(Доповідь голови правління Спілки буровиків України, чл.-кор. АТНУ Вдовиченка А. І. на засіданні круглого столу «Пріоритетні напрямки реалізації державної політики у сфері забезпечення енергетичної безпеки», яке відбулося 25 грудня 2012 року в Національному інституті стратегічних досліджень при Президентові України)
Спілка буровиків України об’єднує не лише фахівців бурової справи, а також інших занятих вивченням та використанням земних надр (геологів, гірників, видобувачів, енергетиків, переробників мінеральної сировини та екологів).
Вчену раду Спілки складають фахівці найвищої кваліфікації відповідних галузей.
В центрі уваги Спілки постійно перебуває питання ефективного використання енергетичного потенціалу земних надр для забезпечення енергетичної незалежності України, в першу чергу, розвитку національного нафтогазовидобутку, як головного напрямку вирішення енергетичних проблем.
На сьогодні у фахівців викликає велику стурбованість те, що у вирішенні цих важливих завдань у нашій країні чомусь обираються занадто складні та надмірно витратні нічим і ніким не обґрунтовані шляхи.
На сьогодні існує єдиний науково обґрунтований та практично доведений оптимальний шлях збільшення власного нафтогазовидобутку — це постійне нарощування обсягів буріння пошуково-розвідувальних та експлуатаційних свердловин. Іншого шляху в природі поки що не існує.
Згідно Національної програми до 2010 року передбачалось довести видобуток газу до 30 млрд. м. куб. на рік за рахунок збільшення обсягів пошуково-розвідувального буріння (ПРБ) до 415 тис. м на рік.
За період з 1991 до 1996 року обсяги ПРБ в Україні не те що збільшувались, а навпаки, стрімко скоротились за 5 років майже у 8 раз (з 474,6 тис. м. до 62,8 тис.м). Починаючи з 1997 року поступово обсяги ПРБ ніби то стали незначними темпами зростати та, з горем пополам, досягли у 2001 році рівня 235 тис. м, який утримувався до 2008 року. Проте в подальшому обсяги ПРБ знову стали зменшуватись і 2010 році вийшли на рівень біля 200 тис. м. Обсяги ПРБ були майже вдвічі нижче ніж це потрібно для забезпечення необхідного приросту запасів вуглеводнів.
Крім того, обсяги буріння експлуатаційних свердловин з 2001 року скоротились більше ніж у двічі з 315,0 тис. м до 143 тис. м. у 2010 році. При таких підходах неможливе збільшення нафто газовидобутку
і тому сьогодні в Україні річний видобуток газу залишається на рівні приблизно 20 млрд. куб.
В Україні сьогодні є все необхідне для забезпечення в найближчий час повної її енергонезалежності і потрібно для цього тільки одне – політична воля влади бути незалежним від імпорту.
Першим кроком в цьому напрямку є збільшення щорічних обсягів ПРБ до 600 тис. м, а експлуатаційного до 400 тис. і це цілком реально, що дасть можливість щороку нарощувати видобуток газу на 5 млрд. куб. м. та за 5 років повністю стати енергонезалежними.
На сьогодні бурові потужності ПАТ «Укрнафта» завантажені на 30 % а НАК «Надра України на 10%, приватні підприємства – на 40 %.
Для збільшення ефективності бурових робіт потрібна в першу чергу модернізація існуючого бурового парку підприємств, що дозволить вдвічі збільшити продуктивність бурових робіт.
Так званий «сланцевий газ» (більш точна назва — «природний газ із низько проникних колекторів» з низькими дебітом не може бути альтернативою подібного газу із високо проникних колекторів з великими дебітом газу. Це підтверджують елементарні розрахунки, які зрозумілі навіть необізнаній публіці.
Приклад практичного досвіду США в освоєнні родовищ «сланцевого» показав, що це потребує капіталовкладень, які в десятки раз перевищують видобуток «звичайного» газу. Для умов України такі витрати будуть ще більші.
Для досягнення необхідного рівня видобутку «звичайного» газу необхідно бурити в рік до 1000 км разом пошуково — розвідувальних та експлуатаційних свердловин, що є цілком реальним для України, а при «сланцевій» технології потрібно бурити не менше 70 000 км на рік. Щоб вийти на такий рівень Україні знадобиться не менше 70 років. Це надзвичайно важкий, витратний та недоцільний на сьогодні шлях.
Проте, якщо в розвиток цього напрямку будуть вкладатись іноземні інвестиції, його потрібно всіляко підтримувати та створювати найсприятливіші умови. Ніякої екологічної загрози тут не має. Навпаки, цей метод видобутку природного газу є більш екологічний а ніж «звичайний» і в далекій перспективі за ним майбутнє.
Що стосується метану вугільних шахт. Не викликає ніякого сумніву в доцільності його видобутку та ефективному використанні. Є відповідні напрацювання. Де хто за це вже отримали державні премії. І важко зрозуміти владу, чому цей важливий напрямок практично не розвивається. Тут також потрібні великі обсяги бурових робіт.
Морський видобуток це перспективний напрямок і його потрібно розвивати, проте, на сьогодні для України він занадто дорогий. Вартість цього буріння більше ніж у 10, а деяких випадках і в 20 разів перевищує буріння подібних свердловин на суходолі. Крім того, в морських умовах, ризики, як економічні так і екологічні, суттєво зростають.
Дві діючі вітчизняні СПБУ «Тавріда» та «Сиваш» при відповідній їх модернізації в змозі забезпечити на сьогодні достатні темпи розвитку робіт на морі при відповідному їх фінансуванні, яке набагато менше ніж придбання за кордоном нової СПБУ.
Велике значення для України має такий новий напрямок, як вивчення перспектив нафтогазоносності Українського щиту. Вже давно назріла необхідність буріння тут параметричних свердловин, проте жодного кроку в цьому напрямку не зроблено, незважаючи на те, що для цього потрібні порівняно незначні кошти.
Гідротермальне буріння сьогодні широко використовується в Європі, особливо в Польщі, де навіть були задіяні на цю справу українські бурові підприємства. Поляки дуже швидко освоїли цей простий та доступний метод використання земного тепла і зрозуміли, що вони в цьому самостійно впораються, відмовились від наших послуг та високим темпами розвивають його. В Україні поки що не відчувається зацікавленні у розвитку цього важливого напрямку енергозабезпечення.
Буріння відіграє значну роль у вирішенні екологічних питань при використанні практично всіх джерел енергії пов’язаних із земними надрами.
Завдяки розвитку бурових робіт випереджаючими темпами на вірно обраних напрямках Україна в змозі самостійно розв’язати в найближчий час завдання в енергозабезпеченні так і успішно подолати екологічні проблеми , які виникають при цьому.



