Попит: стабільний драйвер з боку не-OECD

• 2025: зростання +1,3 млн бар./день (без змін у вересневому MOMR).
• Внесок регіонів: Азія, Близький Схід, частина Латинської Америки формують основний приріст.
• OECD: ≈+0,1 млн бар./день — незначний внесок.
• 2026: очікуване прискорення до +1,4 млн бар./день.

Пропозиція поза OPEC+: інерційне зростання

• 2025: +0,8 млн бар./день із боку виробників США, Бразилії, Канади, Аргентини.
• 2026: додатково +0,6 млн бар./день.
• Логічний висновок: навіть за стабільного попиту приріст не-OPEC+ створює помірний «вітряний хвіст» для пропозиції, але його масштаб менший, ніж у публічних очікуваннях «надлишку».

Всередині OPEC/OPEC+: квоти проти фізичних барелів

• Серпень (OPEC): видобуток 42,4 млн бар./день (+понад 0,5 млн бар./день м/м за вторинними джерелами).
• Квоти OPEC+: +137 тис. бар./день — сьоме поспіль щомісячне підвищення.
• Фактичний вихід: низка учасників нижче квот; Ірак та Казахстан виконують компенсаційні скорочення.
• Резервні потужності: переважно у Саудівській Аравії, менші — в ОАЕ та Кувейті.
• Логічний висновок: «Заголовне» збільшення квот переоцінює фізичну пропозицію; реальний додатковий обсяг для постачання на воду — обмежений.

«Саудівська Аравія утримує більшість резервних потужностей, решта — в ОАЕ та Кувейті. Заголовний показник видається більшим за ті барелі, що насправді вийдуть на воду», — Геліма Крофт, RBC.

Ціни й реакція ринку

• Реакція на квоти: попри підвищення на +137 тис. бар./день, ціни зросли, а не впали.
• Причина: ринок дисконтує розрив між «паперовими» й фізично доступними барелями.

Обмеження пропозиції та ризики

• США: уповільнення приросту видобутку.
• росія: плануються нові санкції (ризик для експорту та логістики постачання).
• Політика OPEC+: залишено простір для реверсу рішень.
• Логічний висновок: сукупно ці фактори звужують «реальний» надлишок і підтримують ціни в середньостроковій перспективі.

Вплив на конкуренцію та ринки нафти

• Конкуренція за ринки збуту: зростання не-OPEC+ на 1,4 млн бар./день (2025–2026) підсилює цінову конкуренцію у Азії та Латинській Америці, де формується попит.
• Позиція OPEC+: наявність концентрованих резервних потужностей у кількох країнах робить цінову дисципліну залежною від їхніх рішень.
• Логіка «символічних» підвищень: публічні сигнали OPEC+ коригують очікування трейдерів без істотного приросту фізичних барелів — це зменшує ризик демпінгових хвиль і підтримує стабільність спредів.
• Санкційний фактор: нові санкції проти росії потенційно перерозподіляють потоки на користь виробників з США, Бразилії, Канади, Аргентини, посилюючи їхні частки ринку.

Орієнтир на майбутнє

• Якщо темпи зростання попиту збережуться на +1,3–1,4 млн бар./день, а фактичний приріст пропозиції виявиться нижчим за квотний, спреди залишатимуться підтриманими.
• Якщо санкційний тиск на росію посилиться, логістика постачання переформатується на користь альтернативних постачальників із Північної та Південної Америки.
• У разі реверсу OPEC+: швидке «підтягування» пропозиції може стабілізувати ціни, але конкуренція за маржу переробки у чутливих регіонах посилиться.

Висновки

• Ринок «тягне канат» між стабільним, але не вибуховим попитом і зростанням пропозиції, яке менше за «заголовки».
• Ключ до балансу — реалізація (а не декларація) барелів і впровадження санкцій.
• Для конкуренції: концентровані резервні потужності в небагатьох країнах зберігають «важіль» управління цінами, тоді як не-OPEC+ нарощує частки у зростальних регіонах збуту.

Джерела

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com