Російські експортні надходження впали до найнижчого показника з липня попри зростання доходів від зрідженого природного газу і трубопровідного газу.
Ключові висновки

• У листопаді 2023 року доходи Росії від експорту викопного палива знизились на 7% (51 млн євро на день) проти попереднього місяця, що є найнижчим показником із липня 2023 року.
• Через шторми в чорноморському басейні доходи Росії від морського експорту нафти впали на 12% (55 млн євро на день).
• Доходи від експорту зрідженого природного газу (ЗПГ) зросли на 5% (2,5 млн євро на день) порівняно з попереднім місяцем, тоді як експорт викопного газу трубопроводом зріс на 25% (18 млн на день).
• Франція імпортувала з Росії ЗПГ на суму 316 млн євро. У зв’язку із початком опалювального сезону споживання природного газу у Франції зросло на 79% у листопаді проти попереднього місяця. Це призвело до збільшення місячного імпорту ЗПГ на 11%. Імпорт із Росії зріс на непропорційні 137%, причому 57% цього імпорту пройшли перевалку на терміналі ЗПГ Монтур до досягнення кінцевих пунктів призначення.
• Через збільшення споживання газу місячний імпорт Туреччиною російського газу, що транспортується трубопроводом, у листопаді зріс на 68% (457 млн євро).
• Тільки в листопаді повноцінне застосування граничної ціни на експорт російської нафти призвело б до скорочення доходів від експорту нафти на 14% (приблизно 1,6 млрд євро). З моменту запровадження санкцій у грудні 2022 року і до кінця листопада 2023 року суворе дотримання граничної ціни призвело б до скорочення доходів Росії на 12% на загальну суму 16,7 млрд євро.
• Гранична ціна в 30 дол. США за барель лише в листопаді 2023 року скоротила б доходи Росії на 4,9 млрд євро, або на 41%. Якби цю граничну ціну було встановлено в грудні 2022 року — коли санкції і були запроваджені — разом із повноцінним її застосуванням, дохід Росії скоротився б на 40% (56 млрд євро).
• 65% російської сирої нафти транспортувалося «тіньовими» танкерами, тоді як танкери, що належать країнам, які впроваджують політику обмеження ціни, або застраховані в них, транспортували 35%. «Тіньові» танкери, що відповідають за транспортування нафтопродуктів, хімікатів і зрідженого нафтового газу (ЗНГ), перевозили 38% від загального обсягу, а решту транспортували танкери, що підпадають під політику обмеження ціни.

Тенденції щодо загального доходу

• Доходи Росії від експорту викопного палива скоротились на 7% порівняно з попереднім місяцем (51 млн євро на день).
• Місячні доходи від трубопровідної нафти впали на 5% (5 млн євро на день). При цьому доходи від сирої нафти, що транспортується морем, знизились на 21% (52 млн євро на день).
• Доходи від морського експорту нафтопродуктів зменшились на 2% (3 млн євро на день).
• Доходи від експорту ЗПГ зросли на 5% (2,5 млн євро на день), тоді як експорт викопного газу трубопроводом — на 25% (18 млн на день).
• Доходи від експорту вугілля в листопаді впали на 17% (9 млн євро на день).
• Місячний дохід від ЗНГ знизився на 82% (2,8 млн євро на день).

• Доходи Росії від морського експорту нафти в листопаді знизились на 12% (55 млн євро на день). Зменшення морського експорту сирої нафти та нафтопродуктів пов’язане з листопадовим штормом у басейні Чорного моря, який спричинив порушення у транспортуванні та завантаженні. У листопаді експорт нафти з російських портів у Чорному морі впав на 21% проти попереднього місяця — це найнижчий показник цього року.
• Місячні надходження від морського експорту сирої нафти знизились на 21% (52 млн євро на день) у листопаді.
• Доходи від мазуту та шламу дещо збільшились порівняно з попереднім місяцем: на 0,4% (0,3 млн євро на день).
• Доходи Росії від експорту газойлю та дизельного палива в листопаді впали на 7% (6 млн євро на день).
• Доходи від експорту бензину, гасу та лігроїну зросли на 7% (2,4 млн на день).

