li>
<li><strong>політичні заходи</strong> можуть включати обмеження споживання або раціонування;</li>
<li><strong>довгостроковий вплив</strong> на попит залишається відкритим питанням.</li>
</ul>
<h2>Ціновий прогноз: усе залежить від відновлення руху через Ормуз</h2>
<p>Базове припущення прогнозу OIES — поступове відновлення потоків через Ормузьку протоку у травні 2026 року. Водночас баланс ризиків залишається двостороннім: ціни можуть як знижуватися за умови стабілізації постачання, так і зростати, якщо перебої триватимуть.</p>
<ul>
<li><strong>ризик зростання цін</strong> зберігається через геополітику, дефіцит постачання та тонкі запаси;</li>
<li><strong>ризик зниження цін</strong> пов’язаний із падінням попиту та поступовим відновленням потоків;</li>
<li><strong>ринок залишається залежним від фізичного постачання</strong>, а не лише від фінансових очікувань;</li>
<li><strong>ціна стає головним механізмом балансування</strong>, якщо шок триватиме.</li>
</ul>
<p>Для Європи це означає посилення конкуренції за нафтопродукти, насамперед за дистиляти. Навіть якщо основний удар припав на Азію, скорочення глобальних потоків і переорієнтація американського експорту можуть підвищити вартість імпорту для європейських трейдерів і кінцевих споживачів.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.oxfordenergy.org/publications/strait-of-hormuz-oil-shock-features-and-implications/" target="_blank">Oxford Institute for Energy Studies, Strait of Hormuz Oil Shock: Features and Implications</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30351-Нефть.jpg" alt="Ормузький шок: світовий ринок нафти втратив опору в найважливішій транспортній артерії"/><br /><p>Порушення руху через Ормузьку протоку перетворилося з логістичної проблеми на виробничий і ціновий шок. Через протоку у 2025 році проходило <strong>15 млн барелів на добу</strong> сирої нафти з Перської затоки та <strong>3,3 млн барелів на добу</strong> нафтопродуктів. Тепер ринок стикається з дефіцитом, рекордною волатильністю, тиском на запаси й ризиком подорожчання пального для кінцевих споживачів. Про це йдеться у звіті OIES (Оксфордський інститут енергетичних досліджень).</p>
<h2>Ормузький шок: світовий ринок нафти втратив опору в найважливішій транспортній артерії</h2>
<p>Ормузька протока стала центром найбільшого ризику для нафтового ринку. За оцінкою Oxford Institute for Energy Studies, у 2025 році через неї експортували <strong>15 млн барелів на добу</strong> сирої нафти з Перської затоки, що дорівнювало <strong>35% світового експорту</strong>. Також регіон був ключовим експортером нафтопродуктів: <strong>3,3 млн барелів на добу</strong>, або <strong>13% світового експорту</strong>.</p>
<ul>
<li><strong>Найбільше вразлива Азія:</strong> нафта Перської затоки є базовою сировиною для азійських НПЗ.</li>
<li><strong>Ризик ширший за нафту:</strong> Азія імпортує важливі продукти, зокрема LPG і нафту для нафтохімії.</li>
<li><strong>Ефект глобальний:</strong> взаємопов’язаність ринків переносить наслідки шоку на інші регіони, включно з Європою.</li>
</ul>
<h2>Від транспортного шоку до падіння видобутку</h2>
<p>Ключова особливість кризи — масштаб втрати потоків. У звіті зазначено, що рух через Ормузьку протоку був майже повністю перерваний, а невизначеність щодо майбутнього режиму роботи протоки залишається високою.</p>
<p>Те, що починалося як шок постачання, швидко стало <strong>виробничим шоком</strong>. У квітні 2026 року оцінена втрата видобутку сирої нафти й рідких вуглеводнів становила близько <strong>13 млн барелів на добу</strong>, або приблизно <strong>13% світового нафтового постачання</strong>.</p>
<ul>
<li>відновлення до довоєнних рівнів може зайняти тривалий час;</li>
<li>повернення до попередніх обсягів до кінця року може бути неможливим для частини виробників;</li>
<li>швидкість відновлення залежить від того, чи відновляться потоки через Ормузьку протоку.</li>
</ul>
<h2>Шок нафтопродуктів: дизель, бензин і LPG під тиском</h2>
<p>Криза не обмежується сирою нафтою. Oxford Institute for Energy Studies окремо наголошує на шоку нафтопродуктів. Його формують пошкодження нафтопереробних активів у країнах GCC, атаки на російські НПЗ, скорочення завантаження заводів через дефіцит сировини, її високу вартість, зміну якості нафти та зростання фрахтових ставок.</p>
<ul>
<li><strong>НПЗ скорочують переробку</strong> через брак сирої нафти та дорожчу логістику.</li>
<li><strong>Конкуренція за нафтопродукти посилюється</strong>, особливо за дистиляти.</li>
<li><strong>Частина країн обмежує експорт</strong> через заборони або податкові заходи.</li>
<li><strong>Маржа переробки стала рекордною й волатильною</strong>, що посилює ризики для ринку пального.</li>
