
Як зниження активності сланцевих компаній у Перміанській улоговині та низький рентабельний поріг у Мексиканській затоці впливають на очікування ринку
Рівні рентабельності та стратегічний баланс
- Сланцеві виробники в Перміані зменшують пошук і буріння нових свердловин через рентабельний поріг у **62–64 дол./бар.** :contentReference[oaicite:3]{index=3}.
- GoA (Federal Offshore Gulf of America) демонструє значно нижчий поріг – **30–40 дол./бар.**, що створює ширший простір для економічної вигоди.
- За оцінкою EIA, середня рентабельність у Перміані складає 62 дол. у Midland і 64 дол.—у Delaware :contentReference[oaicite:4]{index=4}.
- Зниження буріння в Перміані частково компенсується розвитком GoA, де в 2025–2026 роках очікується запуск нового обладнання та збільшення видобутку :contentReference[oaicite:5]{index=5}.
Основні моменти
- GoA має значну перевагу у витратах, дозволяючи розробляти глибоководні родовища з меншим ризиком при коливанні цін.
- Перміан, попри технологічний прогрес, тримає високий breakeven, що змушує компанії стримувати інвестиції.
- Розвиток GoA з новими родовищами дає змогу підтримувати виробництво навіть при зниженні інвестицій у сланцеві проєкти.
- Ринок мейнстрімової нафти може відчути вплив зміщення уваги виробників від onshore до offshore.
Перспективи
- Інвестиції у GoA: очікується зростання видобутку завдяки введенню нових FPU і tieback-технологій у 2025–2026 роках :contentReference[oaicite:6]{index=6}.
- Стабілізація видобутку: навіть при зниженні активності в Перміані, GoA зможе компенсувати відсутні обсяги.
- Регулювання ризиків: глибоководні інвестиції та поріг в **30–40 дол./бар.** дають більшу впевненість при волатильності цін.
Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF
За матеріалами: oilprice.com