Цього тижня агентство Reuters повідомило, що розбіжність між прогнозами Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) та Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) щодо попиту на нафту є найбільшою за останні 16 років.

Торішні прогнози
Минулого року МЕА прогнозувало, що світовий попит на нафту досягне піка до 2030 року. Водночас ОПЕК, як організація, зацікавлена у зростанні глобального попиту, тому її прогнози можуть бути дещо завищеними.

Причина розбіжностей
З часів, коли МЕА трансформувалося з суто інформаційного постачальника на прихильника енергетичного переходу, його прогнози щодо попиту на нафту все більше відображають цю позицію. Це призвело до розриву, що зростає, між оцінками МЕА та ОПЕК щодо майбутнього нафтового ринку, збільшуючи ризик плутанини серед аналітиків та інвесторів.

Упередженість сторін
Варто визнати, що жодна зі сторін не є повністю неупередженою. ОПЕК зацікавлена у нарощуванні світового попиту, тому її прогнози можуть містити упередженість у бік завищення показників. З іншого боку, МЕА діє так, ніби воно підтримує енергетичний перехід, що змушує його регулярно недооцінювати попит на нафту.

Приклад недооцінки МЕА
У травні 2021 року МЕА заявило, що немає потреби в нових розвідках нафти і газу, оскільки енергетичний перехід відбувається досить швидкими темпами. Проте вже у листопаді того ж року агентство закликало збільшити інвестиції у нові розвідки через ризик дефіциту постачання.

Останні прогнози
Минулого року МЕА започаткувало рік з прогнозу зростання попиту на нафту на 1,9 млн барелів на день, але згодом постійно переглядало цю оцінку, завершивши рік на рівні 2,3 млн барелів на добу. Ця цифра близька до прогнозів ОПЕК протягом року, за якими попит мав зрости на понад 2 млн барелів на добу.

Поточний розрив
Цього тижня Reuters повідомило, що розбіжність між даними МЕА та ОПЕК щодо попиту на нафту є найбільшою за останні 16 років, починаючи з 2008 року. Йдеться про лютневі прогнози попиту, і розрив справді значний — понад 1 млн барелів на добу.

Довгострокові перспективи
Існують також розбіжності щодо довгострокових перспектив попиту: торік МЕА прогнозувало, що він досягне піка до 2030 року, так само як і попит на природний газ та вугілля. Ця оцінка, схоже, стала останньою краплею для ОПЕК, яка різко попередила МЕА припинити політизацію енергетики та не допускати впливу енергетичного переходу на точність прогнозів.

Вплив упередженості
Певна форма упередженості при прогнозуванні попиту на нафту є майже неминучою через масштабну пропаганду енергетичного переходу, в результаті якої багато коштів було вкладено в організації із захисту клімату, що також займаються прогнозуванням. Сама по собі ця упередженість не є проблемою, якщо користувачі інформації про неї знають. Однак вона стає проблематичною, коли упереджені прогнози починають активно поширюватися, створюючи викривлену картину перспектив зростання попиту на нафту, що в підсумку впливає на інвестиційні рішення.

За матеріалами oilprice