</ul>
<p>Для країн споживачів це означає, що дефіцит може проявлятися не лише у ціні нафти Brent, а й у вартості дизельного пального, бензину, авіаційного пального, LPG і сировини для нафтохімії.</p>
<h2>Запаси не можуть повністю погасити удар</h2>
<p>Одна з найнебезпечніших рис цієї кризи — слабкість буферів. Вільні виробничі потужності як інструмент компенсації недоступні, бо вони розташовані в тому ж регіоні, де виникло порушення. Комерційні запаси та стратегічні резерви OECD є малими порівняно з масштабом шоку.</p>
<ul>
<li><strong>комерційні запаси OECD (Організація економічного співробітництва та розвитку) почали знижуватися</strong> попри вивільнення стратегічних резервів;</li>
<li><strong>запаси США, особливо дистилятів і бензину, швидко скорочуються</strong>;</li>
<li><strong>експорт США сирої нафти й нафтопродуктів різко зріс</strong> після початку війни;</li>
<li><strong>американська нафта й продукти спрямовуються до Азії</strong>, а також меншою мірою до Європи.</li>
</ul>
<p>Китай, за оцінкою OIES, має здоровий рівень запасів, оскільки протягом попереднього року збільшував стратегічні сховища й накопичував нафту. Водночас імпорт сирої нафти Китаєм у квітні знизився переважно через падіння постачання з Близького Сходу.</p>
<h2>Фінансовий ринок уже відреагував</h2>
<p>Нафтовий шок швидко поширився на фінансові інструменти. Волатильність нафти досягла рекордних рівнів, а перекіс опціонів у бік call-опціонів різко зріс. Це означає, що інвестори або спекулюють на подальшому зростанні цін, або страхуються від такого сценарію.</p>
<ul>
<li><strong>Dated Brent</strong> різко зростав відносно ф’ючерсного Brent, перш ніж знизитися;</li>
<li>ринок сирої нафти увійшов у сильну <em>backwardation</em>, коли ближчі постачання дорожчі за майбутні;</li>
<li>екстремальна волатильність вплинула на ліквідність і позиціонування на ключових ринках;</li>
<li>у бенчмарках Перської затоки зафіксовано різке падіння ліквідності та позицій.</li>
</ul>
<p>Окремий ризик — юридичні й технічні проблеми з постачанням, а також потенційна зміна визначення регіональних бенчмарків через порушення роботи Перської затоки.</p>
<h2>США менш залежні від Ормузу, але не ізольовані від наслідків</h2>
<p>Пряма залежність США від імпорту через Ормузьку протоку обмежена. Американський ринок підтримують власний видобуток і більший імпорт із Канади. Проте це не означає повного захисту від шоку.</p>
<ul>
<li>американський експорт сирої нафти й нафтопродуктів різко зріс;</li>
<li>запаси США швидко знижуються;</li>
<li>бензин і дизельне пальне у США дорожчають;</li>
<li>інфляційний тиск почав проявлятися у березні.</li>
</ul>
<p>Це показує межі концепції енергетичного домінування США: навіть великий виробник не може повністю ізолювати внутрішній ринок від глобального дефіциту, якщо американські ресурси витягуються попитом Азії та Європи.</p>
<h2>Попит на нафту вже переглядають униз</h2>
<p>Глобальні прогнози попиту вже змінюються. У звіті зазначено, що зростання світового попиту на нафту переглянуто вниз майже на <strong>0,5 млн барелів на добу</strong>. Частина прогнозів навіть допускає скорочення нафтового попиту у 2026 році.</p>
<ul>
<li><strong>ціновий ефект</strong> змушує споживачів зменшувати використання пального;</li>
<li><strong>ефект доходів</strong> обмежує купівельну спроможність економік і домогосподарств;</li>
<li><strong>політичні заходи</strong> можуть включати обмеження споживання або раціонування;</li>
<li><strong>довгостроковий вплив</strong> на попит залишається відкритим питанням.</li>
</ul>
<h2>Ціновий прогноз: усе залежить від відновлення руху через Ормуз</h2>
<p>Базове припущення прогнозу OIES — поступове відновлення потоків через Ормузьку протоку у травні 2026 року. Водночас баланс ризиків залишається двостороннім: ціни можуть як знижуватися за умови стабілізації постачання, так і зростати, якщо перебої триватимуть.</p>
<ul>
<li><strong>ризик зростання цін</strong> зберігається через геополітику, дефіцит постачання та тонкі запаси;</li>
<li><strong>ризик зниження цін</strong> пов’язаний із падінням попиту та поступовим відновленням потоків;</li>
<li><strong>ринок залишається залежним від фізичного постачання</strong>, а не лише від фінансових очікувань;</li>
<li><strong>ціна стає головним механізмом балансування</strong>, якщо шок триватиме.</li>
</ul>
