Міжнародні акціонери консорціуму North Caspian Project ініціювали міжнародний арбітраж проти Казахстану через екологічний штраф у розмірі $5 млрд. Йдеться про нібито перевищення лімітів зберігання сірки на переробному об’єкті родовища Кашаган — другого за величиною нафтового активу країни в межах угоди ОПЕК+. Рішення національного суду наприкінці 2025 року підтвердило санкції, що стало тригером для звернення до міжнародних механізмів захисту інвестицій.
Ескалація спору: $5 млрд екологічного штрафу та міжнародний арбітраж
Суть претензій
Казахстанська влада звинуватила операторів гігантського родовища Кашаган у перевищенні допустимих обсягів зберігання сірки на одному з виробничих майданчиків. За підсумками судового розгляду:
- Сума штрафу становить $5 млрд.
- Наприкінці 2025 року спеціалізований адміністративний суд Казахстану підтвердив правомірність санкцій.
- Іноземні компанії-акціонери вирішили звернутися до міжнародного арбітражу відповідно до міждержавних договорів про захист інвестицій.
Представник Shell повідомив агентству Bloomberg:
«Попри те, що ми заперечуємо ці звинувачення і намагалися врегулювати питання шляхом діалогу, ці зусилля не привели до рішення. Тому міжнародні акціонери дійшли висновку, що не мають іншого вибору, окрім як ініціювати арбітраж відповідно до міжнародних договорів» — представник Shell.
Хто стоїть за Кашаганом
Родовище Кашаган розробляється консорціумом North Caspian Project, до якого входять міжнародні нафтові гіганти та національна компанія Казахстану.
- KazMunayGas — 16,88%
- Eni — 16,81%
- Shell — 16,81%
- ExxonMobil — 16,81%
- TotalEnergies — 16,81%
- CNPC (Китай) — 8,33%
- INPEX Ltd (Японія) — 7,56%
Таким чином, майже 83% участі у проєкті контролюють іноземні інвестори, що пояснює міжнародний вимір конфлікту.
Масштаб претензій до «великої нафти»
Поточний спір — лише частина ширшого конфлікту. За наявними даними:
- Казахстан має кілька арбітражних справ проти міжнародних компаній.
- Загальна сума претензій сягає $166 млрд.
- Основна причина — втрачені доходи через затримки в розробці Кашагану.
Така сума у 33 рази перевищує розмір нинішнього штрафу та свідчить про системний характер напруження між урядом та інвесторами.
Інвестиційні наслідки
Суперечки вже впливають на інвестиційний клімат у країні. Головний виконавчий директор Shell Ваель Саван заявив під час презентації фінансових результатів за IV квартал:
«Ми розчаровані тим, що не бачимо узгодженості між партнерами по спільному підприємству та урядом з деяких питань. Це впливає на нашу готовність інвестувати далі в Казахстан. Ми уважно стежимо за ситуацією. Ми вважаємо, що в Казахстані є значний потенціал для інвестицій, але зачекаємо, доки не стане зрозумілішим, чим усе завершиться» — Ваель Саван, CEO Shell.
Shell уже призупинила нові інвестиції в країні, що може мати довгострокові наслідки для видобутку та бюджетних надходжень Казахстану.
Ринок ОПЕК+
Кашаган є другим за величиною родовищем у країні — учасниці угоди ОПЕК+ (формат координації видобутку між країнами-членами ОПЕК та іншими експортерами нафти). Будь-яка ескалація навколо цього активу:
- створює ризики для стабільності видобутку;
- може вплинути на виконання квот ОПЕК+;
- погіршує інвестиційний імідж країни серед міжнародних компаній.
Попри наявність значного ресурсного потенціалу, конфлікт із глобальними гравцями може зменшити приплив капіталу в середньостроковій перспективі.
Джерело: Terminal
За матеріалами: Oilprice.com
