OPEC+ вирішила зберегти обсяги видобутку нафти незмінними у першому кварталі 2026 року та водночас затвердила новий механізм оцінки максимальних сталих видобувних потужностей країн-учасниць до вересня 2026 року. Це рішення покликане стримати ризики надлишкової пропозиції та закладає основу для напружених переговорів щодо квот на 2027 рік, на що вже відреагували ринки невеликим, але помітним підвищенням цін на Brent і WTI.

Ринкові зміни та стратегічні рішення OPEC+

1. Стабілізація ринку через утримання видобутку

Формальне рішення OPEC+ не змінювати рівень видобутку у першому кварталі 2026 року стало відповіддю на побоювання надлишкової пропозиції та «майбутнього профіциту» на ринку нафти.

• Рішення щодо видобутку
  • OPEC+ підтвердила, що залишає видобуток на рівні, погодженому раніше, принаймні у першому кварталі 2026 року.
  • Раніше делегати вже сигналізували, що картель зробить паузу у подальшому збільшенні пропозиції через ризики надлишку нафти.
  • Йдеться про продовження політики стриманого виходу з попередніх скорочень, а не про новий етап нарощування видобутку.
• Баланс між відновленням видобутку та чинними скороченнями
  • З квітня 2025 року група повернула на ринок близько 2,9 млн барелів на добу.
  • Попри це, OPEC+ і далі утримує приблизно 3,24 млн барелів на добу скорочень.
  • Ці скорочення включають:
    • 1,24 млн барелів на добу «добровільних скорочень»;
    • 2 млн барелів на добу базових скорочень, чинних ще з 2022 року.
  • Такий баланс вказує на прагнення OPEC+ не допустити різкого падіння цін на тлі сигналів про надлишкову пропозицію.
• Ринкова реакція
  • Реакція ринку була стримано позитивною:
    • Brent піднявся на 1,22% до рівня 63,14 долара за барель;
    • WTI зріс на 1,25% до 59,28 долара за барель.
  • Трейдери очікували збереження статус-кво, тому помірне зростання цін відображає радше полегшення, ніж сюрприз.
  • Ринок сприйняв як позитивний сигнал те, що група не додає нові барелі до ринку, який аналітики вже характеризують як такий, що рухається до надлишкової пропозиції.

2. Майбутні квоти як поле боротьби за ринкові частки

Ключовою стратегічною новацією зустрічі стала не стільки поточна політика, скільки затвердження механізму перегляду максимальних сталих видобувних потужностей країн, який стане основою квот з 2027 року.

• Що ухвалено
  • OPEC+ затвердила новий механізм оцінки максимальної сталої видобувної потужності для кожної країни-учасниці.
  • Оцінка має бути проведена з січня по вересень 2026 року.
  • Ці дані стануть базою для формування квот на видобуток у 2027 році.
• Охоплення та винятки
  • Механізм поширюється на 19 із 22 країн OPEC+.
  • Для <strongкраїн під санкціями передбачено «особливі умови» (деталі в заяві не розкриті).
  • Формально це виглядає як спроба поєднати технічну оцінку потужностей із політично чутливими обставинами довкола окремих учасників.
• Конфліктний потенціал
  • Механізм став ядром внутрішніх дебатів в OPEC+ останніх років.
  • Зокрема, ОАЕ наполягають, що їх зростаючі потужності не відображені належним чином у чинних базових рівнях видобутку.
  • Новий підхід може радикально перерозподілити квоти у 2027 році, а отже – змінити ринкові частки окремих експортерів.

«Передусім мене турбує прозорість, і щоб світ знав, що ще залишилося, й діяв відповідно… прозорість допомагає всім нам побачити речі в правильній перспективі», – міністр енергетики Саудівської Аравії.

• Прозорість як елемент ринкової стратегії
  • Акцент на прозорості означає, що OPEC+ прагне легітимізувати майбутні квотні рішення через начебто об’єктивні оцінки потужностей.
  • Для ринку це сигнал, що майбутні зміни квот будуть прив’язані до реальних технічних можливостей, а не лише до політичних домовленостей.
  • Водночас прозорість щодо «того, що залишилося», може впливати на довгострокові цінові очікування, якщо ринок побачить межі зростання пропозиції.

3. Обережність замість агресивного нарощування

Рішення OPEC+ зафіксувати видобуток і не додавати барелі в умовах сигналів про надлишкову пропозицію свідчить про обережну стратегію картелю, орієнтовану на зниження волатильності.