<p>Для Європи це означає посилення конкуренції за нафтопродукти, насамперед за дистиляти. Навіть якщо основний удар припав на Азію, скорочення глобальних потоків і переорієнтація американського експорту можуть підвищити вартість імпорту для європейських трейдерів і кінцевих споживачів.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.oxfordenergy.org/publications/strait-of-hormuz-oil-shock-features-and-implications/" target="_blank">Oxford Institute for Energy Studies, Strait of Hormuz Oil Shock: Features and Implications</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/12/153951/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ризик бензину по $5 за галон у США вже не можна відкидати</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/11/rizik-benzinu-po-5-za-galon-u-ssha-vzhe-ne-mozhna-vidkidati/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/11/rizik-benzinu-po-5-za-galon-u-ssha-vzhe-ne-mozhna-vidkidati/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 11 May 2026 06:12:48 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[jet fuel]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[Refining]]></category>
		<category><![CDATA[авіапальне]]></category>
		<category><![CDATA[дизельне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153946</guid>
		<description><![CDATA[Ринок нафти дедалі більше переносить удар із сирої нафти на готові нафтопродукти. За оцінками JPMorgan, скорочення переробки в Азії та Європі, втрата експорту нафтопродуктів із Близького Сходу та зміна структури виробництва на користь авіапального вже тиснуть на бензин, дизельне пальне, LPG, нафту для реактивного пального і нафту для нафтохімії. Ризик для споживачів За даними матеріалу [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Ринок нафти дедалі більше переносить удар із сирої нафти на готові нафтопродукти.</strong> За оцінками JPMorgan, скорочення переробки в Азії та Європі, втрата експорту нафтопродуктів із Близького Сходу та зміна структури виробництва на користь авіапального вже тиснуть на бензин, дизельне пальне, LPG, нафту для реактивного пального і нафту для нафтохімії.</p>
<h2>Ризик для споживачів</h2>
<p>За даними матеріалу Financial Times, ціни на бензин у США вже досягли <strong>$4,56 за галон</strong>. Аналітики JPMorgan вважають, що ризик зростання до <strong>$5 за галон</strong> більше не можна ігнорувати.</p>
<ul>
<li><strong>$5 за галон</strong> — рівень, який США вже бачили лише один раз, коротко влітку 2022 року.</li>
<li>У шести найзахідніших штатах США бензин уже коштує понад <strong>$5 за галон</strong>.</li>
<li>Ці штати охоплюють близько <strong>однієї шостої населення</strong> США.</li>
<li>Підвищення ціни на АЗС ще на <strong>25 центів</strong> може збільшити частку населення, яке платить понад $5 за галон, приблизно до <strong>однієї третини</strong>.</li>
</ul>
<h2>Чому проблема не лише в нафті</h2>
<p>JPMorgan звертає увагу на розрив між ринком сирої нафти та ринком готових нафтопродуктів. Нафта залишається дорогою та волатильною, але основне напруження дедалі більше переходить у сегмент пального, яке безпосередньо споживає економіка.</p>
<ul>
<li>НПЗ в Азії та Європі вже скоротили переробку на <strong>2,1 млн барелів на добу</strong> у березні.</li>
<li>У квітні скорочення зросло до <strong>3,8 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Ринок також втратив орієнтовно <strong>4,7 млн барелів на добу</strong> експорту готових нафтопродуктів із Близького Сходу.</li>
</ul>
<p>Це означає, що дефіцит проявляється не лише у балансі сирої нафти, а й у доступності <strong>бензину, дизельного пального, авіапального, LPG та нафтохімічної сировини</strong>.</p>
<h2>Авіапальне витісняє дизель і бензин</h2>
<p>Ключова проблема полягає у структурі виходу продуктів із бареля нафти. Коли НПЗ збільшують частку авіапального, зазвичай зменшується вихід дизельного пального.</p>
<ul>
<li><strong>Дизельне пальне</strong> є критичним для вантажних перевезень, морської логістики, залізниці, сільського господарства та гірничої промисловості.</li>
<li>Навіть помірне скорочення його пропозиції може передаватися на ширшу економіку через логістику та собівартість товарів.</li>
<li><strong>Бензин</strong> дещо краще захищений, бо виробляється з легшої частини бареля, але він також не є ізольованим від дефіциту.</li>
<li>Коли НПЗ переорієнтовуються на середні дистиляти, зокрема авіапальне, вони можуть зменшувати ресурси для виробництва бензину.</li>
</ul>
<h2>Американські НПЗ обрали авіапальне</h2>
<p>Американські нафтопереробники відреагували на високу маржинальність авіапального збільшенням його виходу приблизно на <strong>2 відсоткові пункти</strong>. Це дозволило наростити виробництво, відновити запаси авіапального та збільшити експорт.</p>
<p>Водночас такий вибір мав ціну для бензинового ринку:</p>
<ul>
<li>вихід бензину знизився на <strong>2 відсоткові пункти</strong>;</li>
