У Мексиці урядовий моніторинг цін на бензин фіксує суттєві відхилення від середньонаціонального рівня попри дію угоди про цінове обмеження: на тлі середньої ціни на звичайний бензин у MX$23,59 за літр (US$1,28/л) окремі станції продають пальне дорожче та демонструють маржу до MX$3,38/л, що загострює питання чесної конкуренції, загроз «huachicol» (крадіжок пального) та фінансового навантаження на державну компанію PEMEX і приватних операторів.

Вплив цінового обмеження на ринок бензину Мексики

1. Державний моніторинг цін: PROFECO та «Хто є хто в цінах»

Тема цін на бензин знову стала центральною під час ранкової пресконференції президентки Клаудії Шейнбаум 19 листопада 2025 року, коли Федеральна агенція із захисту прав споживачів (PROFECO) презентувала щотижневе оновлення програми «Who Is Who in Prices» («Хто є хто в цінах»).

• Середньонаціональна ціна на звичайний бензин зафіксована на рівні MX$23,59/л (US$1,28/л).
• За словами представника PROFECO Івана Ескаланте, жодна станція за нормальних ринкових умов не показала маржу понад MX$2/л.
• Публічне оновлення даних робить систему прозорішою для споживачів і створює репутаційний тиск на операторів, які відхиляються від середнього рівня.

Фактичні параметри, які демонструє PROFECO, формують орієнтир «нормальної» поведінки ринку: маржа до приблизно MX$2/л виглядає прийнятною, усе, що вище — одразу потрапляє в поле пильної уваги регулятора.

2. Вузли напруги: кейси OXXO Gas та Petro Seven

Попри загальну рамку цінового обмеження та середнього рівня по країні, не всі оператори дотримуються цих орієнтирів.

• В одному з найбільш показових випадків АЗС OXXO Gas у Морелії (штат Мічоакан) продавала звичайний бензин по MX$24,99/л, що суттєво перевищує національну середню ціну.
• У регіональному розрізі АЗС Petro Seven у Салтіййо (штат Коауїла) була відзначена маржею MX$3,38/л.
• PROFECO охарактеризувала такі практики як порушення духу чинної угоди про цінове обмеження й позначила станцію негативною оцінкою під час брифінгу.

Таким чином, кількісні показники демонструють виразний розрив між «нормальним» рівнем маржі (до MX$2/л) і фактичними практиками окремих операторів (до MX$3,38/л), що ставить під сумнів реальну ефективність угоди про цінове обмеження без посиленого контролю.

3. Ризики: дисбаланс цін як стимул до тіньових схем

Питання цінової дисципліни набуває особливої уваги регуляторів країни.

• Регуляторні та комерційні зміни можуть посилювати тиск на окремих дистриб’юторів, особливо там, де офіційні маржі стискаються.
• Галузеві аналітики попереджають: будь-який дисбаланс у структурі цін, що зменшує рентабельність малих і незалежних роздрібних продавців, підвищує ризик переходу операторів до нерегулярних джерел пального.

«Будь-який дисбаланс у структурі цін, особливо коли він підриває рентабельність малих або незалежних роздрібних продавців, може посилити ризик переходу операторів до нерегулярних джерел пального», — зазначають галузеві фахівці.

До таких, зазвичай, відносятся джерела:

• нелегального пального, викраденого з трубопроводів або нафтобаз;

• паливних партій невідомого походження, що не проходять офіційний контроль якості;

• тіньових схем купівлі-продажу, які обходять податки, регуляторні правила або вимоги безпеки.

Отже, затягування цінової «гайки» без урахування структури витрат операторів не просто створює економічний дискомфорт для бізнесу, а й може підживлювати тіньовий сегмент, проти якого держава вже змушена вести окрему боротьбу.

4. Цінове обмеження як тимчасовий інструмент проти інфляції

Федеральний уряд подає політику цінового обмеження як тимчасовий захід, покликаний стримати інфляційний тиск.

• Угода про цінове обмеження була первинно підписана 27 лютого 2025 року.
• У вересні 2025 року президентка Клаудія Шейнбаум разом із представниками бізнесу подовжила її дію.
• Строк дії угоди охоплює листопад 2025 року, із переглядом наприкінці місяця, що співпадає з обговоренням фіскального пакета та потенційних змін до Спеціального податку на виробництво та послуги, який застосовується до пального.

Таким чином, цінове обмеження вписується в ширший спектр заходів фіскальної політики: параметри угоди й можливі податкові коригування формують спільний контур для майбутньої цінової траєкторії бензину та інфляційних очікувань.

5. Роль компанії  PEMEX: єдина оптова ціна та фінансовий тиск

Офіційний документ, що регламентує угоду, визначає ключову функцію державної компанії PEMEX у підтримці цінового обмеження.