Хто купує російське викопне паливо?

• Вугілля: Китай імпортував 40% усього російського експорту вугілля після набуття чинності забороною ЄС 5 грудня 2022 року. За ним ідуть Індія (20%) і Південна Корея (13%).
• Сира нафта: Китай був найбільшим покупцем сирої нафти, придбавши 45% російської сирої нафти, за ним йшли Індія (32%), ЄС (8%) і Туреччина (4%). З 5 грудня 2022 року сира нафта з ЄС надходить морем до Болгарії та трубопроводом до Чехії, Словаччини та Угорщини.
• ЗПГ: ЄС був найбільшим покупцем ЗПГ, придбавши 49% російського експорту ЗПГ, за ним йдуть Китай (23%) і Японія (18%). Жодних санкцій щодо поставок російського ЗПГ до ЄС не запроваджено.
• ЗНГ: Туреччина була найбільшим покупцем ЗНГ, придбавши 55% російського експорту ЗНГ, за нею йшов ЄС (35%). Санкцій щодо імпорту ЗНГ із Росії ЄС не запроваджував.
• Нафтопродукти: після набуття чинності забороною ЄС на імпорт російської сирої нафти Туреччина стала найбільшим покупцем, придбавши 24% російських нафтопродуктів, за нею йде Китай з 12%. Тоді як санкції ЄС щодо російських нафтопродуктів, що транспортуються морем, набули чинності 5 лютого 2023 року, санкції щодо трубопровідної нафти запроваджені лише частково¹.
• Трубопровідний газ: ЄС був найбільшим покупцем, придбавши 36% російського трубопровідного газу, за ним йшли Туреччина (31%) і Китай (28%). Жодних санкцій щодо імпорту російського трубопровідного газу до ЄС не запроваджено.

• Забезпечуючи 36% (5,7 млрд євро) загального імпорту, Китай був найбільшим імпортером російського викопного палива в листопаді. У тому ж місяці Туреччина була другою з 23% (3,5 млрд євро), тоді як Індія опустилася на третє місце з часткою імпорту у 18% (2,8 млрд євро). На ЄС і Бразилію припало відповідно 17% (2,7 млрд євро) і 6% (0,9 млрд євро) російського експорту викопного палива.
• Сімдесят чотири відсотки (4,2 мільярда євро) загального імпорту Китаю складала сира нафта. Трубопровідний газ і нафтопродукти становили по 9% — 0,48 млрд євро і 0,49 млрд євро відповідно.
• Загальний морський імпорт сирої нафти Китаєм знизився на 5% порівняно з попереднім місяцем і становив 41,1 млн тонн. Російська сира нафта, що транспортується морем, складала 11% від загального обсягу імпортованої Китаєм сирої нафти. 72% російської сирої нафти, імпортованої Китаєм, становила нафта марки ESPO.
• Збільшення імпорту російського газу Китаєм можна пояснити останніми подіями. У жовтні «Газпром» і CNPC продовжили контракт на постачання газу через газогін «Сила Сибіру», що передбачає додаткові поставки до кінця 2023 року.
• Загальний імпорт Туреччини з Росії складався із нафтопродуктів, 35% (1,2 млрд євро), сирої нафти, 25% (0,9 млрд євро), трубопровідного газу, 32% (1,1 млрд євро) і вугілля, 7% (0,2 млрд євро).
• У листопаді спостерігалося помірне зростання експорту нафти до Туреччини: на 2% до 4,7 млн тонн. Російська нафта становила 74% від загального обсягу імпорту Туреччини. Обсяг імпорту викопного газу з Росії суттєво збільшився порівняно з попереднім місяцем — на 69%. Це можна пояснити сезонними коливаннями, зокрема збільшенням споживання газу на 35%.
• Сира нафта становила 85% (2,4 млрд євро) від загального імпорту викопного палива Індією з Росії. Нафтопродукти складали 10% (0,3 млрд євро), а вугілля — 5% (0,1 млрд євро) від загального імпорту в листопаді.
• У листопаді загальний імпорт сирої нафти Індією сягнув 17,7 млн тонн, що відображає зниження на 11% порівняно з попереднім місяцем. 31% загального імпорту сирої нафти Індією в листопаді надходив із Росії — це найбільша частка імпорту з однієї країни. 70% російської сирої нафти, імпортованої Індією, становила нафта марки Urals.
• У листопаді 30% (0,8 млрд євро) закупівель ЄС російського викопного палива складав ЗПГ. Сира нафта становила 32% (0,86 млрд євро), а трубопровідні газ і нафтопродукти — 35% (0,95 млрд євро) і 3% (0,09 млрд євро) відповідно.
• 99% (0,9 млрд євро) імпорту Бразилією російського викопного палива в листопаді становили нафтопродукти. Обсяг імпорту нафти Бразилією в листопаді склав 2,9 млн тонн, що на 14% більше, ніж у попередньому місяці. 46% імпорту виключно нафтопродуктів надходили з Росії. Зокрема, дизельне паливо становило 75% загального імпорту нафтопродуктів із Росії.

