Китай, який упродовж п’яти років у середньому імпортував 11,5 млн барелів нафти на добу, з квітня ввозив у середньому 8 млн барелів на добу. Агентство пов’язує це з війною навколо Ірану, невизначеністю щодо запасів, слабкішим попитом і швидшою електрифікацією транспорту.

Падіння китайського імпорту нафти створило невизначеність для глобального балансу сировини й попиту на транспортне пальне

За даними Reuters, із квітня Китай імпортував у середньому 8 млн барелів нафти на добу проти середнього показника 11,5 млн барелів на добу за попередні п’ять років. Агентство зазначило, що ключове питання для ринку полягає в тому, наскільки швидко імпорт відновиться після нормалізації ситуації в Перській затоці.

Reuters послалося на оцінки аналітиків, за якими імпорт Китаю після війни може бути на 1–2 млн барелів на добу нижчим за доконфліктний рівень. Водночас агентство підкреслило обмежену прозорість китайського ринку: розмір державних запасів є державною таємницею, нафтові компанії непрозорі, а доступна статистика фрагментарна.

Окрема частина матеріалу стосується попиту на транспортне пальне. Reuters зазначило, що приблизно половина імпортованої Китаєм сирої нафти переробляється на транспортні палива. У червні електричні та гібридні автомобілі досягли рекордних 62% продажів нових авто, хоча автопарк країни все ще на 87% бензиновий.

Для дизельного ринку важливим є повідомлення про державний план електрифікації вантажних перевезень. За даними Reuters, у червні уряд Китаю запустив план, який передбачає, що на окремих завантажених коротких маршрутах до 2030 року 80% перевезень мають бути електрифіковані. Rystad очікує, що використання бензину й дизеля в Китаї знизиться відповідно на 6,6% і 6,9%, тоді як до війни прогноз становив 3,5% і 3%.

Аналітик Rystad Є Лін заявив Reuters: «Криза стала тригером. Вона допомогла споживачам сформувати більше довіри до електричних автомобілів і вантажівок».

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.