
Нафтохімія посилює свою ключову роль у зростанні глобального попиту на нафту, завдяки збільшенню використання сировини для виробництва пластмас та синтетичних волокон. США та Китай – лідери цього тренду.
Сировина для нафтохімії залишається основою зростання світового попиту на нафту
У 2024 році понад 75% чистого приросту попиту на нафту припало на нафтохімічні продукти, зокрема на сировину для виробництва пластмас і синтетичних волокон. Ця тенденція, за прогнозами, збережеться до кінця десятиліття й далі: частка нафтохімії в загальному споживанні нафти зросте з 15,8% у 2023 році до 17,4% у 2030 році. Загальний попит на нафтохімічну сировину досягне 18,4 млн барелів на добу, що на 2,1 млн б/д більше, ніж у 2024 році — зокрема, нафтену — 10,2 млн б/д (+1,1 млн б/д) та на ЛПГ/етан — 8,2 млн б/д (+990 тис. б/д).
Основними драйверами цього зростання залишаються нові виробництва в США та Китаї, які активно використовують зростаючі обсяги природних газових рідин (NGLs).
Нафтова сировина
Між 2019 і 2024 роками споживання нафтової сировини зросло приблизно на 2,3 млн б/д — понад 95% усього приросту світового попиту. Пандемія посилила домінування нафтохімії в загальному споживанні нафти. Основними сферами використання залишаються упаковка, споживчі товари та будівництво, з особливим зростанням у країнах, що розвиваються, під впливом урбанізації, зростання доходів і електронної комерції. Також стимулюють попит нові виробництва, пов’язані з чистою енергетикою — електромобілі, сонячні панелі тощо.
Попит на нафтохімію демонструє стійке зростання, на відміну від транспорту, де спостерігається структурне зниження через електрифікацію. Використання пластмас не піддається таким самим заміщенням, як традиційне паливо. Лише суттєве розширення переробки вторинної сировини може зменшити зростання попиту на нафту, однак очікувати на це у найближчій перспективі не варто.
Роль Китаю та США
Китай зробив значні інвестиції в нафтохімічну галузь, що дало змогу зменшити імпорт сировини на 330 тис. б/д з 2019 по 2024 роки. Основні потужності побудовано у вигляді інтегрованих нафтопереробних заводів, парових крекерів та установок дегідрогенізації пропану. За ці п’ять років попит Китаю на нафтохімічну сировину зріс на 2,2 млн б/д — зокрема, нафту на 1,3 млн б/д і ЛПГ/етан на 890 тис. б/д.
Внаслідок цього виробництво етилену зросло на +19 млн тонн на рік (+110%), а пропілену — на +17 млн тонн (+130%). Паралельно США фокусуються на використанні власного етану. Потужності з крекінгу етану не виробляють пропілен, що тимчасово знижує конкуренцію для нафтових крекерів. Однак надлишкова пропозиція пропілену з Китаю тисне на ринки Європи та Східної Азії.
Експорт NGLs зі США та глобальна торгівля
США значно збільшили виробництво NGLs, що дало можливість розширити експорт полімерів та напівпродуктів. У період 2019–2024 років експорт зріс на 38% (еквівалентно 350 тис. б/д етану). Більшість цього обсягу надходить у Китай, Латинську Америку, Європу та країни Азії. Загальний експорт етану та LPG зі США зріс на 1,1 млн б/д і досяг 2,6 млн б/д, з яких 75% спрямовано в Китай.
Тільки Китай має достатні потужності для переробки імпортованого LPG/етану у таких масштабах. Інші регіони — наприклад, Європа та Індія — також збільшують імпорт NGLs, але не можуть забезпечити переробку на рівні Китаю.
Джерело: Terminal
За матеріалами: IEA, icis.com, spglobal.com, kpler.com