В Резолюції Європарламенту (http://www.europarl.europa.eu/sides/getDoc.do?pubRef=-//EP//TEXT+TA+P7-TA-2012-0443+0+DOC+XML+V0//EN, пункт «Е») чітко вказано, что гідророзрив при інтенсифікації традиційних родовищ та фрекінг при видобутку нетрадиційних газів — це різні за впливом на довкілля процеси. Пан Рябцев знає про це або він вже спростував висновки європейських вчених (резолюція посилається на роботи цілої низки інститутів Європи) ибо він вважає українців бидлом, яке не може працювати з міжнародніми документами?

То что собираются делать в Полтавке Донецкой обл. называется УНИЧТОЖЕНИЕМ украинского народа как такового,а как вы думаете ,если вам в Киевской квартире пустить отравленную воду в краны,воздух отравить метаном с примесью сопутствующих газов,и спросить Вы ЗА или ПРОТИВ добычи газа из уплотненных песчаников.

Донецкой области надо озаботится копанками, металлургией и другими вредными для экологии производствами, а не безобидным гидроразрывом на глубинах 4 -5 километров.

прокоментуйте будь ласка «Euphoria surrounding shale gas in Poland began to wane
after a string of poor results from early exploration wells. 3Leg
Resources’ testing of the Lebien and Lebork wells in the Baltic Basin in
September saw natural gas flowing with the aid of nitrogen lift at an
initial unstabilized rate of 2.2 mmcf/d, declining to 0.5 mmcf/d a week
later. These rates were well below the flows from similar wells in the
US’s Barnett, Fayetteville, and Marcellus shales, where average 30-day
flows range up to 4 mmcf/d. Since then 3Legs announced it will
relinquish the Dabie-Laski project in Poland and is currently
“considering options” for the Bytom-Gliwice and Glinica-Psary
concessions.»

Методы утилизации и хранения жидкости используемой в ГРП

Критерії
екологічної та техногенної
безпеки при видобутку газу
методом фрекінгу

Рекомендовані науково-практичним семінаром «Критерії екологічної та техногенної
безпеки при видобутку газу методом фрекінгу», який пройшов в межах XV Спеціалізованої
виставки «Енергетика. Електротехніка. Енергозбереження – 2012» у Харкові 9-11
жовтня, розроблені робочою групою, яка об’єднала представників громадських та
наукових організацій

Остаточно сформульовані і
узгоджені з усіма учасниками семінару редакційною групою, яка працювала з 12
жовтня по 10 листопада.

В Україні задля
забезпечення безпеки населення та територій необхідно на законодавчому рівні
ввести такі критерії безпеки:
І. На етапі, що випереджає видачу технічного
завдання на рівні РНБО України:
1).Проаналізувати причини відмови і заборони на законодавчому рівні технології фрекінгового видобування газу у ряді розвинутих країн і розглянути умови
України щодо небезпечності впровадження цієї технології.
2). Необхіднорозглянути і проаналізувати негативний досвід закачування промислових стоків усеребрянські пісковики на Первомайському хімічному комбінаті (70-ті – 90-ті роки минулого століття) в ході якого було виявлено погіршення стану артезіанських підземних вод Сівашського родовища. При цьому треба прийняти до уваги можливий негативний вплив з
врахуванням на порядок більших тисків у порівнянні з закачкою промислових стоків, а також руйнівний ефект, що може бути завданий літіфікованим водотривам, які захищають прісні води альб-сеноманського водоносного комплексу.

