Попри заяви Брюсселя про швидку відмову від російського газу, ЄС залишається найбільшим покупцем як американського, так і російського СПГ. У 2024–2025 роках обсяги постачання зросли, що демонструє суперечність між політичними деклараціями й економічними інтересами.

Баланс між політикою та ціною: дилема енергетичної безпеки ЄС

Ключові виклики:

• Рекордні імпорти російського СПГ у 2024 році попри санкції та обіцянки ЄС.
• У І півріччі 2025 року вартість імпорту СПГ із росії зросла до 4,4 млрд євро (приблизно $5,16 млрд), тоді як у 2024 році показник складав 3,47 млрд євро (близько $4,1 млрд).
• Загальні імпорти СПГ у ЄС зросли на 25%, досягнувши історичного максимуму.
• Структура постачання: 55% з США, 14% з росії.
• ЄС отримав 51% російського експорту СПГ у І півріччі 2025 року, випередивши Китай.
• Попри падіння обсягів трубопровідного газу після 2022 року, ЄС залишився найбільшим іноземним покупцем.

Політичні позиції:

• Секретар енергетики США Кріс Райт заявив: ЄС міг би замінити російський газ на американський СПГ упродовж шести місяців, але ціни залишаються ключовою проблемою.
• Єврокомісар Дан Йоргенсен підтвердив ціль: повна відмова від російського імпорту енергоносіїв до січня 2028 року.
• Пріоритети ЄС: стабільність цін, безпека постачання, розвиток відновлюваних джерел, санкції проти «тіньового флоту».

Конкурентні фактори:

• США реалізують стратегію «енергетичного домінування» — прагнуть замінити росію на ринку.
• Катар, великий постачальник СПГ, погрожує відмовитися від європейського ринку через директиву ЄС з корпоративної сталості та ризик штрафів до 5% глобального обороту.
• Альтернативи обмежені: США пропонують великі обсяги, але за вищою ціною; Катар — ризикує піти з ринку; росія зберігає дешевший варіант.

Логічні висновки:

• ЄС водночас найбільший покупець американського та російського СПГ, що створює вразливість від подвійної залежності.
• Санкційна політика не зупинила імпорти: економіка диктує умови швидше за політичні рішення.
• Прискорена відмова від російських енергоресурсів без альтернатив загрожує ціновими шоками та ризиком промислового занепаду.
• До 2028 року ЄС опинився між прагненням незалежності та необхідністю утримувати доступні ціни.

«ЄС має балансувати санкції зі стабільністю цін і безпекою постачання, адже поспішне відключення може спровокувати різкі ринкові потрясіння», — Дан Йоргенсен, єврокомісар з енергетики

Джерело: Terminal
За матеріалами: Oilprice.com