Туреччина має всі шанси стати ключовим гравцем на європейському енергетичному ринку, використовуючи своє стратегічне положення та інфраструктуру. Однак успіх цих амбіцій залежатиме від гарантій попиту з боку ЄС та готовності інвестувати у необхідні проєкти.
Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган намагається перетворити країну на енергетичний хаб, який би поєднував виробників природного газу на сході та півдні з ринками на заході.
Минулого року Туреччина оголосила про готовність значно збільшити експорт природного газу до Європейського Союзу. Амбіції країни стати провідним енергетичним хабом у Європі набрали обертів після раптового краху 54-річної династії Асада в Сирії.
Турецький потік
Три роки тому президент Росії Володимир Путін висловив ідею створення європейського газового хабу в Туреччині незабаром після виявлення трьох витоків на газопроводах «Північний потік-1» та «Північний потік-2», які постачали газ до Німеччини. Не дивно, що Туреччина виявила готовність співпрацювати.
«Це перший раз, коли ми почули про ідею постачання газу до Європи альтернативними маршрутами, згадану президентом Путіним у його промові. Тому поки рано робити оцінки. Такі міжнародні проєкти потребують аналізу доцільності… комерційні аспекти потребують обговорення», — заявив міністр енергетики Туреччини Фатіх Донмез.
З того часу ідея Путіна набула значного поштовху. Туреччина є одним із найбільших споживачів енергії у світі, попри обмежені власні ресурси, і залежить від постачання газу з Росії, Іраку та Ірану. Ця ситуація, природно, створює певні ризики для країни. Щоб зміцнити свої позиції, Туреччина намагається стати енергетичним хабом, використовуючи своє стратегічне географічне положення та інфраструктуру.
Зростання експорту газу до ЄС
Минулого року Туреччина оголосила про готовність значно збільшити експорт природного газу до Європейського Союзу, який намагається позбутися залежності від російського газу. Найімовірнішим маршрутом для цього є реекспорт азербайджанського газу через Туреччину. Однак для цього Туреччині доведеться імпортувати більше російського газу, щоб компенсувати дефіцит. Анкара хоче грати роль рятівника та зміцнити свої позиції перед Брюсселем, але вимагає гарантій попиту перед інвестуванням у необхідну інфраструктуру.
Трансанатолійський газопровід, який є частиною Південного газового коридору, що постачає азербайджанський газ до Європи, є стратегічною перевагою для Туреччини. Країна також має п’ять терміналів для приймання LNG, сім газопроводів, три плавучі сховища та два підземні сховища, а також значні резерви імпортних потужностей, які можна використовувати для торгівлі.
Вплив на російські доходи
Щодо зменшення доходів Росії від продажу газу, то ситуація залишається неоднозначною. Гроші, які ЄС витрачає на російський газ, просто перейдуть до Туреччини, але доходи Росії залишаться приблизно на тому ж рівні.
Пошук альтернативних джерел газу
Протягом останніх кількох років Європа намагається забезпечити альтернативні джерела газу, щоб замінити російський газ, який раніше транспортувався через Україну. Постачання російського газу до країн ЄС через Україну припинилося після закінчення п’ятирічного контракту 1 січня 2025 року, що поклало край багаторічній угоді. Президент України Володимир Зеленський заявив, що країна не дозволить Росії «заробляти мільярди на нашій крові», а лідери ЄС назвали це ще однією перемогою над Москвою.
Європейська комісія заявила, що ЄС підготувався до цих змін, і більшість країн зможуть впоратися. Молдова, яка не є членом ЄС, вже страждає від дефіциту газу. Росія може продовжувати постачати газ до Угорщини, Туреччини та Сербії через газопровід «Турецький потік» через Чорне море. Азербайджанський газ, який продається Туреччині, може бути реекспортований до Європи, можливо, через Болгарію, але це потребує значних зусиль і витрат.
У інтерв’ю Bloomberg міністр енергетики Туреччини Алпарслан Байрактар підкреслив потенціал збільшення обсягів постачання до ЄС до 10 мільярдів кубометрів на рік через Болгарію, але зазначив, що це неможливо без гарантій попиту з боку ЄС.
Перспективи для Туреччини
Амбіції Туреччини стати провідним енергетичним хабом у Європі також отримали новий імпульс після краху режиму Асада в Сирії. Турецькі компанії можуть отримати великі контракти у разі перетворення Сирії на вільний ринок, оскільки вартість відбудови країни оцінюється в 400 мільярдів доларів. Туреччина могла б побудувати газопровід на захід від Сирії та під’єднатися до Арабського газопроводу, який поєднує Сирію, Йорданію та Єгипет. Це дозволило б Туреччині запропонувати регіональним виробникам газу, таким як Ізраїль та Єгипет, більш комерційно вигідний маршрут до європейських ринків порівняно з поточними альтернативами ЗПГ.
Джерело: НТЦ Псіхєя
За матеріалами: oilprice.com
