Світові ціни на нафту зупинили падіння й перейшли до обережного відновлення після приблизно 4% обвалу, спричиненого зміною прогнозів ОПЕК щодо балансу попиту й пропозиції на 2026 рік. Попри ухвалення у США бюджетної угоди, яка припинила шатдаун уряду, ринок сирої нафти залишається зосередженим не на загальному ризик-апетиті, а на сигналах ОПЕК+ та траєкторії попиту, тоді як окремі сегменти – зокрема дизель – демонструють стійкіші маржі й попит.

Фактори впливу на світовий ринок нафти (кінець 2025 – 2026 роки)

Стабілізація цін після різкого обвалу

Після суттєвого падіння котирувань у вівторок ринок нафти в середу перейшов до фази корекції й переоцінки фундаментальних факторів.

• Brent торгувався поблизу 63,08 дол. США за барель.
• WTI – близько 58,80 дол. США за барель станом на 11:01 за східноамериканським часом (ET).
• Попередній день приніс приблизно 4% зниження цін на нафту.

Логічний висновок: ринок перейшов від короткострокової панічної реакції до раціональної переоцінки нових прогнозів ОПЕК і умов попиту, зберігаючи обережність щодо можливого профіциту в 2026 році.

Головна гілка карти: переоцінка прогнозів ОПЕК та ризик профіциту

Ключовим тригером обвалу й подальшої стабілізації стали оновлені оцінки ОПЕК щодо ринку нафти у 2026 році.

• ОПЕК перейшла від попереднього бачення дефіциту до більш нейтрального балансу попиту й пропозиції у 2026 році.
• Ринок враховує зростання видобутку поза ОПЕК, що може компенсувати приріст споживання.
• До цього додається поступове збільшення видобутку в рамках ОПЕК+.
• Помірні темпи зростання попиту, описані в останній оцінці Міжнародного енергетичного агентства (IEA), підсилюють побоювання щодо майбутнього профіциту.

Таким чином, логіка ринку змістилася від страху дефіциту до обережного очікування можливого надлишку пропозиції в середньостроковій перспективі. Це пояснює, чому навіть після відновлення котирувань інвестори зберігають скромні позиції та зосереджуються на наступних рішеннях ОПЕК+ щодо видобутку у 2026 році.

Роль IEA в корекції очікувань

Остання оцінка IEA окреслила м’якшу траєкторію попиту, що:

• послаблює аргументи на користь тривалого дефіциту на ринку нафти;
• підсилює сценарій, за якого навіть помірне збільшення видобутку ОПЕК+ та поза ОПЕК може перевищити приріст попиту;
• змушує трейдерів скорочувати агресивні «бичачі» позиції та переходити до оборонної тактики.

Висновок: поєднання нових даних ОПЕК та IEA формує консенсус щодо ризику профіциту у 2026 році, який стає системоутворюючим фактором ринку.

Макроекономічний фон

Попри позитивні сигнали з боку макроекономіки США та фінансових ринків, вплив цих факторів на нафтові котирування виявився обмеженим.

• Ухвалення бюджетної угоди в США зняло ризик затяжного шатдауну уряду та усунуло одну з макроекономічних загроз.
• Індексні фондові ринки США зросли завдяки:
  • <strongм’якшим показникам інфляції,
  • відновленню апетиту до ризику,
  • полегшенню після завершення шатдауну.
• Прибутковість казначейських облігацій США знизилася, що зазвичай підтримує ризикові активи.

Водночас, нафта залишилася відірваною від ралі акцій й продовжувала реагувати насамперед на сигнали щодо пропозиції та попиту.

У матеріалі наголошується, що навіть за сприятливого руху фондових індексів та зниження дохідності облігацій нафта «не підхопила» оптимізм інвесторів, зберігаючи власну фундаментальну логіку ціноутворення.

Долар, дохідність та товари

Додатковими чинниками підтримки товарних ринків стали:

• м’якший долар США;
• нижча прибутковість казначейських облігацій.

Ці фактори дещо покращили умови для комодіті, проте не змінили базового занепокоєння щодо пропозиції нафти у 2026 році. Висновок: монетарний та валютний фон чинить допоміжний, але не визначальний вплив на ринок сирої нафти в поточних умовах.

Поведінка трейдерів

Реакція учасників ринку на нову конфігурацію ризиків є стриманою та обережною.

• Після вівторкового обвалу обсяги відкритих позицій залишаються невеликими.
• Трейдери утримуються від агресивного нарощування ставок на зростання, очікуючи:
  • подальших сигналів ОПЕК+ щодо обсягів видобутку у 2026 році;
  • оновлених прогнозів попиту на початок 2026 року.

За даними матеріалу, учасники ринку вважають, що нафта й надалі залишатиметься прив’язаною до рішень ОПЕК+ щодо видобутку та очікувань попиту щонайменше до початку 2026 року, а не до загального «настрою» на фінансових ринках.

Логічний висновок: ринок перейшов у режим очікування та тестування нової рівноваги, де ключовими орієнтирами стають рішення картелю та динаміка попиту, тоді як макросигнали відіграють другорядну роль.

Сегмент нафтопродуктів та газу — дизель як опора ринку

Паралельно з повільним відновленням ф’ючерсів на сиру нафту, окремі сегменти нафтопродуктів демонструють вищу стійкість.

• Маржі дизельного пального зміцнилися протягом сесії.
• Попит на середні дистиляти (зокрема дизель) в Азії та інших регіонах залишається стабільно високим.
• Ф’ючерси на Murban торгувалися поблизу 65,43 дол. США за барель на тлі стійкого азійського попиту та стабільного попиту на середні дистиляти.
• Природний газ піднявся до рівнів близько 4,62, отримавши підтримку з боку:
  • раннього сезону опалення,
  • знижених запасів у сховищах.

Висновок: дизель та природний газ нині виконують роль фундаментальних «якорів» попиту в енергетичному комплексі, частково компенсуючи побоювання щодо майбутнього профіциту сирої нафти.

Регіональний вимір — азійський попит як стабілізуючий фактор

Азійські ринки залишаються важливим стабілізатором для глобального попиту на нафту.

• Азійські покупці продовжують регулярно завантажувати танкери з нафтою.
• Попит на дизель та авіаційне пальне (jet fuel) у регіоні залишається стійким, особливо на початку зимового сезону.
• Стабільний попит з боку Азії підтримує котирування Murban та частково обмежує глибину корекції на глобальному ринку.

Логічний висновок: навіть за умов глобальної переоцінки балансу попиту й пропозиції, Азія зберігає роль ключового «полюса зростання» попиту на нафту й нафтопродукти.

Висновок

Ринок нафти на кінець 2025 року входить у фазу тонкої рівноваги, де цінова стабілізація після різкого падіння приховує під собою глибоку перебудову очікувань. ОПЕК, IEA, азійський попит, маржі дизелю та газовий фактор формують складну «карту впливів», у центрі якої – питання: чи перетвориться 2026 рік на період стійкого профіциту чи ринок зможе зберегти крихкий баланс?

За поточними сигналами, ключ до відповіді залишається в руках ОПЕК+ та динаміки економічного зростання, яке визначатиме реальний попит на енергоносії.

Джерело: Terminal

За матеріалами: oilprice.com