Українські сили завдали ударів по критичних вузлах нафтопровідної системи «Дружба», спричинивши масштабну пожежу на об’єкті «Транснєфті» у Татарстані. Внаслідок атак було порушено «постачання» російської сирої нафти до Угорщини та Словаччини через південну гілку трубопроводу. Подія вже спровокувала нову хвилю дипломатичної напруги в ЄС і загострила питання енергетичної безпеки в умовах повномасштабної війни.
Удар по енергетичному хребту: що сталося і які наслідки
Географія атак і технічний ефект
У ніч на неділю українські сили здійснили цільові удари далекобійними безпілотниками по критичних вузлах нафтопровідної мережі «Дружба» — однієї з ключових артерій експорту російської нафти до Європи.
- Уражено великий нафтоперекачувальний та диспетчерський хаб «Транснєфті» у Татарстані — виникла масштабна пожежа.
- Атаки також зафіксовано на станціях «Унеча» (Брянська область) та «Нікольське» (Тамбовська область).
- Усі ці об’єкти є критичними для функціонування системи «Дружба».
Нафтопровід «Дружба» — це одна з найдовших трубопровідних систем у світі, яка забезпечує транзит російської сирої нафти до країн Центральної Європи.
Операція стала частиною посиленої кампанії України, спрямованої на ослаблення експортно-енергетичної економіки росії та її паливної логістики.
Порушення «постачання» до Угорщини та Словаччини
Унаслідок ударів було порушено «постачання» сирої нафти до:
- Угорщини
- Словаччини
Обидві країни залишаються єдиними членами ЄС, які досі значною мірою залежать від російської нафти через південну гілку «Дружби», отримавши тимчасові винятки з-поміж загальноєвропейських обмежень.
Дипломатичний фронт: звинувачення та блокування рішень ЄС
Позиція Будапешта і Братислави
Угорщина та Словаччина раніше вже загострювали суперечку з Києвом, звинувачуючи його в навмисному блокуванні транзиту російської нафти.
«Немає технічних причин для припинення потоків нафти», — заявили угорські та словацькі посадовці, назвавши зупинку «політичним шантажем».
Представники обох країн стверджують, що Київ свідомо використовує енергетичний фактор як інструмент політичного тиску після протистояння щодо членства України в ЄС.
- Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан пообіцяв блокувати процес вступу України до ЄС.
- Будапешт заявив про намір заблокувати кредит ЄС обсягом €90 млрд, призначений для підтримки військових та економічних потреб України.
- Угорщина також пообіцяла ветувати 20-й пакет санкцій ЄС проти росії, який планували ухвалити до четвертої річниці повномасштабного вторгнення.
Позиція Києва
Україна відкинула звинувачення як безпідставні.
«Перебої спричинені ударами російських дронів і ракет по критичній інфраструктурі на заході України», — заявили в Києві, додавши, що ремонт триває, але ускладнений подальшою агресією рф.
Київ також запропонував сусіднім державам адресувати свої претензії кремлю, а не Україні.
Енергетична безпека Європи: що означає цей інцидент
Ключові ризики
- Підвищення вразливості південної гілки «Дружби», яка залишається критичною для окремих країн ЄС.
- Посилення політизації енергетичних потоків у Центральній Європі.
- Зростання напруги навколо санкційної політики ЄС.
Європейська комісія вже скликала надзвичайні засідання для врегулювання ситуації.
Атака на «Дружбу» демонструє, що енергетична інфраструктура стала не лише економічним, а й стратегічним військовим ресурсом. Водночас для Європи це сигнал про необхідність пришвидшення відмови від російської сировини, а для України — підтвердження, що енергетичний фронт залишається ключовим елементом протистояння.