<li>виробництво бензину впало на <strong>340 тис. барелів на добу</strong> порівняно з рівнем річної давності;</li>
<li>зниження пропозиції відбувається перед початком літнього автомобільного сезону у США наприкінці травня.</li>
</ul>
<p>Навіть без різкого стрибка ціни на нафту бензин і дизельне пальне можуть дорожчати через дефіцит готового продукту. Саме тому ризик бензину по <strong>$5 за галон</strong> у США вже розглядається не як крайній сценарій, а як реальна загроза для ринку.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.ft.com/content/17ed835f-be7c-4961-afde-14d31baebfcc" target="_blank">Financial Times</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p><strong>Ринок нафти дедалі більше переносить удар із сирої нафти на готові нафтопродукти.</strong> За оцінками JPMorgan, скорочення переробки в Азії та Європі, втрата експорту нафтопродуктів із Близького Сходу та зміна структури виробництва на користь авіапального вже тиснуть на бензин, дизельне пальне, LPG, нафту для реактивного пального і нафту для нафтохімії.</p>
<h2>Ризик для споживачів</h2>
<p>За даними матеріалу Financial Times, ціни на бензин у США вже досягли <strong>$4,56 за галон</strong>. Аналітики JPMorgan вважають, що ризик зростання до <strong>$5 за галон</strong> більше не можна ігнорувати.</p>
<ul>
<li><strong>$5 за галон</strong> — рівень, який США вже бачили лише один раз, коротко влітку 2022 року.</li>
<li>У шести найзахідніших штатах США бензин уже коштує понад <strong>$5 за галон</strong>.</li>
<li>Ці штати охоплюють близько <strong>однієї шостої населення</strong> США.</li>
<li>Підвищення ціни на АЗС ще на <strong>25 центів</strong> може збільшити частку населення, яке платить понад $5 за галон, приблизно до <strong>однієї третини</strong>.</li>
</ul>
<h2>Чому проблема не лише в нафті</h2>
<p>JPMorgan звертає увагу на розрив між ринком сирої нафти та ринком готових нафтопродуктів. Нафта залишається дорогою та волатильною, але основне напруження дедалі більше переходить у сегмент пального, яке безпосередньо споживає економіка.</p>
<ul>
<li>НПЗ в Азії та Європі вже скоротили переробку на <strong>2,1 млн барелів на добу</strong> у березні.</li>
<li>У квітні скорочення зросло до <strong>3,8 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Ринок також втратив орієнтовно <strong>4,7 млн барелів на добу</strong> експорту готових нафтопродуктів із Близького Сходу.</li>
</ul>
<p>Це означає, що дефіцит проявляється не лише у балансі сирої нафти, а й у доступності <strong>бензину, дизельного пального, авіапального, LPG та нафтохімічної сировини</strong>.</p>
<h2>Авіапальне витісняє дизель і бензин</h2>
<p>Ключова проблема полягає у структурі виходу продуктів із бареля нафти. Коли НПЗ збільшують частку авіапального, зазвичай зменшується вихід дизельного пального.</p>
<ul>
<li><strong>Дизельне пальне</strong> є критичним для вантажних перевезень, морської логістики, залізниці, сільського господарства та гірничої промисловості.</li>
<li>Навіть помірне скорочення його пропозиції може передаватися на ширшу економіку через логістику та собівартість товарів.</li>
<li><strong>Бензин</strong> дещо краще захищений, бо виробляється з легшої частини бареля, але він також не є ізольованим від дефіциту.</li>
<li>Коли НПЗ переорієнтовуються на середні дистиляти, зокрема авіапальне, вони можуть зменшувати ресурси для виробництва бензину.</li>
</ul>
<h2>Американські НПЗ обрали авіапальне</h2>
<p>Американські нафтопереробники відреагували на високу маржинальність авіапального збільшенням його виходу приблизно на <strong>2 відсоткові пункти</strong>. Це дозволило наростити виробництво, відновити запаси авіапального та збільшити експорт.</p>
<p>Водночас такий вибір мав ціну для бензинового ринку:</p>
<ul>
<li>вихід бензину знизився на <strong>2 відсоткові пункти</strong>;</li>
<li>виробництво бензину впало на <strong>340 тис. барелів на добу</strong> порівняно з рівнем річної давності;</li>
<li>зниження пропозиції відбувається перед початком літнього автомобільного сезону у США наприкінці травня.</li>
</ul>
<p>Навіть без різкого стрибка ціни на нафту бензин і дизельне пальне можуть дорожчати через дефіцит готового продукту. Саме тому ризик бензину по <strong>$5 за галон</strong> у США вже розглядається не як крайній сценарій, а як реальна загроза для ринку.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.ft.com/content/17ed835f-be7c-4961-afde-14d31baebfcc" target="_blank">Financial Times</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/11/rizik-benzinu-po-5-za-galon-u-ssha-vzhe-ne-mozhna-vidkidati/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Український ринок пального входить у фазу очікуваного зниження, але роздріб ще рухається із запізненням</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/08/ukra%d1%97nskij-rinok-palnogo-vxodit-u-fazu-ochikuvanogo-znizhennya-ale-rozdrib-shhe-ruxayetsya-iz-zapiznennyam/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/08/ukra%d1%97nskij-rinok-palnogo-vxodit-u-fazu-ochikuvanogo-znizhennya-ale-rozdrib-shhe-ruxayetsya-iz-zapiznennyam/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 08 May 2026 10:22:54 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[oil products]]></category>
