Шість членів Європейського Союзу закликали Єврокомісію знизити верхню межу цін на російську нафту, встановлену «Великою сімкою» в рамках серії санкцій, спрямованих на підрив економіки Росії у відповідь на її вторгнення в Україну у 2022 році.
«Заходи, спрямовані на обмеження доходів від експорту нафти, мають вирішальне значення, оскільки вони зменшують єдине найважливіше джерело доходів Росії», — йдеться в листі Швеції, Данії, Фінляндії та трьох країн Балтії, який цитує Reuters. «Ми вважаємо, що зараз настав час для подальшого посилення впливу наших санкцій шляхом зниження верхньої межі ціни на нафту, встановленої G7», — додали вони.
Верхня межа ціни на російську нафту була встановлена G7 на рівні 60 доларів за барель у 2023 році з метою скорочення доходів Росії від експорту нафти та уникнення ринкового шоку, який міг би призвести до різкого зростання цін на нафту. Забезпечення дотримання верхнього ліміту мало бути в руках страховиків і вантажовідправників, які перевозять російську нафту. Якщо продавці хотіли користуватися західним страхуванням і танкерами, вони повинні були взяти на себе зобов’язання не просити за нафту вищу ціну, ніж 60 доларів за барель.
Результатом цього стало те, що Росія почала використовувати власні танкери й власних страховиків, а також постачальників страхового покриття з Азії та Близького Сходу. Цінового шоку справді вдалося уникнути, але ціною того, що російська нафта продовжувала вільно текти, тільки в іншому напрямку — на Схід.
Тепер, схоже, країни Балтії та Північної Європи отримали натхнення від адміністрації Байдена, що йде у відставку, яка щойно запровадила нові санкції проти російської нафти напередодні інавгурації Трампа, а також тиснуть на Європейську комісію з вимогою вжити додаткових заходів. Росія неодноразово заявляла, що не буде дотримуватися жодних цінових обмежень.
Вплив останніх санкцій Байдена на ціни на нафту вже очевидний: ціни на нафту зросли та можуть зрости ще більше, оскільки пропозиція на світовому ринку скорочується.
За матеріалами: oilprice.com




