Енергетичні тренди Центральної та Східної Європи у 2026 році: баланс між безпекою, цінами та трансформацією

Енергетичні тренди Центральної та Східної Європи у 2026 році: баланс між безпекою, цінами та трансформацією

Початок 2026 року для країн Центральної та Східної Європи означає одночасний тиск кількох чинників: необхідність зміцнення енергетичної безпеки, стримування цін для домогосподарств і промисловості та рух до кліматичних цілей Європейського Союзу. Нафта й газ залишаються критично важливими у короткостроковій перспективі, Водночас ключовим вузьким місцем стають електромережі, а регуляторні рішення ЄС можуть істотно змінити ринки вже у першій половині року.

Ключові виклики та напрями

  • Суперечливі пріоритети: енергетична безпека, доступність цін і декарбонізація потребують обережного регулювання, оскільки як надто швидкий, так і надто повільний перехід може мати довгострокові негативні наслідки.
  • Зростання ролі електроенергії: розширення транскордонної торгівлі та зміна енергобалансу вимагають значних інвестицій у національні електромережі.

Ринок нафти: стабільність цін на тлі профіциту

Нафта й газ залишаються основою короткострокової енергетичної безпеки. За опитуванням 34 галузевих аналітиків, проведеним Reuters, глобальне постачання нафти у 2026 році перевищуватиме попит. Середня ціна Brent прогнозується на рівні 61,27 долара за барель.

Утримання видобутку на стабільному рівні у першому кварталі 2026 року обмежує короткострокову волатильність і певною мірою підтримує ціни, але не змінює фундаментального профіциту постачання, – Бріджит Пейн, керівниця з енергетичного прогнозування Oxford Economics.

Міжнародне енергетичне агентство (IEA) зазначає, що попит на нафту в Європі досяг піку у 2022 році й надалі знижуватиметься через падіння споживання бензину та дизпалива.

  • Дизпаливо: скорочення з 6,5 млн барелів на добу у 2024 році до 6,0 у 2028 році (середній темп падіння –2,0).
  • Бензин: стагнація на рівні 2,6 млн барелів на добу з 2025 року.
  • Загальний попит: зниження з 14,9 до 14,5 млн барелів на добу у 2024–2028 роках.

IEA також прогнозує, що до 2030 року частина європейських НПЗ буде закрита або трансформована, а збереження роботи вимагатиме переходу до біопереробки та низьковуглецевих палив.

Газ: волатильність із тенденцією до зниження

Попит на природний газ у Європі загалом скорочується, хоча окремі країни демонструють відхилення. Наприклад, в Угорщині внутрішнє споживання газу у 2025 році зросло майже на 9 відсотків у річному вимірі.

  • Прогноз середньої ціни у 2026 році – 9,81 долара за MMBtu.
  • Ціни залишатимуться волатильними, але нижчими за попередні піки завдяки потужним LNG-можливостям Європи.

Електромережі як вузьке місце трансформації

IEA наголошує, що декарбонізація ЄС залежить від стабільності електроенергетичної системи. Ключовими чинниками є:

  • Модернізація електромереж як головний інфраструктурний виклик.
  • Розвиток систем зберігання енергії та реформування ринку.
  • Координація механізмів потужності на регіональному рівні для збереження доступних цін.

Зменшення залежності від викопного палива знижує вплив цінових шоків, Водночас зростання частки погодозалежних ВДЕ створює нову мінливість. Проте аналіз IEA за 30 років показує, що погодні фактори мають менший вплив на ціни, ніж коливання вартості викопного палива.

Відновлювана енергетика: прискорення у регіоні

Сонячна та вітрова генерація стрімко зростає. Балтійські країни активніше інтегрують ВДЕ для заміщення дорогого імпорту викопного палива. Ember зазначає, що Центральна Європа у 2025 році розвивала сонячну генерацію швидше, ніж багато традиційних лідерів ЄС.

  • Угорщина: понад 40 відсотків електроенергії з сонця у червні 2025 року.
  • Польща та Чехія: рекордні місячні обсяги сонячної генерації.

Атомна енергетика та водень

Атомна енергетика зберігає вплив на енергобаланс. Країни регіону проявляють інтерес до малих модульних реакторів, а Польща підтвердила намір будувати велику АЕС. Водень у 2026 році залишатиметься нішевим через економічні та технічні бар’єри.