		<category><![CDATA[Platt’s]]></category>
		<category><![CDATA[дизельне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[паливний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[скраплений газ]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153943</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30347-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Український ринок пального входить у фазу очікуваного зниження, але роздріб ще рухається із запізненням"/><br />Після різкого стрибка світових котирувань український паливний ринок отримав перший помітний сигнал до охолодження: імпортний паритет і європейські котирування знижуються швидше, ніж ціни на стелах АЗС. Це означає, що протягом найближчих одного-двох тижнів найбільш імовірним сценарієм є не новий ціновий ривок, а поступове зниження або стабілізація роздрібних цін. Ринок пального: зовнішній тиск слабшає, але інерція [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30347-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Український ринок пального входить у фазу очікуваного зниження, але роздріб ще рухається із запізненням"/><br /><p>Після різкого стрибка світових котирувань український паливний ринок отримав перший помітний сигнал до охолодження: імпортний паритет і європейські котирування знижуються швидше, ніж ціни на стелах АЗС. Це означає, що протягом найближчих одного-двох тижнів найбільш імовірним сценарієм є не новий ціновий ривок, а поступове зниження або стабілізація роздрібних цін.</p>
<h3>Ринок пального: зовнішній тиск слабшає, але інерція цін зберігається</h3>
<h4>Світовий ринок</h4>
<p>Головний зовнішній чинник для України — не сама нафта Brent окремо, а її вплив на європейські котирування бензину й дизельного пального.</p>
<p>Станом на 8 травня статистика показує, що за тиждень котирування для бензину А-95 знизилися на <strong>$92,25/т</strong>, а для дизельного пального — на <strong>$188,25/т</strong>. Це вже відбилося на імпортному паритеті: для А-95 він зменшився на <strong>3,90 грн/л</strong>, для дизельного пального — на <strong>8,58 грн/л</strong>.</p>
<p>Світовий ринок залишається нервовим через Іран, Ормузьку протоку та перебої з постачанням. Проте останні дані свідчать не про посилення тиску на українські ціни, а про корекцію після попереднього стрибка. Саме тому для України зараз важливіше не те, що ризики зберігаються, а те, що закупівельна база для імпортерів почала знижуватися.</p>
<h4>Дизельне пальне</h4>
<p>На роздрібному ринку дизельне пальне ще демонструє зростання за тиждень, хоча імпортний паритет уже різко знизився. Це класична ситуація лагу &#171;ракета &#8212; пір&#8217;я&#187;: АЗС не змінюють ціни синхронно з зовнішнім ринком, бо реагують із затримкою на закупівельні партії, залишки в резервуарах і конкурентну поведінку мереж.</p>
<ul>
<li><strong>Усі АЗС:</strong> середня ціна — <strong>88,77 грн/л</strong>. За 7 днів вона зросла на <strong>0,84 грн/л</strong>, але за 30 днів знизилася на <strong>1,33 грн/л</strong>. Маржа становить <strong>15,36 грн/л</strong>, або <strong>20,92%</strong>.</li>
<li><strong>Преміальний сегмент:</strong> ціна — <strong>91,13 грн/л</strong>. За 7 днів зростання становило <strong>2,13 грн/л</strong>, за 30 днів — майже без змін. Маржа — <strong>17,73 грн/л</strong>, або <strong>24,15%</strong>.</li>
<li><strong>Дискаунтери:</strong> ціна — <strong>87,09 грн/л</strong>. За 7 днів вона зросла лише на <strong>0,27 грн/л</strong>, за 30 днів знизилася на <strong>0,74 грн/л</strong>. Маржа — <strong>13,69 грн/л</strong>, або <strong>18,65%</strong>.</li>
</ul>
<p>Спред між преміальними мережами й дискаунтерами за дизельним пальним становить <strong>4,04 грн/л</strong>. За тиждень він розширився на <strong>1,87 грн/л</strong>, тобто преміальні мережі поки повільніше передають ринку сигнал до зниження.</p>
<p>Волатильність у дизельному сегменті помірна: у всіх АЗС стандартне відхилення за 7 днів становить <strong>0,39 грн/л</strong>, у дискаунтерів — лише <strong>0,13 грн/л</strong>. Це означає, що різких щоденних коливань уже менше, але запас для зниження через високу маржу залишається.</p>
