Про це віцепрезидент НАЕК «Енергоатом» Хартмут Якоб написав у блозі повідомляє пресслужба компанії.
«З 1 січня 2021 року ми пропонуємо вивести ФРЗЕ з Держбюджету, — пише Якоб. — Як захистити накопичені у Фонді кошти від інфляції? Можливо, варто на законодавчому рівні дозволити вкладати їх в державні цінні папери та в цінні папери, випущені міжнародними фінансовими організаціями. Це дозволить накопиченим у ФРЗЕ коштам працювати вже сьогодні».
Він повідомив, що фахівцями компанії вже розроблено проєкт закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо захисту коштів Фінансового резерву на зняття з експлуатації ядерних установок від інфляції. Найголовніше в цьому документі — зміна діючого механізму накопичення коштів у ФРЗЕ. Сьогодні таке накопичення відбувається неефективно, вважає Якоб.
«Гроші акумулюються на спецрахунку Держказначейства і є невід’ємною частиною Держбюджету. Відповідно до Закону України від 2004 року «Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки», кошти для ФРЗЕ Енергоатом перераховує до спецфонду держбюджету, і подальша їх доля від компанії вже ніяк не залежить. Сьогодні у ФРЗЕ (станом на 31 січня 2020 року) накопичено 5 млрд 96 млн грн. Це — результат щомісячних відрахувань Енергоатома. Відповідно до фінплану компанії, в цьому році вона повинна перерахувати до Фінансового резерву на зняття з експлуатації 785,4 млн грн — це 65,45 млн щомісяця. Але ці гроші не працюють, і їх невблаганно пожирає інфляція!» — констатує віцепрезидент Енергоатома.
За його словами, однією з пропозицій Енергоатома є вкладення зібраних у ФРЗЕ сум як капітальних інвестицій у проєкти, які будуть приносити дохід. «Якщо ці гроші будуть працювати і «заробляти», нам набагато швидше вдасться накопичити у Фонді необхідні кошти», — переконаний Якоб.
На його думку, альтернативною можливістю прискорити накопичення сум, необхідних для виведення блоків з експлуатації, може бути збільшення відрахувань компанії у Фонд. Але Гартмут Якоб пропонує порахувати: нині компанія відраховує до ФРЗЕ 1,14 коп. з 1 кВт-год., що дає 785 млн грн на рік. Якщо відраховувати 3 коп. з кожної кіловат-години (тобто, на 1,86 коп. більше), то через 50 років в ФРЗЕ буде близько 100 млрд грн. «Зрозуміло, ці копійки будуть закладені в ціну кіловат-години для споживача. Втім, навіть за таких умов атомна електроенергія в Україні все одно залишиться найдешевшою», — підсумував фахівець.
Читайте в «Терміналі» ще, прогнозним балансом електричної енергії на 2020 рік «передбачено виведення підприємства державного сектору економіки атомної галузі в резерв та роботу на зниженій потужності енергоблоків. Натомість збільшено обсяг закупівлі електроенергії у приватних компаній. У зв’язку з цим Державне бюро розслідувань (ДБР) почало досудове розслідування за фактом можливих неправомірних дій посадових осіб Мінекоенерго в зв’язку зі зниженням потужності енергоблоків АЕС України на користь збільшення обсягів закупівлі електроенергії у приватних компаній.