Примітка: Дані CREA щодо імпорту газу трубопроводами відображають фізичні потоки газу в транспортній системі, а не контрактні потоки. Країна може фізично здійснювати імпорт із Росії, не платячи за газ російським постачальникам, і навпаки. Після того, як довгостроковий контракт між «Булгаргаз» і ВАТ «Газпром» закінчився і не був продовжений, ми переглядаємо ситуацію в Болгарії, щоб зрозуміти, чи газ, який фіксується в даних як такий, що надходить у Болгарію з Росії, проходив через країну транзитом, чи споживався у самій країні.

• У листопаді 2023 року країни Центральної та Східної Європи, які не мають виходу до моря, а також деякі країни Південної Європи, отримували російський природний газ трубопроводом через Україну та «Турецький потік». Сира нафта постачалась нафтопроводом «Дружба». Транспортування викопного газу та сирої нафти трубопроводами ЄС не заборонив.
• У листопаді Угорщина була найбільшим імпортером російського викопного палива в ЄС. Доходи Росії від експорту природного газу до Угорщини впали на 6%, як порівняти з попереднім місяцем, і склали 241 млн євро. Зниження Угорщиною обсягів імпорту викопного газу з Росії на 13% може бути пов’язане з податковими змінами. Вважається, що це зниження є наслідком нещодавнього впровадження Болгарією нового податку на російський газ. Водночас у листопаді Росія зазнала зниження доходів від експорту нафти до Угорщини на 5%, отримавши 234 млн євро.
• У листопаді Словаччина імпортувала з Росії викопного палива на суму 416 млн євро. Імпорт охоплював сиру нафту та газ, що постачаються трубопроводами, на суму відповідно 289 млн євро та 126 млн євро.
• Франція закупила в Росії ЗПГ на суму 316 млн євро. Через холодну погоду споживання природного газу у Франції зросло на 79% у листопаді. Це призвело до зростання імпорту ЗПГ на 11% проти попереднього місяця, причому імпорт з Росії збільшився на 137%. Крім того, 57% цього імпорту пройшли перевалку на терміналі ЗПГ Монтур перед тим, як досягти кінцевого пункту призначення.
• Будучи звільненою від заборони на російський імпорт, Болгарія в листопаді імпортувала трубопроводом сирої нафти на суму 171 млн євро, нафтопродуктів на 5 млн євро та газу на 87 млн євро. Розслідування CREA та Центру вивчення демократії (CSD), опубліковане в грудні після первинного розслідування, оприлюдненого в листопаді, виявило, що в період із серпня по жовтень 2023 усі поставки російської сирої нафти на нафтопереробний завод Lukoil Neftochim Burgas у Болгарії були здійснені за ціною, вищою за граничну. Лукойл скористався юридичною лазівкою в санкціях, щоб отримати додатковий дохід від продажу російської нафти в межах ЄС, із серпня по жовтень 2023 року забезпечивши Кремлю додаткові 231 млн дол. експортного доходу.
• Чеська Республіка була п’ятим найбільшим імпортером російського викопного палива в ЄС у листопаді 2023 року, імпортувавши сирої нафти на 166 млн євро й трубопровідного газу на 73 млн євро.

