Le Monde 19 липня повідомило про паливну кризу в росії після українських атак на нафтопереробні заводи. У матеріалі йдеться про черги на АЗС, зростання цін на пальне, розвиток чорного ринку та відсутність швидкого рішення для уряду. Центральною проблемою є не лише втратуа переробки, а й слабкість внутрішньої логістики.
Навіть за наявності імпортного ресурсу вузьким місцем залишається доставка пального до споживачів
Після серії атак на великі російські НПЗ. У понеділок 6 липня українські дрони вдарили по Омському НПЗ у Західному Сибіру, приблизно за 2 800 км від Києва. За даними видання, найбільший у країні нафтопереробний завод зупинив роботу. Президент України Володимир Зеленський після цього заявив: «Сибір тепер у зоні досяжності».
Наслідки атак проявилися на споживчому ринку. Le Monde пише про черги на автозаправних станціях по всій країні, зростання цін на пальне та активізацію чорного ринку. Уряд, за оцінкою матеріалу, не має швидкого способу усунути дефіцит, бо проблема пов’язана не тільки з обсягом виробництва, а й із можливістю оперативно переналаштувати постачання.
«Атаки на великі нафтопереробні заводи, зокрема в Омську та Ярославлі на північний схід від москви, виявили критичну вразливість: внутрішню логістику. Швидко перевести ланцюги постачання на залізницю нереалістично. Цистерни належать приватним операторам, яких не можна просто “мобілізувати” указом», — сказав Микола Кульбака, професор European Humanities University у Вільнюсі.
Окремо в матеріалі зазначено, що імпорт пального з Індії не вирішує проблему негайно. За словами Кульбаки, такі постачання займатимуть близько місяця і натраплять на ті самі логістичні обмеження. Це означає, що навіть наявність альтернативного джерела не прибирає вузькі місця у внутрішньому розподілі.
«Ми бачимо поєднання напівзаходів — адміністративні обмеження на купівлю через QR-коди або відстеження номерних знаків, запровадження бензину нижчої якості — усе це з ризиком неминучого сплеску чорного ринку. Державні компанії та військові, на яких обмеження не поширюються, майже напевно продаватимуть субсидоване пальне неофіційно», — сказав Микола Кульбака.
Le Monde також наводить оцінку Андрія Яковлєва з Free University of Berlin: він говорить про скорочення переробних потужностей на 40%, але додає, що саме приховування масштабу атак і штучне стримування цін на бензин створюють вибуховий попит і дефіцит. Для регіонального ринку нафтопродуктів ця новина важлива як приклад того, як удари по переробці швидко переходять у проблему доступності пального, якщо логістика не здатна компенсувати втрати виробництва.
Джерело: Terminal. За матеріалами: Le Monde.




