Уряди різних країн одночасно запускають податкові пільги, субсидії, експортні обмеження, вивільнення резервів і пряме адміністративне втручання, щоб стримати подорожчання енергії після війни США та Ізраїлю проти Ірану. Із наданого матеріалу випливає, що головний акцент дедалі частіше зміщується саме на ринок нафти й нафтопродуктів: держави намагаються втримати дизель, бензин, нафту, нафту сировинну, нафту для переробки, LPG і нафтопродукти всередині своїх економік, одночасно знижуючи податки, обмежуючи експорт або розширюючи бюджетну підтримку. Це свідчить про посилення ролі держави на паливному ринку та про зростання ризику подальшої фрагментації міжнародного постачання.

Геополітичний імпульс і реакція держав

• Reuters повідомляє, що уряди по всьому світу намагаються захистити домогосподарства від різкого зростання енергетичних витрат, спричиненого війною США та Ізраїлю проти Ірану.
• Висновок: паливна політика дедалі більше стає інструментом антикризового управління, а не лише ринкового регулювання.

Податки, субсидії та пряме стримування цін

• Нідерланди оголосили тимчасові податкові пільги, щоб компенсувати зростання цін на пальне.
• Швеція скорочує податки на пальне та збільшує субсидії на електроенергію.
• Сербія знижує акциз на сиру нафту сукупно на 60%, щоб заспокоїти місцевий ринок.
• Італія розглядає скорочення акцизів, щоб пом’якшити ціни на пальне.
• Іспанія просуває зниження податків на пальне та електроенергію, а також паливні субсидії для секторів, найбільш вразливих до цінових стрибків.
• Аргентина відклала дію запланованого підвищення податків на рідке пальне та викиди вуглекислого газу.
• Малайзія збільшує витрати на субсидії на бензин до 2 млрд ринггітів з 700 млн ринггітів, щоб зберегти фіксовану ціну.
• Таїланд намагається втримати внутрішню ціну дизелю на рівні 33 бати за літр, або 1,02 долара.
• Греція виділяє 300 млн євро на субсидії для пального, добрив і знижки на поромні квитки у квітні та травні.
• Румунія зменшує акциз на дизель на 0,30 лея, або 0,0679 долара, за літр.
• Південна Африка на один місяць знижує паливний збір, щоб не допустити ще вищого зростання цін у квітні.
• Бразилія ще в березні скасувала федеральні податки на дизель і водночас запровадила 12% податок на експорт нафти.
• Північна Македонія знизила ПДВ на бензин і дизель з 18% до 10% на два тижні, починаючи з опівночі 23 березня.
• Намібія тимчасово скорочує паливні збори на 50% щонайменше на три місяці, до кінця червня.
• Висновок: податкове пом’якшення і бюджетні субсидії стали наймасовішою короткостроковою відповіддю на паливний шок. Саме такі рішення повторюються в найбільшій кількості країн і охоплюють як Європу, так і Азію, Африку та Латинську Америку.

Експортні обмеження і пріоритет внутрішнього ринку

• Індія заявила, що переглядатиме експорт пального за потреби, щоб гарантувати наявність обсягів на внутрішньому ринку, а постачання сусідам погоджуватиме лише за наявності надлишку.
• Південна Корея вже почала виконувати заборону на експорт нафти для нафтохімії, щоб збільшити внутрішнє постачання.
• Китай, за даними чотирьох джерел, заборонив експорт нафтопродуктів, щоб упередити можливий внутрішній дефіцит пального.
• Сербія продовжила заборону на експорт сирої нафти та паливних продуктів, щоб захистити свій ринок від дефіциту та цінових стрибків.
• Висновок: уряди дедалі частіше ставлять енергетичну безпеку внутрішнього ринку вище за зовнішню торгівлю. Держави або вже блокують експорт, або попереджають, що дозволятимуть його лише за наявності надлишку.