<h4>Бензин А-95</h4>
<p>Бензиновий ринок виглядає менш напруженим, ніж дизельний, але й тут роздріб поки не відіграв зниження імпортного паритету. За тиждень паритет А-95 зменшився на <strong>3,90 грн/л</strong>, тоді як середня роздрібна ціна, навпаки, трохи зросла.</p>
<ul>
<li><strong>Усі АЗС:</strong> середня ціна А-95 — <strong>74,69 грн/л</strong>. За 7 днів вона зросла на <strong>1,12 грн/л</strong>, за 30 днів — лише на <strong>0,22 грн/л</strong>. Маржа — <strong>5,33 грн/л</strong>, або <strong>7,68%</strong>.</li>
<li><strong>Преміальний сегмент:</strong> ціна — <strong>78,31 грн/л</strong>. За 7 днів вона зросла на <strong>3,44 грн/л</strong>, за 30 днів — на <strong>2,07 грн/л</strong>. Маржа — <strong>8,94 грн/л</strong>, або <strong>12,89%</strong>.</li>
<li><strong>Дискаунтери:</strong> ціна — <strong>73,12 грн/л</strong>. За 7 днів зростання становило <strong>0,91 грн/л</strong>, за 30 днів — <strong>3,01 грн/л</strong>. Маржа — <strong>3,76 грн/л</strong>, або <strong>5,42%</strong>.</li>
</ul>
<p>Спред між преміальними мережами й дискаунтерами на А-95 становить <strong>5,18 грн/л</strong>. За 7 днів він розширився на <strong>2,53 грн/л</strong>, але за 30 днів скоротився на <strong>0,94 грн/л</strong>. Це показує, що короткостроково преміальний сегмент поводився жорсткіше, але за місяць різниця між сегментами не стала системно більшою.</p>
<p><strong>Ринок продажів пального автомобільними нормами</strong></p>
<p>Сегмент продажів автомобільними нормами показує, що комерційний попит і гуртові умови сильніше реагують на охолодження зовншнього ринку, ніж роздріб.</p>
<ul>
<li><strong>Дизельне пальне:</strong> поточна ціна — <strong>78,86 грн/л</strong>. За день вона знизилася на <strong>2,57%</strong>, за 7 днів — приблизно на <strong>2,94%</strong>, а за 30 днів — на <strong>14,08%</strong>. Це найчіткіший сигнал зниження серед трьох видів пального.</li>
<li><strong>Бензин А-95:</strong> поточна ціна — <strong>68,40 грн/л</strong>. За день змін немає, за 7 днів ціна вища приблизно на <strong>0,74%</strong>, але за 30 днів нижча на <strong>1,21%</strong>. Ринок стабілізується, без різкого обвалу.</li>
<li><strong>Скраплений газ:</strong> поточна ціна — <strong>40,60 грн/л</strong>. За день зниження становить <strong>1,10%</strong>, за 7 днів — приблизно <strong>3,79%</strong>, за 30 днів — <strong>11,55%</strong>. Це вказує на помітне послаблення цінового тиску в сегменті LPG, тобто скрапленого нафтового газу.</li>
</ul>
<h4>Чому роздріб ще не знижується синхронно з паритетом та гуртовими цінами</h4>
<p>Ріщниця між зростанням роздрібних цін за 7 днів і зниженням прогнозного тиску пояснюється лагом — затримкою реакції ринку. Для дизельного пального статистика показує помірну реакцію всіх АЗС і дискаунтерів із лагом у лічені дні, але для преміального сегмента лаг сягає півтори доби. Для бензину А-95 реакція слабша: у дискаунтерів найкращий лаг становить менше тижня, у преміальному сегменті — майже два тижні.</p>
<p>Дешевший імпорт уже створює підстави для нижчих цін, але частина мереж ще продає ресурс, закуплений раніше, або тестує, наскільки споживач готовий приймати поточний рівень цін.</p>
<h4>Фактори, що зараз найбільше впливають на ціноутворення</h4>
<p><strong>1. Європейські котирування Platts.</strong> Це найсильніший короткостроковий фактор, бо саме вони безпосередньо знижують або підвищують імпортний паритет. За тиждень падіння Platts було головним аргументом на користь очікуваного зниження цін.</p>
<p><strong>2. Нафта Brent і геополітична премія.</strong> Brent залишається базовим орієнтиром для світового ринку. Ризики навколо Ірану й Ормузької протоки не зникли, але останній рух ринку був радше корекційним, ніж висхідним.</p>
<p><strong>3. Курс гривні до долара та євро.</strong> Долар за 7 днів знизився на <strong>0,2292 грн</strong>, що підтримує зниження паритету. Євро майже не змінився за тиждень, але за 30 днів зріс на <strong>1,2937 грн</strong>, тому логістична та європейська складова залишаються важливими факторами.</p>
<p><strong>4. Сезонність споживання.</strong> Впливова складова для попиту, але зараз поступається силі зовнішніх котирувань. У найближчі тижні сезонність може стримувати глибину зниження, але навряд чи сама поверне ринок до зростання.</p>
<h4>Висновок на найближчі 1-2 тижні</h4>
<p>Базовий сценарій для дизельного пального — <strong>поступове зниження або стабілізація з тенденцією до зниження</strong>. Імовірність такого сценарію — <strong>середня</strong>.</p>