Регуляторні рішення ЄС у 2026 році

  • 1 березня: подання національних планів диверсифікації від російських джерел.
  • 15 березня: фінальний перегляд стратегій виходу з російського газу.
  • 15 квітня: завершення аукціону Європейського водневого банку.
  • Кінець квітня: запуск фінансування REPowerEU для транскордонних мереж.
  • Червень: перегляд системи ETS2, що безпосередньо впливає на витрати домогосподарств на опалення.

Висновки

  • Ринок нафти й нафтопродуктів: очікуваний профіцит на глобальному ринку та відносна стабільність цін створюють можливості для диверсифікації джерел постачання, Водночас логістична стійкість і сценарії на випадок блокади залишаються критичними.
  • Критична інфраструктура: досвід ЄС із модернізації електромереж і регіональної координації підкреслює необхідність інвестицій, страхування ризиків і розосередження об’єктів енергетики.
  • Ціноутворення: зниження ролі викопного палива в Європі та волатильність газових цін можуть впливати на структуру цін, маржу й податкову політику в Україні через інтеграцію з європейськими ринками.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters, International Energy Agency, Bruegel, Ember

Автор:

(Всего статей: 2533)

Директор НТЦ «Психея»Связаться с автором

Если вы нашли в статье ошибку, выделите ее,
нажмите Ctrl+Enter и предложите исправление

РЕКЛАМА

РЕКЛАМА

РЕКЛАМА

  • Для отображения содержимого включите AdobeFlashPlayer по ссылке

    Get Adobe Flash player

  • Для отображения содержимого включите AdobeFlashPlayer по ссылке

    Get Adobe Flash player

  • Для отображения содержимого включите AdobeFlashPlayer по ссылке

    Get Adobe Flash player

  • Для отображения содержимого включите AdobeFlashPlayer по ссылке

    Get Adobe Flash player

  • Для отображения содержимого включите AdobeFlashPlayer по ссылке

    Get Adobe Flash player

Дискуссия

  • Європейська комісія рекомендувала російському ПАТ «Газпром» укласти довгостроковий транзитний контракт із новим оператором української газотранспортної системи.

    Про це повідомила пресслужба НАК » Нафтогаз України» Facebook.

    «Єврокомісія рекомендувала Газпрому заключити довгостроковий контракт на значний обсяг за європейськими правилами і з новим українським оператором ГТС, бо це відповідає комерційним інтересам усіх сторін та забезпечує енергетичну безпеку Європи. Це правда», — написали у Нафтогазі.

    НАК наголошує, що російські державні ЗМІ натомість вдаються до фейків.

    «Спроби російських державних ЗМІ переконати когось у тому, що ЄС підтримує прагнення Росії отримати контракт за допомогою політичного тиску — неправда… Будьте обережні, перевіряйте інформацію і її джерела. Такого в найближчі місяці буде багато», — зазначили у Нафтогазі.

    Українська компанія також додала, що Єврокомісія не підтримує прагнення Газпрому за допомогою політичного шантажу уникнути виконання законного арбітражного рішення в Стокгольмі.

    «Термінал» писав, транзитний контракт з Газпромом може бути підписаний за умов повного виконання Україною європейських правил з відділення оператора ГТС. Про це під час п’ятого Українського газового форуму сказав міністр енергетики та захисту довкілля Олексій Оржель.

    Читать все: Анекдоти, Енергетика, Компанії, Метан, Офіціоз, Торгівля

  • Китай продает СПГ уже и Японии
  • Энергосистемы Латвии и Эстонии свяжет новый «энергомост»
  • Нельзя помочь тому
  • Он любил курить на рабочем месте

Архивы

РЕКЛАМА

Использование материалов «http://oilreview.kiev.ua» разрешается при условии ссылки на «Терминал».

Для интернет-изданий обязательна прямая, открытая для поисковых систем, гиперссылка в первом абзаце на конкретный материал.


Please leave this field empty.

Назва Вшої компанії (обов'язково):

Ваш номер телефона:

Ваш E-Mail (обов'язково):

Ваше повідомлення:

Прохання виправити! :)

Помилка:

Як правильно: