Ми повинні бути задоволені умовами нового контракту на транзит російського газу. Але які уроки з невдач «Газпрому» ми повинні винести?
Про це для LB.ua написав академик НАН України економіст Богдан Данилишин.
По-перше, ми повинні вже зараз найсерйознішим чином думати про те, чим замістити доходи, які зникнуть після завершення контракту на транзит російського газу. Щезнуть вони не стільки тому, що будуть введені нові транспортні потужності, які оминають Україну, скільки тому, що Європа продовжить скорочувати покупку трубопровідного російського газу.
По-друге, ми маємо можливість ще раз переконатися в тому, що ставка на старі технології (трубопровідний спосіб транспортування газу) може призвести до сильного технологічного відставання і втрат ринку. За великим рахунком, ми в аналогічній ситуації — наявність в Україні нехай і великих, але морально і матеріально застарілих промислових підприємств другого технологічного укладу не повинно заспокоювати. В умовах третьої і четвертої промислових революцій продукція цих українських підприємств буде витіснятися з ринків. Причому не тільки з міжнародних, але і з нашого внутрішнього ринку.
По-третє, складно передбачити реакцію російського керівництва на ті невдачі, які терпить їх «національне надбання». Не можна виключати, що внаслідок скорочення доходів від експорту газу, які вносять істотний внесок в наповнення бюджету Росії, там почнеться невдоволення з боку населення, адже його доходи можуть істотно скоротитися. При невмінні і небажанні вирішувати внутрішні проблеми, традиційний для імперіалістичної держави вихід — зовнішня агресія. Не факт, що знову проти України — судячи по наполегливому небажанню президента Білорусі О.Лукашенка оформляти аншлюс очолюваної ним країни на користь Росії, жертвою агресії РФ може стати Білорусь.
Але і ми в жодному разі не можемо вдаватися до самозаспокоєння. Ворог на наших кордонах як і раніше небезпечний. Вражений ворог небезпечний подвійно. Що робити? Тут нам важливий приклад Ізраїлю, який з моменту свого утворення в 1948 році, також знаходився в складній ситуації, схожій на нашу, але послідовно подолав усі перешкоди і став однією з найрозвиненіших технологічних країн світу, головним чином, завдяки своїй військово-технологічній програмі. Прискорений перехід економіки України на інноваційно-технологічну модель розвитку дозволить нам істотно посилити свою обороноздатність. При цьому синергія і взаємне проникнення — трансферт проривних технологій зі сфери національного ВПК в цивільний сектор економіки і трансферт цивільних технологій у військово-технологічний сектор — стануть запорукою успіху України в економіці і військово-політичній сфері.
