Нова стратегія Москви в окупованій Україні зосереджена на природних ресурсах, в тому числі урані, літії та вугіллі, а переміщення військ і цільових районів відображає це захоплення корисних копалин, що демонструє десятиліттями відсутню далекоглядність Вашингтона.

Хоча природні ресурси не входили до початкової стратегії Москви, у 2022 році, на початку свого вторгнення в Україну, вона зробила перший крок до цього, окупувавши Чорнобильську атомну електростанцію. Україна відновила контроль над цією станцією приблизно через місяць, але лише для того, щоб втратити контроль над іншою атомною станцією — Запорізькою на південному сході. Тоді йшлося більше про руйнування енергетичної інфраструктури України. Тепер мова йде про безпеку життєво важливих постачань вугілля, літію та урану — причому два останніх є жаданими для Заходу.

Влітку 2022 року Росія захопила українські родовища залізної руди поблизу Дніпрорудного, які забезпечували Київ приблизно 4,5 мільйона тонн щорічно, більша частина яких експортувалася до інших європейських країн.

На початку цієї війни канадський аналітичний центр SecDev підрахував, що Росія заволоділа українськими металами на суму близько 12 трильйонів доларів, включаючи золото, природний газ, нафту, залізну руду, титан, марганець, каолініт, сіль, гіпс, цирконій та уран. Ми не маємо нових оцінок, але вони зроблять цю оцінку блідою у порівнянні з попередньою. Для Кремля йдеться вже не просто про те, щоб зробити Україну економічно нежиттєздатною, а про те, щоб заробити на всіх цих корисних копалинах, багато з яких є критично важливими.

У жовтні Москва захопила вугільні шахти у Вугледарі, недалеко від Донецька, а цього місяця вони наблизилися в небезпечній близькості до літієвого родовища поблизу Великої Новосілки, а також захопили уранову шахту в Шевченковому, вугільну шахту в Піщаному і дві інші вугільні шахти в довколишніх селах. Коксівне вугілля, яке зараз контролює Кремль, має важливе значення для українських виробників сталі. На черзі захоплення російськими військами ще одного вугільного міста — Торецька.

За матеріалами: oilprice.com