Резерви, додаткові обсяги і переорієнтація постачання

• Австралія вивільняє бензин і дизель із внутрішніх резервів, щоб пом’якшити дефіцит, який уже б’є по сільській логістиці, видобувній галузі та агросектору.
• Камбоджа збільшує імпорт пального з Сінгапуру та Малайзії, щоб компенсувати нестачу постачання з В’єтнаму і Китаю.
• Шрі-Ланка запроваджує додаткові заходи з нормування пального, щоб скоротити черги й забезпечити додаткові нафтові обсяги.
• Філіппіни активують надзвичайний фонд обсягом 20 млрд песо, або 333 млн доларів, для посилення паливної безпеки в умовах триваючої волатильності нафтових цін.
• Бразилія запускає новий план, який має допомогти штатам субсидувати імпорт дизелю.
• Висновок: країни не чекають на самовідновлення ринку, а переходять до прямого адміністрування фізичних потоків пального. Наведені рішення стосуються не лише ціни, а й конкретних обсягів, резервів, логістики та контролю доступу до ресурсу.

Переробка, виробництво і заміщення дефіцитних продуктів

• Індія використала надзвичайні повноваження і доручила нафтопереробникам максимально наростити виробництво LPG, який широко використовується для приготування їжі.
• Щоб уникнути дефіциту для 333 млн домогосподарств, підключених до LPG, країна скоротила продажі промисловості.
• Японія планує збільшити імпорт проміжних хімічних продуктів, зокрема пластмас, оскільки стикається з жорсткішим постачанням нафти для нафтохімії через конфлікт.
• Нігерія повідомляє, що НПЗ Dangote, найбільший в Африці, збільшив експорт бензину до африканських країн, які постраждали від перебоїв постачання через війну.
• Індонезія почне впровадження програми B50 з 1 липня. Ідеться про суміш 50% біодизеля на основі пальмової олії та 50% звичайного дизелю.
• Висновок: паливна криза вже змінює не лише торгівлю, а й виробничу структуру ринку нафтопродуктів. Країни одночасно збільшують випуск окремих продуктів, заміщують дефіцитні компоненти та прискорюють перехід на альтернативні суміші у межах наявного паливного балансу.

Адміністративне регулювання попиту і споживання

• Словенія тимчасово обмежила закупівлю пального через дефіцит на АЗС, який частково пояснюється транскордонними заправками та накопиченням запасів.
• Таїланд одночасно обговорює з урядом росії можливість закупівлі сирої нафти, заморожує ціни на окремі товари та готує підтримку фермерів.
• Австралія закликає громадян активніше користуватися громадським транспортом, визнаючи, що економічні наслідки війни відчуватимуться місяцями.
• Висновок: уряди переходять від пасивного спостереження до прямого управління попитом. Зафіксовано як обмеження на закупівлі, так і спроби змінити моделі споживання через адміністративні та поведінкові заходи.

Що це означає для світового нафтового ринку

• Загальний висновок: глобальний ринок нафти й нафтопродуктів входить у фазу посиленого державного втручання, локалізації ресурсу та захисту внутрішнього споживача.
• Країни масово скорочують податки, збільшують субсидії та компенсують витрати бюджету, щоб стримати кінцеву ціну пального.
• Дедалі більше урядів блокують або переглядають експорт пального, сирої нафти та нафтопродуктів, якщо виникає ризик нестачі на внутрішньому ринку.
• Держави вивільняють резерви, переорієнтовують імпорт, субсидують дизель і стимулюють виробництво окремих видів пального, що свідчить про перехід від звичайної ринкової логіки до кризового режиму управління.
• Кількісні параметри з матеріалу — 60% зниження акцизу в Сербії, 2 млрд ринггітів субсидій у Малайзії, 33 бати за літр дизелю в Таїланді, 300 млн євро допомоги в Греції, 20 млрд песо надзвичайного фонду на Філіппінах, 12% податку на експорт нафти у Бразилії, 18% до 10% ПДВ у Північній Македонії, 50% зниження зборів у Намібії, 333 млн домогосподарств із підключенням до LPG в Індії та запуск B50 з 1 липня в Індонезії — показують масштаб і терміновість реакції.

«Уряди по всьому світу намагаються захистити споживачів від стрімкого зростання енергетичних витрат, спричиненого війною США та Ізраїлю проти Ірану.» — Reuters

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters