Сучасні збройні конфлікти дедалі частіше мають глибинні причини, пов’язані з енергетичними ресурсами та нестачею води. Приклад протистояння Ірану та Ізраїлю демонструє, як боротьба за доступ до обмежених природних ресурсів може провокувати геополітичну нестабільність, попри інші нібито очевидні причини.
Ресурси — невидимий двигун війни
- Конфлікти навколо Ірану — країни-експортера енергоносіїв — демонструють, що війна за ресурси стала постійним тлом глобальної нестабільності.
- Іран, як і росія, залишається одним з основних гравців на ринку нафти, що робить його мішенню як для економічного, так і для військового тиску.
- Проблема нестачі води — ще один критичний фактор. Згідно з даними Pacific Institute, з 2020 року зафіксовано понад 785 конфліктів, пов’язаних із водними ресурсами.
- Громадянська війна в Сирії частково виникла через засуху, неправильну аграрну політику та міграцію 1,5 млн осіб у міста, що спричинило соціальну дестабілізацію.
- Конфлікти в Південно-Китайському морі між Китаєм, США та іншими країнами посилюються через потенційні родовища нафти.
- Індія та Пакистан залишаються в конфлікті через суперечки щодо вод річки Інд, що впливає на сільське господарство й енергетику.
- Зростаюча нерівність у розподілі ресурсів — нафти, міді, води — підсилює ризик нових гарячих точок у найближчі роки.
«Попри релігійні, етнічні чи політичні причини, боротьба за ресурси завжди присутня у конфліктах, навіть якщо її не видно в заголовках новин», — зазначає автор дослідження Курт Кобб.
Джерело: Terminal
За матеріалами: OilPrice
Додаткові джерела інформації:
- Pacific Institute — конфлікти, пов’язані з водою
- EIA (U.S. Energy Information Administration) — дані про нафтові ресурси
- UN Water — аналітика щодо водного дефіциту
