Геополітична напруга, торгові суперечки та зміни у політиці трансформують глобальну динаміку попиту й пропозиції на нафту. Зростання геополітичних ризиків, нерозв’язані торгові суперечки та політичні зрушення додають численних невизначеностей до перспектив нафтового ринку. З початку року провідні економічні інституції знизили прогнози зростання світового ВВП у 2025 році приблизно на пів відсоткового пункту — до близько 2,8%, прогнозуючи зростання на рівні 3% щороку впродовж решти десятиліття. Це матиме прямий вплив на попит на нафту. На тлі ризику ескалації конфліктів на Близькому Сході та тривалих торгових переговорів, невизначеність залишається суттєвою.
ОПЕК+
Паралельно група виробників ОПЕК+, очолювана Саудівською Аравією, вирішила розпочати зняття обмежень на видобуток нафти з травня 2025 року, що коригує траєкторії постачання нафти в межах прогнозного періоду 2024–2030 років. Очікуване збільшення видобутку та вплив вищих митних зборів на торгівлю спричинили падіння цін на нафту до найнижчих рівнів за чотири роки у квітні — на початку травня. Це змусило нафтові компанії переглядати свої інвестиційні плани. Проте з 13 червня 2025 року, після взаємних авіаударів між Ізраїлем та Іраном, ціни на нафту знову зросли. З огляду на геополітичну та економічну нестабільність, питання енергетичної безпеки постачань нафти знову опинилося у центрі міжнародної енергетичної політики.
Нафтові ринки переживають фундаментальну трансформацію: змінюються рушії глобального попиту та пропозиції. Протягом останнього десятиліття динаміка ринку визначалася паралельним зростанням постачання нафти зі США та зростанням попиту з боку Китаю.
Частки США і Китаю у зростанні світового попиту і пропозиції на нафту скорочуються
У період з 2015 по 2024 рік США забезпечили 90% зростання глобальної пропозиції, збільшивши видобуток більш ніж на 8 млн барелів на добу — до понад 20 млн. У той самий час Китай збільшив споживання майже на 6 млн барелів на добу, що становить 60% приросту світового попиту.
Однак прогноз до 2030 року суттєво відрізняється. Внаслідок стрімкого зростання продажів електромобілів, активного використання вантажного транспорту на зрідженому природному газі (LNG), розвитку високошвидкісних залізниць та структурних змін в економіці, попит на нафту в Китаї, ймовірно, досягне піку вже у цьому десятилітті. Щодо постачання — темпи зростання нафтовидобутку у США сповільнюються через зниження інвестицій, однак країна залишається найбільшим рушієм зростання серед не-ОПЕК+ виробників.
Джерело: Terminal
За матеріалами: IEA