<p>Для бензину А-95 очікування обережніше: <strong>стабілізація з можливим помірним зниженням</strong>. Маржа тут менша, ніж у дизельному сегменті, тому простір для швидкого здешевлення обмеженіший. Найімовірніше, першими активніше рухатимуться дискаунтери, а преміальні мережі реагуватимуть повільніше.</p>
<p>Для скрапленого газу в сегменті автомобільних норм уже видно помітніше зниження. Якщо зовнішній ринок не отримає нового шоку з боку Ормузької протоки або Ірану, цей сегмент може залишатися під тиском донизу швидше, ніж роздріб.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a>.</p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> НТЦ «Псіхєя».</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30347-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Український ринок пального входить у фазу очікуваного зниження, але роздріб ще рухається із запізненням"/><br /><p>Після різкого стрибка світових котирувань український паливний ринок отримав перший помітний сигнал до охолодження: імпортний паритет і європейські котирування знижуються швидше, ніж ціни на стелах АЗС. Це означає, що протягом найближчих одного-двох тижнів найбільш імовірним сценарієм є не новий ціновий ривок, а поступове зниження або стабілізація роздрібних цін.</p>
<h3>Ринок пального: зовнішній тиск слабшає, але інерція цін зберігається</h3>
<h4>Світовий ринок</h4>
<p>Головний зовнішній чинник для України — не сама нафта Brent окремо, а її вплив на європейські котирування бензину й дизельного пального.</p>
<p>Станом на 8 травня статистика показує, що за тиждень котирування для бензину А-95 знизилися на <strong>$92,25/т</strong>, а для дизельного пального — на <strong>$188,25/т</strong>. Це вже відбилося на імпортному паритеті: для А-95 він зменшився на <strong>3,90 грн/л</strong>, для дизельного пального — на <strong>8,58 грн/л</strong>.</p>
<p>Світовий ринок залишається нервовим через Іран, Ормузьку протоку та перебої з постачанням. Проте останні дані свідчать не про посилення тиску на українські ціни, а про корекцію після попереднього стрибка. Саме тому для України зараз важливіше не те, що ризики зберігаються, а те, що закупівельна база для імпортерів почала знижуватися.</p>
<h4>Дизельне пальне</h4>
<p>На роздрібному ринку дизельне пальне ще демонструє зростання за тиждень, хоча імпортний паритет уже різко знизився. Це класична ситуація лагу &#171;ракета &#8212; пір&#8217;я&#187;: АЗС не змінюють ціни синхронно з зовнішнім ринком, бо реагують із затримкою на закупівельні партії, залишки в резервуарах і конкурентну поведінку мереж.</p>
<ul>
<li><strong>Усі АЗС:</strong> середня ціна — <strong>88,77 грн/л</strong>. За 7 днів вона зросла на <strong>0,84 грн/л</strong>, але за 30 днів знизилася на <strong>1,33 грн/л</strong>. Маржа становить <strong>15,36 грн/л</strong>, або <strong>20,92%</strong>.</li>
<li><strong>Преміальний сегмент:</strong> ціна — <strong>91,13 грн/л</strong>. За 7 днів зростання становило <strong>2,13 грн/л</strong>, за 30 днів — майже без змін. Маржа — <strong>17,73 грн/л</strong>, або <strong>24,15%</strong>.</li>
<li><strong>Дискаунтери:</strong> ціна — <strong>87,09 грн/л</strong>. За 7 днів вона зросла лише на <strong>0,27 грн/л</strong>, за 30 днів знизилася на <strong>0,74 грн/л</strong>. Маржа — <strong>13,69 грн/л</strong>, або <strong>18,65%</strong>.</li>
</ul>
<p>Спред між преміальними мережами й дискаунтерами за дизельним пальним становить <strong>4,04 грн/л</strong>. За тиждень він розширився на <strong>1,87 грн/л</strong>, тобто преміальні мережі поки повільніше передають ринку сигнал до зниження.</p>
<p>Волатильність у дизельному сегменті помірна: у всіх АЗС стандартне відхилення за 7 днів становить <strong>0,39 грн/л</strong>, у дискаунтерів — лише <strong>0,13 грн/л</strong>. Це означає, що різких щоденних коливань уже менше, але запас для зниження через високу маржу залишається.</p>
<h4>Бензин А-95</h4>
<p>Бензиновий ринок виглядає менш напруженим, ніж дизельний, але й тут роздріб поки не відіграв зниження імпортного паритету. За тиждень паритет А-95 зменшився на <strong>3,90 грн/л</strong>, тоді як середня роздрібна ціна, навпаки, трохи зросла.</p>
<ul>
<li><strong>Усі АЗС:</strong> середня ціна А-95 — <strong>74,69 грн/л</strong>. За 7 днів вона зросла на <strong>1,12 грн/л</strong>, за 30 днів — лише на <strong>0,22 грн/л</strong>. Маржа — <strong>5,33 грн/л</strong>, або <strong>7,68%</strong>.</li>
<li><strong>Преміальний сегмент:</strong> ціна — <strong>78,31 грн/л</strong>. За 7 днів вона зросла на <strong>3,44 грн/л</strong>, за 30 днів — на <strong>2,07 грн/л</strong>. Маржа — <strong>8,94 грн/л</strong>, або <strong>12,89%</strong>.</li>
