
Світовий попит на нафту зросте на 2,5 млн барелів на добу до 2030 року, але цей приріст буде короткостроковим і завершиться плато вже в середині десятиліття. Основні причини — повільне економічне зростання, перехід до електромобілів та скорочення використання нафти в енергетиці.
Справжні драйвери залишкового зростання — нафтогазова хімія, біопаливо та ринки, що розвиваються, передусім Індія. Водночас попит у країнах OECD знизиться.
Викиди CO₂ від нафти досягнуть піку в 2027 році. Китай уповільнює споживання через стрімке впровадження EV, тоді як США навпаки демонструють зростання попиту.
Стагнація
Міжнародне енергетичне агентство (IEA) прогнозує, що глобальний попит на нафту зросте на 2,5 млн барелів на добу (мб/д) у період 2024–2030 років, досягнувши 105,5 мб/д до кінця десятиліття. Проте цей ріст буде зосереджений у 2025–2026 роках, після чого очікується вирівнювання попиту і невелике скорочення наприкінці періоду.
Головними структурними драйверами стагнації є слабке економічне зростання та активний перехід від нафти на транспорті та в генеруванні електроенергії. Основний ріст припадатиме на нафтохімічний сектор і біопаливо, підкріплені збільшенням постачання зріджених вуглеводневих газів (NGL). Водночас попит на нафту як паливо стабілізується приблизно на рівні 84 мб/д, що призведе до досягнення піку CO₂‑викидів від нафти близько 2027 року.
Джерела нафти
Основну частину приросту забезпечать країни, що розвиваються, з середнім щорічним зростанням не по-OECD у 1,2% (додаткові 4,2 мб/д до 2030 року). Особливо зростатиме попит в Азії — Індія додасть до 1 мб/д, найбільше серед усіх країн.
Водночас в OECD після відновлення в 2023 році очікується скорочення споживання нафтових продуктів на 1,7 мб/д до 2030-го. Зниження відбудеться через зменшення транспортного та промислового споживання — особливо бензину й газойлю, які скоротяться на 1 мб/д кожне. Єдині сегменти росту — LPG/етан і авіаційні палива (~1% річного зростання).
Очікується, що доля OECD у світовому споживанні знизиться з 44% у 2024 році до 42% у 2030-му.
Китай, США та Саудівська Аравія
В окремих країнах зміни також суттєві: Китай збільшить попит лише на 30 тис б/д до 16,7 мб/д через швидке зростання EV‑ринку, підкріплене новими стимулами у 2024 році. Навпаки, США збільшать попит до 20 мб/д (+1,1 мб/д) через прискорене зростання ВВП і сповільнення темпів переходу на EV.
У Саудівській Аравії інтенсивна політика переходу до газу та відновлюваних джерел призведе до скорочення споживання нафти в генерації електроенергії на 1 мб/д, що загалом знизить її загальне споживання на 620 тис б/д — найбільше серед країн.
Прогноз
Ключові припущення моделі IEA базуються на темпах економічного зростання (~3% глобально), цінах на нафту та рівнях проникнення електромобілів. Торговельна напруженість і політичні рішення щодо EV, тарифів і субсидій можуть суттєво змінити прогноз.
Попередні прогнози показують, що різниця між традиційним зв’язком ВВП і нафтовим попитом почне зникати — до кінця десятиліття нафтове споживання може навіть скорочуватися, незважаючи на економічне зростання, через активну електрифікацію транспорту та генерації.
Нафтопромисловий сектор очікує значного зростання потреби в нафтохімічній сировині: до 2030 року для полімерів і синтетичних волокон буде потрібно 18,4 мб/д (понад 1/6 світового споживання). Майже половина цього зростання припадатиме на етани й LPG.
Джерело: Terminal
За матеріалами: IEA