У липні Сербія отримала лише близько чверті запланованого імпорту нафтопродуктів через рекордно низький рівень води в Дунаї. Баржі можуть перевозити лише 30–40% звичайного вантажу, тому частину пального переводять на дорожній і залізничний транспорт. Країна має 269 тис. тонн стратегічних запасів дизелю, але стабільність ринку залежить від роботи НПЗ у Панчеві.

Баржі перевозять лише 30–40% звичайного вантажу

Сербія станом на 22 липня 2026 року виконала лише приблизно 25% плану імпорту нафтопродуктів на поточний місяць. Причиною стало обміління Дунаю, яке різко скоротило допустиме завантаження річкових суден.

Рівень води у Дунаї цього тижня опустився до рекордно низьких значень в Угорщині, Сербії та Румунії. Через обмежену осадку баржі й танкери можуть використовувати лише 30–40% своєї вантажності.

Ця ситуація підтверджує ризики, описані у матеріалі «Термінала» про те, як низька вода на Рейні та Дунаї ускладнює транспортування пального в Європі. Коли одна баржа перевозить менш ніж половину звичайного обсягу, для доставки тієї самої партії потрібно більше суден, рейсів і часу.

Перехід на залізницю та автотранспорт підвищує витрати

Частину сербського імпорту перенаправили на залізничний та автомобільний транспорт. Ці способи дають змогу підтримувати постачання, але мають вищу собівартість і обмежену пропускну здатність порівняно з річковими перевезеннями.

Міністерка гірничої справи та енергетики Сербії Дубравка Джедович Ханданович заявила, що така зміна логістики додатково підвищує ціни, які вже перебувають на винятково високому рівні. Отже, обміління річки впливає не лише на фізичну доступність ресурсу, а й на кінцеву вартість його доставки.

Для країн Центральної та Південно-Східної Європи цей випадок показує, як локальне обмеження річкової логістики може посилити глобальний дефіцит пального. Поєднання проблем в Ормузькій протоці та на внутрішніх водних шляхах раніше було розглянуто у матеріалі про подвійний тиск на європейський дизельний ринок.

НПЗ у Панчеві забезпечує близько 80% попиту Сербії

Сербія має приблизно 269 тис. тонн дизельного пального у державних стратегічних резервах. Водночас ключовим джерелом постачання залишається НПЗ у Панчеві потужністю 4,8 млн тонн на рік, який забезпечує близько 80% внутрішнього попиту країни.

Підприємство належить компанії NIS, яка перебуває під санкціями США через російських акціонерів. Чинний дозвіл Управління з контролю за іноземними активами США, що дає NIS змогу імпортувати нафту через хорватський трубопровід Janaf, спливає 31 липня.

За словами міністерки, без продовження дозволу постачання на сербський ринок повністю залежатиме від державних резервів. Таким чином, річкова криза збіглася у часі із санкційним ризиком для головного нафтопереробного підприємства країни.

Джерела: Reuters, Уряд Сербії.