<li><strong>Дискаунтери:</strong> ціна — <strong>73,12 грн/л</strong>. За 7 днів зростання становило <strong>0,91 грн/л</strong>, за 30 днів — <strong>3,01 грн/л</strong>. Маржа — <strong>3,76 грн/л</strong>, або <strong>5,42%</strong>.</li>
</ul>
<p>Спред між преміальними мережами й дискаунтерами на А-95 становить <strong>5,18 грн/л</strong>. За 7 днів він розширився на <strong>2,53 грн/л</strong>, але за 30 днів скоротився на <strong>0,94 грн/л</strong>. Це показує, що короткостроково преміальний сегмент поводився жорсткіше, але за місяць різниця між сегментами не стала системно більшою.</p>
<p><strong>Ринок продажів пального автомобільними нормами</strong></p>
<p>Сегмент продажів автомобільними нормами показує, що комерційний попит і гуртові умови сильніше реагують на охолодження зовншнього ринку, ніж роздріб.</p>
<ul>
<li><strong>Дизельне пальне:</strong> поточна ціна — <strong>78,86 грн/л</strong>. За день вона знизилася на <strong>2,57%</strong>, за 7 днів — приблизно на <strong>2,94%</strong>, а за 30 днів — на <strong>14,08%</strong>. Це найчіткіший сигнал зниження серед трьох видів пального.</li>
<li><strong>Бензин А-95:</strong> поточна ціна — <strong>68,40 грн/л</strong>. За день змін немає, за 7 днів ціна вища приблизно на <strong>0,74%</strong>, але за 30 днів нижча на <strong>1,21%</strong>. Ринок стабілізується, без різкого обвалу.</li>
<li><strong>Скраплений газ:</strong> поточна ціна — <strong>40,60 грн/л</strong>. За день зниження становить <strong>1,10%</strong>, за 7 днів — приблизно <strong>3,79%</strong>, за 30 днів — <strong>11,55%</strong>. Це вказує на помітне послаблення цінового тиску в сегменті LPG, тобто скрапленого нафтового газу.</li>
</ul>
<h4>Чому роздріб ще не знижується синхронно з паритетом та гуртовими цінами</h4>
<p>Ріщниця між зростанням роздрібних цін за 7 днів і зниженням прогнозного тиску пояснюється лагом — затримкою реакції ринку. Для дизельного пального статистика показує помірну реакцію всіх АЗС і дискаунтерів із лагом у лічені дні, але для преміального сегмента лаг сягає півтори доби. Для бензину А-95 реакція слабша: у дискаунтерів найкращий лаг становить менше тижня, у преміальному сегменті — майже два тижні.</p>
<p>Дешевший імпорт уже створює підстави для нижчих цін, але частина мереж ще продає ресурс, закуплений раніше, або тестує, наскільки споживач готовий приймати поточний рівень цін.</p>
<h4>Фактори, що зараз найбільше впливають на ціноутворення</h4>
<p><strong>1. Європейські котирування Platts.</strong> Це найсильніший короткостроковий фактор, бо саме вони безпосередньо знижують або підвищують імпортний паритет. За тиждень падіння Platts було головним аргументом на користь очікуваного зниження цін.</p>
<p><strong>2. Нафта Brent і геополітична премія.</strong> Brent залишається базовим орієнтиром для світового ринку. Ризики навколо Ірану й Ормузької протоки не зникли, але останній рух ринку був радше корекційним, ніж висхідним.</p>
<p><strong>3. Курс гривні до долара та євро.</strong> Долар за 7 днів знизився на <strong>0,2292 грн</strong>, що підтримує зниження паритету. Євро майже не змінився за тиждень, але за 30 днів зріс на <strong>1,2937 грн</strong>, тому логістична та європейська складова залишаються важливими факторами.</p>
<p><strong>4. Сезонність споживання.</strong> Впливова складова для попиту, але зараз поступається силі зовнішніх котирувань. У найближчі тижні сезонність може стримувати глибину зниження, але навряд чи сама поверне ринок до зростання.</p>
<h4>Висновок на найближчі 1-2 тижні</h4>
<p>Базовий сценарій для дизельного пального — <strong>поступове зниження або стабілізація з тенденцією до зниження</strong>. Імовірність такого сценарію — <strong>середня</strong>.</p>
<p>Для бензину А-95 очікування обережніше: <strong>стабілізація з можливим помірним зниженням</strong>. Маржа тут менша, ніж у дизельному сегменті, тому простір для швидкого здешевлення обмеженіший. Найімовірніше, першими активніше рухатимуться дискаунтери, а преміальні мережі реагуватимуть повільніше.</p>
<p>Для скрапленого газу в сегменті автомобільних норм уже видно помітніше зниження. Якщо зовнішній ринок не отримає нового шоку з боку Ормузької протоки або Ірану, цей сегмент може залишатися під тиском донизу швидше, ніж роздріб.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a>.</p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> НТЦ «Псіхєя».</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/08/ukra%d1%97nskij-rinok-palnogo-vxodit-u-fazu-ochikuvanogo-znizhennya-ale-rozdrib-shhe-ruxayetsya-iz-zapiznennyam/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/dizelne-palne/feed/ ) in 0.53964 seconds, on Jun 8th, 2026 at 9:15 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Jun 8th, 2026 at 10:15 am UTC -->