Пекін уперше так прямо закликав сторони війни з Іраном гарантувати безпечний прохід танкерів через Ормузьку протоку. Після бомбардувань з боку США та Ізраїлю й ударів Ірану танкерний трафік фактично зупинився, щонайменше чотири комерційні судна пошкоджені. Для Китаю, який є найбільшим у світі імпортером нафти й газу, ризики безпрецедентні: майже половина його нафтового імпорту в грудні проходила через протоку, а Катар забезпечує 30% китайського імпорту скрапленого природного газу (СПГ).
Ормузький вузол: що сталося і чому це критично для енергетики
Ормузька протока — вузький морський коридор між Перською затокою та Оманською затокою, через який проходять ключові «постачання» нафти й газу з регіону. Після початку бомбардувальної кампанії США та Ізраїлю проти Ірану наприкінці тижня та ударів Ірану у відповідь танкерний рух через протоку фактично припинився.
- Щонайменше 4 комерційні судна зазнали пошкоджень.
- Катар — виробник близько 20% світового СПГ.
- На тлі атаки іранського дрона Катар зупинив виробництво на Ras Laffan — найбільшому у світі експортному СПГ-комплексі. Це перша повна зупинка за майже 30 років роботи.
На ринку нафти котирування зросли на +2,53% — 83,48 долара за барель (03:35 am CDT 04/03/2026). Це сигнал про очікування дефіциту або принаймні перебоїв у «постачаннях».
Позиція Китаю: публічний заклик і кулуарний тиск
Китай — найбільший у світі імпортер нафти й газу. Попри наявність значних резервів, країна є однією з найбільш вразливих до збоїв у Перській затоці.
- Майже 50% імпорту сирої нафти Китаю в грудні проходило через Ормузьку протоку.
- Катар забезпечує 30% китайського імпорту СПГ.
- Більшість іранської нафти купує саме Китай.
«Китай закликає всі сторони негайно припинити військові операції, уникати ескалації напруженості та забезпечити безпеку судноплавства в Ормузькій протоці», — заявила речниця МЗС КНР Мао Нін під час брифінгу в Пекіні.
За даними керівників державних газових компаній, Пекін також чинить тиск на Тегеран, щоб уникнути атак на танкери з нафтою та СПГ і не допустити ударів по експортній інфраструктурі, зокрема в Катарі. Іранським посадовцям окремо вказали на необхідність не порушувати експорт із Катару, який є критично важливим для китайського балансу газу.
Економічні та геополітичні наслідки
За оцінками Bloomberg Economics, вплив війни з Іраном на економіку Китаю наразі виглядає керованим. Можливий ефект — помірне прискорення інфляції через подорожчання нафти. Водночас геополітичні втрати можуть бути довшими та глибшими.
- Ризик тривалих перебоїв у «постачаннях» енергоносіїв.
- Зростання страхових премій для судноплавства через протоку.
- Переоцінка маршрутів і диверсифікація логістики.
Показово, що раніше офіційні заяви Пекіна щодо Ірану були загальними. Нинішній заклик — найпряміший сигнал від головного економічного партнера Ісламської Республіки про необхідність збереження транзиту через протоку.
Глобальний енергетичний баланс: що далі
Ормузька протока — ключова артерія для світової енергетики. Блокування або тривале скорочення трафіку означатиме:
- тиск на світові ціни на нафту й СПГ;
- перерозподіл потоків на користь альтернативних маршрутів;
- посилення ролі стратегічних резервів у країнах-імпортерах.
Для Китаю, який імпортує значні обсяги нафти та газу саме з регіону Перської затоки, стабільність Ормузької протоки — питання не лише економіки, а й довгострокової енергетичної безпеки.
