Чому народу доведеться голосувати за нове енергетичне законодавство?
Гарне запитання, але для початку уточнимо, що йдеться цього разу про цілий пакет законів, які розроблялися протягом багатьох останніх років і були схвалені парламентом минулого 2023 року. Оскільки всі ці закони стосуються однієї й тієї самої теми, але просто з різних боків, юристи називають їх у сукупності Mantelerlass, або «пакетний закон», а в пресі йдеться, щоб не вдаватися зайвий раз у подробиці, про «енергетичний закон» (в однині, що, якщо бути зовсім точним, не є коректне позначення, але, як відомо, мова як система комунікації функціонує за принципом pars pro toto/частина як позначення цілого).
Усі ці закони покликані, по ідеї, надати Швейцарії можливість виробляти більше електроенергії шляхом води, сонця і вітру. І тут одразу виникає доволі чутливий політико-економічний невралгічний вузол. З одного боку, Швейцарія має намір прискореними темпами розвивати поновлювані джерела енергії, що було передбачено і закріплено в рамках національної «Енергетичної стратегії-2050″. Цю стратегію було схвалено на референдумі, а буквально минулого 2023 року країна також за підсумками народного референдуму взяла на себе зобов’язання скоротити викиди парникових газів до чистого нуля вже до середини поточного століття.
Після катастрофи на комплексі атомних реакторів у Фукусімі Швейцарія також вирішила було відмовитися в довгостроковій перспективі від використання атомної енергії. Але агресія Росії проти України та привид «енергетичної кризи», що відтоді блукає Європою, засвідчили, наскільки політично та економічно ризиковим може бути залежність від енергетичного імпорту. З іншого боку, відмова від АЕС виглядає поки що нереалістичним сценарієм, але при цьому зрозуміло, що не можна забувати й про розвиток екологічно чистих джерел енергії.
На урядових будівлях у Швейцарії встановлять сонячні панелі, в яких розміщені швейцарські органи влади всіх рівнів, будуть оснащені сонячними батареями.
Початкова ситуація, таким чином, склалася суперечлива і складна. Країна, і це зрозуміло всім, потребує стабільного енергопостачання, але як організувати його і внаслідок використання яких джерел? І, як завжди у Швейцарії, в таких ситуаціях політика звертається до «допомоги залу». На початку 2024 року альянс у складі низки невеликих екологічних організацій виніс пакет енергетичних законів на всенародний референдум, який і відбудеться 9 червня.
Що являє собою нове енергетичне законодавство?
У центрі пакета законів — мета забезпечення надійного електропостачання Швейцарії, до того ж у пріоритетному порядку закон вимагає розвивати поновлювані джерела, які мають допомагати країні не сидіти в холоді насамперед у зимовий час. Це пов’язано з тим, що в зимові місяці Швейцарія особливо залежить від імпорту енергії. Для того, щоб підвищити ступінь енергетичної автономії Швейцарії, в країні необхідно побудувати щонайменше 16 нових гідроелектростанцій. Винесений на референдум пакет законів якраз і створить необхідну для реалізації такого амбітного проєкту правову базу.
Крім того, він дасть змогу прискореними темпами нарощувати генерування сонячної енергії шляхом встановлення на нових будівлях сонячних панелей. Цей проєкт отримає у своє розпорядження щедрі бюджетні субсидії.
Швейцарія теж долучилася до полювання за природним воднем
У Франції виявлено родовище природного водню. Це джерело енергії може зробити революцію в енергопостачанні.
У підсумку, за оцінками федерального уряду Швейцарії, вже до 20235 року виробництво електроенергії шляхом сонячної енергії може збільшитися в країні в п’ять разів. Нарешті, нове законодавство передбачає спрощений порядок одержання дозволів на реалізацію проєктів у галузі вітроенергетики, при цьому правові засади громадського обговорення цих проєктів буде змінено, а точніше, ускладнено, особливо щодо висування заперечень або апеляцій, які зазвичай мають на меті запобігти будівництву нових вітряних енергетичних турбін. Так чи інакше, усім очевидно, що якщо країна в майбутньому має намір пересісти на електроавтомобілі та перевести всю систему опалення будівель із солярки на теплові помпи і якщо країна не хоче посадити при цьому промисловість на голодний енергетичний пайок, то в майбутньому їй знадобиться значно більша кількість електроенергії, ніж зараз.