ІІ. На етапі формулювання технічного завдання
проектним організаціям:
1). Обов’язково
залучити до обговорення проекту технічного завдання проектувальникам
представників громадськості, а саме фахівців громадських організацій та
незалежних експертів, які б могли внести зміни в формулювання певних розділів техзавдань, що б унеможливило проектування небезпечних споруд, таких, що не відповідають нормам українського законодавства або не враховують місцеві особливості Харківщини, її природи, рельєфу, культурної спадщини, тощо.
2). Обов’язково в
технічному завданні мають міститися вимоги щодо безпечного зберігання рідин, що використовуються для гідророзриву пластів (надалі — ГРП-рідини) у закритих контейнерах (або цистернах), які були б герметичні та гарантували неможливість потрапляння
речовин до навколишнього середовища, або взагалі заборону на складування ГРП-рідини поруч зі свердловиною.
3). Вимоги щодо
транспортування ГРП-рідини мають чітко встановлювати відсутність навіть теоретичної можливості виливу цієї речовини на поля сільгосппризначення, природні ділянки, території населених пунктів, водойми. Транспортування рідини має здійснюватися транспортом, що призначений для перевезення таких небезпечних
вантажів, встановлення тимчасових трубопроводів з ненадійних матеріалів (пластику, гуми, тощо) є неприпустимим, бо спричиняє великий ризик аварій.
4). На етапі
формування технічного завдання має бути сформульована вимога розміщення на об’єкті автоматичної або напівавтоматичної лабораторії моніторингу стану забруднення навколишнього природного середовища, яка б діяла в цілодобовому режимі. Необхідно також передбачити радіаційний контроль. Об’єктом контролю мають стати поверхневі стоки, грунтові води та повітря навколо свердловини та навколо місць зберігання ГРП-рідини.
5). В техзавданні
має бути прописане питання про утилізацію відпрацьованої ГРП-рідини, подальшу її компонентів. Увага! Ця рідина може мати радіаційне та хімічне забруднення, поводження з нею має бути покладене на фахівців та установи, які отримали відповідні ліцензії та допуски.
6). Техзавдання має передбачити вирішення питань централізованого водопостачання і соціальної сфери наближених до місця проведення робіт населених пунктів у разі виникнення
надзвичайної ситуації або у разі спричинення будівництвом або поточною
діяльністю об’єкта значної шкоди навколишньому середовищу, зокрема, місцевим ресурсам ґрунтових або артезіанських вод.
7). Техзавдання
має передбачити системи безпеки, які б унеможливлювали аварійні ситуації на об’єкті, як спричинені природними катаклізмами, так і викликані техногенними негараздами. Ці системи мають бути пов’язані з системами раннього виявлення НС та оповіщення населення прилеглих сіл та селищ, об’єктів з масовим перебуванням людей.
8). Техзавдання
має передбачити дбайливе ставлення до головної майнової цінності нашої держави
— родючих ґрунтів. Великі обсяги транспортних перевезень, обумовлених
будівництвом свердловини та її подальшою експлуатацією, а також іншими
процесами, що обов’язково проходитимуть на самій свердловині та поруч з нею
(перевірки контролюючими органами, обслуговування комунікацій тощо) неминуче
призведуть до пошкодження ґрунту, яке, в свою чергу, може спровокувати ерозійні
процеси. Ґрунтозахисні заходи, розроблені заздалегідь, можуть значно знизити
негативний вплив цієї діяльності.
9). Південь
Харківщини є територією дефіциту питної води. Великі обсяги використання води
при застосування гідророзриву можуть стати загрозою для життя місцевих
мешканців, існування населених пунктів, навіть збереження певних екосистем
(через вплив водозабору на рівень ґрунтових вод може змінюватися рослинність,
гинути ліси або висихати струмки, навіть маленькі річки тощо). Водокористування
має бути розраховано і сплановано таким чином, щоб не призводити до негативних
екологічних або соціальних наслідків.
10). Виходячи з
масштабності втручання у гео- і гідросферу і можливість масштабних негативних
впливів у разі аварій, проект має орієнтуватися не на середні значення температури/розмірів
опадів/значення сили вітру тощо, а на ті, що є максимально несприятливими щодо
умов реалізації запроектованих робіт і були зафіксованими за всі роки
спостережень. Більше того, оскільки сьогодні в Україні та в усьому світі
спостерігаються суттєві зміни клімату, максимально негативні показники слід
додатково збільшити, беручі до уваги найбільш негативні прогнози та тенденції.
11). Має бути
передбачена реабілітація території після завершення експлуатації свердловини,
та, що дуже важливо, санітарно-технічний тампонаж свердловини. У проекті мають
бути передбачені заходи щодо унеможливлення подальшого розтампонажу
свердловини, який може призвести до забруднення покладів артезіанських вод, а
також механізм і програма контролю за станом покинутої свердловини протягом достатньо
тривалого часу.
12). Щоб
унеможливити виснаження запасів артезіанської, ґрунтової або поверхневої води,
необхідно на законодавчому рівні обмежити видобуток води при видобуванні газу методом
фрекінгу науково обґрунтованими лімітами, що мають визначатися та
контролюватися відповідними органами державної влади. Безконтрольне
використання водних ресурсів має бути заборонено. Джерела водопостачання мають
бути вказані ще на етапі підготовки проектної документації. Громадськість
повинна мати змогу перевіряти дотримання дозволів та нормативів.
13). Проект
документації з видобування (придбання) піску має бути частиною проектної
документації та проходити екологічну перевірку.
14) Для
максимального збереження природних ресурсів технічне завдання має забезпечити
найменшу потрібну кількість свердловин. На кожній свердловині необхідно
максимально зменшити використання води, піску, а також хімічних реагентів.
15) У законодавчих
вимогах до технічних завдань на будівництво видобувних або
геологорозвідувальних ГРП-свердловин необхідно ввести заборону проектування
таких об’єктів на території природно-заповідного фонду, екомережі, об’єктів
культурної спадщини; нормативи мають визначити мінімально безпечну відстань між
об’єктами ГРП-газовидобування і об’єктами природно-заповідного фонду,
культурної спадщини, екомережі, житлових будинків, джерел водопостачання, тощо.

