Виступ президента Казахстану Касим-Жомарта Токаєва на засіданні уряду став знаковою подією, яка задала вектор розвитку країни на найближчі п’ять років. Політолог Аркадій Дубнов зазначив, що в його промові простежуються не тільки внутрішні виклики, а й реакція на глобальні зміни, включно з можливими наслідками економічної політики Дональда Трампа.

Токаєв наголосив на необхідності посиленого контролю над великими інвестиційними проєктами, пов’язаними з Китаєм, Росією, США, країнами ЄС та іншими державами. У геополітичному контексті це свідчить про прагнення Казахстану зміцнити зв’язки як із Заходом, так і з найближчими сусідами по Центральній Азії та ЄАЕС.

Додаткового значення виступу Токаєва надає візит до Казахстану прем’єр-міністра Росії Михайла Мішустіна, який відбувся незабаром після засідання. Ця подія символізує інтенсифікацію співпраці між двома країнами, що особливо важливо в умовах глобальної економічної турбулентності.

Президент закликав уряд до суворої економії та раціонального використання державних коштів. Однак цей заклик може викликати питання у населення, яке вже зіштовхується з економічними труднощами. Експерти припускають, що основна мета економії — боротьба з корупцією та неефективними державними витратами. Однак протидія з боку чиновників, які звикли до «корупційномістких» проєктів, неминуча.

Токаєв також наголосив на важливості зміцнення банківського сектора, нагадавши, що банки другого рівня заборгували державі. Можливо, саме вони стануть першими об’єктами жорстких заходів.

Однією з ключових тез виступу стало визнання браку професійних кадрів в економіці. Цей дефіцит, на думку експертів, став наслідком багаторічних структурних дисбалансів, викликаних надлишковою увагою до юридичних і гуманітарних професій на шкоду технічним і управлінським компетенціям.

Особливе місце в промові Токаєва посіла тема енергетики. Казахстан робить ставку на розвиток ядерного кластера, модернізацію енергетичних потужностей і підвищення тарифів на електроенергію. Ці кроки можуть бути сприйняті суспільством неоднозначно, але в умовах зростаючої потреби в енергоносіях вони неминучі.

За оцінками експертів, виступ Токаєва виділяється тим, що він став одним із перших лідерів Євразії, які відкрито говорять про наслідки зміни адміністрації в США. Експерт вважає, що можлива нова стратегія Дональда Трампа щодо світового ринку нафти може вплинути на економіку Казахстану. Якщо США вдасться знизити нафтові ціни, постраждають не тільки нафтозалежні держави, а й російська економіка, що неминуче позначиться на Казахстані.

Таким чином, промова Токаєва стала програмним документом, який окреслив ключові виклики й пріоритети. Серед них — боротьба з корупцією, посилення міжнародного співробітництва, реформи в енергетиці та підготовка до можливих економічних потрясінь. Казахстан вступає в новий етап розвитку, і від ефективності реалізованих заходів залежить його стійкість перед глобальними викликами.

За матеріалами: tengrinews.kz