Споживання електроенергії у Швейцарії скорочується
Федеральна рада і Парламент розуміють одночасно, що так звана «декарбонізація» країни загрожує потенційним дефіцитом енергії, якщо сталеливарні та інші енергоінтенсивні виробництва безперервного циклу неможливо забезпечити електрикою, встановивши на городі пару сонячних панельок. Тому цей пакет законів являє собою акт балансування між бажаним (більше сонця і вітру) і дійсним (більше ГЕС). Крім того, уряд і парламент сподіваються, що підвищення ступеня енергетичної автономії країни призведе до скорочення вартості енергії — своя енергія повинна буде коштувати менше за імпортну.
У якому стані перебуває електропостачання Швейцарії?
Більша частина своєї електроенергії у Швейцарії вже надходить з поновлюваних джерел, в основному гідроенергії. На неї 2023 року припадало 56% усієї власної (без урахування імпорту) енергії. Приблизно 7% споживаної енергії припадає на сонячну енергію, вітер і біомасу, 37% — на атомну енергію. У середньому за рік Швейцарія виробляє близько 60 терават-годин електроенергії, при цьому залежно від пори року виробництво енергії коливається між 53 і 68 ТВт-год. Дефіцит, як правило, виникає взимку і покривається за рахунок імпорту.
Що кажуть прихильники нового енергетичного законодавства?
На думку прихильників нового пакета енергетичних законів, ризик нестачі електроенергії існує завжди, особливо взимку. «У короткостроковій і середньостроковій перспективах енергетична безпека може бути забезпечена тільки шляхом збільшення масштабів власного виробництва електроенергії з поновлюваних джерел», — така думка міністра енергетики Швейцарії Альберта Решті. Усі заходи, передбачені новим пакетом законів, цілком збалансовані, парламент довго й ретельно працював над ним і врешті-решт схвалив переконливою більшістю голосів депутатів Національної ради (117 голосів за, 19 проти). У Раді кантонів (мала палата парламенту) пакет узагалі був схвалений одноголосно.
Хто і чому виступає проти пакета і яка їхня аргументація?
Противники нового пакета енергетичних законів не є якимось єдиним табором і складаються з двох абсолютно різних суспільних груп. З одного боку, проти пакета виступає лівий екологічний фонд Франца Вебера. Його думка в країні доволі вагома, 2012 року, зокрема зусиллями фонду, на референдумі було схвалено ініціативу, що вимагала обмежити в туристичних регіонах країни частку «канікулярного житла» (воно стоїть 10 місяців на рік порожнім) показником у 20% від загального житлового фонду.
Разом із двома іншими невеликими екологічними організаціями саме цей фонд і виступив головним організатором винесення на референдум зазначеного пакета законів. Інші екологічні асоціації не стали йому опонувати, оскільки під час процесу міжвідомчого узгодження та громадського обговорення законів, що входять до пакета, вони домоглися врахування багатьох важливих для них аспектів.
Другий основний противник пакета законів — права Швейцарська народна партія (SVP) в особі Магдалени Мартулло-Блохер, дочки патріарха швейцарської політики Крістофа Блохера. Вона стверджує, що всі ці нові поновлювані потужності генеруватимуть набагато менше електроенергії, ніж потрібно. Не кажучи вже про те, що, на її думку, складно собі уявити, що стане з країною, в якій побудують тисячі нових вітряків, а величезні простори покриють сонячними батареями. М. Мартулло-Блохер вдалося переконати свою партію перейти до табору противників пакета. І тепер Швейцарська народна партія сподівається, що провал цього пакета на референдумі змусить країну повернутися до розвитку атомної енергетики, але вже на основі технологій нового покоління.
Що станеться, якщо пакет буде відхилено?
Дебати про майбутнє ядерної енергетики, найімовірніше, і справді почнуться в країні знову. Завдяки народній законодавчій ініціативі No Blackout Initiative, мета якої — припинити поступову відмову Швейцарії від атомної енергетики, це питання так чи інакше в будь-якому разі буде винесено на референдум. Якщо народ підтримає новий пакет енергетичних законів, то політичне значення цієї ініціативи різко знизиться, провал же, навпаки, додасть їй нової динаміки. Від результатів червневого голосування залежатиме і курс уряду, який повинен буде вирішити, розробляти йому контрпропозицію до цієї ініціативи чи ні.
Загалом провал пакета на референдумі залишить відкритим питання про перспективи розвитку системи електропостачання Швейцарії. Усі вже наявні закони пакета залишаться чинними, припинять свою дію лише окремі програми бюджетного субсидування розвитку відновлюваних джерел. Не виключено, що доведеться вигадувати й щось з метою розв’язувати питання постійного зимового дефіциту енергії. Найімовірнішим варіантом у цьому разі стане будівництво додаткових газових електростанцій — альтернативою може бути тільки збільшення масштабів імпорту електроенергії.
Джерело: SWI
