Конфлікт між Ізраїлем та Іраном знову актуалізував значення Близького Сходу як стратегічного центру глобального нафтового й енергетичного балансу. Цей регіон виробляє 30% світової нафти та володіє ключовим маршрутом — Ормузькою протокою, через яку транспортується левова частка нафти й ЗПГ. Військова ескалація у червні 2025 року спричинила стрибок котирувань Brent на 18%, але ринок швидко відреагував на оголошене 24 червня перемир’я — котирування обвалилися майже на 10%.
Енергетичні наслідки конфлікту Ізраїль–Іран
1. Стратегічне значення Близького Сходу
- 30% світового видобутку нафти припадає на країни регіону.
- Ормузька протока залишається головним вузлом глобального транспортування нафти, зокрема для експорту з Катару та ОАЕ.
- Значення протоки зросте до кінця десятиліття завдяки проєктам з розширення North Field у Катарі і запуску заводу Ruwais LNG в ОАЕ.
2. Цінова турбулентність на нафтовому ринку
- Ф’ючерси Brent зросли на 18% між 10 і 20 червня — до $79/барель, максимального за майже 5 місяців рівня.
- 24 червня, після оголошення перемир’я, ціни на нафту впали на 10%.
- Причиною зростання були страхи щодо можливого закриття Ормузької протоки, що поставило б під загрозу глобальні постачання.
3. Фактичні перебої у виробництві
- Ізраїль зупинив видобуток природного газу на родовищах Leviathan і Karish між 13–25 червня, що призвело до обмежень у виробництві добрив.
- В Ірані було пошкоджено платформу на South Pars Phase 14, що знизило видобуток на 12 млн м³/добу. Видобуток відновлено після перемир’я 24 червня.
- Іран тимчасово зупинив виробництво аміаку й сечовини з міркувань безпеки.
4. Ормузька протока залишалась відкритою
- Хоча ціни реагували на ризик, фактичний транзит нафти через протоку не переривався.
- Навпаки, у червні експорт ЗПГ із протоки зріс на 9% у річному вимірі.
- Однак фіксувались збої GPS у Перській затоці — до 25% суден мали проблеми з сигналом у розпал напруги.
- QatarEnergy наказала своїм танкерам чекати за межами протоки до моменту завантаження — для мінімізації ризиків.
5. Політична напруга навколо закриття Ормузької протоки
- Після ударів США по ядерних об’єктах Ірану парламент Ірану проголосував за закриття протоки.
- Остаточне рішення мало прийняти Вища рада національної безпеки, але цього не сталося — 24 червня сторони досягли перемир’я.
6. Висновки щодо впливу на нафтові ринки
- Висока чутливість нафтового ринку до подій у Перській затоці зберігається.
- Ціни на нафту реагують на політичні сигнали навіть за відсутності реального скорочення постачань.
- Глобальні ланцюги постачання вразливі до ризиків з боку Ормузької протоки — і це формує премію за ризик у ф’ючерсах.
Джерело: Terminal
За матеріалами: IEA
