Доходи Росії від експорту викопного палива знижуються третій місяць поспіль і в червні 2023 року досягли рівня 591 млн євро на день, що на 8% нижче, ніж у травні, і на 18% нижче, ніж у квітні.

Найбільше падіння у вартості російського експорту викопного палива спостерігалося щодо сирої нафти, що транспортується морем, а саме на 24 млн євро на день (-12%) у червні проти травня 2023 року.

У вартісному вираженні російський експорт викопного палива до Китаю у червні 2023 року впав на 15% порівняно з травнем, а до Індії – на 24%.

У червні 2023 року доходи Росії від експорту нафти впали до 397 млн євро на день, що на 7% нижче, ніж у травні, і на 16% нижче, ніж у квітні. У червні 2023 року доходи Росії від експорту нафти досягли найнижчого місячного значення з початку її вторгнення в Україну.

У червні дохід від експорту сирої нафти знизився на 12%, або 24 млн євро на день, порівняно з попереднім місяцем.

Експорт сирої нафти до Індії впав на 29% у червні, як порівняти з травнем 2023 року, а експорт сирої нафти до Китаю залишився на тому ж рівні у вартісному вираженні. Продажі нафтопродуктів до Китаю знизились на 63% у червні проти травня 2023 року.

Вугілля: після набуття чинності ембарго ЄС на імпорт російської сирої нафти (5 грудня 2022 р.) найбільшим покупцем був Китай (придбавши 44% від російського експорту вугілля), за ним йшли Індія (19%) і Південна Корея (12%).

Сира нафта: найбільшим покупцем був Китай (придбавши 43% від російського експорту сирої нафти), за ним йшли Індія (36%), ЄС (8%) і Туреччина (3%). З 5 грудня 2022 року імпорт сирої нафти до країн ЄС надходив морем через Болгарію та трубопроводом — до Чехії, Словаччини, Угорщини, Польщі та Німеччини. Болгарія звільнена від заборони на імпорт російської нафти, а трубопровідна нафта, що постачається до ЄС, також не підлягає санкціям.

ЗПГ: з 5 грудня 2022 року найбільшим покупцем був ЄС (придбавши 35% від російського експорту ЗПГ), за ним ішли Китай (12%) і Японія (10%). Жодних санкцій щодо поставок російського ЗПГ до ЄС не введено.

ЗНГ: найбільшим покупцем була Туреччина (придбавши 33% від російського експорту ЗНГ), її наздоганяв ЄС (32%).

Нафтопродукти: після набуття чинності ембарго ЄС на імпорт російської сирої нафти найбільшим покупцем була Туреччина (придбавши 24% російських нафтопродуктів), за нею йшли Китай (12%) і Саудівська Аравія (11%). Санкції ЄС щодо російських нафтопродуктів, які транспортуються морем, були запроваджені 5 лютого 2023 року, а на трубопровідну нафту накладено лише часткові санкції.

Трубопровідний газ: найбільшим покупцем був ЄС (придбавши 31% російського трубопровідного газу), за ним йшли Туреччина (19%) і Китай (14%). Жодних санкцій щодо російського трубопровідного газу до ЄС не введено.

У червні найбільшим імпортером російського викопного палива був Китай, що імпортував насамперед сиру нафту, а також вугілля, нафтопродукти, ЗПГ і трубопровідний газ.

Індія була другим за величиною імпортером російського викопного палива, купуючи переважно сиру нафту, а також нафтопродукти та вугілля.

Туреччина імпортувала насамперед нафтопродукти, а також сиру нафту, трубопровідний газ, вугілля та ЗНГ.

ЄС був четвертим за величиною покупцем російського викопного палива в червні, купуючи сиру нафту (трубопроводом або морем до Болгарії), трубопровідний газ, ЗПГ, нафтопродукти (трубопроводом) і ЗНГ.

Саудівська Аравія була п’ятим за величиною імпортером і купувала нафтопродукти, сиру нафту та вугілля.

Найбільшими імпортерами російського викопного палива в ЄС у червні 2023 року були Угорщина, Словаччина, Болгарія, Іспанія та Чехія.

Порт Сікка в Індії є найбільшим портом, що експортує нафтопродукти до країн, які ввели санкції, і найбільшим портом у світі, що здійснює морський імпорт сирої нафти з Росії. Він також обслуговує Джамнагарський нафтопереробний завод.

Найбільшими портами, які здійснювали імпорт російського викопного палива з Росії в червні 2023 року, Вадинар (Індія), були Сікка (Індія), порт Яримджа-Ізміт (Туреччина), Фуджейра (ОАЕ) і Дунцзякоу (Китай).

Порт Вадинар постачає сировину нафтопереробному заводу, розташованому неподалік, який належить Nayara Energy Limited, 49,13% якої володіє «Роснефть» (друга за величиною російська державна компанія). «Роснефть» та інші нафтові компанії з Росії вільно транспортують сиру нафту до Вадинара, де її переробляють і звідки її можуть легально експортувати до країн, що запровадили санкції, як нафтопродукти з Індії. Цю лазівку із нафтопереробними заводами слід усунути, а країни, що наклали санкції, мають заборонити імпорт із нафтопереробних заводів, які використовують російську сиру нафту.

У червні доходи від експорту викопного палива з Росії впали, а поставки до Індії знизились порівняно з попередніми місяцями. Експорт викопного палива з Росії падає з моменту запровадження санкцій, що свідчить про їхній вплив на зниження здатності Путіна фінансувати війну. Однак потрібно зробити значно більше, щоб обмежити доходи Росії від експорту та скоротити військовий бюджет Кремля, зокрема, знизити граничну ціну на нафту, посилити моніторинг і застосування санкцій і заборонити те викопне паливо, на яке не було накладено санкції, як-от ЗПГ, ЗНГ і трубопровідне паливо, торгівля якими легально дозволена у ЄС.

Російські доходи можна було б скоротити на 30 млрд євро (46%) у разі встановлення граничної ціни на сиру нафту на рівні 30 дол. США за барель (це все ще значно вище за витрати на видобуток нафти в Росії, що в середньому становлять 15 дол. США).

Зниження граничної ціни призведе до дефляції, зниження експортних цін на російську нафту та стимулювання збільшення видобутку російської нафти задля компенсації падіння доходів.

Тільки в квітні, коли ціни перевищували 60 дол. США за барель, повне дотримання поточних граничних цін скоротило б доходи Росії від експорту нафти приблизно на 2 млрд євро, або на 12%.

Джерело: CREA