• У листопаді 2023 року порт у Сінгапурі був головним пунктом призначення російського викопного палива, а вартість експорту через нього становила 687 млн євро. Імпорт із Росії склав 7% (0,7 млн тонн) від загального імпорту викопного палива Сінгапуром у листопаді. Незважаючи на незначне зниження порівняно з попереднім місяцем, його імпорт у листопаді був четвертим за величиною за рік. Імпорт Сінгапуру з Росії повністю складався із нафтопродуктів (насамперед 0,3 млн т мазуту).
• Турецький порт Аліага був другим найбільшим імпортером російського викопного палива (684 млн євро), з яких 81% (555 млн євро) становила сира нафта. З 1,8 млн тонн сирої нафти, імпортованої портом Аліага в листопаді, 67% (1,2 млн тонн) надійшли з Росії. 67% (1,3 млн тонн) загального імпорту викопного палива портом Аліага за місяць надійшло з Росії, що свідчить про зростання на 10% порівняно з попереднім місяцем, і є найвищим показником за рік.
• Порт Сікка в Індії був третім найбільшим імпортером російського викопного палива (620 млн євро) у листопаді. Імпорт із Росії склав 36% від загального імпорту порту Сікка за листопад. Цей порт імпортував 5,7 млн тонн сирої нафти в листопаді, з яких 28% (1,6 млн тонн) надійшло з Росії. Також 89% нафтопродуктів, імпортованих у Сікку в листопаді (0,7 млн тонн), надійшло з Росії.
• 5% обсягу викопного палива, імпортованого портом Яримджа-Ізмір у Туреччині, надійшли з Росії (0,8 млн тонн на суму 511 млн євро). У листопаді порт Вадинар в Індії здійснив імпорт викопного палива з Росії на суму 494 млн євро. 48% (1,8 млн тонн) імпорту викопного палива Вадинаром у листопаді надійшло з Росії — увесь цей обсяг складався із сирої нафти.

Як змінюються ціни на нафту?

• У листопаді середня спотова вартість і фрахт (CFR) нафти марки Urals у Європі становила 72,9 дол. США за барель, знизившись на 12% проти жовтня.
• Ціни на суміші марок Східний Сибір–Тихий океан (ESPO) і Sokol, що здебільшого пов’язані з азійськими ринками, в листопаді впали на 7%. Середня ціна на нафту марки ESPO склала 78,5 дол. за барель.
• Впродовж усього місяця ці ціни стабільно залишалися вищими за визначений граничний рівень (60 дол. США).
• Протягом цього періоду судна, що належать країнам G7 і європейським країнам або застраховані в них, продовжували завантажувати російську нафту в усіх портах Росії. Такі прецеденти є переконливим доказом порушень політики обмеження ціни.

Залежність Росії від судноплавства країн Європи та G7 залишається дуже високою

• У листопаді 45% російської нафти та нафтопродуктів було транспортовано танкерами, що підпадають під політику обмеження ціни на нафту. Решту перевозили «тіньовими» танкерами, на які політика граничної ціни не поширюється.
• 65% російської сирої нафти транспортувалося «тіньовими» танкерами, тоді як на судна, що належать країнам, які впроваджують політику обмеження ціни, або застраховані в них, припадало 35%.
• «Тіньовими» танкерами, що транспортують нафтопродукти, хімікати та ЗНГ, було перевезено 38% від загального обсягу цієї продукції. Решту було відвантажено танкерами, що підпадають під політику обмеження ціни на нафту.
• Танкери в Тихоокеанському регіоні завантажували російську нафту в таких портах, як Козьміно, де трубопровід ESPO закінчується та з’єднується із нафтопереробним заводом. Тут сира нафта марки ESPO, як фіксують митні дані, експортується за цінами, вищими за граничну.
• Залежність Росії від суден, які належать країнам ЄС/G7 або застраховані в них, надає коаліції за обмеження ціни адекватні важелі для зниження граничної ціни, посилення заходів із моніторингу та забезпечення виконання політики граничної ціни, що може значно знизити доходи Росії від експорту нафти.

