В інформаційному агентстві УНІАН відбулась спільна прес-конференція Союзу споживачів України та Міжнародної Академії Стандартизації на тему: “Чим заправляють, чим годують і що продають споживачам на АЗС столиці”.
Про це пише прес-служба агенції.
Експерти і громадські активісти презентували результати перевірок таких АЗС у столиці: WOG, БРСМ, КЛО, UPG, ANP, Авантаж 7. І якщо бензини і дизпаливо перебували у постійному моніторингу, то скраплений газ, що набув значної популярності серед споживачів, в першу чергу, через його привабливу ціну, перевірявся вперше.
Журналіст часопису «TerminaL» запитав у директора НТЦ «Псіхєя» Сергія Сапєгіна, чи підвищилась якість пального, і чому держава не виконує свої функції щодо її контролю?
- Дійсно, якість палива, виходячи із результатів проведених досліджень, підвищилась. Чинників декілька:
- Перекрити шляхи постачання паливних компонентів за кордону, які використовувались для виробництва низькоякісних дешевих палив. Тобто в масових масштабах немає з чого робити.
- Українська нафтопереробна промисловість простоює. Нагадаю, що з шести НПЗ в Україні працює лише один – Кременчуцький і то не на повну потужність. Тому ці заводи теж перестали бути джерелом надходжень паливних компонентів у ринок.
- Перспектив щодо початку роботи української нафтопереробки, навіть у середньостроковій перспективі, не бачу. Тобто, імпорт і надалі буде закривати левову частку споживання пального.
- Таким чином, імпорт – основна доля поставок палива. Це паливо виробництва білоруських і європейських заводів, що відповідає європейським стандартам і екологічним нормам. Таким чином на внутрішній ринок йдуть поставки переважно якісного європейського палива.
- Електронне декларування податків зробило неможливим більшість схем щодо постачання неякісного палива і різних схем оптимізації при цьому.
