Кабінет міністрів зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт, яким серед іншого пропонується ввести заборону для державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких понад 50 відсотків акцій (часток) належить державі, зменшувати фінансовий результат до оподаткування відповідно до положень підпункту 139.2.2. пункту 139.2 статті 139 Кодексу у випадку, якщо визначення методів обчислення величини резерву сумнівних боргів (резерву очікуваних кредитних збитків) і способу визначення коефіцієнта сумнівності не узгоджене з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до законодавства.

Про це повідомляє Finbаlаnсе.

Відзначається, що має сприяти «уніфікації механізму проведення суб’єктами господарювання державного сектора економіки оцінки й розрахунку резерву сумнівних боргів з урахуванням норм міжнародних стандартів фінансової звітності».

В уряді припустили, що держкомпанії будуть нараховувати резерв сумнівних боргів (очікуваних кредитних збитків) на підставі проведеної оцінки сумнівності дебіторської заборгованості (кредитного ризику або ризику дефолту, тобто невиконання контрагентом зобов’язань). Причому така оцінка повинна буде «враховувати платоспроможність окремих дебіторів і результати претензійно-позовної роботи щодо них».

Передбачалося, що дебіторська заборгованість для розрахунку резерву сумнівних боргів буде визнаватися сумнівною тільки при наявності одного з чинників, що свідчать про суттєве зменшення суми очікуваного відшкодування дебіторської заборгованості на звітну дату у порівнянні з моментом її первісного визнання в якості активу:

– наявності об’єктивних свідчень неплатоспроможності контрагента за договірними зобов’язаннями, за якими прострочено виконання такого зобов’язання (при цьому суб’єктом господарювання державного сектора економіки ведеться претензійно-позовна робота щодо такого контрагента)

– відсутності надходження оплати від дебітора протягом 365 днів.

При цьому величина резерву сумнівних боргів визначається із суми сумнівної дебіторської заборгованості, скоригованої на коефіцієнти ризику за факторами, що впливають на ризик невиконання зобов’язань.

Зміна правил формування резервів держкомпаніями може привести, принаймні, до часткового розформування «Нафтогазом» резервів, супроводжуючого декларування доходів і відповідно – додаткових надходжень до держбюджету від податку на прибуток та дивідендів, які повинен буде сплатити «Нафтогаз».