• Страх перед «майбутнім профіцитом»
  • Аналітики неодноразово попереджали про «майбутній надлишок» пропозиції на світовому ринку нафти.
  • Це пов’язано з:
    • попередніми кроками OPEC+ з відновлення видобутку (2,9 млн б/д з квітня 2025 року);
    • фактом, що значна частина скорочень 3,24 млн б/д ще діє, але може бути знята у майбутньому;
    • збільшенням пропозиції як з боку OPEC+, так і з боку видобувників поза картелем (цей тренд згадується в аналітичному контексті, наведеному в матеріалі).
  • Утримання видобутку – це сигнал небажання самостійно заглиблювати ринок у профіцит.
• Цінова динаміка: невеликий плюс замість різкого стрибка
  • Поточна реакція – приблизно +1,2–1,3% до котирувань Brent і WTI – свідчить, що:
    • ринки заздалегідь заклали у ціни сценарій «без змін» щодо видобутку;
    • будь-яке рішення не додавати додаткові барелі інтерпретується як фактор короткострокової підтримки цін;
    • інвестори та трейдери поки що не бачать підстав для різкої переоцінки балансу попиту й пропозиції.
  • Порівняно з попередніми періодами, коли різкі рішення OPEC+ провокували суттєві цінові стрибки, нинішня «стримано-позитивна» реакція вказує на відносно високий рівень передбачуваності політики картелю.
• Зменшення волатильності як мета
  • Поєднання:
    • поточного утримання видобутку і
    • затвердження рамки для майбутніх квот

    свідчить про бажання OPEC+ знизити волатильність нафтового ринку.

  • Для споживачів це означає більшу передбачуваність цінового середовища, а для виробників – чіткіші сигнали щодо майбутніх обсягів, які вони зможуть виводити на ринок.

4. Внутрішня політика OPEC+ та урок Анголи

Новий механізм перегляду потужностей не лише формує майбутні ринкові частки, а й виступає тестом на внутрішню згуртованість OPEC+.

• Політичні ризики для картелю
  • Перегляд базових рівнів видобутку завжди є політично чутливим, адже напряму впливає на:
    • частку країни на світовому ринку;
    • бюджетні доходи від експорту;
    • інвестиційні рішення у нафтогазовому секторі.
  • У випадку OPEC+ це особливо важливо для країн, які активно нарощували потужності останніми роками (як-от ОАЕ) і прагнуть, щоб це було зафіксовано у квотах.
• Прецедент Анголи
  • Вихід Анголи з групи у 2024 році через незгоду з призначеною їй квотою став нагадуванням про ціну помилок у квотній політиці.
  • Цей епізод:
    • демонструє, що надто жорсткі або несправедливі, з точки зору країни, квоти можуть призвести до виходу з картелю;
    • підкреслює, що майбутній перегляд потужностей і квот на 2027 рік є не лише технічним, а й політичним процесом із високими ставками.
• Формування «політичного ландшафту» до 2027 року
  • Ухвалений механізм, за оцінкою самої групи, визначатиме політичний ландшафт всередині OPEC+ протягом наступного року.
  • Країни вже готуються до напружених переговорів щодо базових рівнів видобутку на 2027 рік.
  • Для ринку це означає, що ключові рішення, здатні змінити баланс пропозиції, ще попереду, тоді як поточне рішення – лише проміжний крок до великого «перепакування» квот.

5. Стратегічні висновки для ринку

Рішення OPEC+ утримати видобуток і затвердити історичний механізм перегляду потужностей формує декілька важливих сигналів для ринку.

• Короткостроково
  • Ціни на Brent і WTI отримали помірну підтримку на тлі відсутності нових барелів з боку OPEC+.
  • Очікування «заморожування» видобутку вже були враховані у котируваннях, тому ринок відреагував без різких стрибків.
  • Обережність картелю знижує ризики раптового цінового обвалу через надлишкову пропозицію у 2026 році.
• Середньостроково
  • Механізм оцінки потужностей на 2026 рік стане основою нового розподілу квот у 2027 році.
  • Країни з зростаючими потужностями прагнутимуть зафіксувати більші частки ринку.
  • Це може:
    • загострити внутрішні суперечності в OPEC+;
    • створити ризик нових політичних виходів або публічних конфліктів;
    • змінити конфігурацію постачання нафти у глобальному масштабі наприкінці десятиліття.
• Довгостроково
  • Акцент на прозорості і технічній оцінці потужностей посилює передбачуваність рішень картелю, якщо механізм буде реалізований послідовно.
  • Водночас політичні фактори (як у випадку Анголи) залишаються ключовою змінною, здатною порушити навіть добре продумані технічні рамки.
  • Для учасників ринку нафти наступний рік стане періодом, коли поточна стабілізація цін співіснуватиме з очікуваннями великих структурних змін у квотній політиці OPEC+ у 2027 році.

Таким чином, ухвалені OPEC+ рішення поєднують тактичну стабілізацію ринку через утримання видобутку із стратегічною підготовкою до глибокого перегляду розподілу ринкових часток у 2027 році. Для глобального ринку нафти це означає перехід від фази швидкого відновлення пропозиції після попередніх скорочень до фази складної політичної і ринкової перекалібровки, де ключовою змінною стає не лише обсяг видобутку, а й те, кому і на яких умовах буде дозволено його збільшувати.

Джерело: Terminal
За матеріалами: oilprice.com