На тлі загострення протистояння між Іраном і Ізраїлем ключова інфраструктура з видобутку та експорту нафти й газу поки лишається поза зоною ударів. Проте атаки на об’єкти переробки та зберігання пального підвищують ризик дефіциту пального всередині країни.
Загроза для нафтопереробної інфраструктури
- Ізраїльські удари наразі не зачепили великі нафтопереробні заводи, проте вже вразили два газопереробні підприємства на півдні Ірану та два сховища нафтопродуктів поблизу Тегерану.
- 15 червня Іран завдав удару у відповідь по ізраїльському НПЗ у Хайфі потужністю 197 тис. бар./добу. Після часткової зупинки 17 червня завод повністю припинив роботу.
- Іран має близько 2,4 млн бар./добу потужностей із переробки сирої нафти та конденсату, зокрема 630 тис. бар./добу — в Абадані, 220 тис. бар./добу — у Тегерані, 360 тис. бар./добу — у Бандар-Аббасі.
Внутрішній дисбаланс і ризики для експорту
- Швидке зростання внутрішнього споживання в Ірані призвело до дефіциту деяких видів пального. Зокрема, виробництво бензину сягає 660 тис. бар./добу, тоді як споживання — 780 тис. бар./добу.
- Нестача дизелю загострюється через субсидування й контрабанду до сусідніх країн. Експорт дизелю впав із 102 тис. бар./добу у 2024 році до 42 тис. бар./добу цього року.
- Експорт нафтопродуктів зменшується: відвантаження нафти скоротилося на 12%, а пального — із 264 тис. бар./добу у 2024 році до 252 тис. бар./добу у січні-травні 2025 року.
Наслідки для Ізраїлю та регіону
- НПЗ Хайфи постачав дизель і пальне на внутрішній ринок Ізраїлю, а також експортував близько 12 тис. бар./добу дизелю та 13 тис. бар./добу пального до сусідніх країн.
- Тривала зупинка Хайфського заводу може змусити Ізраїль перейти до імпорту пального, що ускладнить логістику в Середземноморському регіоні.
«Попри те, що основна експортна інфраструктура поки не постраждала, удари по об’єктах переробки наближають ризик паливного колапсу всередині Ірану», — зазначають аналітики FGE.
