
Стара інфраструктура та залежність від нестабільного імпорту нафти призвели до того, що Куба забезпечує лише 50–70% власних енергетичних потреб, що спричиняє регулярні відключення електроенергії. Залучення інвестицій у $8 млрд і розвиток відновлюваної енергетики визначаються як ключові фактори стабілізації. Нафтотрейдинг у регіоні зміщується: Венесуела слабшає, тоді як Мексика та Китай посилюють роль на енергетичному ринку Карибів.
Наслідкі та перспектив
Причини енергетичної кризи
- 50–70% покриття попиту на електроенергію – регулярний дефіцит.
- Застарілі ТЕС, створені після 1959 року, працюють у середньому лише на 34% потужності.
- Чотири загальнонаціональні відключення за останні вісім місяців.
- У травні попит досяг 3,05 ГВт, тоді як пропозиція становила лише 1,9 ГВт.
- Основне паливо – низькоякісна важка нафта з високим вмістом сірки, що пришвидшує корозію.
Соціальні та економічні наслідки
- Майже щоденні відключення світла змушують населення інвестувати в вугілля, акумулятори, вентилятори.
- У березні 2025 року відключення охопило 10 млн мешканців, включаючи Гавану.
- Туристичні готелі вимушені працювати на генераторах.
- Регулярні протести проти уряду тривали у 2021, 2022 та 2024 роках.
Фінансові потреби та перспективи
- $8 млрд інвестицій необхідні для модернізації енергосистеми.
- Термін розв’язання кризи – 3–5 років.
- Без модернізації мережа не витримує підключення нових ВДЕ.
«Розв’язання енергетичної кризи Куби потребуватиме від трьох до п’яти років і до $8 млрд інвестицій», — Хорхе Піньйон, Техаський університет в Остіні.
Зміна постачальників нафти
- Венесуела – зниження експорту через санкції та брак інвестицій.
- Мексика – між 29 травня та 27 червня 2025 року відправила 39 партій нафти та нафтопродуктів на суму понад $850 млн. Це дорівнює двом попереднім рокам постачань ($1 млрд).
- Китай – розгортає 92 сонячні парки потужністю понад 2 ГВт, половина яких запрацює до початку 2026 року.
Вплив на нафтовий ринок
- Зростання залежності Куби від мексиканської нафти зміцнює позиції Мексики у регіоні.
- Китайський інтерес у розвитку ВДЕ в Карибському регіоні посилює стратегічний контроль над енергетикою.
- Втрата Кубою стабільності постачань із Венесуели створює додатковий тиск на глобальні нафтові ланцюги.
- Перехід на ВДЕ до 2030 року (24%) може поступово скорочувати залежність від імпорту сирої нафти.
Висновок: Куба залишається критично залежною від зовнішніх постачань, але перехід до відновлюваних джерел енергії за участі Китаю може трансформувати її енергетичний баланс у середньостроковій перспективі. Водночас короткостроково це означає зростання попиту на нафту з Мексики та подальший тиск на регіональний ринок.
Джерело: Terminal
За матеріалами: Oilprice.com