З середини 2021 року до кінця 2022 року Європу та частину Азії охопила енергетична криза, коли ціни на нафту, газ, вугілля та електроенергію різко зросли, в деяких випадках до рекордних максимумів, що змусило домогосподарства та компанії стрімко скоротити їхнє споживання.

Вторгнення росії в Україну та санкції, запроваджені у відповідь США та їхніми союзниками, порушили постачання енергоресурсів, які й так були розтягнутими через відновлення промислового виробництва після епідемії коронавірусу.
Але через 18-24 місяці гостра фаза пристосування завершилася, запаси енергоресурсів досягли комфортного рівня, а ціни повернулися до середніх довгострокових значень, скоригованих на інфляцію.

У майбутньому, безсумнівно, буде більше потрясінь, але потрясіння, пов’язані із закінченням пандемії та вторгненням росії в Україну, вже позаду. Ринки адаптувалися.

Залишкова проблема Європи полягає в тому, що вона замінила відносно дешевий російський трубопровідний газ на відносно дорогий СПГ, поставивши під загрозу свою промислову конкурентоспроможність, але це скоріше хронічна проблема, ніж криза.
НАФТА
На ринку нафти внутрішній видобуток нафти та конденсату в США продовжує зростати та в серпні 2023 року перевищив допандемічний пік. Інші джерела видобутку, що не входять до ОПЕК, також стабільно зростають.

Високочастотні дані з США показують, що комерційні запаси нафти в середині листопада були на 12 мільйонів барелів (+3% або +0,26 стандартних відхилень) вище попереднього десятирічного сезонного середнього показника, що свідчить про комфортне постачання на ринку.
Ф’ючерси на нафту Brent на перший місяць цього місяця в середньому коштували 82 долари за барель, що точно відповідає середньому значенню з початку століття після поправки на інфляцію.
Шестимісячний календарний спред Brent торгувався в середньому на рівні $1,57, що лише трохи вище довгострокового середнього показника в $1,04.
Наприкінці 2022 — на початку 2023 року побоювання щодо перевиробництва та потенційного накопичення запасів нафти змінилися побоюваннями щодо недостатнього постачання та швидкого виснаження запасів.
У відповідь Саудівська Аравія та її партнери по ОПЕК+ неодноразово скорочували видобуток, щоб запобігти накопиченню запасів, що вже почалося, на відміну від тиску на них роком раніше, коли вони вимагали збільшити видобуток, щоб зменшити очікуваний дефіцит.
ГАЗ
Швидка адаптація також була помітна на ринку газу, де запаси в США з лютого 2023 року стабільно перевищують попередній десятирічний сезонний середній показник, а експорт збільшився до рекордних темпів.
Ф’ючерсні ціни на газ у США на перший місяць торгуються на рівні, близькому до найнижчого за останні 30 років, з поправкою на інфляцію, що підтверджує, що ринок реагує на зародження профіциту.
В Європі запаси газу в сховищах безперервно перебувають на рекордному сезонному рівні з кінця першого кварталу 2023 року після незвично теплої зими 2022/23 року та різкого падіння промислового споживання газу.
Енергоємне промислове виробництво в Німеччині впало приблизно на 17% з початку 2022 року і не демонструє жодних ознак відновлення.
Загальне споживання газу в 7 найбільших країнах-споживачах Європейського Союзу — Німеччині, Італії, Франції, Нідерландах, Іспанії, Бельгії та Польщі — за перші дев’ять місяців 2023 року скоротилося на 13% порівняно з десятирічним середнім сезонним показником 2012-2021 років, що передував вторгненню.
Ф’ючерсні ціни на наступний рік з поправкою на інфляцію в листопаді становили в середньому 48 євро за мегават-годину в порівнянні з 223 євро в розпал кризи в серпні 2022 року.
У реальному вираженні ціни на рік вперед у 2023 році в середньому становили 53 євро порівняно з 23 євро за п’ять років між 2015 і 2019 роками та 32 євро між 2010 і 2014 роками.
Хоча ціни все ще високі, вони вже не досягли кризового рівня і, ймовірно, знизяться ще більше протягом 2024 року.
ВУГІЛЛЯ
Більші зміни відбулися на ринку вугілля: попит різко впав, оскільки постачання газу стали більш доступними, а видобуток вугілля на шахтах збільшився.
Реальні ціни на вугілля, що постачається до Північно-Західної Європи, в листопаді 2023 року становили в середньому лише 112 доларів за тонну (69-й процентиль з 2010 року) порівняно з рекордними майже 300 доларами за тонну у вересні 2022 року.
Що стосується видобутку, то Китай, найбільший у світі видобувач вугілля, збільшив видобуток на 425 мільйонів тонн (10%) у 2022 році й збільшив його ще на 144 мільйони тонн (4%) за перші десять місяців 2023 року.

ПРИСТОСУВАННЯ
Кожен ринок пережив дещо відмінний процес пристосування, але всі вони були варіаціями швидшого зростання видобутку і повільнішого зростання споживання.
У нафтовому секторі споживання зростало повільніше через уповільнення ділового циклу, тоді як видобуток за межами ОПЕК+ збільшувався швидше, підштовхуючи ринок до профіциту.
російський експорт залишався високим, попри санкції, завдяки уникненню (використанню юридичних лазівок, покликаних підтримувати експортні потоки, і збільшенню використання танкерів «темного флоту») та ухиленню (неправильне декларування цін на вантаж).
Що стосується газу, то Європа пережила незвично теплу зиму 2022/23 року, яка призвела до скорочення споживання, а також до значного скорочення промислового попиту з боку найбільш енергомістких споживачів, оскільки заводи призупинили виробництво.
Взимку 2022/23 року Європа змогла замінити трубопровідний газ з росії більшими обсягами імпорту ЗПГ, обійшовши інших споживачів у Південній та Східній Азії, що поклало частину тягаря адаптації на бідніші країни.
Що стосується вугілля, то збільшення видобутку в Китаї, а також експоненціальне зростання відновлюваної генерації з вітру й особливо сонячної енергії зменшили дефіцит і дозволили генераторам збільшити запаси палива.
Серед інших факторів, які сприяли коригуванню, — високий рівень виробництва гідроенергії в Бразилії, що скорочує потребу в імпорті ЗПГ, і незвично м’яка осінь у Північно-Західній Європі у 2023 році.
Але спільним фактором є величезний масштаб зростання цін у 2021 і 2022 роках, який прискорив  процес коригування у відносно короткий період.
Як наслідок, після надзвичайно болісного пристосування у 2021 та 2022 роках, виробництво, споживання та запаси стали набагато комфортнішими до кінця 2023 та у 2024 роках, а кризова фаза завершилася.

Джерело: Reuters