ІІІ. На етапі проектування та створення проекту
ОВНС
1). Обов’язково
залучити до контролю проведення проектувальних робіт представників
громадськості і незалежних експертів від громади.
2). Проект має
передбачити умови для безпечного зберігання ГРП-рідини у закритих резервуарах (наприклад,
басейнового типу), які б були герметичні та виключали можливість потрапляння
речовин до навколишнього середовища.
3).Транспортування ГРП-рідини має здійснюватися на засадах відсутності навіть теоретичної можливості виливу цієї речовини на поля сільгосппризначення,
природні ділянки, території населених пунктів, водойми. Транспортування рідини має здійснюватися транспортом, що призначений для перевезення таких небезпечних
вантажів, встановлення тимчасових трубопроводів з ненадійних матеріалів
(пластику, гуми тощо) є неприпустимим, бо спричиняє великий ризик аварій.
4). Проект має
передбачити розміщення на об’єкті автоматичної або напівавтоматичної
лабораторії моніторингу стану забруднення навколишнього природного середовища
(зокрема, радіаційного та хімічного), яка б діяла в цілодобовому режимі. Об’єктом
контролю мають стати поверхневі стоки, грунтові води та повітря навколо
свердловини та ґрунти і ґрунтові води
навколо місця зберігання ГРП-рідини її перевантаження, очищення, тощо.
5). В проекті має
бути детально виписане питання про утилізацію відпрацьованої ГРП-рідини,
подальшу долю її компонентів.
6). Проект має
передбачити вирішення питань централізованого водопостачання і соціальної сфери
наближених до місця проведення робіт населених пунктів у разі виникнення
надзвичайної ситуації або у разі спричинення будівництвом або поточною
діяльністю об’єкта шкоди навколишньому середовищу, зокрема, місцевим покладам
ґрунтових або артезіанських вод.
7). Проект має
містити системи безпеки, які б унеможливлювали аварійні ситуації на об’єкті, як
спричинені природними катаклізмами, так і викликані техногенними негараздами.
Ці системи мають бути пов’язані з системами оповіщення населення прилеглих сіл
та селищ, об’єктів з масовим перебуванням людей тощо.
8). Проект має
передбачити дбайливе ставлення до головної майнової цінності нашої держави —
родючих ґрунтів. Ґрунтозахисні заходи мають значно знизити негативний вплив
цієї діяльності.
9). Південь
Харківщини є територією дефіциту питної води. Водокористування за проектом має
бути розраховано таким чином, щоб не призводити до негативних екологічних або
соціальних наслідків.
10). Проект має
бути зорієнтований на специфіку слобожанської географічної зони, орієнтуватися
не на середньо зафіксовані температури/розміри опадів/значення сили вітру тощо,
а на ті, що були максимально зафіксованими за всі роки спостережень. Більше
того, оскільки сьогодні в Україні та в усьому світі спостерігаються суттєві
зміни клімату, максимально негативні показники слід додатково збільшити, беручі
до уваги найбільш негативні прогнози та тенденції.
11). Має бути
передбачена реабілітація території після завершення експлуатації свердловини
та, що дуже важливо, санітарно-технічний тампонаж свердловини. У проекті мають
бути передбачені заходи щодо унеможливлення подальшого розтампонажу
свердловини, який може призвести до забруднення артезіанських вод, а також
механізм і програма контролю за станом покинутої свердловини протягом достатньо
тривалого часу.
12). Всі деталі
проектної документації мають бути перевірені на предмет унеможливлення
порушення законодавства про природоохоронні території. Жоден з елементів
проекту не може передбачати розміщення будь-яких об’єктів, пов’язаних як
безпосереднім видобутком газу, так і зі зберіганням, транспортуванням,
очищенням або утилізацією ГРП-рідини тощо, на території (або безпосередньо у
кордонів) заповідників, національних парків, заказників, пам’яток природи,
екокоридорів, водоохоронних зон водоймищ та інших природоохоронних територій,
або територій санітарного захисту.
13). Об’єктом передбудівельного
контролю мають стати поверхневі стоки, грунтові води та повітря навколо
свердловини та навколо місця зберігання ГРП-рідини. Цей моніторинг,
започаткований до будівництва, має продовжуватися під час його проведення та ще
5 років після його завершення. Моніторинг має проводитися незалежними
лабораторіями, а кодування проб здійснювати представники громадськості та
активісти з числа місцевих мешканців, щоб уникнути можливості підтасовки
результатів.
14) Утворення та
утримання матеріального резерву речовин, які використовуються для нейтралізації
хімічних речовин, що входять до складу ГРП-рідини.

