Німеччина планує прискорити розвиток своєї водневої інфраструктури, оскільки країна прагне перейти на більш чисту енергетику. «Ми перебуваємо в процесі прийняття закону про прискорення розвитку водневої енергетики», — заявив Філіп Штайнберг, голова департаменту енергетичної безпеки Міністерства економіки, на конференції в Берліні.

Запланований закон може бути запозичений з того, як під час тогорічної енергетичної кризи було прискорено видачу дозволів на будівництво терміналів ЗПГ. Цей крок допоміг країні подолати залежність від російського трубопровідного газу, хоча й викликав критику з боку екологів. Оскільки найбільша економіка Європи вимкнула свої останні атомні електростанції, вона шукає водню, щоб забезпечити енергією свої енергозалежні галузі.

Країна однією з перших у світі представила проєкт магістральної водневої мережі, яка з’єднає її основні промислові центри, протяжністю 11 200 кілометрів (6960 миль), а в середу приєдналася до проєкту з постачання палива з Південної Європи до 2030 року. Закон про прискорення має бути представлений цього року, заявили в Міністерстві економіки.

Також цілком ймовірно, що оператори мереж можуть почати подавати заявки на свої перші водневі проєкти — перепрофілювання наявних газопроводів, а також будівництво нових — вже в листопаді, згідно з окремим законопроєктом. Згідно з галузевими даними, близько 97% німецької енергосистеми вже здатні транспортувати водень. Уряд також просить операторів мереж спільно планувати газові та водневі мережі з 2025 року з вимогою оновлювати свої плани кожні два роки. За словами Френка Райнерса, фінансового директора газової компанії Open Grid Europe, якщо питання фінансування будуть вирішені, роботи можуть розпочатися вже в першому кварталі 2024 року.

OGE є частиною проєкту трубопроводу H2Med, який має на меті доставити «зелений» водень в країну з Іспанії та Португалії через Францію найпізніше до 2030 року. Проєкт подав заявку на фінансування від Європейського Союзу, результат якої очікується до 26 жовтня. Трубопровід H2Med має на меті транспортувати 10% від загального європейського попиту на водень до 2030 року і потребуватиме інвестицій у розмірі понад 2,5 мільярда євро.

Джерело: Bnnbloomberg