• PEMEX зобов’язаний забезпечити єдину національну оптову ціну на своїх терміналах зберігання та розподілу.
• Це має полегшити дотримання обмеженої роздрібної ціни на рівні АЗС.
• Щоб зберегти «стелю» для роздрібної ціни без втрати рентабельності для франчайзі та клієнтів, PEMEX змушений узяти на себе частину комерційного коригування.

Фактично це означає, що фінансовий тягар цінової політики у значній мірі концентрується на державній компанії, яка вже стикається зі стабільними збитками в нафтопереробному сегменті впродовж останніх років.

• Наслідок 1: додатковий тиск на баланс PEMEX може обмежити інвестиційні можливості компанії в модернізацію переробки та логістики пального.
• Наслідок 2: довготривале утримання єдиної оптової ціни без компенсацій може поглибити структурну залежність ринку від державної підтримки.

6. Приватні оператори: нерівні правила гри та невизначеність маржі

Якщо PEMEX отримує формальну роль «амортизатора» цінового обмеження, то приватні роздрібні продавці пального не мають еквівалентної підтримки.

• Приватні оператори та невеликі групи АЗС не отримують вигоди, подібної до зобов’язань PEMEX з оптових цін.
• Керівники сектору вказують, що така політика створює нерівне конкурентне середовище, оскільки обмежує можливість відображати реальні операційні витрати у кінцевій ціні для споживача.
• За даними Bloomberg Línea, приватні оператори очікують більшої регуляторної визначеності, адже поєднання чинної угоди та можливих податкових змін може поставити під питання їхню комерційну життєздатність, якщо критерії маржі не будуть переглянуті.

Таким чином, цінове обмеження, задумане як інструмент захисту споживачів, у випадку з приватними АЗС перетворюється на фактор невизначеності, що може вплинути на довгострокові рішення щодо інвестицій і присутності на ринку.

7. Сценарії подальшого розвитку ринку

7.1. Ланцюжок «ціна — маржа — ризик тіньового ринку»

• Середня ціна MX$23,59/л і «нормальна» маржа до MX$2/л задають базову рамку ринку.
• Фактичні відхилення у вигляді ціни MX$24,99/л та маржі MX$3,38/л фіксують локальну концентрацію надприбутку.
• У поєднанні з адміністративним обмеженням цін для інших операторів це створює:
  • економічний стимул до пошуку дешевшого, у тому числі нелегального пального (як-от «huachicol»);
  • соціальне напруження, коли споживачі бачать суттєві відмінності цін між регіонами та брендами.

7.2. Ланцюжок «цінова політика — фінанси PEMEX — інвестиції»

• Зобов’язання PEMEX утримувати єдину оптову ціну при наявних збитках у переробці посилює фінансові ризики компанії.
• Це може звузити простір для інвестицій у:
  • оновлення нафтопереробної інфраструктури,
  • розвиток логістики,
  • підвищення енергоефективності.
• У середньостроковій перспективі така динаміка загрожує якістю та стабільністю постачання пального навіть за умови формального дотримання цінового обмеження.

7.3. Ланцюжок «умови конкуренції — приватні АЗС — структура ринку»

• Нерівні умови, у яких PEMEX має інституційну підтримку, а приватні оператори — ні, створюють асиметрію ризиків.
• Якщо угода про цінове обмеження й майбутні податкові рішення не врахують реальні витрати приватних АЗС, можливі:
  • скорочення інвестицій у мережі незалежних станцій,
  • вихід частини операторів з ринку,
  • подальша концентрація ринку навколо великих гравців, насамперед PEMEX.
• У підсумку це може послабити конкуренцію, яка теоретично мала б підтримувати справедливі ціни для кінцевого споживача.

8. Висновки для паливної політики Мексики

• Моніторинг PROFECO через програму «Хто є хто в цінах» показує, що сам факт цінового обмеження не гарантує однорідної поведінки всіх учасників ринку.
• Показові кейси OXXO Gas і Petro Seven демонструють, що без жорсткого контролю та прозорих критеріїв маржі окремі оператори можуть фіксувати надмірні прибутки, користуючись локальними умовами.
• Поєднання угоди про цінове обмеження з майбутнім переглядом податків створює зону високої невизначеності для приватних АЗС, особливо малих і незалежних.
• Фінансовий тиск на PEMEX через вимогу єдиної оптової ціни загрожує довгостроковій стійкості компанії та її здатності модернізувати інфраструктуру.
• Ризики посилюються там, де офіційні цінові структури виштовхують операторів у «сіру зону», а не залишають їм економічний простір для роботи в легальному полі.

Усе це робить роздрібний ринок пального центральним елементом енергетичної політики Мексики: необхідно одночасно утримати ціни для споживача, не зруйнувати економіку операторів і не стимулювати нелегальні схеми. Саме поєднання нагляду PROFECO, комерційної стратегії PEMEX та збалансованої фіскальної рамки визначить, наскільки ефективно країна зможе пройти цей період цінових експериментів без втрати довіри до ринку пального.

Джерело: Terminal
За матеріалами: mexicobusiness.news