ІV. На етапі громадського
обговорення проекту
1). У громадськості має бути можливість ознайомитися з проектною документацією та
проектом ОВНС. Цей проект має містити інформацію про склад. структуру
ГРП-речовини та хімічні формули її складових, а також повну інформацію про
плани щодо її зберігання, транспортування, утилізації тощо. У ініціативну групу
з організації обговорення обов’язково мають увійти представники громадськості
та незалежні експерти від громади.
2). На зауваження
громадськості проектна огранізація повинна надати вичерпні відповіді (згідно з
протоколом слухань), а також внести відповідні виправлення у проектні рішення,
якщо зауваження викривають недосконалість проекту.
3). Під час
роботи з узгодження з громадськістю проектів мають відбуватися публічні
дискусії прибічників та супротивників реалізації цього проекту за участі представників
ЗМІ.
4). Проектувальник
має обов’язково розкрити склад ГРП-рідини.

V. Використання канцерогенних,
токсичних, отруйних та радіоактивних речовин у складі ГРП-рідини має бути
заборонено. Держава має вимагати від підприємств-газовидобувників
використовувати безпечні речовини або такі, що самостійно розкладаються за
невеликий проміжок часу (кілька місяців або декілька років).

VI. Мораторій на будь-які роботи щодо проведення гідророзривів до приведення нормативно-правової
бази держави у відповідність з наведеними критеріями безпеки.