Як союзники України можуть далі «закручувати гайки»?

• Експорт викопного палива з Росії впав після запровадження санкцій, що свідчить про їхній вплив на зниження здатності Путіна фінансувати війну. Однак потрібно зробити набагато більше, щоб обмежити доходи Росії від експорту та скоротити військовий бюджет Кремля. Це охоплює такі заходи, як зниження граничної ціни на нафту, посилення моніторингу та застосування санкцій і заборона несанкціонованого викопного палива, на яке ще не було накладено санкцій, як-от ЗПГ, ЗНГ і трубопровідне паливо, торгівля якими в ЄС є законною.
• Країни, які запровадили санкції, повинні вжити заходів, аби запобігти зростанню використання Росією «тіньових» танкерів, що не підпадають під дію політики обмеження ціни на нафту. Країни, які запроваджують санкції, мають заборонити продаж старих танкерів власникам, зареєстрованим у країнах, що не впроваджують політику обмеження ціни на нафту. Це б допомогло обмежити зростання «тіньового» флоту, яке ми спостерігаємо після вторгнення Росії в Україну.

• Встановлення граничної ціни на рівні 30 дол. США за барель (що все ще значно перевищує витрати Росії на видобуток, які в середньому становлять 15 дол. США за барель) скоротило б доходи Росії на 56 млрд євро (40%) з моменту запровадження санкцій і до кінця листопада 2023 року. А лише цього місяця спостерігалося б скорочення на 4,9 млрд євро, або на 41%, за граничної ціни в 30 дол. США за барель².
• Зниження граничної ціни призвело б до дефляції, що зумовило б зниження експортних цін на російську нафту та стимулювало б збільшення російського видобутку задля компенсації падіння доходів.
• З моменту запровадження санкцій і до кінця листопада повноцінне дотримання обмеження ціни скоротило б доходи Росії на 12% (16,7 млрд євро). Лише в листопаді повне дотримання обмеження ціни зменшило б доходи на 14% (приблизно 1,6 млрд євро).
• Правоохоронні органи, які контролюють застосування санкцій, мають вживати проактивних заходів проти суб’єктів-порушників, зокрема страховиків, зареєстрованих у країнах-учасницях коаліції за обмеження ціни, перевізників і власників суден.
• Незважаючи на явні докази порушень, відкритих даних про те, що правоохоронні органи застосовують штрафні санкції до перевізників, страховиків чи власників суден, обмаль. Покарання ж суб’єктів-порушників підвищує передбачуваний ризик бути спійманим на порушенні.
• Управління контролю за іноземними активами (OFAC) має продовжувати застосовувати санкції до суден, які, ймовірно, порушили політику обмеження ціни. Інші правоохоронні органи, як-от Управління із застосування фінансових санкцій (OSFI), повинні активізувати розслідування щодо організацій, які підозрюються в порушенні санкцій.
• Покарання для визнаних винними у порушенні політики обмеження ціни мають бути значно суворішими. Поточні санкції передбачають 90-денну заборону суднам надавати морські послуги з моменту порушення політики обмеження ціни, що є надто легким покаранням. Судна потрібно штрафувати та забороняти їм надавати послуги назавжди, якщо їх визнають винними в порушенні санкцій.
• Відсутність належного моніторингу та правозастосування, а також зростання цін на нафту збільшили експортні доходи Росії для фінансування війни проти України.

Джерело: CREA