Попри амбіції, розвиток видобутку в Африці стримується терористичними загрозами, старінням родовищ і затримками рішень про інвестування
Постачання нафти з африканських країн, що не входять до OPEC+, залишається на перехресті між доступністю ресурсів і геополітичними ризиками. У Нігері новозбудований нафтопровід, призначений для експорту додаткових обсягів, став об’єктом терористичних атак і призвів до арештів високопосадовців, що знизило ефективність його роботи. У Намібії правляча партія запропонувала зміни до правил у галузі, однак залишається невизначеність щодо їх зворотної дії на чинні контракти. Натомість Ангола провела реформу контрактних умов, яка має стимулювати інвестиції й збільшити видобуток упродовж десятиліття. Сенегал і Кот-д’Івуар наразі забезпечують стабільні умови для бізнесу, і компанії розглядають можливість затвердження нових морських проєктів.
Видобуток нафти в Африці прогнозується стабільним
У цілому, видобуток нафти в Африці поза OPEC+ прогнозується відносно стабільним: зниження на 70 тис. барелів на добу — з 2,4 млн бар./добу у 2024 році до 2,3 млн бар./добу у 2030-му. Хоча понад 600 тис. бар./добу нових потужностей планується ввести в експлуатацію (здебільшого в Анголі та Уганді), темпи виснаження родовищ переважають зусилля з нарощування видобутку. Додаткові обсяги потенційно можуть надійти з проєктів загальною потужністю 580 тис. бар./добу, які ще не отримали остаточного інвестрішення.
Нафтовидобуток в Анголі знижується майже десятиліття через старіння родовищ і зношеність інфраструктури. Після виходу з OPEC у 2024 році країна переглянула податкові умови, що відкрило двері для нових інвестицій з боку міжнародних компаній. У 2019–2024 роках додано 180 тис. бар./добу нових потужностей, а ще 250 тис. бар./добу мають бути введені до 2030-го. Ще 100 тис. бар./добу чекають на остаточне рішення щодо інвестицій (FID). Ці зобов’язання дадуть змогу лише компенсувати спад видобутку на діючих родовищах. Очікується, що обсяг виробництва зросте на 100 тис. бар./добу до 2028 року, після чого повернеться до рівня 1,1 млн бар./добу у 2030-му.
Розвідка у басейні Оранж у Намібії зазнала удару з боку геологічних реалій — останні свердловини виявилися сухими. Додаткової невизначеності галузі додала новообрана президентка Нетумбо Нанді-Ндайтва, яка взяла сектор під свій особистий контроль з метою прискорити дозвільні процедури. Влада також пропонує збільшити державну частку у всіх проєктах. Дві ключові знахідки — Venus (TotalEnergies) та Mopane (Galp) — перебувають на різних етапах підготовки: TotalEnergies планує ухвалити FID наступного року, Galp шукає партнерів і розробляє проєкт. Якщо обидва родовища буде розроблено, вони зможуть давати 250–400 тис. бар./добу у середині 2030-х років.
На заході Африки обсяги виробництва у Сенегалі знижуються після запуску FPSO Sangomar (100 тис. бар./добу) — компанія Woodside чекає на FID для другої фази. У Нігері падіння виробництва триває без постійного буріння і детального розвідування у басейні Агадем. У Гані, навпаки, очікується стабільне зростання на 20 тис. бар./добу завдяки буровим програмам на офшорних родовищах. Успіх Eni в Кот-д’Івуарі відродив нафтову галузь країни: у 2025 році очікується рекордний видобуток. Компанія планує ухвалити інвестрішення щодо фази Baleine-3 уже цього або наступного року (+100 тис. бар./добу), проте ці обсяги не включено в прогноз. Перспективною виглядає оцінка відкриття Calao (понад 1 млрд барелів), яка ще триває.
В Уганді перша нафта очікується наприкінці 2026 року з двох проєктів на озері Альберт (Tilenga і Kingfisher), схвалених у 2021–2022 роках компаніями TotalEnergies та CNOOC. Їх реалізація ускладнена фінансовими проблемами й екологічною критикою, оскільки нафта транспортуватиметься нагрітою трубопроводом довжиною 1440 км до узбережжя. Сукупна потужність — 200 тис. бар./добу.
Джерело: Terminal
За матеріалами: IEA
